справа№380/23443/24
09 травня 2025 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коморного О.І. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, зобов'язання вчинити дії.
Обставини справи.
До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 д з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області № 134650033716 від 18 вересня 2024 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 28 червня 2002 року по 01 квітня 2003 року; пільговий період служби у Збройних Силах з 15 липня 1988 року по 01 січня 1992 року з розрахунку один місяць служби за півтора місяці; участь у бойових діях у воєнний час за періоди з 28 березня 2023 року по 17 серпня 2023 року, з 30 серпня 2023 року по 03 грудня 2023 року, з 21 грудня 2023 року по 11 травня 2024 року, з 22 травня 2024 року по 17 серпня 2024 року з розрахунку один місяць служби за три місяці, і призначити ОСОБА_1 пенсію за віком, з урахуванням цього стажу, відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 11 вересня 2024 року (дати подання заяви).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 11 вересня 2024 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про призначення дострокової пенсії за віком як учасник бойових дій відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV. Його заява була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області (за принципом екстериторіальності), яке рішенням № 134650033716 від 18 вересня 2024 року відмовило у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу 25 років.
Позивач вважає цю відмову протиправною, оскільки відповідач не зарахував до його страхового стажу: період роботи з 28.06.2002 по 01.04.2003 (підтверджений трудовою книжкою); період служби у Збройних Силах з 15.07.1988 по 21.01.1992 у пільговому обчисленні (один місяць за півтора) на підставі постанови Ради Міністрів СРСР № 1459 та наказу МО СРСР № 020; періоди безпосередньої участі у бойових діях під час військової служби за мобілізацією у 2023-2024 роках у пільговому обчисленні (один місяць за три) відповідно до статті 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Положення МОУ № 530. Стверджує, що з урахуванням цих періодів його страховий стаж перевищує 25 років, що дає йому право на дострокову пенсію.
Просить скасувати рішення про відмову та зобов'язати відповідача зарахувати спірні періоди стажу та призначити пенсію.
Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, у відзиві на позовну заяву просить поновити строк для його подання через обставини воєнного стану. Проти позову заперечує. Щодо періоду роботи 28.06.2002-01.04.2003 зазначає, що для періодів після 01.07.2000 стаж обчислюється за даними системи персоніфікованого обліку, а за спірний період відомості в Реєстрі застрахованих осіб відсутні. Щодо пільгового зарахування періодів військової служби (як до 1992 року, так і періодів участі у бойових діях 2023-2024 років) відповідач стверджує, що пільговий порядок обчислення стажу, передбачений законодавством, що діяло раніше, або спеціальними законами для військовослужбовців, застосовується виключно для визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах або за вислугу років, а для обчислення страхового стажу за Законом № 1058 такі періоди враховуються в одинарному (календарному) розмірі, крім випадків, прямо передбачених Законом № 1058. Вважає, що у позивача відсутній необхідний 25-річний страховий стаж. Просить відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою від 20 листопада 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відзив відповідачем подано. Інших заяв по суті справи від сторін не надходило.
Суд, дослідивши позовну заяву, відзив на неї, додані до них докази та матеріали справи, оцінивши їх у сукупності, всебічно, повно та об'єктивно встановивши обставини справи, надав їм правову оцінку та
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є учасником бойових дій (посвідчення серія НОМЕР_1 , видане 06 жовтня 2023 року).
Відповідно до записів у трудовій книжці серії НОМЕР_2 , позивач працював з 28 червня 2002 року на посаді нічного касира-оператора СП «Ройал», а 01 квітня 2003 року звільнений з Товариства з обмеженою відповідальністю ЛТД «Ройал».
Згідно з довідкою ІНФОРМАЦІЯ_2 № 7 від 07 січня 2020 року, ОСОБА_1 проходив військову службу у Збройних Силах СРСР з 11 жовтня 1982 року по 21 січня 1992 року та має право на пільги, встановлені постановою Ради Міністрів СРСР № 1459 від 27.12.1988 та наказом Міністра оборони СРСР № 020 від 21.01.1989, щодо зарахування одного місяця служби за півтора з 15 липня 1988 року.
