Іменем України
12 травня 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/526/25
Луганський окружний адміністративний суд у складі судді Пляшкової К.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом Дяченка Олексія Володимировича в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду 13 березня 2025 року надійшов адміністративний позов адвоката Дяченка Олексія Володимировича (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) з такими позовними вимогами:
1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неврахування індексації грошового забезпечення до складу грошового забезпечення при обрахунку позивачу грошової допомоги на оздоровлення за 2019 рік;
2) зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплатити на користь позивача грошову допомогу на оздоровлення за 2019 рік з урахуванням індексації грошового забезпечення, виплаченої на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року у справі № 360/778/24, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44;
3) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неврахування індексації грошового забезпечення до складу грошового забезпечення при обрахунку позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні за 26 років;
4) зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплатити на користь позивача одноразову грошову допомогу при звільненні за 26 років з урахуванням індексації грошового забезпечення, виплаченої на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року у справі № 360/778/24, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач з 01 жовтня 2013 року по 16 серпня 2018 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , з якої 16 серпня 2018 року переведений до військової частини НОМЕР_1 , де проходив військову служу у період з 17 серпня 2018 року по 01 серпня 2019 року.
Відповідно до наказу від 01 серпня 2019 року № 349-ОС позивача звільнено з військової служби у зв'язку із закінченням строку контракту з виплатою одноразової грошової допомоги при звільненні за 26 календарних років, обрахованої виходячи з місячного грошового забезпечення, до якого відповідачем протиправно не враховано індексацію, виплата якої також здійснювалася не у повному обсязі.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року у справі № 360/778/24 зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь позивача індексацію-різницю грошового забезпечення у розмірі 4463,15 грн в місяць за період з 17 серпня 2018 року по 01 серпня 2019 року включно відповідно до положень абзаців четвертого, шостого пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
На виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року у справі № 360/778/24 відповідачем 14 лютого 2025 року виплачено позивачу індексацію різницю грошового забезпечення за період з 17 серпня 2018 року по 01 серпня 2019 року у загальній сумі 48828,30 грн, що підтверджується банківською випискою.
Після виплати індексації грошового забезпечення позивачу стало відомо, що відповідач при обрахунку розміру: грошової допомоги на оздоровлення, передбаченої статтею 10-1 та частиною третьою статті 15 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», за 2019 рік протиправно не врахував індексацію грошового забезпечення до складу грошового забезпечення, з якого обраховано допомогу; одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби за 26 років, передбаченої частиною другою статті 15 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», протиправно не врахував індексацію грошового забезпечення до складу грошового забезпечення з якого обраховано допомогу.
Представник позивача зазначає, що протиправна бездіяльність відповідача призвела до того, що позивачу в неповному обсязі здійснено нарахування та виплату грошової допомоги на оздоровлення за 2019 рік, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби за 26 років.
Ухвалою від 17 березня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи; запропоновано відповідачу подати відзив на позов; зобов'язано відповідача надати до суду докази, яких не вистачає для розгляду справи.
Від відповідача до суду 01 квітня 2025 року надійшов відзив, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з таких підстав.
Частиною першою статті 10-1 та частиною другою статті 15 Закону № 2011-XII визначено, що розрахунок допомоги на оздоровлення та одноразової грошової допомоги при звільненні здійснюється з місячного грошового забезпечення, до складу якого відповідно до статті 9 Закону № 2011-XII входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
У пункті 2 розділу І Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 № 558, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.07.2018 за №854/32306 (далі - Інструкція № 558), визначено, що місячне грошове забезпечення - грошове забезпечення, на отримання якого у відповідному місяці має право військовослужбовець згідно із чинним законодавством. Місячне грошове забезпечення складається із основних видів грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням); щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, премія).
Оскільки розмір місячного грошового забезпечення Законом № 2011-ХІІ не встановлений, його визначення Інструкцією № 558 не суперечить акту вищої юридичної сили, тому приписи Інструкції № 558, на думку відповідача, підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
В Інструкції № 558 відсутнє посилання на індексацію грошового забезпечення як на складову місячного грошового забезпечення, яка не є ні підвищенням посадового окладу, ні надбавкою, ні доплатою, ні винагородою, яка має постійний характер, ні премією.
Відповідно до законодавчого визначення індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, яка спрямована на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Відповідачем не заперечується, що індексація грошового забезпечення входить до складу грошового забезпечення, проте допомога для оздоровлення, одноразова грошова допомога при звільненні, розраховується виходячи із складу місячного грошового забезпечення, відповідно остання правомірно не врахована при нарахування та виплаті допомоги для оздоровлення за 2019 рік та одноразової грошової допомоги при звільненні.
