справа№380/1295/25
09 травня 2025 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коморного О.І., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Обставини справи.
ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просить суд:
- постановити рішення, яким визнати неправомірною відмову відповідача 2 про призначення пенсії за віком по досягнення віку 60 років;
- зобов'язати відповідача 2 призначити пенсію за віком по досягнення позивачем 60 років з моменту виникнення такого права, тобто з 27.0.2024.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Позивач, досягнувши 27.09.2024 пенсійного віку 60 років та маючи, на його переконання, достатній для призначення пенсії страховий стаж (понад 32 роки), отримав від Відповідача 2 необґрунтовану відмову у призначенні пенсії. Відмова мотивована відсутністю необхідного 31 року страхового стажу, оскільки Відповідач 2 зарахував лише 12 років 10 місяців 26 днів стажу.
Позивач стверджує, що Відповідач 2 протиправно не врахував періоди його роботи, військової служби та навчання загальною тривалістю 20 років 04 місяці 03 дні, підтверджені трудовими книжками, військовим квитком та свідоцтвом про навчання. Єдиною підставою для незарахування цих періодів Відповідач 2 вказав розбіжності у написанні прізвища в зазначених документах порівняно з паспортними даними.
Позивач вважає такий підхід надмірним формалізмом, що суперечить принципу верховенства права та порушує його конституційне право на соціальний захист.
Відповідач 2 у відзиві на позовну заяву просив відмовити у її задоволенні, наполягаючи на правомірності оскаржуваного рішення. Зазначив, що відповідно до Порядку № 637 та Інструкції № 58, трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж, і вона має бути оформлена належним чином, а відомості про працівника - відповідати паспортним даним.
Оскільки у наданих Позивачем документах (трудових книжках серій НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , військовому квитку НОМЕР_3 , свідоцтві № 43) прізвище зазначено з розбіжностями порівняно з паспортом, а виправлення у встановленому порядку відсутні, підстави для зарахування відповідних періодів до стажу відсутні до моменту надання Позивачем уточнюючих документів. Через недостатність підтвердженого стажу (12 років 10 місяців 26 днів) у призначенні пенсії відмовлено обґрунтовано.
Відповідач 1 у своєму відзиві підтримав аргументи Відповідача 2, також вказуючи на відсутність у Позивача необхідного страхового стажу через неналежне оформлення підтверджуючих документів.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 28 січня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, відповідно до статті 262 КАС України, та встановлено відповідачам строк для подання відзиву.
Суд, дослідивши позовну заяву, відзив на неї, додані до них докази та матеріали справи, оцінивши їх у сукупності, всебічно, повно та об'єктивно встановивши обставини справи, надав їм правову оцінку та
ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 . Отже, ІНФОРМАЦІЯ_2 він досяг віку 60 років, що є пенсійним віком відповідно до статті 26 Закону № 1058.
07 жовтня 2024 року Позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України за місцем проживання (ГУ ПФУ у Львівській області) із заявою про призначення пенсії за віком.
Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого постановою правління ПФУ від 25.11.2005 № 22-1 (у редакції, чинній на момент звернення), та принципу екстериторіальності, заяву Позивача передано для опрацювання та прийняття рішення до ГУ ПФУ у Волинській області (Відповідач 2).
Рішенням ГУ ПФУ у Волинській області № 135050016981 від 14 жовтня 2024 року Позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на підставі статті 26 Закону № 1058 через відсутність необхідного страхового стажу (31 рік). Згідно з цим рішенням, підтверджений страховий стаж Позивача складає 12 років 10 місяців 26 днів. У рішенні зазначено, що до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно з трудовими книжками серії НОМЕР_1 , НОМЕР_4 , навчання згідно зі свідоцтвом № НОМЕР_5 , періоди військової служби згідно з військовим квитком НОМЕР_3 , оскільки прізвище в цих документах не відповідає даним паспорта.
Спірними є наступні періоди, які Позивач просить зарахувати до страхового стажу:
роботи з 25.02.1987 р. по 01.04.1987 р. (00 р. 01 міс. 08 дн.);
роботи з 08.04.1987 р. по 03.04.1989 р. (01 р. 11 міс. 26 дн.);
роботи з 12.04.1990 р. по 15.07.1994 р. (04 р. 03 міс. 03 дн.);
роботи з 01.08.1994 р. по 01.02.1996 р. (01 р. 06 міс. 00 дн.);
роботи з 05.02.1989 р. по 10.03.1996 р. (07 р. 01 міс. 05 дн.);
роботи з 12.04.1996 р. по 01.08.1997 р. (01 р. 03 міс. 30 дн.);
служби у Збройних Силах з 28.05.1983 р. по 20.07.1985 р. (02 р. 01 міс. 23 дн.);
навчання у школі ДТСААФ з 28.12.1987 р. по 24.05.1988 р. (00 р. 04 міс. 27 дн.).
Загальна тривалість цих періодів, за підрахунками Позивача, становить 20 років 04 місяці 03 дні.
