09 травня 2025 рокусправа № 640/20036/21
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Чаплик І.Д., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний двір" про застосування заходів реагування,
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (адреса місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Межигірська, 8; ЄДРПОУ: 38537963) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний двір" (адреса місцезнаходження: 03170, м. Київ, вул. Глієра Рейнгольда, будинок 31; ЄДРПОУ: 32773973), у якому просить:
застосувати заходи реагування у вигляді часткового зупинення експлуатації (роботи) Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний двір» (код ЄДРПОУ-32773973) за адресою: Київська область, Броварський район, с. Княжичі, Автодорога Київ - Чернігів - Нові Яриловичі, 20 км, 1, а саме: паливно-заправного пункту, шляхом зобов'язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об'єкту до повного усунення порушень зазначених в акті від 19.05.2021 № 354.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 19 травня 2021 року за результатами позапланової перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки суб'єктів господарювання, у власності (володінні, користуванні) яких перебувають місця виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним щодо відповідача було встановлено 25 порушень пожежної та техногенної безпеки. Позивач зазначає, що зазначені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створюють загрозу життю і здоров'ю людей, які працюють, перебувають на об'єкті, а також особам, які будуть, здійснювати гасіння пожежі у разі її виникнення. Вказане зумовлює звернення позивача до суду із позовом про часткове зупинення експлуатації (роботи) паливно-заправного пункту, який належить відповідачеві.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.07.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
05.10.2021 позивач подав до суду клопотання, у якому просив долучити до матеріалів справи копію акта позапланової перевірки відповідача від 09.09.2021 №964.
Статтями 1-2 Закону України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон №2825-ІХ) постановлено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва та утворити Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до частини третьої статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ліквідації або припинення роботи адміністративного суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи адміністративного суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.
Абзацами 2, 4 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2825-ІХ (в редакції Закону України від 16.07.2024 № 3863-IX «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ») визначено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399, на виконання вимог Закону України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ" (далі - Закон), який визначає порядок передачі нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративних судових справ іншим окружним адміністративним судам України, затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок №399).
Пунктами 4-7 Порядку № 399 визначено, що на розгляд та вирішення судам підлягають передачі судові справи, які нерозглянуті ОАСК та передані до КОАС, але до набрання чинності Законом, не розподілені між суддями. Матеріали щодо розгляду та вирішення окремих процесуальних питань у межах нерозглянутих судових справ підлягають передачі до судів, визначених у результаті автоматизованого розподілу судових справ між судами, проведеного відповідно до правил, установлених цим Порядком. Судові справи, вказані у переліку, які підлягають передачі судам, мають бути зареєстровані в базі даних. Перелік складається відповідальною особою протягом семи робочих днів після опублікування цього Порядку за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку, та формується в електронній формі із застосуванням КЕП.
Відповідно до пункту 19 Порядку № 399 відповідальною особою протягом семи робочих днів після отримання результатів автоматизованого розподілу судових справ на підставі протоколу формується перелік судових справ у електронній формі із застосуванням КЕП за формою, визначеною у додатку 3 до Порядку, про визначені суди із зазначенням єдиних унікальних номерів судових справ.
За наслідками автоматизованого розподілу судових справ між судами визначено суд для розгляду справи №640/20036/21 - Львівський окружний адміністративний суд.
Матеріали справи №640/20036/21 було направлено до Львівського окружного адміністративного суду та зареєстровано судом 05.03.2025.
Ухвалою від 10.03.2025 прийнято справу до провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, подати відзив на позовну заяву та всі письмові докази, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідач 08.04.2025 подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Відзив обґрунтований тим, що на сьогоднішній день відповідачем (ТОВ «Будівельний двір»), у повній мірі виконано вимоги закону щодо додержання вимог законодавства у сферах пожежної техногенної безпеки, цивільного захисту, щодо вказаних у акті порушень та усунуто всі порушення, що були виявлені раніше. Вказаний факт підтверджується Актом, складеним Броварським районним управлінням Головного управління ДСНС України у Київській області від 9 вересня 2021 року за № 964. Таким чином, відповідачем в повній мірі усунуто всі порушення наведені у первинному акті, що став підставою для звернення до суду з даним позовом.
Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до таких висновків.