Відповідач зауважує, що станом на день звільнення позивачу не виплачувалась індексація - різниця грошового забезпечення. Лише зі зміною судової практики на початку 2023 року, зокрема визначення поняття «індексація - різниця», яким чином розраховується, позивачу за рішення суду остання була виплачена. Тому за відсутності у виплаченому грошовому забезпеченні у серпні 2019 та у березні 2019 року як складової нарахованої, та виплаченої суми індексації грошового забезпечення, відсутні підстави для обрахування одноразової грошової допомоги при звільненні, та допомоги на оздоровлення із врахуванням вказаної суми індексації.
Інших заяв по суті справи від сторін не надходило.
Дослідивши матеріали справи в електронній формі та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) в період з 17 серпня 2018 року по 01 серпня 2019 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджено наявними в матеріалах справи копіями витягів з наказів відповідача від 17 серпня 2018 року № 410-ОС та від 01 серпня 2019 року № 349-ОС.
Згідно із копією витягу з наказу відповідача від 01 серпня 2019 року № 349-ОС позивача звільнено зі служби за підпунктом «а» (у зв'язку із закінченням строку контракту) пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у запас з правом носіння військової форми одягу. Наказано виплатити матеріальну допомогу на оздоровлення та одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 26 повних календарних років служби. Остаточною датою закінчення проходження військової служби вважати 01 серпня 2019 року.
Дослідженням наявної в матеріалах справи копії особистої картки грошового забезпечення позивача за 2019 рік та архівної відомості № 11 встановлено, що позивачу у березні 2019 року нарахована допомога на оздоровлення в розмірі 18373,50 грн, у серпні 2019 року нарахована одноразова грошова допомога при звільненні в розмірі 238855,50 грн.
Згідно із копіями особистої картки грошового забезпечення позивача за 2019 рік та архівної відомості № 11, довідки-розрахунку від 30 березня 2025 року № 355 нарахування позивачу допомоги на оздоровлення та одноразової грошової допомоги при звільненні здійснені з такого грошового забезпечення, а саме:
одноразова грошова допомога при звільненні у розмірі 50 відсотків за 26 календарних років служби з місячного грошового забезпечення: посадовий оклад у розмірі 6200,00 грн, військове звання - 1410,00 грн, вислуга років - 3805,00 грн, премія - 2480,00 грн, надбавка ОПС - 3424,50 грн, таємність - 620,00 грн, надбавка за кваліфікацію - 434,00 грн, всього - 18373,50 грн;
допомога на оздоровлення: посадовий оклад у розмірі 6200,00 грн, військове звання - 1410,00 грн, вислуга років - 3805,00 грн, премія - 2480,00 грн, надбавка ОПС - 3424,50 грн, таємність - 620,00 грн, надбавка за кваліфікацію - 434,00 грн, всього - 18373,50 грн.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року у справі № 360/778/24, яке набрало законної сили 16 січня 2025 року, позовні вимоги Дяченка О.В. в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії задоволено;
визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 17 серпня 2018 року по 01 серпня 2019 року включно;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення у розмірі 4463,15 грн в місяць за період з 17 серпня 2018 року по 01 серпня 2019 року включно відповідно до положень абзаців четвертого, шостого пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 б/д та б/н належна ОСОБА_1 до виплати індексація грошового забезпечення згідно з рішенням суду від 16 грудня 2024 року у справі № 360/778/24 складає 51398,21 грн, у тому числі: за серпень 2018 року - 2159,59 грн, з вересня 2018 року по липень 2019 року - 4463,15 щомісяця, за серпень 2019 року - 143,97 грн.
Згідно із розрахунковим листом за лютий 2025 року ОСОБА_1 , платіжною інструкцією від 14 лютого 2025 року № 1896, випискою про надходження коштів по картці ОСОБА_1 , на картковий рахунок позивача 14 лютого 2025 року на виконання рішення суду від 16 грудня 2024 року у справі № 360/778/24 зараховано індексацію грошового забезпечення в сумі 48828,30 грн.
Предметом доказування в цій справі є правомірність дій відповідача щодо нарахування та виплати позивачу грошової допомоги на оздоровлення за 2019 рік та одноразової грошової допомоги при звільненні, виходячи з грошового забезпечення без врахування його індексації.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 43 Конституції України встановлено: кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, та на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до статті 18 Закону України від 05.10.2000 № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон № 2017-III) законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Частиною другою статті 19 Закону № 2017-III передбачено, що державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
За визначенням статті 1 Закону України від 03.07.1991 № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-XII) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, і які не мають разового характеру, у тому числі й оплата праці (грошове забезпечення).
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Статтею 3 Закону № 1282-XII визначено, що індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Відповідно до статті 4 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частиною другою статті 5 Закону № 1282-XII підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Частинами першою, другою статті 6 Закону № 1282-XII визначено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.
