12 травня 2025 рокусправа № 380/15320/24
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Морської Галини Михайлівни, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Скіф Інвест" до Львівської митниці про скасування рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Скіф Інвест" (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Львівської митниці (далі - відповідач), в якому просить
- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/400093/2 від 17.06.2024;
- визнати протиправним та скасувати Картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2024/000503 від 17.06.2024;
- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/000333/2 від 29.06.2024;
- визнати протиправним та скасувати Картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2024/000557 від 30.06.2024.
Ухвалою від 22.07.2024 відкрите провадження у справі, визначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що оскаржені рішення про коригування митної вартості товарів є протиправними, так як декларантом під час митного оформлення товарів для підтвердження митної вартості (за ціною договору) митному органу надано усі основні документи, які передбачені ч. 2 ст. 53 МК України. Ці документи повністю підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, не містять розбіжностей чи ознак підробки, а відтак у митниці не було правових підстав для витребування у декларанта додаткових документів. Однак, всупереч положенням ч. 3 ст. 53 МК, відповідач витребував додаткові документи, вказавши на наявність надуманих розбіжностей та не підтвердження усіх складових митної вартості. Водночас, незважаючи на відсутність підстав для витребування додаткових документів, позивач, з метою усунення будь-яких сумнівів у достовірності заявленої декларантом митної вартості надав на вимогу митного органу додаткові документи, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові. Однак, митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості (за резервним методом). Стверджує, що відповідачем при винесенні рішень про коригування митної вартості товарів на ідентичні товари митний орган визначав різну митну вартість товару. З огляду на вказане, вважає позовні вимоги обґрунтованими, просить суд позов задовольнити.
Відповідач у відзиві від 06.08.2024 зазначає, що під час здійснення митного контролю за митними деклараціями було встановлено ряд невідповідностей. У зв'язку з тим, що документи, надані декларантом для здійснення митного оформлення та для підтвердження заявленої митної вартості, містять розбіжності та достовірно не підтверджують складові митної вартості, декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, відповідно до статті 53 МК України. Декларантом не було надано документів, що містилися у вимозі митного органу. Відтак, заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано відповідачем у зв'язку з тим, що документи надані декларантом для здійснення митного оформлення та для підтвердження заявленої митної вартості містять розбіжності та не містять усіх необхідних відомостей стосовно складових митної вартості. У рішеннях про коригування митної вартості зазначено причини, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, джерело наявної у митного органу інформації стосовно визначеної митної вартості товару та обґрунтування обраного методу визначення митної вартості. Як висновок, митну вартість товару скориговано та визначено за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів відповідно до статті 60 МК України на підставі інформації, наявної у митного органу. На підставі викладеного відповідач вважає, що посадові особи відомства діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією України та законами України, а тому просить відмовити у задоволенні позову.
Представник позивача 08.08.2024 подав відповідь на відзив, у якій не погоджується із висновками митного органу, викладеними у відзиві. Наголошує, що право на витребування додаткових документів, належне митному органу, має базуватися на наявності обґрунтованих, а не будь-яких суб'єктивних сумнівів у достовірності відомостей, поданих Позивачем.
Розглянувши наявні у справі документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає наступне.
20.12.2023 між компанією SUN-KING KNITTED BELT PRODUCT LTD Китай з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю “СКІФ ІНВЕСТ» Україна, з іншої сторони, укладено Контракт №122, згідно з умовами якого Продавець продає, а Покупець закуповує промислові товари, а також інші товари в асортименті, кількості і за цінами, що вказані в інвойсах (рахунках постачальника), які є невід'ємною частиною даного Контракту.
На виконання вимог зовнішньоекономічного контракту від 20.12.2023 №122 Покупцем придбаний товар згідно Рахунку-фактури (інвойсу) від 10.04.2024 №FQSY-042-CP231225Е2.
Позивач з метою митного оформлення вказаного товару 17.06.2024 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №24UA209140017193U3, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації.
Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №24UA209140017193U3 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які містять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її: - пакувальний лист (Packing list) FQSY-042-CP231225E2 від 10.04.2024; - рахунок-проформа (Proforma invoice) FQSY-042-P231225E2 від 25.12.2023; - рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) FQSY-042-CP231225E2 від 10.04.2024; - коносамент (Bill of lading) WMSS24041942 23.04.2024; - автотранспортна накладна (Road consignment note) 14839 від 13.06.2024; - сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) C247297394080093 від 26.04.2024; - банківський платіжний документ, що стосується товару - повідом.сист.SWIFT MUR:0078902 від 25.04.2024; - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги TG130624001 від 13.06.2024; - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги TG140624006 від 14.06.2024; - документ, що підтверджує вартість перевезення товару - довідка про трансп.витр. №14839 14.06.2024; - зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №122 від 20.12.2023; - внутрішній договір (контракт) доручення 07.03.2024/1297 ОД від 07.03.2024; - договір про надання послуг митного брокера 007/ТБО від 15.07.2020; - договір (контракт) про перевезення 05.09.2022/312 ОД-П від 05.09.2022; - інші некласифіковані документи - лист отримувача №115 від 03.06.2024; - інші некласифіковані документи - опис вантажу 17.06.2024; - копія митної декларації країни відправлення 350820240084515734 від 19.04.2024.
Відповідно до статті 53 Митного Кодексу України декларанту надіслано вимога про надання додаткових документів для підтвердження числового значення заявленої митної вартості.
Однак, 17.06.2024 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UА209000/2024/400093/2, в графі 33 якого було вказано:
«…За результати встановлено наступне:
- поданий до митного оформлення рахунок-фактура не засвідчений жодною особою фірми-продавця. (згідно із формою інвойсу це повинен бути директор фірми);
-за власним бажанням декларантом надано експортну МД.
Експортна декларація не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт експорту через відсутність в ній дати експорту, у зв'язку з чим наведені в ній відомості не є остаточними. В експортній МД зазначено - торгова країна Польща, що не відповідає умовам угоди. Експортна МД не містить відміток митних органів.
-у гр.22 ЦМР «відправник» не заповнена, відсутні реквізити фірми -відправника. Тобто, перевірити усі деталі здійснення даної угоди (наявність угод із третіми особами) неможливо;
-відповідно до умов п.1.3 угоди на перевезення, послуги здійснюються Виконавцем на підставі Заявки, документ до митного оформлення не надано; Таким чином, Львівською митницею встановлено невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості та проведеного розрахунку митної вартості, визначеної за основним методом…
…Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала:
Товар №1 - МД №UA100330/2024/505269 від 23.03.2024, де митна вартість товару з схожими характеристиками становить 4.28 дол. США за кг.
Товар №2 - МД №UA807200/2024/9596 від 14.06.2024, де митна вартість товару з схожими характеристиками становить 2.72 дол. США за кг.
Товар №3 - МД №UA100110/2024/123729 від 27.03.2024, де митна вартість товару з схожими характеристиками становить 1.82 дол. США за кг.
Товар №6 - МД №UA100100/2024/28206 від 01.04.2024, де митна вартість товару з схожими характеристиками становить 3.64 дол. США за кг.
Коригування на умови поставки, розмір партії товару та комерційні рівні не здійснювалося.».
Також, 17.06.2022 між компанією QINGDAO HAOSAIL MACHINERY CO., LTD Китай (Продавець), з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю “СКІФ ІНВЕСТ» Україна (Покупець) з іншої сторони, укладено Контракт №107, згідно з умовами якого Продавець продає, а Покупець закуповує промислові товари, а також інші товари (які надалі іменуються Товар) в асортименті, кількості і за цінами, що вказані в інвойсах (рахунках постачальника), які є невід'ємною частиною даного Контракту.
На виконання вимог Контракту від 17.06.2022 №107 відповідно до рахунку-фактури від 12.04.2024 №HS01-24010-24022 покупець придбав у Продавця товар загальною вартістю - 23390,00 USD (дол. США).
Позивач з метою митного оформлення вказаного товару 29.06.2024 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №24UA209140018592U7, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації.
Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №24UA209140018592U7 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які містять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її: - пакувальний лист (Packing list) HS01-24010-24022 від 12.04.2024; - рахунок-проформа (Proforma invoice) HS01-24010-SKIF-ZLJ від 27.02.2024; - рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) HS01-24010-24022 від 12.04.2024; - коносамент (Bill of lading) BW24040354 від 26.04.2024; - автотранспортна накладна (Road consignment note) 14927 від 25.06.2024; - сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) CCPIT480 2402475851 24C3702S03 від 27.05.2024; - банківський платіжний документ, що стосується товару - повідом.сист.SWIFT MUR: 850033 від 23.04.2024; - банківський платіжний документ, що стосується товару - повідом.сист.SWIFT MUR: 850039 від 29.02.2024; - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги TG250624012 від 25.06.2024; - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги TG250624016 від 25.06.2024; - документ, що підтверджує вартість перевезення товару - довідка про трансп.витр. №14927 від 25.06.2024; - зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №107 від 17.06.2022; - внутрішній договір (контракт) доручення 07.03.2024/1297 ОД від 07.03.2024: - договір про надання послуг митного брокера 007/ТБО від 15.07.2020; - договір (контракт) про перевезення 02.11.2021/ОД-П від 02.11.2021; - договір (контракт) про перевезення 05.07.2023-1 від 05.07.2023; інші некласифіковані документи - лист отримувача №127 від 27.06.2024; - інші некласифіковані документи - опис вантажу від 29.06.2024; - копія митної декларації країни відправлення 021720240000091698 від 20.04.2024.
