справа№380/18191/24
09 травня 2025 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коморного О.І. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про визнання протиправними та скасування рішень.
Обставини справи.
До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, викладене у формі протоколу засідання № 6 від 27 червня 2024 року, в частині внесення подання до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру щодо анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника ОСОБА_1 від 18 січня 2013 року № 001611;
- визнати протиправним та скасувати Наказ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 04 липня 2024 року № 197 «Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів інженерів-землевпорядників» в частині анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника ОСОБА_1 від 18 січня 2013 року № 001611;
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржувані рішення та наказ є протиправними та прийнятими без належних правових підстав. Вказує, що підставою для їх прийняття стало повідомлення Виконавчого комітету Червоноградської міської ради Львівської області про нібито вчинення позивачем порушення вимог земельного законодавства при внесенні до Державного земельного кадастру відомостей про зміну цільового призначення земельної ділянки комунальної власності (кадастровий номер 4611800000:02:003:0034) без відповідного рішення міської ради та з порушенням вимог щодо функціональних зон.
Позивач стверджує, що зміна цільового призначення здійснена нею правомірно, на підставі пункту 23 Перехідних положень Земельного кодексу України та витягу з містобудівної документації (Плану зонування території міста Червоноград), виданого Управлінням містобудування та архітектури Червоноградської міської ради, оскільки відомості про функціональні зони міста Червоноград до Державного земельного кадастру не внесені, а План зонування затверджений до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель».
Також позивач заперечує висновок Кваліфікаційної комісії про те, що зміна цільового призначення здійснена щодо земельної ділянки, яка не перебуває в користуванні ПП «Легіон-Універсал», стверджуючи, що договір оренди цієї земельної ділянки, укладений у 2004 році, є чинним внаслідок його неодноразового поновлення за законом (стаття 33 Закону України «Про оренду землі», стаття 126-1 Земельного кодексу України).
Крім того, позивач наголошує, що відповідно до частини другої статті 68 Закону України «Про землеустрій» підставою для анулювання сертифікату є порушення, що призвело до порушення прав та/або законних інтересів замовників, юридичних чи фізичних осіб, держави чи територіальної громади. Виконавчий комітет Червоноградської міської ради у своєму повідомленні не зазначав про порушення своїх прав чи інтересів, а Кваліфікаційна комісія таких порушень не встановлювала.
Відповідач 1, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, та відповідач 2, Кваліфікаційна комісія Держгеокадастру (представлені однією особою), у відзиві на позовну заяву проти її задоволення заперечили. Стверджують, що оскаржувані рішення прийняті на підставі та у відповідності до Закону України «Про землеустрій» та Порядку роботи Кваліфікаційної комісії № 317.
Наполягають, що зміна цільового призначення земельної ділянки комунальної власності мала відбуватися за рішенням Червоноградської міської ради, а також, що ПП «Легіон-Універсал» не є належним користувачем земельної ділянки, оскільки відомості про його право оренди відсутні у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Вважають, що договір оренди від 22.07.2004 року припинив свою дію, оскільки не був належним чином поновлений.
Ухвалою від 02 вересня 2024 року відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відзив відповідачами подано. Позивачем подано відповідь на відзив, в якій вона спростовує доводи відповідачів.
Суд, дослідивши позовну заяву, відзив на неї, відповідь на відзив, додані до них докази та матеріали справи, оцінивши їх у сукупності, всебічно, повно та об'єктивно встановивши обставини справи, надав їм правову оцінку та -
ОСОБА_1 є сертифікованим інженером-землевпорядником (кваліфікаційний сертифікат від 18 січня 2013 року № 001611).
До Кваліфікаційної комісії Держгеокадастру надійшов лист виконавчого комітету Червоноградської міської ради Червоноградського району Львівської області від 27.05.2024 № 81.07-1927/24/01.02-02.17 щодо порушення, на думку міської ради, сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_1 законодавства у сфері землеустрою та ДЗК.