08 березня 2023 року позивач призваний на військову службу за мобілізацією та проходив її у військовій частині НОМЕР_3 на різних офіцерських посадах до 18 серпня 2024 року, коли був звільнений у відставку за віком.
Довідкою військової частини НОМЕР_3 № 1630/2637 від 17 серпня 2024 року підтверджено, що ОСОБА_1 у періоди: з 28.03.2023 по 17.08.2023, з 30.08.2023 по 03.12.2023, з 21.12.2023 по 11.05.2024, з 22.05.2024 по 17.08.2024, безпосередньо брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Донецькій та Запорізькій областях.
11 вересня 2024 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про призначення дострокової пенсії за віком як учаснику бойових дій.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області № 134650033716 від 18 вересня 2024 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу 25 років.
Згідно з цим рішенням, відповідачем до страхового стажу не зараховано період роботи з 28.06.2002 по 01.04.2003 через відсутність індивідуальних відомостей в Реєстрі застрахованих осіб, а також не застосовано пільгове обчислення (1 за 1,5 та 1 за 3) для періодів військової служби.
Вважаючи зазначене рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та доводам сторін, викладеним у позовній заяві та відзиві на неї, суд керується такими нормами національного законодавства, основоположними принципами права та висновками щодо застосування норм права, викладеними у постановах Верховного Суду.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Цей конституційний принцип є ключовим для забезпечення законності у діяльності суб'єктів владних повноважень.
Стаття 46 Конституції України гарантує громадянам право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Завданням адміністративного судочинства, згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права (стаття 6 Кодексу адміністративного судочинства України).
Щодо клопотання відповідача про поновлення строку на подання відзиву.
Відповідач у відзиві просить поновити строк для його подання, посилаючись на обставини воєнного стану, масовані обстріли, перебої в роботі серверів тощо. Суд, враховуючи запровадження воєнного стану в Україні, та те, що відповідачем відзив фактично подано та долучено до матеріалів справи, з метою повного та всебічного розгляду справи, вважає за можливе прийняти до розгляду наданий відзив, не вдаючись до формального вирішення питання про поновлення строку.
Щодо зарахування до страхового стажу періоду роботи з 28 червня 2002 року по 01 квітня 2003 року.
Відповідач відмовив у зарахуванні цього періоду до страхового стажу позивача з підстав відсутності індивідуальних відомостей про застраховану особу в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за вказаний період.
Частина друга статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV (далі - Закон № 1058) встановлює, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло раніше.
Частина четверта статті 24 Закону № 1058 передбачає, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом (01 січня 2004 року), зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Стаття 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ від 05 листопада 1991 року (далі - Закон № 1788), який діяв до 01 січня 2004 року та продовжує застосовуватися для підтвердження стажу за періоди до цієї дати, визначає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України (постанова № 637 від 12 серпня 1993 року).
Система персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування була запроваджена з 01 липня 2000 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 794 від 04 червня 1998 року. Однак, повноцінне функціонування цієї системи та обов'язковість подання роботодавцями відомостей формувалися поступово.
Верховний Суд у своїй практиці (наприклад, постанова від 21 лютого 2018 року у справі № 591/2572/17, постанова від 31 січня 2023 року у справі № 280/5250/21) неодноразово зазначав, що відсутність відомостей у системі персоніфікованого обліку за певні періоди роботи після 01 липня 2000 року, які підтверджуються записами у трудовій книжці, не може бути єдиною та безумовною підставою для їх незарахування до страхового стажу, якщо така відсутність не пов'язана з винними діями самого працівника, а, наприклад, з невиконанням роботодавцем своїх обов'язків щодо подання звітності. У такому випадку дані трудової книжки можуть бути взяті до уваги.
Позивач надав копію трудової книжки серії НОМЕР_2 , виданої 03 вересня 1982 року, із записами № 18-19, які підтверджують його роботу з 28 червня 2002 року на посаді нічного касира-оператора СП «Ройал» та звільнення 01 квітня 2003 року з Товариства з обмеженою відповідальністю ЛТД «Ройал». Відповідач не заперечив автентичність цих записів.