Відповідно до статті 53 Митного Кодексу України декларанту надіслано вимога про надання додаткових документів для підтвердження числового значення заявленої митної вартості.
Однак, .06.2024 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UА209000/2024/400093/2, в графі 33 якого було вказано:
«…За результати встановлено наступне: - у експортній декларації країни відправлення 021720240000091698 відсутня дата експорту, та відмітки митних органів країни відправлення, які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару. - у гр. “країна призначення» та гр. «країни відправлення» митної декларації країни експорту вказано POLAND що суперечить умовам даної зовнішньоекономічної операції. У Контракті купівлі-продажу відсутні розшифровка Прізвищ та імен підписантів; -відповідно до умов контракту п.5.1.4 оплата за товар здійснюється згідно умов Контракту та інвойсів…у рахунку-проформі зазначено наступні умови оплати-30% передоплаті, залишок до копії коносаменту 70%. Проте, декларантом до митного оформлення надано платіжні документи: MUR: 850039320.290224 від 29.02.24 на суму 6600 дол.США, MUR: 850033278.230424 від 23.04.24р. на суму 16790 дол.США. Сума проформи-23390, відповідно 30%=7017 дол.США, 70% = 16373 дол.США. що не відповідає дотриманням умов оплати згідно проформи. Проте, SWIFT на суму 16790 (70% платежу) датований 23.04.24, дата видачі коносаменту - 26.04.24р. Отже, відомості щодо числового значення складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу…
… Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст.59 МКУ) з причини відсутності в митному органі та декларанта інформації про ідентичні товари. Застосовано метод 2б (ст.60 МКУ) Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: для товару 1 МД № UA 807200/2024/7820 від 09.05.2024, рівень митної вартості становить 2.36 дол/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.».
Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач з спірним рішенням про коригування митної вартості товарів не погоджується, вважає його протиправними та таким, що суперечить поданим декларантом документам та нормам чинного законодавства, а тому звернувся до суду з даним позовом про його скасування.
Надаючи оцінку позиціям сторін у справі, суд застосовує наступні правові норми.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Указана норма основного закону означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Митний кодекс України (далі - МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
Частиною 1 ст. 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (ч. 1 ст. 248 МК України).
Згідно з ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом подання за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Відповідно до ч. 6 ст. 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Статтею 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (ч. 5 ст. 58 Митного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Таким чином, методи визначення митної вартості товарів можуть бути підрозділені на: а) основний; б) другорядні.
Слід зауважити, що митним законодавством передбачена ціла система другорядних методів. Під час визначення митної вартості товарів учасник митних відносин може застосувати тільки один із різновидів методів - основний метод або ж конкретний другорядний метод. Застосування методу визначення вартості товарів повинно бути обґрунтованим.
Пріоритетним до застосування є саме основний метод, що обумовлює необхідність, у випадку наявності достатніх підстав, застосовувати в першочерговому порядку основний метод визначення митної вартості товару. Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду у постанові по справі №826/17509/16 від 09.02.2021.
Тільки у випадку відсутності необхідних умов для застосування основного методу, повинні застосовуватися методи, закріплені приписами п. 2 ч. 1 ст. 57 МК України, які застосовуються у субсидіарному порядку - учасник митних відносин обирає один із системи другорядних методів.
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до положень ч.1 ст.58 МК України, основний метод визначення митної вартості товарів застосовується у випадку дотримання наступних умов: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Основний метод, не застосовується в конкретних випадках: а) якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні; б) відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні (відповідно до ч. 2 МК України). Кожен із вище означених випадків може бути як самостійною підставою для незастосування основного методу, так й розглядатися в їх сукупності.
Згідно з ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 цього Кодексу.
