12 травня 2025 року м. Кропивницький Справа № 640/14130/21
провадження № 2-іс/340/530/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач), у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в м. Києві у вигляді неперерахування та невиплати перерахованої пенсії за вислугу років ОСОБА_1 ;
- зобов'язати ГУ ПФУ в м. Києві протягом одного місяця з дня отримання рішення суду, що набрало законної сили: здійснити перерахунок та виплату перерахованої пенсії за вислугу років ОСОБА_1 відповідно до частини 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» з 01.01.2021 на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 24.02.2021 № 21-147зп про розмір збільшеної заробітної плати ОСОБА_1 станом на 01.01.2021, у розмірі 60 % від вказаної у зазначеній довідці місячної (чинної) заробітної плати ОСОБА_1 , з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.
В обґрунтування позовних вимог зазначає про те, що працює прокурором відділу Офісу Генерального прокурора та отримує пенсію за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон №1697-VII).
Вказує, що 27.02.2021 через веб-портал Пенсійного фонду України звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про перерахунок пенсії відповідно до частини 20 статті 86 Закону №1697-VII у зв'язку зі збільшенням заробітку, з 01.01.2021 на підставі довідки Офісу Генерального прокурора №21-147зп від 24.02.2021 про розмір збільшеної заробітної плати станом на 01.01.2021.
За результатами розгляду вказаного клопотання 22.05.2021 через веб-портал Пенсійного фонду України отримав електронний лист відповідача №7426-5733/М-02/8-2600/21 від 30.03.2021, яким у перерахунку пенсії було відмовлено у зв'язку з тим, що він на момент звернення про перерахунок пенсії є діючим працівником органів прокуратури та отримує пенсію згідно із Законом України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).
Вважає бездіяльність відповідача щодо невчинення дій по перерахунку та виплаті пенсії на підставі довідки №21-147зп від 24.02.2021 такою, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства та суперечить рішенню Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019, а отже є протиправною.
З цих підстав просить позов задовольнити.
У матеріалах справи міститься відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог.
На обґрунтування заперечень зазначив, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні (Шевченківський район) та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про прокуратуру». В лютому 2021 року через веб-портал Пенсійного фонду України звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з питань свого пенсійного забезпечення.
Вказує, що оскільки позивач працює на посадах та на умовах, передбачених Законом №1697-VII, тому отримує пенсію у розмірі, обчисленому відповідно до Закону №1058-IV у розмірі 6920,51 грн.
З цих підстав просить відмовити у задоволенні позову.
01.04.2025 позивач подав суду додаткові пояснення, згідно яких позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить позов задовольнити.
Будь-яких клопотань від учасників справи не надходило.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.06.2021 відкрито провадження в адміністративній справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
На виконання положень пункту 2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України №2825-IX Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали адміністративної справи №640/14130/21 до Кіровоградського окружного адміністративного суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.03.2025 головуючим суддею по розгляду справи №640/14130/21 визначено суддю Савонюка М.Я.
26.03.2025 ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду адміністративну справу прийнято до свого провадження. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Установивши фактичні обставини справи, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 працює прокурором відділу Офісу Генерального прокурора, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1697-VII.
Призначена позивачу пенсія відповідно статті 86 Закону №1697-VII, виплачується в розмірі, обчисленому відповідно до Закону №1058-IV.
27.02.2021 позивач через веб-портал Пенсійного фонду України звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про перерахунок пенсії відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019 та частини 20 статті 86 Закону №1697-VII у зв'язку зі збільшенням заробітку. До вказаного звернення додав довідку Офісу Генерального прокурора №21-147зп від 24.02.2021 про розмір збільшеної заробітної плати станом на 01.01.2021 (а.с. 6).
Зі змісту довідки про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій розмір заробітної плати №21-147зп від 24.02.2021 вбачається, що вона видана ОСОБА_1 про те, що відповідно до рішень Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019 та від 26.03.2020 №6-р/2020 розмір заробітної плати (грошового забезпечення), з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за нормами чинними на 01.01.2021 за відповідно (прирівняною) посадою прокурора відділу, становить 63093,34 грн (а.с. 6зв.)
Листом №7426-5733/М-02/8-2600/21 від 30.03.2021 позивачу було повідомлено, що з урахуванням рішень Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019 та від 26.03.2020 №6-р/2020 перерахунок пенсії прокурорам Офісу Генерального прокурора здійснюється з 01.04.2020 на підставі довідок про розмір заробітної плати (грошове забезпечення) станом на 26.03.2020. З посиланням на частину п'ятнадцяту статті 86 Закону №1697-VII зазначив, що оскільки позивач працює на посадах та на умовах, передбачених Законом №1697-VII, тому отримує пенсію у розмірі, обчисленому відповідно до Закону №1058-IV у розмірі 6920,51 грн (а.с. 7).
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пенсійне забезпечення працівників прокуратури врегульоване статтею 86 Закону №1697-VII.
У грудні 2019 року Конституційний Суд України за результатами розгляду справи №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) ухвалив рішення від 13.12.2019 №7-р(II)/2019 та вирішив таке:
1. Визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
2. Положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
3. Установити такий порядок виконання цього Рішення:
- частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
- частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:
"20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".
Таким чином, з 13.12.2019 відновлена дія частини 12 статті 86 Закону №1697-VII в редакції Закону, що була чинною з 15.07.2015 до 20.01.2018, і певні категорії працівників органів прокуратури з 13.12.2019 набули права на проведення перерахунку їх пенсій, призначених в порядку та умовах Закону №1697-VII.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Згідно абзаців 4, 5 частини 15 статті 86 Закону №1697-VII з 1 січня 2018 року пенсія, призначена відповідно до цієї статті, у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про судоустрій і статус суддів", виплачується в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.