Матеріалами справи підтверджується, що Позивач має паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_1 та має РНОКПП НОМЕР_6 .
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 46 Конституції України закріплює право громадян на соціальний захист, зокрема, право на забезпечення у старості. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням.
Умови призначення пенсії за віком та визначення страхового стажу регулюються Законом № 1058. Згідно зі статтею 26 цього Закону, право на пенсію за віком у 60 років у 2024 році виникає за наявності не менше 31 року страхового стажу.
Порядок обчислення страхового стажу визначено статтею 24 Закону № 1058. Ключовим є те, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до 01.01.2004, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.
Раніше діюче законодавство, зокрема Закон № 1788 та Порядок № 637, визначало трудову книжку основним документом для підтвердження стажу (ст. 62 Закону № 1788, п. 1 Порядку № 637). Водночас, п. 3 Порядку № 637 передбачає можливість підтвердження стажу іншими документами у разі відсутності трудової книжки або наявності в ній неправильних чи неточних записів.
Стаття 56 Закону № 1788 прямо передбачала зарахування до стажу роботи періодів військової служби (п. "в") та навчання на курсах по підготовці кадрів (п. "д").
Щодо підстав відмови Відповідача 2. Суд констатує, що єдиною формальною підставою для незарахування понад 20 років стажу Позивача стала виявлена Відповідачем 2 невідповідність написання прізвища у документах, що підтверджують стаж, паспортним даним. Суд вважає такий підхід суб'єкта владних повноважень надмірно формальним, таким, що суперечить принципам верховенства права, розумності та пропорційності, та ігнорує презумпцію правомірності дій особи.
Стаття 8 Конституції України закріплює принцип верховенства права. Цей принцип вимагає, щоб держава, її органи та посадові особи у своїй діяльності керувалися не лише формальними вимогами закону, а й його духом, метою та загальнолюдськими цінностями справедливості, гуманізму та розумності. У сфері соціального забезпечення, де йдеться про базові права людини, надмірний формалізм є неприпустимим.
Відмова у реалізації права на пенсію лише через незначні формальні недоліки в документах, які можуть бути усунені або спростовані іншими доказами, є порушенням цього принципу. Завдання пенсійного органу полягає не у пошуку формальних підстав для відмови, а у сприянні громадянину в реалізації його законних прав, перевіряючи суть правовідносин, а не обмежуючись зовнішньою формою документів.
Верховний Суд у своїй послідовній практиці неодноразово наголошував на необхідності уникнення надмірного формалізму при вирішенні питань соціального захисту та пенсійного забезпечення. Ключові правові позиції, релевантні до цієї справи, полягають у наступному:
Незначні недоліки в оформленні документів (розбіжності в написанні прізвища, імені, по батькові, дати народження, назви підприємства, номерів наказів тощо) не можуть бути єдиною та безумовною підставою для позбавлення особи права на пенсію, якщо інші дані дозволяють ідентифікувати особу та підтвердити факт її роботи чи іншої діяльності, що зараховується до стажу (див. постанови ВС від 21.02.2018 у справі № 560/1917/16-а, від 30.01.2019 у справі № 157/1757/16-а, від 03.10.2018 у справі № 565/1899/16-а, від 16.04.2020 у справі № 200/11348/16-а, від 09.12.2021 у справі № 160/10319/20).
Пенсійний орган зобов'язаний оцінювати всі надані документи та наявні у нього дані (включаючи дані системи персоніфікованого обліку, РНОКПП) в їх сукупності для встановлення дійсних обставин (див. постанову ВС від 17.04.2019 у справі № 807/2097/16).
Наявність унікального РНОКПП у Позивача є вагомим доказом, що дозволяє його ідентифікувати, попри можливі розбіжності в написанні прізвища в старих документах.
Органи ПФУ повинні сприяти заявникам у збиранні необхідних документів та виправленні недоліків, а не перекладати весь тягар на громадянина (див. постанову ВС від 03.04.2018 у справі № 677/1099/17).
Працівник не повинен нести відповідальність та зазнавати негативних наслідків через помилки, допущені роботодавцем або його представниками при оформленні трудової книжки чи інших документів (див. постанову ВС від 31.07.2019 у справі № 806/1987/18).
Застосовуючи ці висновки до справи ОСОБА_1 , суд констатує, що Відповідач 2 діяв всупереч цим принципам, відмовивши у зарахуванні стажу виключно через формальні розбіжності у прізвищі, не врахувавши РНОКПП та інші дані, що ідентифікують Позивача, та не сприявши йому у підтвердженні стажу.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач 2 не надав суду жодних доказів, які б ставили під обґрунтований сумнів належність Позивачу трудових книжок, військового квитка та свідоцтва про навчання, або достовірність записів у них, крім посилання на формальну розбіжність у прізвищі. Не доведено, що ця розбіжність унеможливлює ідентифікацію особи або що документи належать іншій особі. Отже, Відповідач 2 не довів правомірності свого рішення в цій частині.
