12 травня 2025 рокусправа № 380/933/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сподарик Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Стрийської РДА про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення Стрийської РДА (82400, Львівська область, м. Стрий, вул. Героїв Небесної Сотні, 1; код ЄДРПОУ 25260251) з вимогами:
- визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Стрийської РДА Львівської області щодо відмови ОСОБА_1 , інваліду 2 групи, в продовженні виплат допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, у розмірі 3000,00 гривень;
- зобов'язати Управління соціального захисту населення Стрийської РДА Львівської області продовжувати нараховувати та виплачувати допомогу на проживання ВПО, інваліду 2 групи, ОСОБА_1 у розмірі 3000,00 грн, виплатити заборгованість з 01.11.2024 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є внутрішньо переміщеною особою, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується довідкою №1324-7001006462 від 13.04.2022. Вказав, що до 01.11.2024 отримував щомісячну адресну допомогу на проживання ВПО, яка була йому призначена як особі з інвалідністю ІІ групи у розмірі 3000,00 гривень. На запит адвоката про причини припинення адресної допомоги інваліду 2 групи ОСОБА_1 надійшла відповідь УСЗН Стрийської РДА за №02-1678 від 30.12.2024, у якій Управління відмовило у продовженні виплат, зробивши свій висновок, що нема правових підстав для продовження виплат, так як ОСОБА_1 не є особою з інвалідністю, оскільки термін інвалідності, згідно виписки з акту огляду МСЕК встановлена на строк до 01.11.2022 року, посилаючись на п.10 Постанови КМУ від 20.03.2022 №332. Позивач зазначає, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.2022 №390 «Про внесення до деяких постанов Кабінету Міністрів України змін щодо строку повторного огляду осіб з інвалідністю та продовження строку дії деяких медичних документів в умовах воєнного стану», повторний огляд, строк якого припав на період дії воєнного стану на території України, переноситься на строк після припинення або скасування воєнного стану, але не пізніше шести місяців після його припинення або скасування за умови неможливості направлення осіб з інвалідністю та осіб, яким встановлено ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках), лікарсько-консультативною комісією на медико-соціальну експертизу відповідно до Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року № 1317. Станом на час виникнення спірних правовідносин, воєнний стан в Україні триває. Також позивач зазначив, що зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_4 , то є територія, зазначена у переліку територій, на яких медико-соціальні експертні комісії, зокрема Луганський обласний МСЕК м. Сіверськодонецьк, тимчасово не виконують свої повноваження. Повторний переогляд на 15.10.2022 призначався ОСОБА_1 Луганським обласним МСЕКом, згідно Довідки до акта огляду МСЕК №146412, серія 12 ААБ від 03.11.2020, за зареєстрованим місцем проживання: АДРЕСА_4 , тобто до Луганського обласного МСЕКа, який встановлював інвалідність ОСОБА_1 та мав первинну медичну справу інваліда ВПО ОСОБА_1 , таким чином, не має можливості на теперішній час бути направленим на повторний огляд. Просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою суду від 24.01.2025 позовну заяву залишено без руху та надано десятиденний строк на усунення її недоліків. На виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, позивачем усунуто вказані недоліки.
Ухвалою суду від 06.02.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі. Розгляд справи здійснюється без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі доказами. Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслано учасникам справи, відповідачу запропоновано у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання цієї ухвали подати суду відзив на позовну заяву, в якому вказати про визнання/заперечення позовних вимог.
Ухвалою суду від 07.04.2025 витребувано у відповідача додаткові докази.
Ухвалою суду від 07.04.2025 строк розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Стрийської РДА про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії продовжено на шістдесят днів з метою отримання витребуваних доказів.
16.04.2025 за вх.№32008 від представника відповідача надійшло клопотання про долучення додаткових доказів.
Ухвалою суду від 21.04.2025 витребувано у позивача додаткові докази.
05.05.2025 за вх.№36999 від позивача надійшло клопотання про долучення доказів, однак витребувані докази, а саме довідку про місце реєстрації внутрішньо переміщеної особи станом на час розгляду справи не подано.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін в порядку частини сьомої статті 262 КАС України від учасників справи не надходило. З огляду на ці обставини суд на підставі частини п'ятої статті 262 КАС України розглянув справу в порядку письмового провадження (без проведення судового засідання, за наявними матеріалами) в межах строку, визначеного статтею 258 КАС України.
Суд з'ясував зміст позовних вимог, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:
Відповідно до копії довідки від 13.04.2022 №1324-7001006462 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, позивач, ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою. Зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_5 . Фактичне місце проживання - АДРЕСА_3 .
Рішенням про призначення допомоги переміщеним особам на проживання від 13.05.2022 Відділу №1 (Сколе) УСЗН Стрийської РДА підтверджено призначення позивачу допомоги ВПО позивачу як особі з інвалідністю ІІ групи у розмірі 3000,00 гривень.
