09 травня 2025 рокусправа № 380/2121/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, -
встановив:
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ), в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (військової частини НОМЕР_2 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з березня 2018 року по день фактичної виплати 27.10.2023;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (військову частину НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з березня 2018 року по день фактичної виплати 27.10.2023.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не здійснив своєчасну виплату індексації грошового забезпечення на день звільнення його з військової частини, тому він звернувся до суду. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 26.06.2023 у справі №260/5165/22 зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення.
У зв'язку із цим вважає, що відповідач зобов'язаний здійснити йому виплату компенсації втрати частини доходів, визначеної Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати». Просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою суду від 07.02.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив. Відзив обґрунтований тим, що коли суми нараховуються за рішенням суду, то підстава для виплати компенсації виникає у зв'язку з несвоєчасним виконанням рішення суду. Рішення суду було виконано відповідачем добровільно у встановлені законом строки, тому підстав для компенсації втрати частини доходів немає.
Крім цього зазначає, що позивач не звертався до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) із заявою про нарахування та виплату йому компенсації втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строків виплати індексації відповідно до Закону №2050-111 та Порядку №159. При цьому, відповідач не відмовляв позивачу своїм рішенням у виплаті відповідної компенсації. Відповідно до ст. 7 Закону № 2050-ІП відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.
Враховуючи те, що позивач не звертався до відповідача із заявою про виплату компенсації, а відповідач не відмовляв у виплаті такої компенсації, вважає що право позивача порушено не було, а відтак звернення позивача до суду з цією вимогою є передчасним.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач проходив військову службу в органах Державної прикордонної служби.
Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_4 прикордонного загону від 12.11.2019 №489-ОС старшого прапорщика ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення загону.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 26.06.2023 у справі №260/5165/22, залишеного без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2023 у справі № 260/5165/22,
- визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) щодо відмови у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за лютий 2018 року, з урахуванням січня 2008 року, як місяця для обчислення індексу споживчих цін та за період з 01 березня 2018 року по січень 2019 року та з серпня 2019 року по 12 листопада 2019 року, визначеної з урахуванням розміру підвищення доходу ОСОБА_1 та розрахованої як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до абзаців третього, четвертого, шостого пункту 5 Порядку № 1078.
- зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за лютий 2018 року, з урахуванням січня 2008 року, як місяця для обчислення індексу споживчих цін та щомісячну суму індексації грошового забезпечення у розмірі 3394,71 грн за період з 01 березня 2018 року по січень 2019 року та з серпня 2019 року по 12 листопада 2019 року, визначену з урахуванням розміру підвищення доходу ОСОБА_1 та розраховану як різниця між сумою індексації і розміром підвищення його грошового доходу відповідно до абзаців третього, четвертого, шостого пункту 5 Порядку № 1078.
27.10.2023 на виконання вказаного рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 26.06.2023 здійснено перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в сумі 54014, 61 грн., що підтверджується розрахунковим листом за жовтень 2023 року.
Не погодившись з бездіяльністю відповідача щодо не нарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з несвоєчасною виплатою сум індексації грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з цим позовом.
При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України від 19.10.2000 року №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» (з наступними змінами та доповненнями; далі - Закон №2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159 (далі - Порядок № 159).
Відповідно до ст.1 Закону №2050-ІІІ, підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Стаття 2 Закону України №2050-ІІІ визначає, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності таким Законом.
Під доходами у згаданому Законі України № 2050-ІІІ слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Відповідно до статті 3 Закону України № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Згідно зі статтею 4 Закону України № 2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Системний аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що індексація є складовою заробітної плати та у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства.
Використане у статті 3 Закону України № 2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток “нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 вказаного Закону України № 2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах від 22.06.2018 у справі №810/1092/17, від 15.10.2020 у справі № 240/11882/19.
Судом встановлено, що 27.10.2023 відповідач на виконання рішення суду здійснив виплату позивачу індексації грошового забезпечення в сумі 54 014,61 грн.
Однак, під час проведення цієї виплати відповідач не нарахував та не виплатив позивачу компенсацію втрати частини доходу за несвоєчасно виплачене грошового забезпечення, що відповідачем не заперечується.
Оскільки факт несвоєчасної виплати сум грошового забезпечення із затримкою на один і більше календарних місяців з моменту виникнення права на її отримання встановлений рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 26.06.2023 у справі №260/5165/22, то позивач має право на отримання компенсації втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення.
Що стосується тверджень відповідача, що позивач не звертався до НОМЕР_4 прикордонного загону із заявою про нарахування та виплату йому компенсації втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строків виплати індексації відповідно до Закону №2050-111 та Порядку №159 та відповідач не відмовляв позивачу своїм рішенням у виплаті відповідної компенсації суд зазначає наступне.
Верховний Суд у постанові від 02.04.2024 року №560/8194/20 зробив висновок про те, що норми Закону № 2050-ІІІ і Порядку № 159 не покладають на особу, якій несвоєчасно виплатили компенсацію втрати частини доходів, обов'язку додатково звертатися до органу Пенсійного фонду України за виплатою такої компенсації.
Крім того, Судова палата вважає, що відмова відповідача у виплаті компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати у розумінні статті 7 Закону №2050-111 не обов'язково має висловлюватися через ухвалення окремого акта індивідуальної дії, оскільки це не передбачено законодавством.
Зазначену норму варто тлумачити у її системному зв'язку з нормами статей 2-4 Закону№ 2050-ІІІ, які визначають, що компенсація втрати частини доходів через порушення строку їх виплати повинна нараховуватись, [...] у місяці, в якому проведено виплату заборгованості. Відповідно невиплата компенсації у вказаний період свідчить про відмову виплатити таку згідно із Законом № 2050-ІІІ і не потребує оформлення відмови окремим рішенням».
Відтак з метою повного та ефективного захисту прав позивача суд вважає за необхідне визнати бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення протиправною, зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з березня 2018 по день фактичної виплати 27.10.2023.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд робить висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.
Щодо судового збору, то суд зазначає, що позивач звільнений від його сплати відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір», відтак судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-76, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
адміністративний позов задовольнити повністю.
1. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (військової частини НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з березня 2018 року по день фактичної виплати 27.10.2023 року.
2. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (військову частину НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з березня 2018 року по день фактичної виплати 27.10.2023 року.
3. Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст судового рішення складено 09.05.2025 року.
СуддяКостецький Назар Володимирович