КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, тел. +380 (044) 207 80 91
12 травня 2025 року № 620/4803/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Леонтовича А.М., при секретарі судового засідання Лебега П.В.,
за участю представників:
позивача - Бабій А.А.,
відповідача - Максюта Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Державної інспекції архітектури та містобудування України до Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування постанови,
I. Зміст позовних вимог
До Чернігівського окружного адміністративного суду звернулась Державна інспекція архітектури та містобудування України(далі - позивач) з позовом до Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України(далі - відповідач), у якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову від 08.03.2024 державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту держаної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенко В.А. про заміну сторони виконавчого провадження в межах виконавчого провадження № 70111071 в повному обсязі.
II. Позиція позивача та заперечення відповідача
В обґрунтування позову позивач наголошує на відсутності у відповідача підстав для заміни сторони виконавчого провадження, оскільки на думку позивача відповідач діяв з порушенням норм діючого законодавства.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву у якому він заперечує проти задоволення позовних вимог.
III. Процесуальні дії у справі
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 адміністративну справу №620/4803/24 передано за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу адміністративну справу передано на розгляд судді Леонтовича А.М.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.12.2024 позовну заяву залишено без руху та надано строк позивачу на усунення недоліків позовної заяви.
У встановлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви.
Ухвалою суду від 01.05.2025 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснювати розгляд за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 12.05.2025 о 14.45 год.
12.05.2025 від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про залучення третіх осіб.
12.05.2025 у судове засідання з'явились сторони, представник позивача підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити, представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, просив у їх задоволенні відмовити. Суд вислухавши думку сторін ухвалив у задоволенні клопотання відповідача про залучення третіх осіб відмовити.
Судом оголошено перерву для винесення рішення.
12.05.2025 судом проголошено повний текст рішення по справі.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.09.2022 у справі №620/2085/19 адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 14.06.2019 №259 «Про звільнення ОСОБА_1 ». Поновлено ОСОБА_1 на посаді завідувача сектора правової роботи Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області з 19.06.2019. Стягнуто з Державної архітектурно-будівельної інспекції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 19.06.2019 по день ухвалення рішення у даній справі, 316441 грн. 35 коп.
На виконанні у Відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває виконавчий лист 620/2085/19, виданий 27.09.2022 Чернігівським окружним адміністративним судом про поновлення ОСОБА_1 на посаді завідувача сектора правової роботи Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області з 19.06.2019.
Відповідачем відповідно до вимог ст. ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, ВП № 70111071.
27.12.2022 відповідачем відповідно до вимог п. 11 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.
Судом встановлено, що ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.03.2023 задоволено заяву Управління Державної казначейської служби України у Дніпровському районі м. Києва, замінено боржника у виконавчих листах у справі №620/2085/19 з ДАБІ на ДІАМ.
Задовольняючи заяву в порядку статті 379 КАС України суд першої інстанції виходив із того, що згідно із відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 06.03.2023 внесено запис про прининення юридичної особи - Державної архітектурно-будівельна інспекція України (код ЄДРПОУ 37471912).
Своєю чергою, постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2020 № 218 «Про ліквідацію Державної архітектурно-будівельної інспекції та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» (далі - Постанова № 218) утворено Державну сервісну службу містобудування України, забезпечення діяльності якої у 2023 році здійснюється в межах видатків, передбачених Державній архітектурно-будівельній інспекції.
Надалі постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 № 1340 «Деякі питання функціонування органів архітектурно-будівельного контролю та нагляду» (далі - Постанова № 1340) утворено Державну інспекцію архітектури та містобудування України, як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного нагляду. Пунктами 3, 4 цієї постанови передбачено ліквідувати Державну інспекцію містобудування та Державну сервісну службу містобудування та встановлено, що забезпечення діяльності Державної інспекції архітектури та містобудування та заходи, пов'язані з ліквідацією Державної архітектурно-будівельної інспекції, у 2021 році здійснюються в межах видатків, передбачених Державній інспекції містобудування та Державній сервісній службі містобудування.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви про заміну боржника у виконавчому документі.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.06.2023 апеляційну скаргу ДІАМ України задоволено, ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.03.2023 скасовано. У задоволенні заяви про заміну сторони у виконавчому документі Управлінню Державної казначейської служби України у Дніпровському районі м. Києва відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні заяви про заміну боржника у виконавчому документі, суд апеляційної інстанції виходив із того, що постанови Уряду, а саме Постанови № 218, № 1340, а також постанова від 15.09.2021 № 960 «Питання Державної інспекції архітектури та містобудування», свідчать про компетенційне адміністративне (публічне) правонаступництво ДІАМ України, тобто про перехід до нього функцій ДАБІ України у сфері реалізації державного архітектурно-будівельного контролю.
