про залишення позову без розгляду
12 травня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/480/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Казанчук Г.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання винити певні дії, -
ОСОБА_1 , через представника Юшкевич Євгенію Юріївну, за допомогою підсистеми "Електронний суд", звернувся до суду з адміністративним позовом, в подальшому уточненим, в якому просить:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо виплати ОСОБА_1 розміру грошового забезпечення за період з 17.02.2022 по 06.09.2023, а також всіх інших належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з розміру посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 17.02.2022 по 06.09.2023 грошове забезпечення та інші належні за цей період додаткові види грошового забезпечення на підставі постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704, виходячи з розміру посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2022, 1 січня 2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, відповідно;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення за весь час затримки виплати за період з 17.02.2022 по 06.09.2023 включно, а саме з 18.02.2022 по день фактичної виплати.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача вказує, що ОСОБА_1 проходив військову служби у військовій частині НОМЕР_2 з 17.02.2022 по 06.09.2023 року, з якої переведений для проходження подальшої служби до військової частини НОМЕР_4 . Станом на день прийняття наказу про виключення зі списків особового складу військовою частиною НОМЕР_2 не проведено розрахунків при звільненні, оскільки грошове забезпечення за період служби нараховане без використання показника прожиткового мінімуму для працездатної особи за відповідним законом України про державний бюджет України станом на 01.01.2022р., 01.01.2023р., у зв'язку із чим, нарахування і виплата інших одноразових виплат - допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження військової служби, премії, а також інших складових грошового забезпечення за 2022 та 2023 роки здійснено із застосуванням неправильної розрахункової величини, тобто в меншому розмірі.
Ухвалою судді від 29.01.2025 року позовну заяву залишено без руху, з огляду на дотримання строків звернення до суду.
Представником позивача подана заява про поновлення процесуального строку, у якій вказано, що після виключення позивача із особового складу в/ч НОМЕР_2 , позивач продовжує проходити військову службу на посаді номера обслуги відділення протитанкових ракетних комплексів взводу військової частини НОМЕР_4 , яка перебувала та продовжує перебувати на території Сумської області (у тому числі на курському напрямі). При цьому, зазначено, що саме через запровадження воєнного стану трапляються випадки неможливості своєчасного звернення до суду.
17.02.2025 ухвалою судді Казанчук Г.П. відкрито провадження у даній справі, вирішено провести розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, сторонам встановлено строки на подання заяв по суті справи.
03.03.2025 року до суду надійшов відзив військової частини НОМЕР_2 у якій зазначено про те, що при виключенні позивача із особового складу частини, він не заявляв ніяких фінансових претензій до командування. Наполягає на отриманні позивачем грошового забезпечення у повному обсязі.
Ухвалами суду від 10.04.2025 та від 28.04.2025 витребувані докази у в/ч НОМЕР_4 .
Вирішуючи питання щодо дотримання строків звернення, суд зазначає наступне.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 липня 2024 року у справі №990/156/23 зазначила, що стаття 233 КЗпП України є нормою матеріального права, яка визначає строк судового захисту права працівника у разі порушення законодавства про працю. Указана норма поширює свою дію на всіх працівників і службовців підприємства, установи, організації та незалежно від характеру їх трудової діяльності, у тому числі на осіб, які проходять публічну чи державну службу.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до 19 липня 2022 року) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01 липня 2022 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено у такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Характерною особливістю спірних правовідносин є те, що позивач просить перерахувати грошове забезпечення за період, який охоплює часові проміжки як до, так і після внесення змін до статті 233 КЗпП України [19 липня 2022 року].
Тож для вирішення питання, яку редакцію статті 233 КЗпП України застосовувати до спірних правовідносин, необхідно з'ясувати, з якою подією слід пов'язувати початок перебігу строку звернення до суду з позовом у цій категорії спорів.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 02 квітня 2020 року, КЗпП України доповнено главою XIX (зокрема, пунктом 1, який передбачає продовження строків, визначених статтею 233 на строк дії карантину).