Як вже зазначалося, пенсійний орган має обов'язок сприяти громадянам. У даному випадку, виявивши розбіжності, Відповідач 2 мав би, щонайменше, вказати Позивачу на конкретні недоліки та роз'яснити можливі шляхи їх виправлення: звернутися до відповідних підприємств (їх правонаступників, архівних установ) за уточнюючими довідками, що підтверджують роботу саме Позивача (із зазначенням РНОКПП); звернутися до військового комісаріату для уточнення даних військового квитка; або ж, у разі неможливості отримати такі документи, роз'яснити право на встановлення факту належності документів у судовому порядку відповідно до п. 26 Порядку № 637. Обмежившись формальною відмовою, Відповідач 2 не виконав свого обов'язку діяти в інтересах заявника та забезпечити повний і всебічний розгляд його заяви.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що:
Період військової служби (28.05.1983 - 20.07.1985): Підтверджується військовим квитком та підлягає зарахуванню до стажу відповідно до п. "в" ст. 56 Закону № 1788. Формальна розбіжність у прізвищі не може бути підставою для відмови за наявності інших ідентифікуючих даних.
Період навчання (28.12.1987 - 24.05.1988): Підтверджується свідоцтвом про навчання на курсах та підлягає зарахуванню до стажу відповідно до п. "д" ст. 56 Закону № 1788 (в ред. на той час).
Періоди роботи за трудовими книжками:
Записи у трудових книжках містять послідовну інформацію про трудову діяльність Позивача. За відсутності доказів їх недостовірності та враховуючи, що трудова книжка є основним документом, ці періоди підлягають зарахуванню.
Незначна розбіжність у прізвищі на титульному аркуші, заповненому багато років тому російською мовою, не може перекреслити всі наступні записи про роботу, особливо за наявності РНОКПП, що однозначно ідентифікує особу.
Розрахунок страхового стажу. Суд приймає розрахунок Позивача щодо тривалості спірних періодів (20 років 04 місяці 03 дні).
Додавши цей стаж до визнаного Відповідачем 2 (12 років 10 місяців 26 днів), суд встановлює, що загальний страховий стаж Позивача становить 33 роки 02 місяці 29 днів (12 р. 10 м. 26 дн. + 20 р. 04 м. 03 дн. = 32 р. 14 м. 29 дн. = 33 р. 02 м. 29 дн.). Цей стаж є значно більшим за мінімально необхідний (31 рік) для призначення пенсії за віком Позивачу у 2024 році.
На підставі всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, аналізу норм чинного законодавства та практики Верховного Суду, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області № 135050016981 від 14 жовтня 2024 року є протиправним, оскільки прийняте з порушенням вимог статей 19, 46 Конституції України, статей 24, 26 Закону № 1058, статті 62 Закону № 1788, Порядку № 637, без урахування всіх обставин, що мають значення для справи, та з надмірним формалізмом, що суперечить принципу верховенства права. Відтак, оскаржуване рішення підлягає скасуванню.
Оскільки Позивач на дату досягнення пенсійного віку (27.09.2024) мав необхідний страховий стаж, його право на призначення пенсії за віком є порушеним. Належним та ефективним способом захисту цього права, відповідно до статті 5 КАС України, є скасування протиправного рішення та зобов'язання Відповідача 2, як органу, що прийняв оскаржуване рішення, зарахувати спірні періоди до страхового стажу Позивача та призначити йому пенсію за віком з дати виникнення права, тобто з 27.09.2024.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Оскільки позов задовольняється повністю, а протиправним визнано рішення Відповідача 2, то сплачений Позивачем судовий збір підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області.
Керуючись статтями 2, 5, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області № 135050016981 від 14 жовтня 2024 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (адреса: м. Луцьк, Київський майдан, 6, 43026; код ЄДРПОУ 13358826) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ) періоди: роботи з 25.02.1987 по 01.04.1987, з 08.04.1987 по 03.04.1989, з 12.04.1990 по 15.07.1994, з 01.08.1994 по 01.02.1996, з 05.02.1989 по 10.03.1996 (з урахуванням непересічності), з 12.04.1996 по 01.08.1997; військової служби з 28.05.1983 по 20.07.1985; навчання з 28.12.1987 по 24.05.1988.
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (адреса: м. Луцьк, Київський майдан, 6, 43026; код ЄДРПОУ 13358826) призначити ОСОБА_1 (адреса: с. Стрілків, Стрийський район, Львівська область, 82467; РНОКПП НОМЕР_6 ) пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 27 вересня 2024 року.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (адреса: м. Луцьк, Київський майдан, 6, 43026; код ЄДРПОУ 13358826) на користь ОСОБА_1 (адреса: с. Стрілків, Стрийський район, Львівська область, 82467; РНОКПП НОМЕР_6 ) сплачений судовий збір у сумі 1211,20 ( Одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 09 травня 2025 року.
Суддя Коморний О.І.