12 травня 2025 року справа № 340/7988/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Брегея Р.І.,
за участі секретаря судового засідання Шпак О.В.,
позивача ОСОБА_1 і його представника Яшан Ю.Б.,
представників відповідачів Фесюк О.В. і Шевчука В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Кропивницький у порядку загального позовного провадження в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі - Служба), Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області (далі - Управління) про визнання протиправними і скасування висновку про оцінювання службової діяльності, наказів про затвердження висновку і звільнення з державної служби, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
Позивач звернувся до суду зі заявою до Служби про визнання протиправними і скасування:
- висновку (результат оцінювання) голови Служби від 06 листопада 2024 року щодо оцінювання результатів службової діяльності у тому ж році на посаді начальника Управління;
- наказу Служби від 03 грудня 2024 року №1069-к в частині затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності у тому ж році на посаді начальника Управління;
- наказу Служби від 09 грудня 2024 року №1080-к про звільнення з посади начальника Управління з 11 числа того ж місяця і року.
Водночас просив суд поновити на роботі і стягнути з Управління середній заробіток за час вимушеного прогулу (Том 1 а.с.1-21).
ОСОБА_1 підтримав вимоги позову.
Пояснив, що висновок стосовно оцінювання результатів службової діяльності необґрунтований, так як не містить посилання на фактичні обставини порушень, які призвели до низької оцінки.
Зазначив, що під час співбесіди, яка передувала складанню висновку, голова Служби запропонував подати заяву про переведення на посаду заступника начальника Управління, котра не була вакантною, не пояснивши підстав такого бажання.
Безпідставне звільнення з роботи і упереджене ставлення до себе пояснює набуттям статусу викривача корупції.
Звернув увагу, що упродовж 2024 року на вимогу Служби двічі надсилав інформацію про виконання завдання і ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б», за поточний рік (далі - завдання) і не отримував застережень та зауважень.
Повідомив, що Служба щомісяця преміювала за успішність у праці.
Наголосив, що голова Служби затвердив позитивну оцінку заступнику начальника Управління, котрий, як і він, виконував такі ж завдання.
Служба заперечила стосовно задоволення позову, подавши відзив на нього (Том 1 а.с.129-136).
Представниця пояснила, що під час оцінювання результатів службової діяльності позивача дотримано усіх вимог законодавства.
Звернула увагу, що право на згадане оцінювання є дискреційним повноваженням голови Служби, тому ніхто інший, у тому числі і суд, не може переймати на себе його.
Зазначила, що низька оцінка діяльності пов'язана з недоліками у роботі і змусила прийняти рішення про звільнення з посади.
Заперечила тиск голови Служби на ОСОБА_1 під час проведення співбесіди.
Повідомила, що повноваження начальника і заступника начальника Управління різняться, тому виконують відмінні завдання, що допускає і неоднакову оцінку.
Управління заперечило стосовно задоволення позову, подавши відзив на нього (Том 1 а.с.124-125).
Представник пояснив, що наказ про звільнення з роботи прийняла Служба, тому діяла в межах повноважень.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи і допитавши свідка, зробив висновок про задоволення позову з таких підстав.
Встановлені обставини і факти, що стали підставами звернення до суду.
Так, 27 січня 2017 року ОСОБА_1 призначили на посаду начальника Управління (Том 1 а.с.24).
За повідомленням Національного агентства з питань запобігання корупції України з 14 травня 2020 року на нього розповсюджуються права і гарантії захисту викривача корупції (Том 1 а.с.208).
Такий статус надано на підставі повідомлення Національного антикорупційного бюро України про початок досудового розслідування за його заявою (Том 2 а.с.121-122).
Позивач повідомив, що кримінальна справа перебуває на розгляді Вищого антикорупційного суду України і стосується протиправних дій голови Кіровоградської обласної державної адміністрації (далі - Адміністрація), спільником якого був син начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області (Том 1 а.с.17).
Розпорядженням Уряду України від 30 січня 2024 року №63-р ОСОБА_2 призначили на посаду голови Служби.
ОСОБА_1 стверджує, що на першій співбесіді (на початку 2024 року) з ОСОБА_2 повідомив про корупційне кримінальне провадження, яке пов'язане з Адміністрацією, і статус викривача.