Відповідно до частин першої-четвертої статті 9 Закону України від 20.11.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ) (наведений в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Частиною 1 статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
Згідно із абзацом першим частини другої статті 15 Закону № 2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
Відповідно до частини третьої статті 15 Закону № 2011-ХІІ військовослужбовцям виплачуються грошова допомога на оздоровлення та державна допомога сім'ям з дітьми в порядку і розмірах, що визначаються законодавством України.
Згідно із пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704) установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
У пункті 3 Постанови № 704 визначено, що виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).
У спірному періоді порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, які проходять військову службу в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону (Адміністрації Державної прикордонної служби України), територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону (регіональних управліннях Державної прикордонної служби України), Морській охороні, яка складається із загонів морської охорони, органах охорони державного кордону (прикордонних загонах, окремих контрольно-пропускних пунктах, авіаційних частинах), розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, навчальних закладах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення Державної прикордонної служби України (далі - органи Держприкордонслужби) визначено Інструкцією, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 № 558 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 23.07.2018 за № 854/32306 (далі - Інструкція № 558 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
У пункті 2 розділу І Інструкції № 558 визначено, що у цій Інструкції термін «грошове забезпечення» означає гарантоване державою грошове забезпечення в обсязі, що відповідає умовам проходження військової служби та стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення складається із: посадового окладу; окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Місячне грошове забезпечення - грошове забезпечення, на отримання якого у відповідному місяці має право військовослужбовець згідно із чинним законодавством.
Місячне грошове забезпечення складається із: основних видів грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням); щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, премія).
Відповідно до пункту 7 розділу І Інструкції № 558 грошове забезпечення, що належить військовослужбовцю і своєчасно не виплачено йому або виплачено в меншому, ніж належало, розмірі, виплачується за весь період, протягом якого військовослужбовець мав право на нього.
Індексація грошового забезпечення військовослужбовцям здійснюється в порядку та розмірах, установлених законодавством (пункт 9 розділу І Інструкції № 558).
Згідно із підпунктом 1 пункту 7 розділу ІІІ Інструкції № 558 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) один раз на рік надається допомога для оздоровлення (далі - допомога) в розмірі місячного грошового забезпечення.
Абзацом першим підпункту 5 пункту 7 розділу ІІІ Інструкції № 558 установлено, що розмір допомоги визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім одноразових додаткових видів та винагород), які військовослужбовець отримує за займаною ним штатною посадою на день видання наказу про надання цієї допомоги.
У підпункті 1 пункту 9 розділу IV Інструкції № 558 установлено, що військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу жінкою-військовослужбовцем, яка має дитину (дітей) віком до 18 років, грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше (у цьому та інших пунктах цієї глави мається на увазі наявність календарної вислуги років).
Згідно із підпунктом 1 підпункту 6 пункту 9 розділу IV Інструкції № 558 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які в разі звільнення з військової служби мають право на отримання одноразової грошової допомоги, до їх грошового забезпечення, з якого нараховується ця одноразова грошова допомога, включаються: для військовослужбовців, що звільняються з посад, на які вони були призначені, - посадовий оклад, оклад за військовим званням і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород).
З вищенаведених положень слідує, що в період проходження позивачем служби у відповідача з 17 серпня 2018 року по 01 серпня 2019 року Постановою № 704 та Інструкцією № 558 було передбачено виплату військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, зокрема і позивачу, грошової допомоги для оздоровлення та одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, розмір яких розраховувався, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення військовослужбовця, до складу якого включалися: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, на які військовослужбовець мав право за займаною ним штатною посадою.
Судом встановлено, що розмір виплачених позивачу грошової допомоги для оздоровлення за 2019 рік та одноразової грошової допомоги при звільненні розраховані відповідачем з грошового забезпечення позивача, до якого включено такі складові: посадовий оклад, оклад за військове звання, надбавка за вислугу років, надбавка за особливості проходження служби, надбавка за таємність, надбавка за кваліфікацію, премія.
При цьому судом встановлено, що індексація грошового забезпечення позивача, право на виплату якої підтверджено рішення суду від 16 грудня 2024 року у справі № 360/778/24, не врахована відповідачем до складу місячного грошового забезпечення позивача, з якого здійснено розрахунок виплачених грошової допомоги для оздоровлення за 2019 рік та одноразової грошової допомоги при звільненні.
Здійснений відповідачем розрахунок виплачених позивачу грошової допомоги для оздоровлення за 2019 рік та одноразової грошової допомоги при звільненні із складових грошового забезпечення позивача без врахування індексації грошового забезпечення, суд вважає протиправним з огляду на таке.
З наведених вище правових норм слідує, що індексація оплати праці (грошового забезпечення) є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, які мають систематичний (щомісячний) характер.
Враховуючи те, що індексація заробітної плати є компенсаційною виплатою (рішення Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 № 9-рп/2013), передбаченою статтею 33 Закону України «Про оплату праці», Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», вона входить до структури заробітної плати (грошового забезпечення). Як складова належної працівникові заробітної плати, індексація спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи, проведення якої не залежить від волевиявлення роботодавців чи працівників.