З 01.11.2024 позивачу призупинено виплату допомоги на проживання на підставі акту перевірки фактичного місця проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи, складеного Славською селищною радою 23.10.2024, згідно якого не підтверджено фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 .
Про припинення надання допомоги на проживання з 01.11.2024 та про необхідність проходження ідентифікації для продовження отримання допомоги відділом №1 (Сколе) УСЗН Стрийської РДА було повідомлено ОСОБА_1 засобами телефонного зв'язку.
11.11.2024 позивач прибув до відділу №1 (Сколе) УСЗН Стрийської РДА для проходження ідентифікації та продовження виплати допомоги на проживання.
Відповідно до копії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ №146412, позивачу встановлена друга група інвалідності (загальне захворювання) на строк до 01.11.2022.
Листом від 30.12.2024 №02-167 «Про надання інформації», відповідач повідомив представника позивача, що оскільки на даний час, ОСОБА_1 не є особою з інвалідністю (згідно виписки з акта огляду МСЕК інвалідність встановлена на строк до 01.11.2022), тому немає правових підстав для продовження виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі ОСОБА_1 як особі з інвалідністю.
Вважаючи дії відповідача щодо відмови в продовженні виплат допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, у розмірі 3000,00 гривень протиправними, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.
При вирішенні спору суд, виходить з такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ст. 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Приписами ст. 1 Закону України від 20.10.2014 №1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі - Закон №1706-VII) визначено, що внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Відповідно до ст. 4 Закону №1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.
Для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Положеннями п.2 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 р. № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» №509 (далі Порядок №509), визначено, що для отримання довідки повнолітня або неповнолітня внутрішньо переміщена особа звертається особисто, а малолітня дитина, недієздатна особа або особа, дієздатність якої обмежена, - через законного представника із заявою про взяття на облік за формою згідно додатком 1 до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі уповноважені органи).
Заява про взяття на облік та включення до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб інформації про внутрішньо переміщену особу за наявності технічної можливості може подаватися також через Єдиний державний вебпортал електронних послуг (далі - Портал Дія).
У період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 "Про введення воєнного стану в Україні", внутрішньо переміщена особа для отримання довідки може звернутися до уповноваженої особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або центру надання адміністративних послуг (далі - уповноважена особа територіальної громади / центру надання адміністративних послуг).
Уповноважена особа територіальної громади / центру надання адміністративних послуг приймає рішення та видає довідку внутрішньо переміщеній особі і реєструє заяву з формуванням електронної справи з використанням інформаційних систем Мінсоцполітики для включення інформації про внутрішньо переміщену особу до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.
На отримання довідки мають право особи, які після введення Указом Президента України від 24 лютого 2022 р № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» воєнного стану перемістилися з території адміністративно-територіальної одиниці, на якій проводяться бойові дії та яка визначена в переліку, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204 «Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми є-Підтримка» (далі - територія адміністративно-територіальної одиниці, на якій проводяться бойові дії).
Положенням п.21 Порядку №509 передбачено, що заява про взяття на облік може бути подана в електронній формі з використанням мобільного додатка Єдиного державного веб-порталу електронних послуг (далі - Портал Дія) повнолітньою або неповнолітньою внутрішньо переміщеною особою, якій присвоєно реєстраційний номер облікової картки платника податків. У разі наявності в такої особи дітей подання заяви про взяття їх на облік можливе лише за наявності відображення в електронному вигляді інформації, що міститься у свідоцтві про народження таких дітей, виготовленому на паперовому бланку (далі - е-свідоцтво про народження).
Для подання заяви особі необхідно встановити мобільний додаток Порталу Дія на електронний пристрій, критерії якого підтримують використання такого додатка, підключений до Інтернету, із увімкненою функцією геолокації, та пройти електронну ідентифікацію та автентифікацію з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, або інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначного встановлення особи.
Заява про взяття на облік в електронній формі формується засобами мобільного додатка Порталу Дія у формі, придатній для сприйняття її змісту відповідно до відомостей, зазначених у пункті 3 цього Порядку, заповнення форм (полів) заяви здійснюється автоматично, зокрема з урахуванням відомостей, отриманих у порядку електронної інформаційної взаємодії.
Також, суд зазначає, що приписами п.2 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам» (далі - Порядок №332) визначено, що допомога надається особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Російською Федерацією території України, а також території адміністративно-територіальних одиниць, де проводяться бойові дії та що визначені в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми єПідтримка, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 р. № 20.
Відповідно до п. 3 Порядку №332 допомога надається щомісячно з місяця звернення до квітня 2022 року включно на кожну внутрішньо переміщену особу, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, у таких розмірах: для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень; для інших осіб - 2000 гривень.