Свідок ОСОБА_2 показав, що позивач не повідомив про статус викривача і потерпілого, хоча визнав, що в мережі «Інтернет» прочитав інформацію про ту подію (про подію повідомив ОСОБА_1 ).
Позивач повідомив, що в структурі Служби функціонує сектор з питань запобігання і виявлення корупції, котрий не міг не знати про його статус, так як кримінальне провадження стосувалося і діяльності Управління.
12 лютого 2024 року ОСОБА_1 отримав завдання на поточний рік (Том 1 а.с.54-55).
Завдання складалося з 5 завдань, кожне з яких деталізували.
05 квітня і 03 липня 2024 року Служба надіслала до територіальних підрозділів листи про моніторинг виконання завдань їх начальниками (Том 2 а.с.154-156).
23 квітня і 16 липня 2024 року позивач надіслав до Служби детальну інформацію про хід виконання завдань (Том 1 а.с.57-61).
Служба не відреагувала на отриману інформацію (не висловила застережень і зауважень).
Упродовж з січня по жовтень 2024 року Служба щомісяця преміювала позивача у максимальному розмірі (Том 1 а.с.33-51).
24 жовтня 2024 року Служба повідомила ОСОБА_1 , що 06 листопада того ж року відбудеться оціночна співбесіда стосовно виконання завдання (Том 1 а.с.62-63).
Позивач надіслав до Служби проект результатів виконання завдань (далі - результати) (Том 2 а.с.192-195)
Надав детальну інформацію про виконання кожного з 5 завдань, описавши і всі їх складові.
Повідомив, що виконав повністю усі завдання, окрім одного.
Пояснив, що одне зі завдань (організація внутрішнього аудиту) не виконано на день подання проекту результатів (листопад 2024 року), бо плановий внутрішній аудит проводять до 27 грудня 2024 року.
06 листопада 2024 року голова Служби ОСОБА_2 провів оціночну співбесіду.
ОСОБА_1 пояснив, що ОСОБА_2 відклав надані йому слайди про виконання завдань і сказав, щоб подав заяву про переведення на посаду заступника Управління, яка не була вакантна.
Свідок ОСОБА_2 заперечив такий перебіг співбесіди. Зазначив, що після співбесіди і негативного оцінювання виконання завдання запропонував перейти на нижчу посаду. Пояснив, що намагався залишити на державній службі досвідченого державного службовця.
Позивач заперечив спілкування зі свідком після співбесіди.
06 листопада 2024 року ОСОБА_2 оцінив виконання завдань на 2,4 (12:5) бали (середній бал за 5 завдань) (Том 1 а.с.65-67).
Виконання першого завдання оцінено у 1 бал, другого - 3 бали, третього - 3 бали, четвертого - 3 бали і п'ятого - 2 бали.
Середній бал 2,4 відповідає негативній оцінці.
Результати містять висновок (обґрунтування оцінки) - завдання виконанні не в повному обсязі, що вплинуло на загальний результат; робота проводилась без належного рівня самостійності та ініціативності; отримані результати не можуть бути використані у поточному вигляді, оскільки вимагають суттєвого доопрацювання; відсутність ініціативності та орієнтації на досягнення оптимального результату вплинула на якість виконання завдань, що, своєю чергою, затримує подальше впровадження запланованих процесів та досягнення загальних цілей Служби.
ОСОБА_1 не погоджується з оцінками за виконання першого і п'ятого завдання.
Ні висновок результатів, ні відзиви на позов не місять обґрунтування неналежного виконання першого і п'ятого завдання з наведенням фактичних обставин, на підставі яких голова Служби зробив оцінку.
13 лютого 2024 року перший заступник начальника Управління ОСОБА_3 отримав завдання (Том 2 а.с.191-192).
Завдання містить 5 завдань.
Виконання завдань оцінено у 3,8 бала (Том 2 а.с.189-190).
03 грудня 2024 року голова Служби прийняв наказ №1069-к, яким затвердив висновки щодо оцінювання результатів діяльності ОСОБА_1 і ОСОБА_3 (Том 1 а.с.95-97).
Службову діяльність ОСОБА_1 оцінено негативно, а ОСОБА_3 - відмінно.