Порушення полягало у внесенні 21.05.2024 за поданим позивачем електронним документом змін до відомостей ДЗК про земельну ділянку комунальної власності (кадастровий номер 4611800000:02:003:0034, м. Червоноград, вул. С. Бандери, 6) в частині зміни її цільового призначення.
Скаржник зазначав, що Червоноградська міська рада, як розпорядник земельної ділянки, не приймала рішення про зміну її цільового призначення, такий проект землеустрою не розроблявся і не затверджувався, а відомості про функціональні зони м. Червоноград до ДЗК не внесені.
27 червня 2024 року Кваліфікаційна комісія (відповідач 2) за результатами розгляду зазначеного повідомлення та заперечень позивача прийняла рішення (оформлене протоколом № 6) звернутися з поданням до Держгеокадастру щодо анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника ОСОБА_1 .
У протоколі зазначено, що Комісія дійшла висновку про факт порушення позивачем законодавства, а саме статті 20 ЗК України, оскільки зміна цільового призначення земельної ділянки комунальної власності відбулася без рішення відповідного органу місцевого самоврядування.
Також Комісія встановила, що ПП «Легіон-Універсал» не є орендарем/землекористувачем вказаної земельної ділянки, оскільки у нього відсутнє належним чином оформлене право користування нею (відомості про право оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні, а договір оренди від 2004 року не був належним чином поновлений).
Наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (відповідач 1) від 04 липня 2024 року № 197 «Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів інженерів-землевпорядників», на підставі подання Кваліфікаційної комісії, було анульовано кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника ОСОБА_1 № 001611 від 18 січня 2013 року.
Вважаючи рішення Кваліфікаційної комісії та наказ Держгеокадастру протиправними, позивач звернулася до суду з цим позовом.
При вирішенні спору суд керувався наступним.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою, повноваження органів державної влади, а також умови та порядок професійної атестації інженерів-землевпорядників, їх права, обов'язки та відповідальність регулюються Законом України «Про землеустрій» № 858-IV від 22 травня 2003 року (далі - Закон № 858), Земельним кодексом України (далі - ЗК України), Законом України «Про Державний земельний кадастр», Порядком роботи Кваліфікаційної комісії, видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 27 жовтня 2021 року № 317 (далі - Порядок № 317).
Частина друга статті 68 Закону № 858 визначає вичерпний перелік підстав, за наявності яких Кваліфікаційна комісія робить подання Держгеокадастру про анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника.
Однією з таких підстав є: «встановлення Кваліфікаційною комісією факту порушення сертифікованим інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою та Державного земельного кадастру, що призвело до порушення прав та/або законних інтересів замовників документації із землеустрою, юридичних або фізичних осіб, держави, територіальної громади, на підставі розгляду письмових звернень таких осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування».
Таким чином, для правомірного анулювання сертифіката необхідна наявність сукупності двох обов'язкових складових: 1) встановлений факт порушення інженером-землевпорядником законодавства; 2) таке порушення має призвести до порушення прав та/або законних інтересів інших осіб, держави чи територіальної громади.
Суд аналізує встановлені відповідачами порушення:
1. Щодо зміни цільового призначення земельної ділянки без рішення Червоноградської міської ради.
Відповідно до частини першої та другої статті 20 ЗК України, віднесення земель до тієї чи іншої категорії провадиться на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Зміна цільового призначення земельних ділянок комунальної власності провадиться за рішеннями відповідних сільських, селищних, міських рад.
Позивач посилається на пункт 23 Розділу X «Перехідні положення» ЗК України як на підставу для зміни цільового призначення без рішення ради та без проекту землеустрою, на підставі витягу з містобудівної документації. Цей пункт дійсно передбачає таку можливість для земельних ділянок, розташованих у межах функціональних зон, визначених містобудівною документацією, затвердженою до набрання чинності Законом № 711-IX, у разі, якщо відомості про функціональні зони не внесені до ДЗК.