Наказом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (з основної діяльності) від 05.05.2024 №563 «Про проведення позапланових перевірок», відповідно до Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V, Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, затвердженого наказом ДСНС України від 04.02.2013 № 3 (у редакції наказу ДСНС України від 12.11.2018 № 661). доручення Прем'єр-міністра України від 11.03.2021 №10033/1/1-21, окремого доручення ДСНС. України від 12.03.2021 № 02-3693/262-1 «Про позапланові перевірки» та Графіків проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням (виконанням) вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки суб'єктів господарювання, у власності, володінні, користуванні яких перебувають місця виробництв, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, затверджених наказів Головного управління від 15.03.2021 № 307 (із змінами), доручено провести позапланові перевірки додержання виконання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зокрема, Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний Двір» з 18.05.2021 по 19.05.2021, адреса місцезнаходження об'єкта: Київська обл.., Броварський р-н, с. Княжичі, Автодорога Київ-Чернігів-Нові Яриловичі, 20 км.
19 травня 2021 року посадовими особами Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій було складено акт за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 19.05.2021 №354. За результатами проведення заходу державного нагляду (контролю) встановлено наступні порушення вимог законодавства:
- не виконано захист надземного резервуару модульного типу для зберігання дизельного палива від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд»;
- не надано на розгляд документи, які підтверджують проведення замірів опору ізоляції і перевірки спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання;
- на об'єкті відсутній запас плівкоутворюючого піноутворювача в кількості 400 літрів, для ліквідації можливих пожеж при розливі пального пожежно- рятувальною технікою;
- не вивішені на видимих місцях плакати, які містять обов'язки водія під час заправляння автотранспорту, а також інструкції про заходи пожежної безпеки;
- паливо-заправний пункт (ПЗП) не забезпечено первинними засобами пожежогасіння (1 пересувний порошковий вогнегасник з масою заряду вогнегасної речовини не менше 100 кг);
- територію ПЗП не забезпечено пожежними щитами згідно норм належності;
- відсутнє зовнішнє протипожежне водопостачання (пожежна водойма місткістю не менше 100 м3, або два пожежних гідранта);
- ПЗП не забезпечено буксирною штангою довжиною не менше 3 м для евакуації транспорту у випадку виникнення пожежі;
- оператори ПЗП не пройшли функціональне навчання за програмою пожежно-технічного мінімуму з отриманням спеціального посвідчення;
- не проведено ідентифікацію об'єкту, як потенційно небезпечного, з врахуванням всіх чинників небезпеки, відповідно до «Переліку основних джерел небезпеки, які притаманні потенційно небезпечним об'єктам»;
- не проведено ідентифікацію об'єкта підвищеної небезпеки;
- використання суб'єктом господарювання об'єктів нерухомості підприємства здійснюється без зареєстрованої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства у сфері пожежної безпеки;
- на території ПЗП не влаштовано тверде водонепроникне покриття;
- на території ПЗП не розміщено інформацію про заходи безпеки та відповідну поведінку населення в разі виникнення аварії;
- для збирання використаних обтиральних матеріалів та забрудненого нафтопродуктами піску, на території ПЗП не встановлено металеві ящики з металевими кришками, що щільно закриваються і не утворюють іскор. Ящики встановлюються у зонах сміттєзбірників на відкритому повітрі та регулярно звільняються від забруднених нафтопродуктами матеріалів та піску;
- для надземного резервуару модульного типу на території ПЗП не влаштовано майданчик який повинен мати по периметру водовідвідний лоток з'єднаний з трубою та очисними спорудами для атмосферних опадів забруднених нафтопродуктами. Майданчик також повинен охоплювати місце стоянки автотранспорту;
- на території ПЗП не влаштовано майданчик для АЦ з аварійним резервуаром і зливальним трубопроводом;
- не створено об'єктовий матеріальний резерв для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;
- модульний ПЗП не забезпечено переносним газоаналізатором у вибухозахищеному виконанні;
- не дотримано відстань від модульного ПЗП до поряд стоячих складських будівель;
- не організовано евакуаційні заходи щодо працівників та майна під час виникнення надзвичайної ситуації;
- не розроблено інструкцію щодо дій персоналу суб'єкта господарювання у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій;
- на території об'єкту біля ПЗП зберігаються горючі будівельні відходи;
- територія ПЗП не забезпечена відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ІБО 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» (ІБО 6309:1987, ЮТ) та ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности»;
- посадовими інструкціями, обов'язками, не визначено обов'язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, та не призначено відповідальних за пожежну безпеку ПЗП, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту.