За правилами ч. 3 ст. 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Тобто, документальне підтвердження в аспекті відповідних митних процедур має своїм завданням підтвердити: а) заявлену митну вартість товарів; б) обраний суб'єктом господарювання метод визначення такої вартості.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч. 2 ст. 53 МК України).
Відповідно до ч. 5 ст. 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
За змістом ст. 53 МК України законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Вказане узгоджується з положеннями ч. 3 ст. 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Судом встановлено, що при митному оформленні товару позивач надав наявні у нього документи, що визначені ч. 2 ст. 53 МК України, та зазначені судом вище.
Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Також, згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Необхідно зазначити, що витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Вказане узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 22.04.2021 у справі № 810/3397/16 та від 18.08.2021 у справі №821/1050/17.
Суд зазначає, що відповідачем витребувані додаткові документи, проте жодних зазначень про наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, протоколи не містять.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Як встановлено судом, позивачем при митному оформленні товару та на вимогу митного органу надано пакет документів, які містили числові показники ціни товару.
Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм згаданого Кодексу.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 згаданого Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 згаданого Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 згаданого Кодексу.
Частиною другою статті 55 МК України встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити 1)обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2)наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 згаданого Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд бере до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17, згідно з яким декларант не зобов'язаний (звільнений від обов'язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.
1. Щодо зазначених відповідачем в рішенні про коригування митної вартості №UA209000/2024/400093/2 порушень, необхідно відмітити наступне.
Суд зауважує, що у рішенні про коригування митної вартості митний орган зауважив, що поданий до митного оформлення рахунок-фактура не засвідчений жодною особою фірми-продавця.
Однак суд не погоджується із таким твердженням митного органу, оскільки згідно копії комерційного інвойсу №FQSY-042-CP231225E2 на кожній сторінці такого міститься відбиток печатки та підпис уповноваженого представника SUN-KING KNITTED BELT PRODUCT LTD.
Щодо твердження митного органу в оскаржуваному рішенні про те, що “Експортна декларація не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт експорту, через відсутність в ній дати експорту, у зв'язку з чим наведені в ній відомості не є остаточними. Експортна мд не містить відміток митних органів», суд зазначає таке.
Так, надані з митним оформленням копії митної декларації країни відправлення №350820240084515734 від 19.04.2024 у відповідній графі містить дату їх складання, тобто - дату експорту, та на таких проставлена відмітка митного органу країни відправлення, у зв'язку з чим доводи митного органу є безпідставними.
В свою чергу суд звертає увагу, що митна декларація країни відправлення за змістом ч. 2 ст. 53 МК України не є основним документом, який підтверджують митну вартість товарів
Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 53 МК України копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 09.04.2021 у справі №804/5143/16 (провадження №К/9901/30264/18).
При цьому, посилаючись на заявлені недоліки у митній декларації країни відправлення відповідач не наводить розбіжностей у документах та складових митної вартості, поданих ним у відповідності до ч. 2 ст. 53 МК України, що в свою чергу могли бути усунені після дослідження декларації країни відправлення.
Також митний орган зауважив, що у гр.22 ЦМР «відправник» не заповнена, відсутні реквізити фірми-відправника. Стверджує, що перевірити усі деталі здійснення даної угоди (наявність угод із третіми особами) неможливо.
З цього приводу суд зазначає, що вказані відповідачем недоліки не впливають на вартісне значення заявленої декларантом митної вартості товарів, яка підтверджується також й іншими поданими документами. Посилання відповідача на те, що в автотранспортних накладних у графах 22 не внесено реквізити відправника суд до уваги не приймає та зазначає, що такі відомості в CMR не спростовують задекларованої митної вартості товару з врахуванням поданих позивачем документів. При цьому відповідачем не обґрунтовано, яким чином вказані недоліки впливають на визначення митної вартості товару, враховуючи те, що позивач надав митному органу всі наявні у нього та достатні документи, необхідні для її визначення. СМR може бути джерелом відомостей про країну походження товару (частина дев'ята статті 43 МК України), про кількість вантажних місць, їх маркування, номери, зовнішній стан товарів та їх пакування (частина друга статті 191 МК України), про автотранспортний засіб комерційного призначення, що перевозить товари (частина друга статті 221 МК України). Проте, приписами МК України не передбачено, що СМR є джерелом відомостей про митну вартість товарів.