Законом України від 03 жовтня 2017 року №2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (застосовується з 01 січня 2017 року) розділ XV ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ Закону №1058-IV доповнений пунктами 13-1 і 13-2 наступного змісту:
« 13-1. З 1 жовтня 2017 року пенсії, призначені після набрання чинності Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (крім осіб з інвалідністю I та II груп, осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») на умовах законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про наукову і науково-технічну діяльність» у період роботи на посадах державної служби, визначених Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, а також на посадах та на умовах, передбачених законами України «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», виплачуються у розмірі, обчисленому відповідно до цього Закону.
Виплата працюючим пенсіонерам у період роботи на інших посадах пенсій, призначених на умовах законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про наукову і науково-технічну діяльність», з 1 жовтня 2017 року поновлюється у розмірах, що були встановлені відповідними законами».
На час звернення позивача до суду з адміністративним позовом норми пункту 13-1, пункту 13-2 розділу XV ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ Закону №1058-IV та частини 15 статті 86 Закону №1697-VII не скасовані та в установленому законом порядку не визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Отже означені норми підлягають застосуванню.
Так, з матеріалів справи судом встановлено, що позивачу призначена пенсія відповідно до Закону №1697-VII, однак обчислюється та виплачується відповідно до пункту 13-1 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, враховуючи положення та абзацу 4 частини 15 статті 86 Закону №1697-VII та у зв'язку з наявністю в Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві інформації щодо того, що позивач продовжує працювати на посадах, які дають право на призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених Законом №1697-VII.
Позивачем зазначених обставин не спростовано. Більш того, матеріали справи не містять доказів того, що позивач на даний час не продовжує працювати на посаді, що дає право на призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених Законом №1697-VII.
Отже, суд погоджується з доводами відповідача щодо того, що пенсія позивачу на даний час має розраховуватися саме на підставі Закону №1058-IV, а не на підставі Закону №1697-VII, оскільки позивач продовжує працювати на посаді, що дає право на призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про прокуратуру", відомостей про те, що він відноситься до осіб з інвалідністю I та II груп, осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не надав.
Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 09.11.2022 у справі №340/1307/20. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 21.02.2022 по справі №380/4215/20 та від 02.08.2024 у справі №200/2534/22.
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, враховуючи, що позивачу на законних засадах нараховується та виплачується пенсія відповідно до Закону України №1058-IV, як працюючому пенсіонеру органів Прокуратури, підстав для перерахунку та виплати позивачу пенсії згідно Закону №1697-VII з урахуванням довідки Офісу Генерального прокурора №21-147зп від 24.02.2021 про розмір збільшеної заробітної плати станом на 01.01.2021 у розмірі 60 % від вказаної у зазначеній довідці місячної (чинної) заробітної плати немає, адже чинним законодавством не передбачена виплата пенсії на умовах, передбачених Законом України "Про прокуратуру", особам які одночасно продовжують працювати на посадах, передбачених цим Законом.
Право на поновлення отримання пенсії у відповідності до Закону №1697-VII позивач набуде лише після звільнення з органів прокуратури, що чітко встановлено абзацом 4 частини 15 статті 86 Закону №1697-VII.
Суд відхиляє посилання позивача на рішення Верховного Суду від 14.09.2020 прийнятого у зразковій справі №560/2120/20.
У вказаному рішенні Верховний Суд сформував правовий висновок, відповідно до якого з 13.12.2019 особи, яким пенсії призначені відповідно до Закону № 1789-ХІІ або Закону № 1697-VII, мають право на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівників прокуратури (зокрема, на підставі Постанови №657); такі пенсії перераховуються з 13.12.2019.
Водночас Велика палата Верховного Суду у постанові від 20.01.2021 зазначила обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права, а саме: а) позивачем є особа, яка отримує пенсію, призначену відповідно до Закону №1789-ХІІ або Закону №1697-VII; б) предметом спору є перерахунок пенсії відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII після ухвалення Рішення КСУ № 7-р(ІІ)/2019.
На інше застосування норм матеріального права, ніж у зразковій справі, можуть впливати істотні розбіжності у фабулах справ.
Як встановлено судом у даній справі пенсія позивачу нараховується та виплачується на підставі статті пункту 13-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» .
З огляду на те, що позивач на час виникнення спірних правовідносин не отримує пенсію ані за Законом №1789-XII, ані за Законом №1697-VII, обставини у даній справі не є тотожними з обставинами зразкової справи, а тому дана не є типовою до справи №560/2120/20.
Суд також не бере до уваги посилання позивача на правові висновки наведені у постановах Верховного суду від 26.06.2018 у справі №212/6157/16-а та від 26.06.2018 у справі №686/17309/17, оскільки позивач оскаржує у цьому спорі бездіяльність пенсійного органу щодо перерахунку його пенсії відповідно до частини 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» з 01.01.2021 на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 24.02.2021 № 21-147зп, а не відмову у призначенні пенсії на підставі положень статті 86 Закону №1697-VII, тому зазначені постанови не стосуються спірних правовідносин і прийняті за інших обставин справи.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наведених підстав та вказаних правових норм у спірних правовідносинах відповідач діяв у межах своїх повноважень, на підставі та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України у сфері гарантій пенсійного забезпечення працівників прокуратури, а тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 12 травня 2025 року.
Повне найменування учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ: 42098368, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16, м. Київ, 04053).
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК