про залишення позову без розгляду
12 травня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/1543/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Качанок О.М., розглянувши матеріали адміністративної справи № 640/1543/22 за позовом Головного управління ДПС у м. Києві до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Головне управління ДПС у м. Києві з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.05.2022 відкрито провадження у справі після усунення недоліків позовної заяви, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
На виконання приписів пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» адміністративну справу № 640/1543/22 передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 06.02.2025 прийнято судом справу до свого провадження, продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Також вказаною ухвалою витребувано у Головного управління ДПС у м. Києві докази, необхідні для розгляду справи та встановлено строк для їх подання протягом 15 календарних днів з дня отримання цієї ухвали.
За приписами частини 5 статті 18 КАС України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Ухвалу суду від 06.02.2025 надіслано судом за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи до Електронного кабінету Головного управління ДПС у м. Києві.
Так, вищевказану ухвалу суду доставлено до вказаного Електронного кабінету 07.02.2025.
Однак, станом на 12 травня 2025 року позивачем не подано витребуваних доказів, у встановлений судом строк. Причини неподання таких доказів, позивач не повідомив.
Крім того, жодних повідомлень щодо неможливості подання витребуваних доказів або неможливості подати їх, у встановлений судом строк, від позивача також не надходило.
При цьому слід наголосити, що у позивача було більш ніж достатньо часу для подання витребуваних судом доказів або для повідомлення причин їх неподання.
Однак позивач, який є суб'єктом владних повноважень, не проявив зацікавленості провадженням у цій справі та не здійснив жодного реагування на ухвалу суду від 06.02.2025, якою витребувано у нього докази, необхідні для розгляду цієї справи.
Суд зазначає, що без витребуваних доказів неможливо встановити дійсні обставини даної справи станом на теперішній час, а також об'єктивно здійснити розгляд справи та ухвалити правильне, та законне рішення, з урахуванням того, що до передачі цієї справи до Луганського окружного адміністративного суду, справа надто тривалий час перебувала в провадженні іншого суду без вчинення будь-яких процесуальних дій та без подання сторонами будь-яких заяв, пояснень, доказів, що стосуються предмету розгляду у справі, тощо.
Згідно з частиною 3 статті 9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Практика Європейського суду з прав людини, відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є джерелом права.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Як наголошує у своїх рішеннях Європейський Суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання».
В рішенні Конституційного Суду України у справі № 1-9/2011 за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Кримінально-процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, від 13.12.2011 (17-рп/2011) зазначено, що «вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.
Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Також пунктами 4, 7 частини 5 статті 44 КАС України визначено, що учасники справи зобов'язані подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо подання доказів в порядку та строки, встановлені судом.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частинами 6, 7 статті 80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
Частиною 9 статті 80 КАС України встановлено, що у разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
До того ж, згідно з пунктом 9 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач у визначений судом строк без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.
Внаслідок аналізу вказаних статей суд зазначає, що передумовою залишення позовної заяви без розгляду має бути встановлений факт не надання доказів без поважних причин.
При цьому суд зазначає, що такий факт в даному випадку є встановленим та очевидним, оскільки, як вже зазначалось судом вище, позивач жодним чином не зреагував на ухвалу суду про витребування доказів, не повідомив причини їх не подання та не проявив зацікавленості провадженням у цій справі.
Отже, оскільки позивач не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, у строк, встановлений ухвалою суду від 06.02.2025, та не повідомив про причини їх неподання, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду.
Суд звертає увагу на те, що згідно з приписами частини четвертої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Керуючись статтею 6, 9, 44, 77, 80, 240, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Головного управління ДПС у м. Києві до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без розгляду.
Залишення позову без розгляду не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в загальному порядку.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяО.М. Качанок