Проте, як підкреслив суд апеляційної інстанції, примусове виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.08.2022 не передбачає вчинення ДАБІ України дій, пов'язаних із реалізацією державного архітектурно-будівельного контролю, оскільки стосується питання щодо звільнення позивача з публічної служби та стягнення заборгованості по заробітній платі, у зв'язку із чим, на думку цього суду, підстави для заміни сторони виконавчого провадження відсутні.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21.12.2023 скасовано постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.06.2023, ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.03.2023 залишено без змін.
29.02.2024 від ОСОБА_1 до відповідача подано заяву про заміну сторони виконавчого провадженн до якої було додано ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.03.2023 у справі № 620/2085/19 про заміну сторони у виконавчому документі, згідно якої у виконавчих листах по справі № 620/2085/19 боржника Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, замінено на правонаступника Державну інспекцію архітектури та містобудування України.
Також даною заявою зазначено, що рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.09.2023 № 620/12996/23 позов ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка В.А. від 27.12.2022 у виконавчому провадженні № 70111071 про закінчення виконавчого провадження.
У зв'язку з вищенаведеним, ОСОБА_1 29.02.2024 звернувся до відповідача із заявою про заміну сторони виконавчого провадження - боржника Державну архітектурно-будівельну інспекцію України на правонаступника Державну інспекцію архітектури та містобудування України у виконавчому провадженні ВП № 70111071.
08.03.2024 відповідачем винесено постанову про відновлення виконавчого провадження.
08.03.2024 державним виконавцем винесено постанову про заміну сторони виконавчого провадження, замінено боржника у виконавчих листах по справі № 620/2085/19 Державну архітектурно- будівельну інспекцію України на правонаступника Державну інспекцію архітектури та містобудування України.
Не погоджуючись з оскаржуваною постановою відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
V. Норми права, які застосував суд
Відповідно до частини першої статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно зі статтею 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно до частини третьої статті 13 Закону № 1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
У відповідності до частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (частина перша статті 5 Закону № 1404-VIII).
Державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом (стаття 18 Закону № 1404-VIII).
Згідно частини 5 статті 15 Закону № 1404-VIII у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім'я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.
Згідно статті 41 Закону № 1404-VIII У разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.
У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов'язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред'явити його до виконання.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення та дій на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про безпідставність позовних вимог, оскільки оскаржуване рішення відповідає наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям.
VI. Оцінка суду
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII).
Відповідно зі статтею 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно до частини третьої статті 13 Закону № 1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
У відповідності до частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (частина перша статті 5 Закону № 1404-VIII).
Державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом (стаття 18 Закону № 1404-VIII).
Судом встановлено, стягувач звернувся до відповідача з проханням замінити боржника Державну архітектурно-будівельну інспекцію України на правонаступника Державну інспекцію архітектури та містобудування України у виконавчому провадженні ВП № 70111071.
За заявою стягувача було подано на виконання до відповідача ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.03.2023 у справі № 620/2085/19 про заміну сторони у виконавчому документі, якою задоволено заяву Управління Державної казначейської служби України у Дніпровському районі м. Києва, замінено боржника у виконавчих листах у справі №620/2085/19 з ДАБІ на ДІАМ.
Ухвала Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.03.2023 у справі №620/2085/19 була залишена без змін Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21.12.2023.
Згідно частини 5 статті 15 Закону № 1404-VIII у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім'я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.
Судом встановлено, що ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.03.2023 задоволено заяву Управління Державної казначейської служби України у Дніпровському районі м. Києва, замінено боржника у виконавчих листах у справі №620/2085/19 з ДАБІ на ДІАМ.
Згідно статті 41 Закону № 1404-VIII У разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.
У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов'язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред'явити його до виконання.
З урахуванням наведеного, 08.03.2024 державним виконавцем у відповідності до вимог ст. 41 Закону № 1404-VIII винесено постанову про відновлення виконавчого провадження.
Також, відповідачем у відповідності до до вимог абз. 1 ч. 5 ст. 15 Закону № 1404-VIII винесено постанову про заміну сторони виконавчого провадження, замінено боржника у виконавчих листах по справі № 620/2085/19 Державну архітектурно-будівельну інспекцію України на правонаступника Державну інспекцію архітектури та містобудування України.
Таким чином, суд погоджується із доводами відповідача, що за встановлених обставин на момент винекнення спірних правовідносин 08.03.2024(дата винесення відповідачем постанови про заміну сторони виконавчого провадження) у державного виконавця були відсутні правові підстави для невинесення постанови про заміну сторони виконавчого провадження від 08.03.2024 ВП 70111071.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення та дій на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про безпідставність позовних вимог, оскільки оскаржуване рішення відповідає наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям.
VII. Висновок суду
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
VIII. Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Судом встановлено, що позивач звільнений від сплати судового збору, таким чином підстави розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Леонтович А.М.
Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення- 12 травня 2025 р.