Допомога виплачується за повний місяць незалежно від дати звернення за її наданням.
Допомога на проживання призначається автоматично без подання додаткового звернення внутрішньо переміщеним особам, які станом на 1 березня 2022 року отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 505 “Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» (Офіційний вісник України, 2014 р., № 80, ст. 2271). Виплата допомоги внутрішньо переміщеним особам за місяці, у яких вони отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, не здійснюється.
Згідно п.6 Порядку №332 для отримання допомоги внутрішньо переміщена особа заповнює заяву, яка формується засобами Порталу Дія.
Допомога призначається органом соціального захисту населення протягом десяти робочих днів з дати надходження заяви про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.
Надаючи оцінку вказаному, суд зазначає, що Законом України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21 березня 1991 року № 875-XII (далі - Закон № 875-XII) визначаються основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.
Згідно приписів ст.3 Закону № 875-XII інвалідність як міра втрати здоров'я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я. Положення про медико-соціальну експертизу затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням думок громадських об'єднань осіб з інвалідністю.
Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону № 875-XII визначено, що діяльність держави щодо осіб з інвалідністю виявляється у створенні правових, економічних, політичних, соціальних, психологічних та інших умов для забезпечення їхніх прав і можливостей нарівні з іншими громадянами для участі в суспільному житті та полягає у: виявленні, усуненні перепон і бар'єрів, що перешкоджають забезпеченню прав і задоволенню потреб, у тому числі стосовно доступу до об'єктів громадського та цивільного призначення, благоустрою, транспортної інфраструктури, дорожнього сервісу (далі - об'єкти фізичного оточення), транспорту, інформації та зв'язку, а також з урахуванням індивідуальних можливостей, здібностей та інтересів - до освіти, праці, культури, фізичної культури і спорту; охороні здоров'я; соціальному захисті; забезпеченні виконання індивідуальної програми реабілітації осіб з інвалідністю; наданні пристосованого житла; сприянні громадській діяльності.
Згідно ч.ч.2 та 3 ст. 4 Закону № 875-XII соціальний захист осіб з інвалідністю є складовою діяльності держави щодо забезпечення прав і можливостей осіб з інвалідністю нарівні з іншими громадянами та полягає у наданні пенсії, державної допомоги, компенсаційних та інших виплат, пільг, соціальних послуг, здійсненні реабілітаційних заходів, встановленні опіки (піклування) або забезпеченні стороннього догляду.
Пільги особам з інвалідністю надаються на підставі посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності (для повнолітніх осіб), категорію "дитина з інвалідністю" (для дітей), а також у відповідних випадках вказано їх основні нозологічні форми захворювань (по зору, слуху та з ураженням опорно-рухового апарату). Порядок оформлення та видачі відповідних посвідчень іноземцям, які відповідно до закону мають право на пільги, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Приписами ст. 36 Закону №875-ХІІ матеріальне, соціально-побутове і медичне забезпечення осіб з інвалідністю здійснюється у вигляді грошових виплат (пенсій, допомог, одноразових виплат), забезпечення медикаментами, технічними й іншими засобами, включаючи друковані видання із спеціальним шрифтом, звукопідсилюючу апаратуру та аналізатори, а також шляхом надання послуг по медичній, соціальній, трудовій і професійній реабілітації, побутовому та торговельному обслуговуванню.
Так згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12 ААБ № 146412 від 2020 року, зазначено що ОСОБА_1 встановлена ІІ група інвалідності на строк до 01.11.2022.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.
Воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався та діє на даний час.
Відтак, станом на звернення позивача до відповідача щодо поновлення виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам та до суду із даним позовом в Україні запроваджено режим воєнного стану.
Як судом встановлено, відповідно до рішення про призначення допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам від 13.05.2022, Відділу №1 (Сколе) УСЗН Стрийської РДА, позивачу була призначена допомоги ВПО як особі з інвалідністю ІІ групи у розмірі 3000,00 гривень.
З 01.11.2024 позивачу призупинено виплату допомоги на проживання на підставі акту перевірки фактичного місця проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи, складеного Славською селищною радою 23.10.2024, згідно якого не підтверджено фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 .
Листом від 30.12.2024 №02-167 «Про надання інформації», відповідач повідомив представника позивача, що оскільки на даний час, ОСОБА_1 не є особою з інвалідністю (згідно виписки з акту огляду МСЕК інвалідність встановлена на строк до 01.11.2022), тому немає правових підстав для продовження виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі ОСОБА_1 як особі з інвалідністю.
З огляду на зазначене, підставою для не поновлення виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі ОСОБА_1 , з позиції відповідача, є той факт, що станом на день призупинення виплати такої допомоги, термін дії довідки МСЕК минув.
