справа№380/16557/24
09 травня 2025 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Коморного О.І., розглянув в порядку письмового провадження (спрощене позовне провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування акта Департаменту патрульної поліції, зобов'язання вчинити дії.
Обставини справи.
До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати акт №255/12 за формою Н-1 (НПВ) від 02.07.2024 розслідування нещасного випадку, який стався 24.10.2021 з ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Департамент патрульної поліції повторно провести об'єктивне розслідування нещасного випадку, що стався 24 жовтня 2021 із інспектором взводу №1 роти №4 батальйону №2 УПП у Львівській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , та з урахуванням висновків суду скласти за його результатами акт за формою ПВ (Н-1/ПВ).
В обґрунтування позову Позивач зазначає, що 24.10.2021 під час виконання службових обов'язків він отримав тілесні ушкодження (ЗЧМТ, струс головного мозку, садна) внаслідок нападу громадянина ОСОБА_2 . За результатами первинного розслідування складено акт, який Позивач оскаржив у судовому порядку.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду у справі №380/11413/23 від 04.03.2024, яке набрало законної сили 21.05.2024, попередній акт визнано протиправним та скасовано, а Відповідача зобов'язано провести повторне розслідування. Суд у тій справі встановив, що нещасний випадок стався під час виконання службових обов'язків, а висновок комісії про те, що він не пов'язаний з їх виконанням через дисциплінарний проступок Позивача (недотримання порядку застосування портативного відеореєстратора), є необґрунтованим, оскільки відсутність відеозапису не була перешкодою для розслідування та не перебувала у причинно-наслідковому зв'язку з отриманими травмами.
Позивач стверджує, що на виконання рішення суду Відповідач провів повторне розслідування та склав новий акт №255/12 від 02.07.2024, в якому знову дійшов висновку, що нещасний випадок не пов'язаний з виконанням службових обов'язків, посилаючись на той самий дисциплінарний проступок.
Позивач вважає, що Відповідач повністю проігнорував обов'язкові висновки суду у справі №380/11413/23, чим порушив його права.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що повторне розслідування проведено з урахуванням висновків суду. Однак, оскільки службовим розслідуванням від 07.12.2021 встановлено факт вчинення Позивачем дисциплінарного проступку (недотримання порядку застосування відеореєстратора), а наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності №152 від 07.12.2021 є чинним (що підтверджено рішенням суду у справі №380/25870/21), то відповідно до підпункту 3 пункту 8 Розділу ІІІ Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом МВС України від 05.10.2020 №705 (далі - Порядок №705), учинення потерпілим поліцейським дисциплінарного проступку є обставиною, за якої нещасний випадок кваліфікується як такий, що стався в період проходження служби, але не пов'язаний з виконанням службових обов'язків.
Відповідач також посилається на судову практику апеляційних судів на підтвердження своєї позиції.
Ухвалою від 05 серпня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін від учасників справи не надходило, суд розглядає справу в порядку письмового провадження.
Суд всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та
Позивач проходить службу в УПП у Львівській області ДПП.
24.10.2021 близько 03:50 год., перебуваючи при виконанні службових обов'язків (після доставлення громадянина ОСОБА_2 до лікарні та під час написання рапорту біля службового автомобіля), Позивач зазнав раптового нападу з боку вказаного громадянина, який завдав йому удару рукою в голову.
Внаслідок нападу Позивач отримав тілесні ушкодження: закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, садна надбрівної ділянки зліва, що підтверджується медичними документами.
За результатами службового розслідування, проведеного УПП у Львівській області ДПП, наказом від 07.12.2021 №152 до Позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження за недотримання порядку застосування портативного відеореєстратора (на момент нападу відеореєстратор був вимкнений).
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10.10.2023 у справі №380/25870/21, яке набрало законної сили, у задоволенні позову ОСОБА_1 про скасування наказу №152 від 07.12.2021 відмовлено.
За фактом нещасного випадку від 24.10.2021 проведено первинне розслідування та складено акт №175/12 від 10.04.2023, в якому нещасний випадок визнано не пов'язаним з виконанням службових обов'язків через вчинення Позивачем дисциплінарного проступку.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 04.03.2024 у справі №380/11413/23, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.05.2024 (касаційну скаргу Відповідача повернуто ухвалою Верховного Суду від 10.07.2024), позов ОСОБА_1 задоволено: визнано протиправним та скасовано акт розслідування нещасного випадку №175/12 від 10.04.2023; зобов'язано Департамент патрульної поліції провести повторне розслідування нещасного випадку від 24.10.2021 з урахуванням висновків суду.
У мотивувальній частині рішення у справі №380/11413/23 суд, зокрема, зазначив: "Суд зауважує, що цей факт (невикористання відеореєстратора) не має безпосереднього відношення до отримання ОСОБА_1 травми, оскільки пристрій лише фіксує подію та не міг убезпечити позивача від отримання травми. Ба більше, обставини події відповідачем підтверджено під час проведення службового розслідування та розслідування нещасного випадку. Тобто, відсутність відеозапису цієї події на портативний відеореєстратор позивача не була перешкодою для об'єктивного проведення розслідування нещасного випадку та встановлення фактичних обставин події.
Тому, наявність в діях позивача складу дисциплінарного проступку, який не перебуває в причиновому зв'язку з отриманими позивачем травмами, на переконання суду не може бути єдиною підставою для висновку про те, що нещасний випадок не пов'язаний з виконанням службових обов'язків.
Враховуючи наведені обставини, суд приходить до висновку, що розслідування нещасного випадку проведене без урахування усіх обставин події, що зумовило неправильні висновки за результатами такого розслідування, відображені у спірному акті."
На виконання зазначеного судового рішення Відповідачем проведено повторне розслідування, за результатами якого складено новий акт №255/12 за формою Н-1 (НПВ) від 02 липня 2024 року (затверджений 03.07.2024). У пункті 7 цього акта як обставина, за якої стався нещасний випадок, зазначено: "учинення потерпілим поліцейським діяння, яке є дисциплінарним проступком".
У пункті 8 акта зроблено висновок: "Нещасний випадок, що стався із старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , стався в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків".
Не погоджуючись із актом №255/12 від 02.07.2024, Позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та доводам сторін, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено критерії, яким повинні відповідати рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, зокрема, вони мають бути прийняті (вчинені) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що стались з поліцейськими, на момент повторного розслідування та складання оскаржуваного акту визначався Порядком №705.
Пунктом 7 Розділу ІІІ Порядку №705 визначено обставини настання нещасного випадку в період проходження служби під час виконання службових обов'язків, зокрема, виконання потерпілим поліцейським завдань та повноважень поліції, визначених Законом України «Про Національну поліцію».
Пунктом 8 Розділу ІІІ Порядку №705 визначено обставини настання нещасного випадку в період проходження служби і не повязаного з виконанням службових обовязків.
Підпунктом 3 цього пункту передбачено таку обставину, як "учинення потерпілим поліцейським діяння, яке є кримінальним, адміністративним правопорушенням або дисциплінарним проступком".
Ключовим у цій справі є питання застосування висновків суду, викладених у рішенні Львівського окружного адміністративного суду від 04.03.2024 у справі №380/11413/23, яке набрало законної сили та є обов'язковим до виконання.
Відповідно до частини першої статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Згідно з частиною четвертою статті 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У рішенні у справі №380/11413/23 суд надав оцінку доводам Відповідача щодо впливу дисциплінарного проступку Позивача (невикористання відеореєстратора) на кваліфікацію нещасного випадку. Суд чітко встановив, що:
факт невикористання відеореєстратора не має безпосереднього відношення до отримання травми;
пристрій лише фіксує подію і не міг убезпечити Позивача;
відсутність відеозапису не була перешкодою для об'єктивного розслідування та встановлення обставин;
дисциплінарний проступок не перебуває у причинно-наслідковому зв'язку з отриманими травмами;
наявність такого проступку не може бути єдиною підставою для висновку, що нещасний випадок не пов'язаний з виконанням службових обов'язків.
Ці висновки суду, що набрали законної сили, мали преюдиційне значення та були обов'язковими для Відповідача при проведенні повторного розслідування нещасного випадку.