Окремі недоліки у заповненні товарно-транспортної накладної не можуть бути підставою для відмови в митному оформленні товару за ціною контракту, якщо така підтверджена сукупністю інших доказів. Відповідач не навів жодних доказів того, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливості здійснити митне оформлене імпортованого товару за ціною договору.
Крім цього суд зазначає, що в автотранспортній накладній міститься посилання на рахунок-фактуру (iнвойс) №FQSY-042-CP231225E2 від 10.04.2024 який було долучено під час митного оформлення.
Щодо твердження відповідача про відсутність заявки на перевезення суд зазначає, що така заявка не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість товару. Числові значення вартості транспортних послуг, включених до складових митної вартості, було підтверджено доданими до митних декларацій рахунками-фактурами та довідками.
Суд зазначає, що Митним кодексом України не визначено виключного переліку доказів, які можуть підтверджувати витрати на перевезення товару. Тому, на переконання суду, допустимими доказами підтвердження транспортних витрат можуть бути будь-які документи, які містять інформацію про вартість послуг перевізника та/або експедитора. Такими документами можуть бути, зокрема довідки про вартість транспортних витрат, рахунки на оплату вартості транспортування оцінюваного товару, платіжні документи, тощо.
2. Щодо зазначених відповідачем в рішенні про коригування митної вартості №UA209000/2024/000333/2 порушень, необхідно відмітити наступне.
У спірному рішенні митний орган зазначає, що «відповідно до умов контракту п.5.1.4 оплата за товар здійснюється згідно умов Контракту та інвойсів…у рахунку-проформі зазначено наступні умови оплати-30% передоплаті, залишок до копії коносаменту 70%. Проте, декларантом до митного оформлення надано платіжні документи: MUR: 850039320.290224 від 29.02.24 на суму 6600 дол.США, MUR: 850033278.230424 від 23.04.24р. на суму 16790 дол.США. Сума проформи-23390, відповідно 30%=7017 дол.США, 70% = 16373 дол.США. що не відповідає дотриманням умов оплати згідно проформи. Проте, SWIFT на суму 16790 (70% платежу) датований 23.04.24, дата видачі коносаменту - 26.04.24р.».
З цього приводу суд зауважує, що відповідно до Рахунку-проформи (Proforma invoice) HS01-24010-SKIF-ZLJ від 27.02.2024 та Рахунку-фактури (iнвойсу) (Commercial invoice) HS01-24022 від 12.04.2024, вартість товару задекларованого позивачем становила 23390,00 USD (дол. США).
Наведені комерційні документи були повністю сплачені, що підтверджується повідомленням системи SWIFT MUR: 850039320.290224 від 29.02.24 на суму 6600 дол.США, MUR: 850033278.230424 від 23.04.24р. на суму 16790 дол.США.
Суд враховує, що сума сплати за платіжними дорученнями в іноземній валюті на попередню оплату є дещо меншою від встановленої умовами рахунку-проформи, однак суд вважає, що такі обставини не можуть свідчити про наявність розбіжностей чи неповноти документів, доданих до митної декларації та не впливають на визначену декларантом митну вартість товару.
При цьому, суд зауважує, що в постанові від 17 квітня 2018 року по справі № 815/329/17, Верховний Суд зазначив, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) не впливають на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 01 березня 2023 року по справі № 420/18880/21.
При цьому, в постанові від 11 червня 2019 року по справі № 813/1755/17 Верховний Суд зазначив, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв'язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Суд зазначає, що у поданій позивачем митній декларації №24UA209140018592U7 позивачем визначено митну вартість товару 23390,00 USD, що повністю відповідає ціні товару за Рахунком-проформою HS01-24010-SKIF-ZLJ від 27.02.2024 та Рахунком-фактурою (iнвойсу) HS01-24022 від 12.04.2024.
Таким чином, суд не бере до уваги вищезазначене посилання відповідача як на підставу для коригування митної вартості, оскільки терміни оплати жодним чином не впливають на числові значення митної вартості товару.
Іншим підставам для коригування митної вартості суд надав оцінку вище та не потребує повторенню.
З урахуванням наведеного, а також відсутність будь-яких належних доказів на підтвердження позиції митного органу, суд вважає, що позивачем для митного оформлення було надано всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованих товарів, які містили необхідні числові показники митної вартості.
Частиною 2 стаття 55 МК України встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1)обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 згаданого Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Зазначені висновки випливають, зокрема, з приписів пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, за яким у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.
Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, відображеною у постанові від 18.08.2021 у справі № 160/4944/19 та у постанові від 04.11.2021 у справі №120/2634/19-а.