За таких обставин, враховуючи, що спірний період (2002-2003 роки) припадає на початковий етап функціонування системи персоніфікованого обліку, а трудовий стаж підтверджується записами у трудовій книжці, суд вважає, що відмова відповідача у зарахуванні цього періоду до страхового стажу позивача є необґрунтованою. Період роботи з 28 червня 2002 року по 01 квітня 2003 року (0 років 9 місяців 3 дні) підлягає зарахуванню до страхового стажу позивача.
Щодо пільгового зарахування періоду служби у Збройних Силах з 15 липня 1988 року по 21 січня 1992 року (один місяць служби за півтора).
Відповідач відмовив у пільговому обчисленні цього періоду, вважаючи, що таке обчислення застосовується лише для призначення пенсій за вислугу років військовослужбовцям, а не для страхового стажу за Законом № 1058.
Частина четверта статті 24 Закону № 1058 встановлює, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.
Пункт «з» частини першої статті 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ (у відповідній редакції) передбачає зарахування до вислуги років для призначення пенсії військової служби у період до 01 січня 1992 року у Збройних Силах колишнього Союзу РСР, а вислуга років (у тому числі на пільгових умовах) обчислюється за законодавством колишнього Союзу РСР.
Позивачем надано довідку ІНФОРМАЦІЯ_2 № 7 від 07 січня 2020 року, яка підтверджує його право на пільги, встановлені постановою Ради Міністрів СРСР № 1459 від 27 грудня 1988 року та наказом Міністра оборони СРСР № 020 від 21 січня 1989 року, щодо зарахування одного місяця служби за півтора місяці у період з 15 липня 1988 року.
Враховуючи, що законодавство, яке діяло раніше, передбачало пільгове обчислення зазначеного періоду військової служби для цілей пенсійного забезпечення, та зважаючи на положення частини четвертої статті 24 Закону № 1058, цей період підлягає зарахуванню до страхового стажу позивача саме в пільговому обчисленні (один місяць за півтора) для визначення права на пенсію за Законом № 1058.
Цей висновок узгоджується з практикою Верховного Суду (наприклад, постанова від 18 квітня 2019 року у справі № 569/7808/16-а, де суд підтвердив можливість зарахування пільгового стажу за законодавством СРСР до страхового стажу за Законом № 1058).
Таким чином, період служби позивача з 15 липня 1988 року по 21 січня 1992 року (3 роки 6 місяців 6 днів) має бути зарахований до страхового стажу у півторакратному розмірі, що становить 5 років 3 місяці 9 днів. Відповідно, додатковий пільговий стаж складає 1 рік 9 місяців 3 дні (5 років 3 місяці 9 днів - 3 роки 6 місяців 6 днів).
Щодо пільгового зарахування періоду участі у бойових діях у 2023-2024 роках (один місяць за три).
Позивач просить зарахувати періоди його безпосередньої участі у бойових діях під час військової служби за мобілізацією у 2023-2024 роках (з 28.03.2023 по 17.08.2023, з 30.08.2023 по 03.12.2023, з 21.12.2023 по 11.05.2024, з 22.05.2024 по 17.08.2024) до страхового стажу у трикратному розмірі, посилаючись на статтю 57 Закону № 1788 та пункт 2.3 Положення МОУ № 530.
Суд зазначає, що стаття 57 Закону № 1788 та Положення, затверджене наказом Міністерства оборони України № 530 від 14 серпня 2014 року, регулюють порядок обчислення стажу для призначення пенсій за вислугу років військовослужбовцям відповідно до Закону № 2262.
Закон № 1058, який регулює призначення пенсії за віком (включаючи дострокову для учасників бойових дій), у статті 24 визначає порядок обчислення страхового стажу. Ця стаття встановлює, що страховий стаж обчислюється в місяцях, а періоди, протягом яких особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, зараховуються до страхового стажу в календарному порядку, якщо інше не передбачено цим Законом. Прямої норми у Законі № 1058 щодо зарахування періодів участі у бойових діях в АТО/ООС/під час воєнного стану до страхового стажу для пенсій за Законом № 1058 у трикратному розмірі - немає.