Однак, аналізуючи зміст оскаржуваного акта №255/12 від 02.07.2024, суд констатує, що Відповідач фактично проігнорував обов'язкові висновки суду у справі №380/11413/23. Відповідач знову поклав в основу свого висновку про відсутність зв'язку нещасного випадку з виконанням службових обов'язків ту саму обставину - вчинення Позивачем дисциплінарного проступку, щодо якого суд вже встановив відсутність причинно-наслідкового зв'язку з отриманою травмою.
Суд наголошує, що формальне посилання на підпункт 3 пункту 8 Розділу ІІІ Порядку №705 без урахування встановленої судом відсутності причинно-наслідкового зв'язку між проступком і травмою є неправильним застосуванням норми права та свідчить про невиконання рішення суду по суті.
Сам по собі факт вчинення дисциплінарного проступку, який жодним чином не сприяв настанню нещасного випадку (нападу та отриманню травми) і не вплинув на його тяжкість, не може автоматично кваліфікувати нещасний випадок як не пов'язаний з виконанням службових обов'язків, якщо всі інші обставини (отримання травми під час патрулювання, реагування на виклик, від агресивної особи) свідчать про зворотне.
Такий підхід Відповідача свідчить про формальне, а не реальне виконання рішення суду, що є неприпустимим та порушує право Позивача на ефективний судовий захист, гарантоване статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статтею 55 Конституції України.
Посилання Відповідача на практику апеляційних судів в інших справах не може бути взято до уваги, оскільки у цій конкретній ситуації існують висновки суду у справі №380/11413/23 за участю тих самих сторін, які набрали законної сили та мають преюдиційне значення саме щодо обставин справи Позивача, зокрема щодо оцінки впливу конкретного дисциплінарного проступку на кваліфікацію нещасного випадку.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що акт розслідування нещасного випадку №255/12 від 02.07.2024 складений з порушенням вимог частини другої статті 2 КАС України (необґрунтовано) та всупереч обов'язковим висновкам суду, викладеним у рішенні у справі №380/11413/23, що набрало законної сили. Відтак, оскаржуваний акт є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо вимоги зобов'язати Відповідача провести повторне (вже третє) розслідування та скласти акт за формою ПВ (Н-1/ПВ), суд вважає її обґрунтованою та належним способом захисту порушеного права Позивача відповідно до частини другої статті 245 КАС України.
Оскільки суд у справі №380/11413/23 вже встановив, що нещасний випадок стався з Позивачем під час виконання службових обов'язків, а єдина підстава, на яку посилався Відповідач для кваліфікації випадку як не пов'язаного зі службою (дисциплінарний проступок), визнана судом такою, що не має причинно-наслідкового зв'язку з травмою, то при новому розслідуванні Відповідач зобов'язаний врахувати ці висновки та кваліфікувати нещасний випадок як такий, що пов'язаний з виконанням службових обов'язків, та скласти відповідний акт за формою ПВ (Н-1/ПВ), якщо під час розслідування не будуть встановлені інші, раніше не досліджені обставини, передбачені пунктом 8 Розділу ІІІ Порядку №705.
Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Позивачем сплачено судовий збір, що підтверджується квитанцією, долученою до матеріалів справи. Отже, сплачений судовий збір в сумі у сумі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок., підлягає стягненню на користь Позивача за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача.
Питання щодо витрат на професійну правничу допомогу судом не вирішується, оскільки докази їх понесення та розрахунок на момент ухвалення рішення не подано.
Керуючись статтями 2, 9, 72-78, 90, 139, 241-246, 255, 262, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати акт №255/12 за формою Н-1 (НПВ) від 02 липня 2024 року розслідування нещасного випадку, який стався 24 жовтня 2021 року з ОСОБА_1 , складений Департаментом патрульної поліції.
3. Зобов'язати Департамент патрульної поліції (адреса: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3; ЄДРПОУ 40108646) повторно провести об'єктивне розслідування нещасного випадку, що стався 24 жовтня 2021 року із інспектором взводу №1 роти №4 батальйону №2 Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні та у рішенні Львівського окружного адміністративного суду від 04 березня 2024 року у справі №380/11413/23, та скласти за його результатами акт розслідування нещасного випадку за формою ПВ (Н-1/ПВ).
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ 40108646; адреса: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3) сплачений судовий збір у сумі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складено 09 травня 2025 року.
Суддя Коморний О.І.