Іменем України
12 травня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/3484/22
Луганський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Смішливої Т.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Пономарьової О.І.,
представника позивача не прибув,
представника відповідача Малєжик Т.А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Державної міграційної служби України (місцезнаходження: вул. Володимирська, буд. 9, м. Київ) про визнання протиправним та скасування наказу,
27 січня 2022 року до Окружного адміністративного суду м. Києва надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Державної міграційної служби України (далі - відповідач), з вимогою визнати протиправним та скасувати наказ Державної міграційної служби України № 218 від 30.08.2016 в частині визнання недійсним (анулювання) бланку паспорта громадянина України НОМЕР_1 та бланку паспорта громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 .
В обґрунтування вимог зазначено, що позивач, є громадянином України, проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , документований паспортом громадянина України НОМЕР_1 , виданим Залізничним РВ в м. Сімферополі ГУ ДМС України в АР Крим 09.01.2013, а також паспортом громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 , виданим 18.01.2013 органом 0101 (АР Крим).
В результаті отримання листа Адміністрації Державної прикордонної служби України від 24.12.2021, позивачу стало вперше достовірно відомо про направлення відповідачем 15.09.2016 на адресу Адміністрації ДПС України листа про оголошення бланків паспорта громадянина України НОМЕР_1 та паспорта громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 , недійсними у зв'язку із залишенням цих бланків на тимчасово окупованих територіях.
В своєму листі від 05.01.2022 відповідач, у відповідь на адвокатський запит представника позивача, вперше повідомив про видання ним 30.08.2016 наказу № 218, яким визнано недійсними (анульовано) бланки паспортів громадянина України, у тому числі, бланк паспорта громадянина України НОМЕР_1 та бланк паспорта громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 .
В наведеному листі відповідач обґрунтовує видання наказу № 218 від 30.08.2016 лише фактом тимчасової окупації АР Крим, а також окремих районів, міст та селищ Донецької та Луганської областей. При цьому, відповідач не наводить про фактичні обставини, які стали підставою для визнання недійсними саме бланків паспортів, використаних для оформлення паспортів на ім'я позивача.
Видаючи оскаржуваний наказ, відповідач обґрунтував його правомірність посиланням на ст.7 Закону України «Про основи національної безпеки України».
Надаючи витяг із наказу № 218 від 30.08.2016 відповідач відзначив, що раніше позивач не повідомлявся про визнання недійсними цих бланків паспортів.
Прийнявши рішення, оформлене наказом № 218 від 30.08.2016 про визнання недійсними (анулювання) бланків паспортів, відповідач проінформував відповідні державні органи, а саме: Адміністрацію Державної прикордонної служби України про визнання недійсними (анулювання) паспортів громадянина України, якими документовано позивача.
Зокрема, Адміністрацією Державної прикордонної служби України на підставі листа відповідача від 15.09.2016 до бази даних «Загублені, викрадені та оголошені недійсними документи» внесені відомості про бланки паспорта громадянина України НОМЕР_1 та паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 .
Інформація про визнання недійсними (анулювання) паспорта громадянина України НОМЕР_1 та паспорта громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 внесена до відомчої бази даних ДМС України, доступної за посиланнями http://nd.dmsu.gov.ua/.