Однак, суд звертає увагу, що частина четверта статті 20 ЗК України (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) встановлювала, що зміна цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності певних категорій, на яких розташовані будівлі, споруди, що є у приватній власності землекористувача, який використовує земельні ділянки на правах постійного користування, оренди, емфітевзису, суперфіцію, може здійснюватися землекористувачем без рішення органу місцевого самоврядування.
Ключовою умовою для застосування цієї норми, а також для можливості ініціювання зміни цільового призначення за пунктом 23 Перехідних положень ЗК України користувачем, є наявність у такого користувача належним чином оформленого права користування земельною ділянкою (оренди, постійного користування тощо). Якщо право користування земельною ділянкою у ПП «Легіон-Універсал» не було належним чином оформлено або припинилося, то воно не могло виступати ініціатором зміни цільового призначення в спрощеному порядку, а позивач, відповідно, не мала правових підстав вносити зміни до ДЗК на підставі заяви такої особи.
2. Щодо права користування ПП «Легіон-Універсал» земельною ділянкою.
Відповідачі стверджують, що ПП «Легіон-Універсал» не є належним землекористувачем, оскільки відомості про його право оренди відсутні у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а договір оренди від 22.07.2004 припинив свою дію та не був належним чином поновлений.
Судом встановлено, що договір оренди земельної ділянки від 22.07.2004 був укладений строком на три роки, тобто до 16.09.2007. Позивач стверджує про автоматичне поновлення договору на підставі статті 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакціях до 16.01.2020) та статті 126-1 ЗК України (після 16.01.2020).
Однак, для поновлення договору оренди землі за статтею 33 Закону України «Про оренду землі» необхідне було дотримання певних умов, зокрема, продовження користування ділянкою орендарем та відсутність протягом місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні.
Крім того, пункт 8 Договору оренди від 22.07.2004, на який посилається позивач, встановлював переважне право орендаря на поновлення, яке реалізується шляхом письмового повідомлення орендодавця не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії договору. Позивач не надав суду беззаперечних доказів дотримання ПП «Легіон-Універсал» цієї процедури у 2007 році чи в подальші періоди, а також відсутності заперечень з боку Червоноградської міської ради щодо такого поновлення.
Також, стаття 126-1 ЗК України, яка регулює поновлення договорів оренди земель державної та комунальної власності з 16.01.2020, хоча і передбачає можливість автоматичного поновлення за наявності відповідної умови в договорі, все ж таки пов'язує це з відсутністю заяви однієї зі сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору.
Важливим є те, що для реалізації права на зміну цільового призначення земельної ділянки комунальної власності, користувач повинен мати чинне, належним чином зареєстроване право користування.
Відповідач у відзиві посилається на інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.06.2024 та 04.09.2024, згідно з якими відомості про зареєстроване право оренди ПП «Легіон-Універсал» на спірну земельну ділянку у цьому реєстрі відсутні.
Хоча реєстрація прав, що виникли до 01.01.2013, не була обов'язковою для їх чинності, однак для вчинення юридично значущих дій із земельною ділянкою (таких як зміна цільового призначення) після цієї дати, наявність зареєстрованого права є важливою.
Відсутність реєстрації права оренди у відповідному державному реєстрі створює обґрунтовані сумніви щодо чинності такого права на момент звернення із заявою про зміну цільового призначення.
Надані позивачем копії документів про сплату орендної плати, без чіткої ідентифікації їх зі спірною земельною ділянкою та без підтвердження факту належного поновлення договірних відносин у спосіб, передбачений законом (наприклад, укладення додаткових угод, прийняття відповідних рішень міською радою, якщо це вимагалося), не можуть беззаперечно свідчити про наявність у ПП «Легіон-Універсал» чинного права оренди на момент звернення до позивача як інженера-землевпорядника.
За таких обставин, Кваліфікаційна комісія та Держгеокадастр мали достатні підстави для висновку про сумнівність або відсутність у ПП «Легіон-Універсал» належним чином оформленого права користування земельною ділянкою на момент ініціювання зміни її цільового призначення.