На момент внесення цих змін стаття 233 КЗпП України передбачала тримісячний строк звернення за вирішенням трудового спору [з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права]; місячний строк [з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки] - у справах про звільнення та річний строк [з дня виявлення заподіяної працівником шкоди] для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації.
Водночас, на момент внесення цих змін, стаття 233 КЗпП України діяла у редакції, яка передбачала можливість звернення до суду із позовом про стягнення заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651, якою з 24:00 год 30 червня 2023 року скасовано карантин, опублікована в офіційному виданні «Урядовий кур'єр» №130 30 червня 2023 року, тобто в останній день карантину.
Вирішуючи питання щодо застосування статті 233 КЗпП України, в частині строку звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати, суд дійшов таких висновків:
Якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»).
З урахуванням пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651, відлік тримісячного строку звернення до суду зі спорами, визначеними статтею 233 КЗпП України, почався 07 вересня 2023 року. Останній день строку звернення до суду - 07 грудня 2023 року.
Вказаний висновок відповідає правовій позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 21.03.2025 року по справі 460/21394/23.
Отже, звертаючись до суду з даним позовом 25.01.2025 року (після спливу більш як одного року), позивач пропустив строк тримісячний строк звернення з до суду з позовними вимогами щодо протиправної бездіяльності та зобов'язання нарахувати грошове забезпечення за період з 19.07.2022 року. Водночас, на правовідносини щодо позовних вимог щодо визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання нарахувати грошове забезпечення за період з 17.02.2022 по 18.07.2022 року, тримісячний строк звернення до суду не розповсюджується.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття, "дізналася" та "повинна була дізнатись" про порушення права.
Зокрема, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї немає перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 340/1019/19).
Теорією та практикою вироблені правила, згідно яких причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Згідно статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Суд зазначає про те, що позивачем у військовій частині НОМЕР_2 проходив службу у фінансовому відділу, тобто мав бути обізнаним із розміром свого грошового забезпечення.
На вимогу суду, військова частини НОМЕР_4 надала інформацію про те, що за період з 07.09.2023 по 25.01.2025 позивач лише протягом 9-ти днів у лютому 2024 року приймав ативну участь у бойових діях, протягом періоду проходження військової служби знаходився у відпустці.
Отже, проходячи військову службу згідно розпорядку робочого дня, який передбачає наявність часу для перебування у домашніх (розквартированих, позаказармених) умовах та вирішення соціально-побутових питань.
Отже, об'єктивно, відсутні підстави які б перешкоджали позивачу своєчасно звернутись до суду.
Відповідно до статті 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.
Отже, строки звернення до суду могли б бути поновленими лише у межах одного року. Натомість, звернення до суду відбулось після спливу одного року.
Положення частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Відтак, суд дійшов висновку, що оскільки позивачем пропущений строк звернення до адміністративного суду з цим позовом, і на виконання вимог ухвали суду від 10.04.2025 року заяви про поновлення строку на звернення адміністративного суду не подав, а тому позовну заяву в частині позовних вимог щодо визнання протиправної бездіяльності та стягнення грошового забезпечення за період з 19.07.2022 року, слід залишити без розгляду.
Суд зауважує, що позивач не позбавлений права повторного звернення до суду із даним позовом при наявності подачі заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням наявності поважних підстав пропуску строку, які перешкоджали своєчасному зверненню до суду.
Керуючись статтями 123, 240, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд -
Залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) в частині позовних вимог про:
- визнання протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо виплати ОСОБА_1 розміру грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 06.09.2023, а також всіх інших належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з розміру посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017;
- зобов'язання військову частину НОМЕР_2 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 19.07.2022 по 06.09.2023 грошове забезпечення та інші належні за цей період додаткові види грошового забезпечення на підставі постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704, виходячи з розміру посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2022, 1 січня 2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, відповідно;
- зобов'язання військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення за весь час затримки виплати за період з 19.07.2022 по 06.09.2023.
Продовжити розгляд справи за позовними вимогами щодо правовідносин з 17.02.2022 по 18.07.2022.
Копію ухвали суду вручити сторонам.
Ухвала судді набирає законної сили з моменту підписання її суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного у строк, передбачений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. КАЗАНЧУК