У додаткових поясненнях, поданих через підсистему Електронний суд 02.04.2025 та 29.04.2025, представник позивача зазначив, що згідно довідка № 10/И-153 від 28.11.2012 про реєстрацію особи громадянином України свідчить про набуття Позивачем громадянства України за територіальним походженням на підставі ч.1 ст.8 Закону України «Про громадянство України». Ця довідка стала підставою для документування Позивача Залізничним РВ в м. Сімферополі ГУ ДМС України в АР Крим паспортом громадянина України НОМЕР_1 . Лист Адміністрації Президента України, долучений відповідачем до відзиву, вважає недостатніми доказами, оскільки свідчать лише про те, що Позивач не набував громадянства України шляхом прийняття до нього на підставі Указу Президента України. При цьому, Позивач ніколи не стверджував про прийняття його до громадянства саме за процедурою, яка передбачає видання відповідного Указу Президентом України (ст.9 Закону України «Про громадянство України»). Вказує, що відповідач не надав жодного доказу проведення до видання оспорюваного наказу та на цей час перевірки законності набуття Позивачем громадянства України з підстав, які не вимагають прийняття Президентом України відповідного Указу, а тому будь-які твердження про незаконність набуття Позивачем громадянства України та безпідставність документування його паспортом громадянина України, є за своїм змістом необґрунтованими припущеннями Відповідача. Оспорюваний наказ не містить будь яких посилань на положення Закону України «Про громадянство України», а також не містить будь-яких обґрунтувань його видання тим, що Позивач, нібито не є громадянином України. При цьому, відповідно до листа ДМС України від 28.12.21, копію якого долучено до позову, Відповідач вказує на те, що у нього відсутній централізований облік набуття фізичними особами громадянства України за територіальним походження (ст.8 Закону України «Про громадянство України), а усі відомості та матеріали зберігаються в територіальних органах ДМС України, які прийняли рішення по справі. Вказує, що в основу прийняття оскаржуваного наказу Відповідач поклав не конкретні та належим чином встановлені й доведені факти, а припущення ймовірного незаконного використання бланків паспортів, що є неприпустимим для суб'єкта владних повноважень та не відповідає вимогам чинного законодавства, яке визначає вичерпні підстави і конкретну процедуру визнання недійсними паспортів громадянина України / паспортів громадянина України для виїзду за кордон.
Крім того представником позивача зазначено, що Позивач проживає за місцем своєї реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , та на цей час перебуває на зазначеній території. Зважаючи на проведення бойових дій, у Позивача відсутня можливість явки в судове засідання. Крім того, через визнання недійсними Відповідачем паспортних документів, Позивач не має можливості отримати електронний підпис та взяти участь в судовому розгляді справи в режимі відеоконференції. Позивач повністю підтримує свої позовні вимоги та просить провести розгляд справи без його участі.
Відповідач позов не визнав та 01.08.2022 подав до суду відзив на позов, у якому вказав , що відповідно до поданих позивачем матеріалів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є уродженцем м. Сідон, Ліван. Інформація щодо постійного проживання позивача або його батьків та інших близьких осіб на території України у ДМС відсутня. Крім того, у ДМС відсутнє будь-яке підтвердження (документи, інформація) належності позивача або підстав для набуття громадянства України відповідно до статей 3 або 8 Закону України «Про громадянство України» та прийняття його до громадянства України відповідно до статті 9 Закону. Згідно з листом Департаменту з питань громадянства, Адміністрації Президента України від 20.04.2016 № 20-13/119 матеріали стосовно прийняття до громадянства України особи з персональними даними ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не надходили. Тобто, відсутня інформація щодо наявності правових підстав оформлення та видачі позивачу паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 та паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 . Вважає, що ДМС правомірно було видано наказ від 30.08.2016 № 218, яким, зокрема, визнано недійсним бланк паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 та бланк паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 . Просить у задоволенні позову відмовити.
Представником позивача подано відповідь на відзив, за змістом тотожну позову та зазначеним в ньому аргументам.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.02.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 22.01.2025 на виконання вимог Закону України № 2825-IX від 13.12.2022 прийнято справу до розгляду, вирішено продовжити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від17.03.2025 витребувано у відповідача докази у справі.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 20.03.2025 вирішено подальший розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, продовжено строк підготовчого провадження у справі № 640/3484/22 на тридцять днів, призначено підготовче засідання у справі.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 18.04.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.05.2025.
Позивач та його представник у судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала, надала пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на позов, просила у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши паперові та електронні матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець міста Сідон, Ліван.
Згідно довідки №10/И-153 від 28.11.2012 про реєстрацію особи громадянином України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець Ліван, місто Сідон, рішенням ТУ ДМС України в АРКрим від 28.11.2021 він набув громадянство України на підставі частини 1 статті 8 Закону України «Про громадянство України» та є громадянином України з 28.11.2012 (арк.спр. 57).
09 січня 2013 року позивач отримав паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Залізничним РВ у м. Сімферополі ГУ ДМС України в АР Крим (арк.спр. 16-19).
Крім того, 18 січня 2013 року на ім'я ОСОБА_1 оформлено паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 (арк.спр. 20-22).
Наказом Державної міграційної служби України «Про визнання бланків недійсними» від 11.06.2015 № 81 визнано недійсними (анульовано) бланки паспортів громадянина України та паспортів громадянина України для виїзду за кордон, у тому числі бланк паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 та бланк паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 (арк.спр. 25, 40).
Згідно листа Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України № 91-49856/0/158-21 від 24.12.2021 відомості про перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованими територіями у Донецькій та Луганській областях та тимчасово окупованою територією АР Крим у період з 24.12.2016 по 15.12.2021 громадянином України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в базі даних не виявлено. Станом на 23.12.2021 в базі даних «Загублені, викрадені та оголошені недійсними документи» перебуває інформація про бланк паспорта громадянина України НОМЕР_1 та бланк паспорта громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 . Інформація про вказані документи у відповідну базу даних уведена на підставі листа про бланки, що залишились на тимчасово окупованих територіях АР Крим, Донецької та Луганської областей, яка уведена на підставі повідомлення від 15.09.2016 № 6-5527/3-16, що надійшло від ДМС України. Паспорт громадянина України НОМЕР_1 та паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 , виданий на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідній базі даних відсутні (арк.спр. 26).
Згідно листа Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області № 650.3-9-10536/65 від 29.12.2021 станом на 29.12.2021 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з питань документування паспортом громадянина України та паспортом громадянина України для виїзду за кордон до УДМС не звертався (арк.спр. 27).
Державна міграційна служба України листом № 6.4-12017/3.1-21 від 28.12.2021 повідомила, що в ДМС відсутній централізований облік набуття фізичними особами громадянства України за територіальним походженням, усі відомості та матеріали зберігаються в територіальному органі ДМС України, який прийняв рішення по справі (арк.спр. 28).
Відповідно до листа Департаменту з питань громадянства Адміністрації Президента України від 20.04.2016 № 20-13/119 на розгляді Комісії при Президентові України з питань громадянства матеріали щодо прийняття до громадянства України ОСОБА_1 , 1963 року народження, не надходили (арк.спр. 42).
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб, визначаються Законом України від 18.01.2001 №2235-III «Про громадянство України» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон України № 2235-III).
Згідно зі статтею 3 Закону України «Про громадянство України» громадянами України є: 1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України; 2) особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав; 3) особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис «громадянин України», та діти таких осіб, які прибули разом із батьками в Україну і на момент прибуття в Україну не досягли повноліття, якщо зазначені особи подали заяви про оформлення належності до громадянства України; 4) особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України.
Особи, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, є громадянами України з 24.08.1991, зазначені у пункті 2, - з 13.11.1991, а у пункті 3, - з моменту внесення відмітки про громадянство України.
Відповідно до пункту 1 статті 5 Закону України «Про громадянство України» документами, що підтверджують громадянство України, є, зокрема, паспорт громадянина України; паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
Згідно зі статтею 6 Закону України «Про громадянство України» громадянство України набувається: 1) за народженням; 2) за територіальним походженням; 3) внаслідок прийняття до громадянства; 4) внаслідок поновлення у громадянстві; 5) внаслідок усиновлення; 6) внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров'я, в дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім'ю або передачі на виховання в сім'ю патронатного вихователя; 7) внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки; 8) у зв'язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини; 9) внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства; 10) за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про громадянство України» особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов'язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов'язання припинити громадянство всіх цих держав. Іноземці, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, замість зобов'язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства.
Датою набуття громадянства України у випадках, передбачених цією статтею, є дата реєстрації набуття особою громадянства України.
Порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13.04.2012 № 320, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 02.11.2012 № 1089/21401 (далі по тексту - Порядок № 320).
Передумовою для отримання паспорта громадянина України для виїзду за кордон є набуття особою громадянства України у встановленому законодавством порядку та отримання паспорта громадянина України.
Пунктом 10.4 Порядку № 320 передбачено, що погашаються, уважаються недійсними та знищуються паспорти: які обмінюються у зв'язку зі зміною (переміною) прізвища, імені та по батькові; у разі встановлення розбіжностей у записах (невідповідність записів, зроблених у паспорті, записам в інших документах); у разі непридатності паспорта для користування (пошкодження з різних причин, утрата фотокартки); осіб, громадянство України яких припинено; знайдені, замість яких видано нові; померлих громадян; зіпсовані під час заповнення; оформлені з порушенням вимог чинного законодавства України; не отримані власником протягом року.
У разі оформлення паспорта з порушенням вимог чинного законодавства керівником територіального органу (територіального підрозділу) проводиться службове розслідування, за результатами якого складається висновок у двох примірниках, який надсилається до Державної міграційної служби України (далі - ДМС України) для затвердження керівником відповідного структурного підрозділу ДМС України. Перший примірник затвердженого висновку зберігається в ДМС України, другий - у територіальному органі (підрозділі).
Якщо паспорт, який підлягає знищенню, видавався іншим територіальним підрозділом, до цього територіального підрозділу надсилається повідомлення за формою, наведеною у додатку 21 цього Порядку.
У випадках знищення паспортів, зіпсованих при заповненні, у Книзі обліку проставляється відмітка про псування паспорта із зазначенням номера і дати затвердження акта про знищення паспорта, а в графі 1 наклеюється вирізка з бланка паспорта громадянина України, де зазначено серію і номер паспорта.
Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302 (далі по тексту - Порядок №302).
Відповідно до пункту 39 Порядку № 302 за наявності підстав, зазначених у цьому Порядку, раніше виданий паспорт підлягає вилученню, поверненню державі, знищенню або тимчасовому затриманню.
Особа, стосовно якої громадянство України припинено відповідно до Закону України «Про громадянство України», зобов'язана у порядку та строки, встановлені законодавством про громадянство України, повернути паспорт територіальному підрозділу ДМС, що здійснив його оформлення та видачу (пункт 40 Порядку № 302).
Забороняється вилучення в особи паспорта, крім випадків, передбачених законом, зокрема взяття паспорта в заставу (пункт 43 Порядку № 302).
Згідно з пунктом 44 Порядку № 302 територіальні органи чи територіальні підрозділи ДМС мають право вилучити, а також тимчасово затримати паспорти, які оформлені з порушенням вимог законодавства, підроблені, або в інших випадках, передбачених законом. Під час вилучення або тимчасового затримання паспорта складається відповідний акт встановленого МВС зразка та видається відповідна довідка.
За приписами пункту 45 Порядку № 302 паспорт вважається недійсним у разі: 1) коли він підлягає обміну у зв'язку із зміною інформації, внесеної до паспорта (крім додаткової змінної інформації); 2) встановлення розбіжностей у записах (невідповідність записів, зроблених у паспорті, записам в інших документах); 3) непридатності паспорта для подальшого використання; 4) припинення особою громадянства України; 5) коли він заявлений як втрачений або викрадений; 6) смерті особи, якій було видано паспорт; 8) оформлення паспорта з порушенням вимог законодавства.
У разі коли рішення про оформлення паспорта прийнято працівником з порушенням вимог законодавства, керівник відповідного територіального органу або територіального підрозділу ДМС проводить службову перевірку (п.109 Порядку № 302).
Положенням про паспорт громадянина України для виїзду за кордон, затвердженим Постановою Верховної Ради України від 23.03.2007 №719-V, визначено, що паспорт громадянина України для виїзду за кордон - це документ, що посвідчує особу громадянина України під час перетинання ним державного кордону України та перебування за кордоном. Паспорт є власністю України.
Паспорт оформляється громадянам України, що досягали 18-річного віку і постійно проживають в Україні, - за їх особистим зверненням або зверненням законних представників таких громадян щодо одержання паспорта до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, за місцем проживання.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2014 № 152 затверджено Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, його тимчасового затримання та вилущення (далі Порядок № 152).