Якщо землекористувач не мав чинного, належно оформленого права оренди, він не міг ініціювати зміну цільового призначення земельної ділянки комунальної власності в спрощеному порядку, передбаченому частиною четвертою статті 20 ЗК України або пунктом 23 Перехідних положень ЗК України. У такому випадку зміна цільового призначення мала б відбуватися виключно за рішенням Червоноградської міської ради як розпорядника земель комунальної власності.
Вчинення інженером-землевпорядником дій зі зміни цільового призначення земельної ділянки комунальної власності за заявою особи, право користування якої не підтверджено належним чином, та без відповідного рішення органу місцевого самоврядування (якщо таке було необхідне через відсутність у заявника статусу належного землекористувача), є порушенням вимог статті 20 Земельного кодексу України.
3. Щодо порушення прав та/або законних інтересів Червоноградської міської ради.
Відповідно до частини другої статті 68 Закону № 858, для анулювання сертифіката необхідно, щоб встановлене порушення законодавства призвело до порушення прав та/або законних інтересів, зокрема, територіальної громади.
Зміна цільового призначення земельної ділянки комунальної власності всупереч встановленому порядку, зокрема, без належного рішення органу місцевого самоврядування (якщо таке рішення було необхідне через відсутність у заявника статусу належного землекористувача, який має право на спрощену процедуру) або за заявою особи, право користування якої є сумнівним чи відсутнім, безпосередньо порушує права територіальної громади в особі Червоноградської міської ради як власника та розпорядника цих земель.
Таке порушення полягає у втручанні в виключну компетенцію міської ради щодо визначення напрямків використання земель комунальної власності, що може вплинути на містобудівну ситуацію, формування місцевого бюджету (через зміну нормативної грошової оцінки, орендної плати), реалізацію стратегічних планів розвитку території та інші аспекти життєдіяльності громади.
Той факт, що міська рада у своєму первинному повідомленні прямо не деталізувала, які саме її права порушені, не спростовує об'єктивного факту такого порушення, якщо дії інженера-землевпорядника були вчинені з порушенням встановленого порядку розпорядження комунальними землями.
Кваліфікаційна комісія, встановивши факт порушення статті 20 ЗК України (зміна цільового призначення земельної ділянки комунальної власності без належних на те правових підстав з боку ініціатора), обґрунтовано дійшла висновку про порушення прав територіальної громади.
Верховний Суд у своїй практиці неодноразово вказував, що органи місцевого самоврядування мають легітимний інтерес у дотриманні встановленого порядку використання та розпорядження землями комунальної власності (наприклад, постанова ВС від 15.03.2023 у справі № 460/10059/21).
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачі у своєму відзиві навели аргументи та посилання на норми права, які, на думку суду, обґрунтовують наявність порушень з боку позивача.
Позивач, у свою чергу, не надав беззаперечних доказів належного оформлення права користування земельною ділянкою ПП «Легіон-Універсал» на момент зміни її цільового призначення та, відповідно, правомірності своїх дій як інженера-землевпорядника в контексті ініціювання такої зміни саме цим суб'єктом.
Згідно зі статтею 90 КАС України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення Кваліфікаційної комісії Держгеокадастру (протокол № 6 від 27.06.2024) та Наказ Держгеокадастру № 197 від 04.07.2024 в частині анулювання кваліфікаційного сертифікату позивача є такими, що прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, оскільки встановлені факти порушення позивачем вимог земельного законодавства при зміні цільового призначення земельної ділянки комунальної власності, що призвело до порушення прав територіальної громади.
Доводи позивача про протиправність оскаржуваних рішень не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду. Відтак, у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 гривень.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати покладаються на позивача та відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 2, 5-9, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 257-263 КАС України, суд,
1. В позові ОСОБА_1 до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про визнання протиправними та скасування рішень - відмовити повністю.
2. Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 09 травня 2025 року.
Суддя Коморний О.І.