12 травня 2025 р. № 400/10800/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Брагар В. С. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаВійськова частина НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 , Військова частина НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ,
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
До Миколаївського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Військової частини НОМЕР_1 та просить суд:
-визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 26.02.2022 року по 18.07.2022 року включно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078;
-зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення у сумі 4 463,15 гривень щомісячно за період з 26.02.2022 року по 18.07.2022 року включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 у загальній сумі 20 922,30 гривень;
-стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 гривень.
Мотивує позов тим, що з 26.02.2022 року по 19.08.2023 року він проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . У день виключення Позивача зі списків особового складу йому не було виплачено усі належні види грошового забезпечення у повному обсязі, згоду на виключення його зі списків особового складу без повного розрахунку Позивач не надавав. Позивач вважає, що відповідачем індексація грошового забезпечення виплачувалась не в повному обсязі у період з 26.02.2022 року по 18.07.2022 року.
Ухвалою суду від 03.12.2024 року було відкрито провадження у справі після виконання позивачем вимог ухвали залишення позову без руху.
17.12.2024 року відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позову заперечував. Повідомив, що вважає доводи Позивача необґрунтованими, а позовні вимоги безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню. Вказав, що військова частина НОМЕР_1 не є суб'єктом владних повноважень, який здійснював нарахування та виплату грошового забезпечення Позивачу.Також наголосив, що грошове забезпечення за період з 26.02.2022 року по 31.05.2022 року нараховувалося та виплачувалося Позивачу Військовою частиною НОМЕР_2 .
Ухвалою від 24.04.2025 року суд залучив до справи як другого відповідача військову частину НОМЕР_2 та витребував від Військової частини НОМЕР_2 довідку про грошове забезпечення позивача за 2018 рік з обов'язковим зазначенням виплат грошового забезпечення за лютий 2018 та березень 2018 року.
07.05.2025 військовою частиною НОМЕР_2 було подано до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач2 вказав, що позов не визнає в повному обсязі та вважає їх безпідставними, необґрунтованими та такими, що не відповідають чинному законодавству. Вказує, що включення позивачем до розрахунку сум індексації у період 26.02.2022 року по 18.07.2022 рік є необґрунтованим, адже відповідно до інформації, яка розміщена на офіційному веб-сайті Держстату України, величина індексу споживчих цін 26.02.2022 року по 18.07.2022 рік не перевищувала поріг індексації у 103 %.
Дослідивши докази, суд, -
Позивач з 26.02.2022 року по 19.08.2023 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 №231 від 19.08.2023 року Позивача було виключено зі списків особового складу військової частини та знято з усіх видів забезпечення 19.08.2023 року. За період служби з 26.02.2022 року по 18.07.2022 року відповідачем індексація грошового забезпечення Позивача виплачувалась не в повному обсязі.
Згідно із частиною 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" №2232-XII від 25.03.1992р. (далі - Закон України №2232-ХІІ (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до статті 1-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 2011-ХІІ від 20.12.1991 (далі - Закон України №2011-ХІІ військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
Відповідно до частин 2, 3 статті 9 Закону України №2011-ХІІ, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України "Про індексацію грошових доходів населення" №1282-ХІІ від 03.07.1991 (далі - Закон України №1282-ХІІ (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин)).
У відповідності до статті 2 Закону України № 1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до статті 4 Закону України №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Статтею 5 Закону України №1282-ХІІ встановлено, що підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів.
З аналізу наведених вище нормативно-правових актів, вбачається що на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.
Індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Тобто, сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті.
Окрім того, звільнення особи з військової служби жодним чином не позбавляє права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин.
Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 07.08.2019р. року у справі №825/694/17.
Положеннями Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03 липня 1991 року №1282-XII та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 визначено джерело коштів на проведення індексації. Разом з тим, виплата індексації не ставиться у залежність від надходження коштів до власника підприємства, установи, організації.
Враховуючи положення Порядку №1078 місяць, в якому підвищилося грошове забезпечення з урахуванням виплат, що входять до його складу (посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення), є базовим. У разі підвищення військовослужбовцю грошового забезпечення, для визначення базового місяця при проведенні індексації здійснюється порівняння суми підвищення грошового забезпечення та суми індексації, що нараховується в місяці збільшення грошового доходу. При проведенні такого порівняння береться грошове забезпечення до підвищення у розрахунку за повний відпрацьований місяць та величина приросту індексу споживчих цін, на який нараховується індексація. Якщо відбувається підвищення грошового забезпечення на суму меншу, ніж сума індексації, має бути здійснено підвищення грошового забезпечення та додано суму індексації, визначену з урахуванням суми підвищення грошового забезпечення.
Відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова №1294) грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно з абз. 4-5 п. 5 Порядку №1078 якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
В свою чергу, схема посадових окладів осіб офіцерського складу Збройних Сил України затверджена Постановою №1294, яка набрала чинності з 01 січня 2008 року.
Посадовий оклад змінився лише в березні 2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою встановлено нові розміри посадових окладів військовослужбовців.
У подальшому після 30 серпня 2017 року базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації став березень 2018 року.
Водночас повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний і законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Наведені висновки викладені у постановах Верховного Суду, зокрема, від 13.12.2018 у справі № 802/412/17-а, від 11.04.2018 у справі № 806/2208/17, від 09.06.2022 у справі № 600/524/21-а."
З урахуванням того факту, що 01.03.2018 набрала чинності Постанова № 704, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078 березень 2018 року став місяцем підвищення доходу, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
Разом із тим, Верховний Суд у постановах від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21, від 06 квітня 2023 року у справі № 420/11424/21, від 06 липня 2023 року у справі № 560/6684/22, від 15 серпня 2023 року у справі № 400/3784/22, підкреслював, що для належного та ефективного захисту прав та інтересів позивача судам необхідно перевірити обґрунтованість нарахованих ним сум індексації, розрахувати їх і, відповідно, у судовому рішенні вказати конкретні суми (індексації грошового забезпечення), на які позивач має право та які відповідач зобов'язаний нарахувати й виплатити.
Між тим, з 01 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 по суті йде мова про поняття індексації - різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21 (з урахуванням ухвали від 30 березня 2023 року про виправлення описки), від 29 березня 2023 року у справі № 380/5493/21, від 06 квітня 2023 року у справі № 420/11424/21, від 12 квітня 2023 року у справі № 420/6982/21 з подібними правовідносинами, з урахуванням того факту, що 01 березня 2018 року набрала чинності Постанова № 704, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078 березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
З огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078 військовослужбовець має право на отримання суми індексації - різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Отже, у зв'язку зі змінами посадових окладів військовослужбовців з 01 березня 2018 року, та виходячи із приписів абзаців 4, 6 Порядку № 1078, з березня 2018 року, останні мали право на перерахунок індексації грошового забезпечення, з урахуванням особливостей, запроваджених указаними нормами Порядку № 1078.
Щодо кола обставин, які належить з'ясувати для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 суд повинен встановити:
розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року (А);
суму можливої індексації грошового забезпечення позивачки в березні 2018 року (Б);
чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення у лютому 2018 року.
Сума можливої індексації грошового забезпечення у березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку № 1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації - різниці до чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів) або до дати звільнення зі служби.
Суд уважно вивчив матеріали справи та зазначає, що згідно з копією витягу із послужного списку, яка була подана позивачем у додатках до позовної заяви, позивач проходив службу з 26.02.2022 року по 19.08.2023 року у військовій частині НОМЕР_1 .
Відповідно до довідки про розмір щомісячних видів грошового забезпечення за період з 26.02.2022 по 18.07.2022, яка була також подана відповідачем1 у додатках до відзиву, індексація за вказані місяці позивачу не виплачувалася.
Відповідачем1 разом із відзивом на позовну заяву надано до суду розрахунок різниці грошового забезпечення для визначення розміру індексації-різниці, який зроблений за посадою, яку займав позивач, але станом на лютий-березень 2018 року. Відповідно до даного розрахунку за лютий 2018 року грошове забезпечення командира взводу із розрахунку від посадового окладу у розмірі 750 грн становило 3320,00 грн. За березень 2018 року грошове забезпечення командира взводу із розрахунку від посадового окладу у розмірі 3440 грн становило 9654,95грн.
Таким чином, розмір підвищення доходу позивача становить 6334,95 грн (А).
Сума індексації за березень 2018 року розраховується так: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 березня 2018 року помножена на величину приросту індексу споживчих цін і поділена на 100, тобто 1 762,00 грн. * 253,30% / 100 = 4 463,15 грн (Б).
Як вбачається, розмір підвищення доходу позивача є більшим за суму можливої індексації, а отже підстав для нарахування й виплати позивачу індексації - різниці суд не вбачає.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням вищезазначеного, суд на підставі наданих письмових доказів, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Зважаючи на висновок суду про необґрунтованість адміністративного позову в силу вимог статті 139 КАС України судовий збір не підлягає стягненню із відповідача суб'єкта владних повноважень.
Керуючись статтями 9, 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В. С. Брагар