09 грудня 2024 року голова Служби прийняв наказ №1080-к про звільнення позивача з посади начальника Управління з 11 числа того ж місяця і року (Том 1 а.с.98 (на звороті)).
Підстава - припис пункту 3 частини 1 статті 87 Закону України «Про державну службу» (далі - Закон).
Середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становить 1748,23 грн. (Том 1 а.с.246 (на звороті)).
Позов подано до суду 12 грудня 2024 року (Том 1 а.с.1-21).
Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.
Перш за все, приписами пункту 3 частини 1 статті 87 Закону встановлено, що підставами для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення є отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності.
Постановою Уряду України від 23 серпня 2017 року №640 затверджено Порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців (далі - Порядок).
Приписами пункту 49 Порядку визначено, що висновок скасовується суб'єктом призначення або судом у частині оцінювання результатів службової діяльності конкретного державного службовця.
Отже, висновок за результатами оцінювання службової діяльності державного службовця - владне рішення, так як породжує права і обов'язки, тому може бути оскаржений до суду.
Перед тим, як перейти до дослідження висновку про оцінку службової діяльності ОСОБА_1 , суд проаналізує певні дії Служби.
Так, приписами пункту 11-1 Порядку передбачено, що з метою відстеження прогресу виконання визначених для державного службовця завдань, аналізу інформації про стан досягнення завдань, установлених для відповідного державного органу, контролю своєчасності та якості процесу виконання завдань, визначення потреби у необхідності коригування процесу або результату виконання завдання, а також надання допомоги для належного виконання завдань проводиться моніторинг виконання завдань і ключових показників.
Отже, моніторинг виконання завдань переслідує чітку мету.
Нею є контроль і допомога державному службовцю успішно виконати завдання.
На підставі такого моніторингу ОСОБА_1 двічі надсилав детальну інформацію про виконання завдання.
Служба не відреагувала на моніторингові звіти, що утвердило його у висновку про вчасність і належний рівень виконання завдання.
Приписами пунктів 3-4 частини 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено).
Саме на такій перевірці наполягає позивач.
Додатком №5 до Порядку є Критерії визначення балів (далі - Критерії).
Критеріями встановлено шкалу оцінювання від 0 до 4 балів.
Кожній оцінці відповідає набір підстав, які можуть існувати, як окремо, так і у сукупності.
ОСОБА_1 не погоджується з оцінкою за виконання першого і п'ятого завдання.
Виконання першого завдання оцінено в 1 бал, а п'ятого - в 2 бали (Том 1 а.с.65-67).
Відповідно до Критеріїв в 1 бал оцінюють за таке виконання завдання: завдання виконано частково, результати не можуть бути використані через необхідність суттєвого доопрацювання, до виконання завдання державний службовець підійшов формально, чим нівелював практичну цінність отриманого результату, або завдання виконане з демонстрацією неспроможності одночасного забезпечення на належному рівні і своєчасного виконання посадових обов'язків, або під час виконання такого завдання порушено вимоги правил етичної поведінки, або процес досягнення результату чи сам результат мав негативний відгук з боку користувачів, споживачів, співвиконавців, керівництва тощо.
Графа «бал» результатів за виконання першого завдання, окрім цифри « 1», не містить її обґрунтування (не зазначено підстави чи їх сукупності).
Відповідно до Критеріїв в 2 бал оцінюють за таке виконання завдання: завдання виконано, але з порушенням строку виконання та/або із залученням до виконання завдання інших осіб (під час виконання роботи державний службовець потребував надання зразків документів, допомоги у виробленні алгоритму роботи, аналізі нормативно-правових актів, суттєвому коригуванні проектів документів, проявляв низьку самостійність, недостатність знань нормативно-правових актів, вимог до підготовки службових документів, потребував нагадувань і високої міри контролю з боку керівника тощо).
Графа «бал» результатів за виконання п'ятого завдання, окрім цифри « 2», не містить її обґрунтування (не зазначено підстави чи їх сукупності).
Графа «обґрунтування оцінки» результатів містить наступне: завдання виконанні не в повному обсязі, що вплинуло на загальний результат; робота проводилась без належного рівня самостійності та ініціативності; отримані результати не можуть бути використані у поточному вигляді, оскільки вимагають суттєвого доопрацювання; відсутність ініціативності та орієнтації на досягнення оптимального результату вплинула на якість виконання завдань, що, своєю чергою, затримує подальше впровадження запланованих процесів та досягнення загальних цілей Служби.