На думку позивача, застосування заходів реагування у вигляді часткового зупинення роботи Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний двір» за адресою: Київська область, Броварський район, с. Княжичі, Автодорога Київ-Чернігів-Нові Яриловичі, 20 км, 1, шляхом заборони експлуатації паливно-заправного пункту направлені на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей. Вказане зумовило звернення позивача до суду із позовом про застосування відповідних заходів.
Судом також встановлено, що 09.09.2021 посадовими особами Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за наслідками яких було складено акт №964, з якого випливає, що порушень вимог законодавства виявлено не було.
При вирішенні спору по суті суд керується таким.
Відповідно до статті 50 Конституції України, кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону №877-V, державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1052 затверджено Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій (далі - Положення №1052).
Відповідно до пункту 1 Положення №1052, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
Відповідно до підпункту 39 пункту 4 Положення №1052, ДСНС відповідно до покладених на неї завдань: організовує і здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, суб'єктами господарювання.
Відповідно до статті 4 Кодекс цивільного захисту України від 02.10.2012 №5403-VI (далі - КЦЗ України) цивільний захист - це функція держави, спрямована на захист населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій шляхом запобігання таким ситуаціям, ліквідації їх наслідків і надання допомоги постраждалим у мирний час та в особливий період.
За приписами пункту 21 частини першої статті 20 КЦЗ України, до завдань і обов'язків суб'єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки.
Відповідно до пункту 33 частини першої статті 2 КЦЗ України, пожежна безпека відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.
Згідно з пунктом 26 частини першої статті 2 КЦЗ України, небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини.
Відповідно до частини третьої статті 55 КЦЗ України, забезпечення пожежної безпеки покладається на власника (власників) земельної ділянки та іншого об'єкта нерухомого майна або наймачів (орендарів) земельної ділянки та іншого об'єкта нерухомого майна, якщо це обумовлено договором найму (оренди), а також на керівника (керівників) суб'єкта господарювання.
За правилами частини першої статті 64 КЦЗ України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Відповідно до пункту 12 частини 1 статті 67 КЦЗ України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Частиною першою статті 68 КЦЗ України визначено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.
Відповідно до частини другої статті 68 КЦЗ України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 70 КЦЗ України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:
1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, нормами і правилами;
2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.
Частиною другою цієї ж статті передбачено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
За приписами частини сьомої статті 7 Закону №877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Судом вже було встановлено, що 19 травня 2021 року за результатами позапланової перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки суб'єктів господарювання, у власності (володінні, користуванні) яких перебувають місця виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним щодо відповідача було встановлено 25 порушень пожежної та техногенної безпеки, які, на думку позивача, створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Суд зазначає, що приписи КЦЗ України та Закону №877-V не містять в собі визначення «конкретних обставин, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей», переліку відповідних «небезпечних чинників», «порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки», наявність яких створює загрозу життю та здоров'ю людей.
Відповідно до пункту 3.1 Національного класифікатору ДК 019:2010 «Класифікатор надзвичайних ситуацій», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 року №457 (далі - Класифікатор), надзвичайна ситуація - порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об'єкті на ній або на водному об'єкті, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, зокрема епідемією, епізоотією, епіфітотією, пожежею, що призвело (може призвести) до виникнення великої кількості постраждалих, загрози життю та здоров'ю людей, їх загибелі, значних матеріальних утрат, а також до неможливості проживання населення на території чи об'єкті, ведення там господарської діяльності.
Розділом 4 Класифікатора встановлено, що надзвичайна ситуація техногенного характеру - це порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об'єкті на ній або на водному об'єкті унаслідок транспортної аварії (катастрофи), пожежі, вибуху, аварії з викиданням (загрозою викидання) небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин, раптового руйнування споруд; аварії в електроенергетичних системах, системах життєзабезпечення, системах телекомунікації, на очисних спорудах, у системах нафтогазового промислового комплексу, гідродинамічних аварій тощо.
У розділі 6 Класифікатора зазначені коди надзвичайних ситуацій унаслідок пожеж та вибухів.
Згідно з положеннями ДСТУ 2272-06 «Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять», небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 2 КЦЗ України, аварія - небезпечна подія техногенного характеру, що спричинила ураження, травмування населення або створює на окремій території чи території суб'єкта господарювання загрозу життю або здоров'ю населення та призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи спричиняє наднормативні, аварійні викиди забруднюючих речовин та інший шкідливий вплив на навколишнє природне середовище.