Посилання позивача на судову практику Верховного Суду (справи № 348/347/17, № 346/1454/17, № 185/4140/17) стосуються, як правило, обчислення вислуги років для призначення саме військових пенсій за Законом № 2262, а не страхового стажу для пенсій за Законом № 1058.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 234/7399/17 та Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у низці інших постанов (наприклад, від 10.10.2019 у справі № 569/7827/16-а) дійшли висновку, що пільгове обчислення періодів служби (зокрема, один місяць за три) застосовується для визначення права на пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262, однак при обчисленні страхового стажу для призначення пенсії за віком за Законом № 1058 такі періоди враховуються в календарному обчисленні, якщо інше прямо не передбачено самим Законом № 1058.
Таким чином, періоди безпосередньої участі позивача у бойових діях у 2023-2024 роках зараховуються до його страхового стажу в календарному обчисленні на підставі статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Підстав для їх зарахування у трикратному розмірі для призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058 суд не вбачає. Відповідно, ця частина позовних вимог задоволенню не підлягає.
Визначення загального страхового стажу позивача та права на дострокову пенсію.
Відповідач визначив страховий стаж позивача у розмірі 23 роки 04 місяці 07 днів. До цього стажу суд вважає за необхідне додати:
1. Період роботи з 28 червня 2002 року по 01 квітня 2003 року: 00 років 09 місяців 03 дні.
2. Додатковий пільговий стаж за службу у Збройних Силах з 15 липня 1988 року по 21 січня 1992 року: 01 рік 09 місяців 03 дні.
3. Період військової служби за мобілізацією з 08 березня 2023 року по 17 серпня 2024 року (включаючи участь у бойових діях), зарахований у календарному обчисленні (08.03.2023-17.08.2024): 01 рік 05 місяців 10 днів.
Отже, загальний страховий стаж позивача, з урахуванням висновків суду, становить: 23 роки 04 місяці 07 днів (визнано відповідачем) + 00 років 09 місяців 03 дні (період роботи 2002-2003) + 01 рік 09 місяців 03 дні (пільговий за службу 1988-1992) + 01 рік 05 місяців 10 днів (служба 2023-2024 календарно) = 27 (двадцять сім) років 03 місяці 23 дні.
Цей стаж перевищує необхідні 25 років для призначення дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону № 1058.
Таким чином, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області № 134650033716 від 18 вересня 2024 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу є протиправним в частині незарахування періоду роботи з 28.06.2002 по 01.04.2003 та пільгового обчислення військової служби з 15.07.1988 по 21.01.1992, та підлягає скасуванню.
Оскільки право позивача на призначення дострокової пенсії за віком з 11 вересня 2024 року (дати звернення) є доведеним після врахування зазначених періодів стажу, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача з урахуванням висновків суду та, за наявності всіх інших умов, призначити пенсію.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач не довів правомірності свого рішення про відмову у призначенні пенсії в частині незарахування спірних періодів стажу. Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням.
На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Щодо судових витрат.
Позивач у позовній заяві зазначає, що є учасником бойових дій та на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору. Доказів сплати судового збору до позову не додано. Відтак, питання про розподіл судових витрат у вигляді судового збору судом не вирішується.
Керуючись статтями 2, 5-9, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 257-263 КАС України, суд,
ухвалив :
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області № 134650033716 від 18 вересня 2024 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (адреса: 33028, Рівненська область, місто Рівне, вулиця Олександра Борисенка, будинок 7; код ЄДРПОУ 21084076) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ):
- період роботи з 28 червня 2002 року по 01 квітня 2003 року;
- період служби у Збройних Силах з 15 липня 1988 року по 21 січня 1992 року із застосуванням пільгового обчислення - один місяць служби за півтора місяці;
- періоди безпосередньої участі у бойових діях у воєнний час з 28 березня 2023 року по 17 серпня 2023 року, з 30 серпня 2023 року по 03 грудня 2023 року, з 21 грудня 2023 року по 11 травня 2024 року, з 22 травня 2024 року по 17 серпня 2024 року - у календарному обчисленні.
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (адреса: 33028, Рівненська область, місто Рівне, вулиця Олександра Борисенка, будинок 7; код ЄДРПОУ 21084076) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) від 11 вересня 2024 року про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні, щодо зарахування спірних періодів до страхового стажу.
5. В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
6. Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 09 травня 2025 року.
Суддя Коморний О.І.