Пунктом 55 Порядку № 152 встановлено, що паспорт для виїзду за кордон вважається недійсним та знищується в разі:
1) коли він підлягає обміну у зв'язку із зміною прізвища, імені та по батькові;
2) встановлення розбіжностей у записах (невідповідність записів, зроблених у паспорті для виїзду за кордон, записам в паспорті громадянина України або свідоцтві про народження);
3) непридатності паспорта для виїзду за кордон для подальшого використання;
4) припинення громадянства особи;
5) коли паспорт для виїзду за кордон знайдено, а замість нього видано новий паспорт для виїзду за кордон;
6) смерті особи, якій було видано такий паспорт;
7) зіпсуття паспорта для виїзду за кордон під час заповнення;
8) оформлення паспорта з порушенням вимог законодавства.
Відповідно до п. 56 Порядку № 152 у разі оформлення паспорта для виїзду за кордон з порушенням вимог законодавства керівник територіального органу чи підрозділу ДМС проводить службове розслідування. За результатами розслідування складається висновок у двох примірниках, який надсилається до ДМС для затвердження керівником відповідного структурного підрозділу апарату ДМС. Перший примірник затвердженого висновку зберігається в ДМС, другий - у територіальному органі або підрозділі ДМС.
Паспорти для виїзду за кордон списує та знищує територіальний орган або підрозділ ДМС, а за кордоном - закордонна дипломатична установа України, які прийняли рішення про списання та знищення таких паспортів (п. 57 Порядку № 152).
Списання та знищення недійсних паспортів для виїзду за кордон здійснюється комісією у складі не менше трьох посадових осіб територіального органу або підрозділу ДМС, а за кордоном - закордонної дипломатичної установи України. Комісія складає акт про списання та знищення недійсних паспортів для виїзду за кордон у трьох примірниках (п.58 Порядку № 152)
Паспорти для виїзду за кордон, вилучені територіальним органом або підрозділом ДМС, а за кордоном - закордонною дипломатичною установою України, знищуються щомісяця згідно з актом про знищення паспортів для виїзду за кордон. Територіальний орган або підрозділ ДМС, а за кордоном - закордонна дипломатична установа України з використанням відомчої інформаційної системи вносить до бази даних Реєстру інформацію про факт знищення паспорта для виїзду за кордон та інформує про це територіальний орган або підрозділ ДМС, що видав паспорт для виїзду за кордон, а за кордоном - закордонну дипломатичну установу України (п. 60 Порядку № 152).
З наявної в матеріалах справи копії оскаржуваного наказу від 30.08.2016 № 218 «Про визнання недійсними бланків» судом встановлено, що в ньому відсутнє посилання на норму Закону України «Про громадянство України» або будь-якого іншого нормативно-правового акту, на підставі якого відповідачем прийнято оскаржуваний наказ .
У основу оскаржуваного наказу покладено факт окупації АР Крим, а саме посилання на постанову Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» та положення статті 7 Закону України «Про основи національної безпеки України», де в загальних рисах перераховані можливі загрози. При цьому, відсутність доказів набуття громадянства позивачем як підстава прийняття наказу - не зазначається. Суд звертає увагу, що тимчасова окупація АР Крим, як і положення статті 7 Закону «Про основи національної безпеки України» не можуть бути самостійною підставою визнання недійсними (анулювання) паспорта громадянина України та громадянина України для виїзду за кордон.
Вказівка на вищевказані нормативні акти не можуть бути підставою для визнання недійсним бланку паспорта, оскільки зазначені норми не регулюють спірних правовідносин.
Тимчасова окупація АР Крим, на яку посилається відповідач в оскаржуваному наказі, сама по собі не може вважатися належною підставою для прийняття рішення про визнання недійсними бланків паспортів позивача. Разом з цим, ця подія мала місце у 2014 році, в той час як рішення про визнання недійсним бланку паспортів прийнято відповідачем лише у 2016 році.
Відповідно до пункту 46 Порядку № 302 у разі оформлення паспорта з порушенням вимог законодавства керівник територіального підрозділу ДМС проводить службову перевірку, за результатами якої складається висновок у двох примірниках, який надсилається до ДМС для затвердження керівником відповідного структурного підрозділу апарату ДМС. Перший примірник затвердженого висновку зберігається в ДМС, другий - у територіальному підрозділі ДМС.
За приписами Пункту 47 Порядку № 302 недійсні паспорти анулюються шляхом пробиття не менш як одного отвору в машино зчитуваній зоні, після чого знищуються.
Знищення недійсних паспортів здійснюється комісією в складі не менше трьох посадових осіб територіального органу та територіального підрозділу ДМС, яка складає акт про списання та знищення недійсних паспортів у трьох примірниках (пункт 48 Порядку № 302).
Недійсні паспорти знищуються щомісяця згідно з актом про знищення недійсних паспортів (пункт 49 Порядку № 302).
Територіальний підрозділ ДМС у випадках, передбачених пунктом 45 цього Порядку, з використанням відомчої інформаційної системи ДМС вносить до Реєстру інформацію про факт визнання недійсним та про знищення паспорта, який було оформлено із застосуванням засобів Реєстру, або інформує про це територіальний підрозділ ДМС, що видав паспорт (у разі визнання недійсним чи знищення паспорта зразка 1993 року) (пункт 50 Порядку №302).
Як встановлено судом, Державною міграційною службою України не проводилась службова перевірка за фактом оформлення бланку паспорта громадянина України НОМЕР_1 та бланку паспорта громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 з порушенням вимог законодавства, висновок за результатами перевірки не складався.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем у спірних правовідносинах не дотримано процедуру визнання недійсним бланків паспортів, передбачену Порядком № 302.
Доводи відповідача стосовно того, що позивачем не надано доказів на підтвердження факту набуття громадянства України у порядку, визначеному законодавством, не є доказом правомірності дій відповідача у спірних правовідносинах та не спростовують факту недотримання відповідачем встановленого порядку визнання недійсним бланку паспорта.
Також суд враховує правові висновки Верховного Суду у постановах від 16.09.2020 у справі № 1540/3894/18, від 26.02.2020 у справі № 826/27146/15, від 27.06.2019 у справі № 826/8658/18, від 26.02.2020 у справі № 826/20841/15, від 26.02.2020 у справі № 826/20841/15, від 27.06.2019 у справі № 826/8658/18, від 18.09.2019 у справі № 826/27148/15, від 26.02.2020 у справі № 826/27146/15, від 11.02.2020 у справі № 826/4210/18.
Так, Верховний Суд звернув увагу на наявність переліку підстав для визнання паспорту недійсним, а також на необхідність проведення службової перевірки за фактом оформлення паспорту з порушенням вимог законодавства та необхідності складання висновку.
Таким чином, суд резюмує, що відповідачем обрано неправильний спосіб реагування на отриману інформацію про можливе порушення при оформленні, видачі, використанні відповідних паспортів позивачем, однак не вчинено активних дій щодо з'ясування обставин набуття громадянства і документування паспортами про які йдеться.
За правилами частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У той же час, оскаржуваний наказ не відповідає наведеним вимогам, тому підлягає визнанню протиправним і скасуванню.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В ході судового розгляду справи відповідач не підтвердив належними й допустимими доказами причетність до виявлених порушень саме особи позивача. Тому суд дійшов висновку, що оскаржений наказ в частині визнання недійсним бланку паспорта громадянина України НОМЕР_1 та бланку паспорта громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 не відповідає критеріям обґрунтованості, безсторонності, добросовісності та розсудливості, а тому є протиправним та підлягає скасуванню. Таким чином, позовні вимоги слід задовольнити повністю.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивач при зверненні до суду сплатила судовий збір у розмірі 992,40 грн (платіжне доручення № 147 від 24.01.2022).
З огляду на те, що позовні вимоги носять немайновий характер і позов підлягає задоволенню, відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України суд присуджує позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 908,00 грн.
Керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Державної міграційної служби України (місцезнаходження: вул. Володимирська, буд. 9, м. Київ) про визнання протиправним та скасування наказу задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати наказ Державної міграційної служби України № 218 від 30.08.2016 в частині визнання недійсним (анулювання) бланку паспорта громадянина України НОМЕР_1 та бланку паспорта громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 .
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Державної міграційної служби України судовий збір у сумі 992,40 грн (дев'ятсот дев'яносто дві грн. 40 коп).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення суду складено 12.05.2025.
Суддя Т.В. Смішлива