Правовий висновок стосовно того, що індексація є складовою грошового забезпечення, викладено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 12 травня 2022 року у справі № 280/9017/20, від 09 листопада 2023 року у справі № 140/6868/21, від 28 березня 2024 року у справі № 160/8290/23.
Субсидіарне застосування норм права, що регулюють спірні правовідносини, дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг.
Правова позиція стосовно систематичного та постійного характеру виплати індексації наведена у постановах Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 638/9697/17, від 30 грудня 2020 року у справі № 359/8843/16-а.
Висновок щодо необхідності здійснення перерахунку, зокрема, розміру грошової допомоги на оздоровлення з урахуванням індексації зроблено Верховним Судом у постановах від 21 грудня 2021 року у справі № 820/3423/18 та від 30 листопада 2023 року у справі № 380/21619/21.
Наразі Верховний Суд не відійшов від зазначеної правової позиції.
Застосовуючи вищенаведені правові висновки Верховного Суду до спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що виплачені позивачу грошова допомога для оздоровлення за 2019 рік та одноразова грошова допомога при звільненні мали розраховуватися відповідачем з розміру місячного грошового забезпечення позивача, до складу якого, у свою чергу, входить індексація грошового забезпечення, а тому вказані виплати мали здійснюватися з урахуванням індексації.
Неврахування відповідачем розміру індексації грошового забезпечення при обрахунку грошової допомоги на оздоровлення за 2019 рік та одноразової грошової допомоги при звільненні призвело до виплати знеціненого грошового забезпечення, що є неприпустимим.
Отже, на підставі зібраних по справі доказів судом встановлена протиправна бездіяльність відповідача щодо неврахування індексації у складі місячного грошового забезпечення позивача, з якого здійснювався обрахунок грошової допомоги на оздоровлення за 2019 рік та одноразової грошової допомоги при звільненні.
Відновленням порушених прав позивача є зобов'язання відповідача провести позивачу перерахунок грошової допомоги на оздоровлення за 2019 рік та одноразової грошової допомоги при звільненні з врахуванням виплаченої на виконання рішення суду від 16 грудня 2024 року у справі № 360/778/24 індексації у складі місячного грошового забезпечення, з якого проводилось обчислення, та провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.
Щодо позовних вимог в частині компенсації позивачу суми податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 (далі - Порядок № 44), суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 1 Порядку № 44 цей порядок визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація).
Пунктом 2 Порядку № 44 передбачено, що грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.
Згідно з пунктом 4 Порядку № 44 виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.
Аналіз наведених положень Порядку № 44 дає підстави для висновку, що виплата щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримується з грошового забезпечення, здійснюється за умови виплати грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат.
Наведене означає, що Порядком № 44 передбачено виплату грошової компенсації лише при виплаті грошового забезпечення, з якого утримуються відповідні податки.
З аналізу положень статей 2, 5 КАС України слідує, що судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому. Судом у конкретній справі вирішується спір, предмет якого існує на час розгляду справи. Суд не може розглядати вимоги на майбутнє у зв'язку із вірогідним настанням певних наслідків. Резолютивна частина рішення не повинна містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та зобов'язання його до вчинення чи утримання від вчинення дій на майбутнє.
Ураховуючи, що виплата грошової допомоги на оздоровлення за 2019 рік та одноразової грошової допомоги при звільненні з врахуванням індексації у складі місячного грошового забезпечення, з якого проводилось обчислення, відповідачем ще не здійснена, суд дійшов висновку, що вимога щодо компенсації позивачу сум податку з доходів фізичних осіб з сум такої виплати є передчасною, оскільки на час розгляду справи таке право позивача ще не порушено та у суду відсутні підстави вважати протилежне, тому підстави для задоволення цієї вимоги відсутні.
Аналогічна за змістом правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 28 листопада 2023 року у справі № 420/18163/21.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44 як передчасної.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зважаючи на встановлені судом обставини, враховуючи нормативне врегулювання спірних відносин, викладені у постановах Верховного Суду правові висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Питання про розподіл судових витрат відповідно до вимог статті 139 КАС України судом не вирішується, оскільки позивач згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VІ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений.
Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Дяченка Олексія Володимировича в інтересах ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування індексації у складі місячного грошового забезпечення ОСОБА_1 , з якого здійснювався обрахунок грошової допомоги на оздоровлення за 2019 рік та одноразової грошової допомоги при звільненні.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 провести ОСОБА_1 перерахунок грошової допомоги на оздоровлення за 2019 рік та одноразової грошової допомоги при звільненні з врахуванням виплаченої на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року у справі № 360/778/24 індексації у складі місячного грошового забезпечення, з якого проводилось обчислення, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.О. Пляшкова