Приписами пункту 3,6 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 р. № 332 (далі - Порядок №332) в редакції на час виникнення спірних правовідносин передбачав, що допомога надається щомісячно з місяця звернення до квітня 2022 року включно на кожну внутрішньо переміщену особу, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, у таких розмірах: для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень; для інших осіб - 2000 гривень. Допомога виплачується за повний місяць незалежно від дати звернення за її наданням. Допомога внутрішньо переміщеним особам, які звернулися за її наданням до 30 квітня 2022 року включно, надається починаючи з березня 2022 р.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.2022 № 390 «Про внесення до деяких постанов Кабінету Міністрів України змін щодо строку повторного огляду осіб з інвалідністю та продовження строку дії деяких медичних документів в умовах воєнного стану» постанову Кабінету Міністрів України від 08.03.2022 № 225 «Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період дії воєнного стану на території України» доповнено пунктом 3 наступного змісту:
«Повторний огляд, строк якого припав на період дії воєнного стану на території України, переноситься на строк після припинення або скасування воєнного стану, але не пізніше шести місяців після його припинення або скасування за умови неможливості направлення:
- осіб з інвалідністю та осіб, яким встановлено ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках), лікарсько-консультативною комісією на медико-соціальну експертизу відповідно до Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317;
- дітей з інвалідністю лікарем до лікарсько-консультативної комісії відповідно до Порядку встановлення лікарсько-консультативними комісіями інвалідності дітям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2013 р. № 917 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 100, ст. 3666).
При цьому інвалідність та ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) продовжується до останнього числа шостого місяця після припинення або скасування періоду дії воєнного стану, якщо раніше не буде проведено повторний огляд.
У разі коли в індивідуальній програмі реабілітації особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю встановлений строк повторного огляду, що припав на період дії воєнного стану на території України, та в особи з інвалідністю відсутня можливість пройти медико-соціальну експертну комісію, а в дитини з інвалідністю - лікарсько-консультативну комісію закладу охорони здоров'я, їх індивідуальна програма реабілітації продовжується до останнього числа шостого місяця після припинення або скасування періоду дії воєнного стану, якщо раніше не буде проведено повторний огляд і не отримано відповідну індивідуальну програму реабілітації.».
Отже, системний аналіз викладених вище правових норм надає підстави стверджувати, що у зв'язку з введенням на всій території України воєнного стану, державою створені правові засади щодо проведення медико-соціальної експертизи на період дії воєнного стану на території України, при цьому інвалідність та ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) продовжено до останнього числа шостого місяця після припинення/скасування періоду дії воєнного стану, якщо раніше не було проведено повторний огляд.
З урахуванням зазначеного Урядом автоматично було продовжено виплату всіх пенсій і соціальних допомог по інвалідності, а також термін дії індивідуальної програми реабілітації для зазначених осіб. Це означає, що люди з інвалідністю, строк повторного огляду яких припав на період воєнного стану, можуть без проходження чергової ЛКК чи МСЕК отримувати пенсії та соціальні допомоги, реабілітаційні заходи, користуватися пільгами і гарантіями, передбаченими для осіб з інвалідністю законодавством.
Оскільки строк чергового переогляду позивача медико-соціальною експертною комісією для продовження інвалідності було призначено на 15.10.2022, тобто в період дії воєнного стану, суд дійшов висновку, що її статус особи з інвалідністю з дитинства другої групи автоматично було продовжено до припинення або скасування воєнного стану.
З огляду на викладене, оскільки позивач на час припинення виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі (01.11.2024) вважається особою з інвалідністю ІІ групи, дії відповідача не відповідають приписам законодавства, які пов'язують виплату допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі саме з наявністю відповідного статусу.
Таким чином, дії відповідача щодо не продовження виплати позивачу, як особі з інвалідністю другої групи, допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі з 01.11.2024 є протиправними. Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що відновленням порушеного права позивача є зобов'язання відповідача поновити виплату позивачу, як особі з інвалідністю другої групи допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі, починаючи з 01.11.2024.
Частиною 2 ст.2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст.249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд прийшов до висновку про те, що вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Зважаючи на відсутність понесених позивачем судових витрат у цій адміністративній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись ст.ст. 14, 72-77, 139, 241-247, 250-251, 255, 295, 297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення Стрийської РДА (82400, Львівська область, м. Стрий, вул. Героїв Небесної Сотні, 1; код ЄДРПОУ 25260251) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Стрийської РДА щодо не продовження виплати ОСОБА_1 , як особі з інвалідністю другої групи, допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі з 01.11.2024.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення Стрийської РДА поновити виплату ОСОБА_1 , як особі з інвалідністю другої групи допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі, починаючи з 01.11.2024.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з для складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України.
Суддя Сподарик Наталія Іванівна