Цей висновок також не дозволяє ідентифікувати підстави оцінювання першого і п'ятого завдання відповідними балами, так як не зазначено якого конкретного завдання стосується.
Більше того кожна підстава оцінки має бути пояснена аналізом фактичних обставин службової діяльності (детальний аналіз діяльності).
Ні висновок результатів, ні відзив на позов не містять такого аналізу.
Якщо припустити, що оцінка в 1 бал за виконання першого завдання обумовлена частковим виконанням, то треба зазначити наступне.
Так, ні у висновку результатів, ні у відзиві на позов Служба не зазначила, яке з п'яти завдань першого завдання не виконано.
ОСОБА_1 пояснив, що одне зі завдань першого завдання (організація внутрішнього аудиту) не виконано на день подання проекту результатів (листопада 2024 року), бо плановий внутрішній аудит проводили до 27 грудня 2024 року.
У судовому засіданні представники відповідачів не заперечували, що плановий аудит завершили у грудні 2024 року.
Тому, оцінюючи службову діяльність позивача у листопаді 2024 року, не можна була звинувачувати у частковому виконанні першого завдання, так як час завершення аудиту не залежав від його волі.
Підсумовуючи, суд зробив висновок про необґрунтованість оцінок за виконання першого і п'ятого завдання.
Суд не оцінює виконання завдання, що відноситься до дискреції голови Служби, а констатує, що він жодним чином не обґрунтував оцінок на підставі аналізу фактичних обставин службової діяльності позивача (мав навести приклади з діяльності, які є доказами невиконання завдання на належному рівні, і характеризують особу та відношення до роботи, інше).
Варто зазначити, що упродовж року Служба щомісяця преміювала ОСОБА_1 в максимальному розмірі, чим визнавала його ефективним керівником.
Варто і нагадати, що під час моніторингу виконання завдання Служба не надсилала жодних зауважень і застережень, що мала би зробити у випадку несвоєчасного і неналежного виконання.
Необґрунтованість оцінок за виконання першого і п'ятого завдання впливає на загальну оцінку виконання завдання.
Що стосується небезстороннього (упередженого) відношення голови Служби до ОСОБА_1 під час оціночної співбесіди, то суд зазначає наступне.
Так, голова Служби не міг не знати, що позивач є викривачем корупції.
У структурі Служби функціонує сектор з питань запобігання і виявлення корупції, котрий не міг не знати про такий статус ОСОБА_1 , так як кримінальне провадження стосувалося і діяльності Управління.
Під час першої співбесіди з ОСОБА_2 позивач повідомив, що причетний до викриття корупції в Адміністрації.
Свідок ОСОБА_2 показав, що в мережі «Інтернет» цікавився тими подіями.
Свідок ОСОБА_2 заперечив, що під час оціночної співбесіди пропонував ОСОБА_1 за власним бажанням перейти на нижчу посаду. Однак визнав, що зробив таку пропозицію після її завершення (після негативної оцінки службової діяльності).
Постає запитання: навіщо робити таку пропозицію особі, яку відповідно до приписів пункту 3 частини 1 статті 87 Закону належить звільнити з державної служби?
Відповідь на питання криється в допущенні порушення оцінювання, яке встановив суд (жодним чином необґрунтовані оцінки за виконання першого і п'ятого завдання, що вплинуло на загальний результат).
Якщо би позивач прийняв пропозицію, то голова Служби, щоб виконати її, мав змінити висновок результатів.
Тому пояснення ОСОБА_1 , що під оціночної співбесіди ОСОБА_2 пропонував написати заяву про перехід на нижчу посаду не можна відкинути, як явно надумані (видумка).
Пояснюється тим, що у разі прийняття пропозиції під час співбесіди голові Служби не прийшлось би приймати необґрунтований висновок, який міг стати предметом судового контролю.
Судом не встановлено, що між позивачем і головою Служби існували неприязні відносини до оціночної співбесіди.