Як вбачається зі змісту графи 33 рішень про коригування митної вартості №UA209000/2024/400093/2, то за результатами проведеної консультації, митну вартість:
- товару №1 скориговано та визначено за резервним методом на підставі митної декларації від 23.03.2024 №UA100330/2024/505269, однак товар в наведеній декларації не є аналогічним товару №1, різні характеристики, різні розміри. Крім того, по декларації яка бралась відповідачем товар №1 оформлявся по 6 (резервному) методу (гр.43), що свідчить про здійснення коригування митної вартості товарів, за даним товаром;
- товару №2 скориговано та визначено за резервним методом на підставі митної декларації від 14.06.2024 №UA807200/2024/9596, однак товар в наведеній декларації не є аналогічним товару №2, різні характеристики, різні розміри. Крім того, по декларації яка бралась відповідачем товар №2 оформлявся по 6 (резервному) методу (гр.43), що свідчить про здійснення коригування митної вартості товарів, за даним товаром;
- товару №3 скориговано та визначено за резервним методом на підставі митної декларації від 27.03.2024 №UA100110/2024/123729, однак товар в наведеній декларації не є аналогічним товару №3, різні характеристики, різні розміри. Відповідач бере за джерело товар, який імпортувався на умовах поставки СРТ Київ. Натомість позивач товар №3 імпортував на умовах поставки FOB CN Fuzhou.
-товару №6 скориговано та визначено за резервним методом на підставі митної декларації від 01.04.2024 №UA100100/2024/28206, однак товар в наведеній декларації не є аналогічним товару №6, різні характеристики, різні розміри. Крім того, по декларації яка бралась відповідачем товар №1 оформлявся по 6 (резервному) методу (гр.43), що свідчить про здійснення коригування митної вартості товарів, за даним товаром.
Як вбачається зі змісту графи 33 рішень про коригування митної вартості №UA209000/2024/000333/2, то за результатами проведеної консультації, митну вартість:
- товару №1 скориговано та визначено за резервним методом на підставі митної декларації від 09.05.2024 №UA807200/2024/7820, однак товар в наведеній декларації не є аналогічним товару №1, різні характеристики, різні розміри.
Верховний Суд у постанові від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15, висловив позицію, згідно з якою у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов'язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.
При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.
Таким чином суд вважає, що позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованих товарів всі документи, які передбачені ч. 2 ст. 53 МК України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною Контракту згідно з вимогами ч. ч. 4, 5 ст. 58 Митного кодексу України.
Висновки відповідача про заниження позивачем митної вартості товарів та надання митному органу недостовірних даних не підтверджуються наявними матеріалами справи, а виявлені невідповідності у поданих позивачем документах не впливають на ціну товарів.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач належними доказами не спростував доводи позивача про правильність визначення ним митної вартості за основним методом та не довів наявність у митного органу належних підстав для коригування митної вартості товару.
Зважаючи на викладене вище, суд вважає, що оскаржуване рішення митний орган прийняв за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі без обґрунтування причин того, що позивач неправильно визначив митну вартість товарів.
Суд зауважує, що позовні вимоги про скасування картки відмови є похідними від позовних вимог про скасування рішення про коригування митної вартості і є способом захисту одного і того ж порушеного права позивача на розмитнення товару з визначенням митної вартості товару за першим методом.
Картка відмови в прийнятті митних декларацій не має самостійних юридичних підстав прийняття, і прийнята виключно у зв'язку з прийняттям відповідачем рішень про коригування митної вартості.
Як наслідок, підлягають скасуванню і спірні картки відмови в митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, прийнята відповідачем на підставі рішення про коригування митної вартості.
За таких обставин суд задовольняє вимоги позивача у повному обсязі.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Львівської митниці про коригування митної вартості від 17.06.2024 №UA209000/2024/400093/2.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Львівської митниці №UA209140/2024/000503 від 17.06.2024.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Львівської митниці про коригування митної вартості від 29.06.2024 №UA209000/2024/000333/2.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Львівської митниці №UA209140/2024/000557 від 30.06.2024.
Стягнути з Львівської митниці (код ЄДРПОУ 43971343, 79000, м.Львів, вул.Костюшка,1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Скіф Інвест» (ЄДРПОУ 35601501, 50005, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул.Домобудівна, буд.25а) сплачений судовий збір у сумі 9175 (дев'ять тисяч сто сімдесят п'ять) грн 53 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяМорська Галина Михайлівна