Відповідно до пункту 25 частини першої статті 2 КЦЗ України, небезпечна подія - подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров'ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків.
Відповідно до пункту 43 частини першої статті 2 КЦЗ України техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об'єктах, а також у суб'єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.
За правилами пункту 26 частини першої статті 2 КЦЗ України небезпечний чинник - це складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини.
З огляду на вказане, слід вважати, що настання реальної загрози життю та здоров'ю людей у сфері пожежної безпеки слід пов'язувати з обставинами і небезпечними чинниками, які безпосередньо можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) та з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища.
При цьому, заходи реагування застосовуються судом за позовом органу державного нагляду, який повинен обґрунтувати наявність підстав для цього, тобто вказати та довести, що виявлені порушення у сфері пожежної безпеки створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей, а також необхідність застосування конкретного заходу реагування залежно від характеру порушень та ступеню їх небезпеки.
Загрозу життю та здоров'ю людей створюють такі порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства, які безпосередньо можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищення або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для істот та навколишнього природного середовища.
Захід реагування у вигляді повного зупинення будівництва (робіт) є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
При обранні такого заходу реагування мають враховуватися принципи співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли, та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.
Така позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 07.12.2020 у справі №340/1451/20.
Метою застосування такого заходу є відвернення ймовірного настання для невизначеного кола осіб негативних наслідків виявлених порушень. Такі негативні наслідки полягають у завданні шкоди життю та здоров'ю людей, але їх настання є вірогідною подією.
При цьому, нормами КЦЗ України установлена можливість застосування різних заходів реагування, при цьому критерієм їх розмежування є створення такими порушеннями загрози життю та здоров'ю людей і саме наявність такої загрози надає можливість для застосування адміністративним судом заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд чи окремих приміщень.
Загрозу життю та здоров'ю людей створюють такі порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства, які безпосередньо можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищення або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для істот та навколишнього природного середовища (пункт 32 частини першої статті 2 КЦЗ України).
Водночас, судом встановлено, що 09.09.2021 посадовими особами Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за наслідками чого було складено акт №964, з якого випливає, що порушень вимог законодавства виявлено не було.
Таким чином, на момент вирішення спору відповідачем фактично усунуто порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зафіксовані в Акті перевірки від 19.05.2021 №354, які стали підставою для звернення ГУ ДСНС України у Київській області до суду із позовом про застосування заходів реагування.
Водночас суд звертає увагу, що застосування заходів реагування є тимчасовим заходом, направленим на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю і здоров'ю людей. Тимчасовий характер заходів також вбачається і з вимог самої позовної заяви, де позивач просить суд застосувати заходи реагування у вигляді зупинення експлуатації об'єкта до повного усунення порушень відповідачем.
Разом з цим, захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації паливно-заправного пункту, належного відповідачеві, є виключним заходом, доцільність обрання якого повинна обґрунтовуватися виявленням порушень, що реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем як суб'єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.
При прийнятті даного рішення, суд враховує не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб'єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення даного судового рішення. У протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб'єктів господарювання, відносно яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров'ю людей.
На переконання суду, виходячи зі змісту і суті застосування, до такого заходу слід вдаватися до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров'ю людей (частина п'ята статті 4 Закону № 877-V), у зв'язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 18 вересня 2018 року у справі №826/12258/18.
Отже, наявність акта перевірки з висновком про відсутність порушень з боку відповідача свідчить про виконання останнім вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, у зв'язку із чим підстави для застосування заходів реагування відсутні.
Згідно з вимогами ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до частини першої ст. 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.
Судові витрати, на підставі вимог статті 139 КАС України, при відмові в задоволенні позову, розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 19-21, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,
у задоволенні позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (адреса місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Межигірська, 8; ЄДРПОУ: 38537963) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний двір" (адреса місцезнаходження: 03170, м. Київ, вул. Глієра Рейнгольда, будинок 31; ЄДРПОУ: 32773973) про застосування заходів реагування - відмовити повністю.
Судові витрати між сторонами не розподіляються.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається із врахуванням п.п.15.5 п.15 розділу VII Перехідні положення КАС України та абзацу 6 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2825-IX до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
СуддяЧаплик Ірина Дмитрівна