Тому пропозиція подати заяву про перехід на нижчу посаду за відсутності належного обґрунтування негативної оцінки виконання завдання може бути проявом упередженого відношення, як до викривача корупції, котрий обіймає керівну посаду.
Доказом існування ознак упередженого ставлення може слугувати і порівняння оцінок виконання завдань начальником Управління і його заступником.
У судовому засіданні представниця Служби повідомила, що завдання кожного з них складалося з 5 завдань, 3 з яких були однакові (Том 1 а.с.54-55, Том 2 а.с.191).
ОСОБА_1 отримав негативну оцінку, а його заступник - відмінну.
Обидві оцінки затвердив голова Служби.
Приписами пункту 1 статті 53-4 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що викривачу, його близьким особам не може бути відмовлено у прийнятті на роботу, їх не може бути звільнено чи примушено до звільнення, притягнуто до дисциплінарної відповідальності чи піддано з боку керівника або роботодавця іншим негативним заходам впливу (переведення, атестація, зміна умов праці, відмова у призначенні на вищу посаду, зменшення заробітної плати тощо) або загрозі таких заходів впливу у зв'язку з повідомленням про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону.
Служба не змогла спростувати існування ознак упередженого ставлення до позивача, як до викривача корупції.
Підсумовуючи, суд зробив висновок про визнання протиправним і скасування висновку результатів про негативну оцінку виконання завдання.
Тому протиправними є і похідні рішення Служби.
Мова про накази щодо затвердження висновку оцінювання виконання завдання і звільнення з посади.
Їх належить теж скасувати.
Захист порушеного права полягає у поновлені ОСОБА_1 на посаді начальника Управління з 12 грудня 2024 року.
Приписами частини 3 статті 235 КЗпП України встановлено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
Вимушений прогул за період з 12 грудня 2024 року по 12 травня 2025 року складає 107 (13 + 23 + 20 + 21 + 22 + 8) робочих днів.
Середньоденна заробітна плата становить 1748,23 грн (Том 1 а.с.246 (на звороті)).
Середній заробіток за час вимушеного прогулу складає 187060,61 (1748,23 х 107) грн.
Кошти належить стягнути з Управління, так як позивач з ним перебував у трудових відносинах.
Отже, позов належить задовільнити.
Позивач звільнений від сплати судового збору (Том 1 а.с.116-117).
Судові витрати складаються з витрат на правничу допомогу у сумі 23000 грн (Том 2 а.с.160-168).
10 грудня 2024 року позивач і адвокат Яшан Ю.Б. уклали договір про надання правничої допомоги (до звернення до суду) (Том 2 а.с.163-165).
Загальна сума вартості послуг складається з гонорару у сумі 23000 грн (Том 2 а.с.165).
31 березня 2025 року ОСОБА_1 сплатив кошти (Том 2 а.с.168).
Того ж дня сторони правочину склали акт надання послуг і їх детальний опис (Том 2 а.с.166-167).
Судом встановлено, що адвокат опрацювала документи і склала позовну заяву, в якій структуровано зазначила норми права, корті регулюють спірні правовідносини, сутність порушеного права і фактичні обставини справи, брала участь в 5 судових засіданнях та подала заяви (клопотання) з важливих процесуальних питань.
Приписами частини 9 статті 139 КАС України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Витрати на правничу допомогу пов'язані з розглядом справи.
Їх сума прийнятна з урахуванням складності справи, затраченого адвокатом часу на виготовлення процесуальних документів, значення для позивача і кількості судових засідань.
Судові витрати належить стягнути зі Служби, так як остання допустила порушення права ОСОБА_1 .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Задовільнити позов.
Визнати протиправним і скасувати висновок (результат оцінювання) голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 06 листопада 2024 року щодо оцінювання результатів службової діяльності у 2024 році начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області ОСОБА_1 .
Визнати протиправним і скасувати наказ Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 03 грудня 2024 року №1069-к в частині затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності у 2024 році начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області ОСОБА_1 .
Визнати протиправним і скасувати наказ Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 09 грудня 2024 року №1080-к про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області з 11 грудня 2024 року.
Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області з 12 грудня 2024 року.
Стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 187060,61 грн.
Стягнути з Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 23000 грн.
Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на роботі і стягнення заробітної плати за один місяць.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. БРЕГЕЙ