12 травня 2025 року № 320/7522/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Агротрейд-2000» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “Агротрейд-2000» з позовом, в якому з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, просило:
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.11.2024 №0493960712 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств за кодом 11021000 на 6 320 358,00грн.;
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.11.2024 №0493930712 про зобов'язання платника податків виправити у показниках податкової звітності з податку на прибуток суми від'ємного значення;
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.11.2024 №49421/0709 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними та скасовано податківі повідомлення - рішення від 14.11.2024 №0493960712, №0493930712 та №49421/0709 прийняті Головним управлінням ДПС у Київській області.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Агротрейд-2000» сплачений судовий збір у розмірі 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області.
Вирішуючи питання про стягнення відповідних судових витрат, суд зазначає таке.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частинами 1 та 2 статті 134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно з частиною 3 цієї правової норми для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7 ст. 134 КАС України).
Частинами 1, 7 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (ч. 9 ст. 139 КАС України)
Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди досліджують на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Як слідує з матеріалів справи, на підтвердження розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, у розмірі 225 000,00 грн надано:
- ордер від 13.02.2025;
- договір про правничу допомогу №41 від 11.10.2024;
- додаткову угоду до договору про правничу допомогу №41 від 11.10.2024 від 05.02.2025;
- акт приймання-передачі правничої допомоги від 29.04.2025;
- платіжну інструкцію від 07.02.2025 №596 у розмірі 30 000, 00 грн;
- платіжну інструкцію від 22.10.2024 №5464 у розмірі 20 000, 00 грн.
Відповідно до акта приймання-передачі правничої допомоги від 29.04.2025 адвокат в межах доручення надав наступну правничу допомогу :
-підготував та подав позов до Київського окружного адміністративного суду щодо оскарження податкових повідомлень-рішень;
-підготував та подав клопотання про долучення доказів у справі №320/7522/25;
-представив інтереси клієнта у суді першої інстанції на 2-х засіданнях;
-підготував та подав до суду заяву щодо стягнення витрат на правничу допомогу у межах справи №320/7522/25.
На підготовку позову, аналіз та подання доказів у справі, підготовку процесуальних документів та представництво інтересів клієнта адвокат витратив 150 годин часу, який оплачується клієнтом у розмірі 1500, 00 грн/година.
Суд звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором на правову допомогу, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документи про оплату таких послуг та розрахунком таких витрат.
За таких обставин, з урахуванням співмірності витрат, а також задоволення позову, суд доходить висновку, що витрати на правничу допомогу підлягають відшкодуванню у розмірі 10 000,00 грн.
Суд зауважує, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і спонукання суб'єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг та своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі №520/2915/19.
З огляду на викладене заява про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 241 - 246, 252, 256, 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Ухвалити у даній адміністративній справі додаткове судове рішення.
Заяву позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.
Стягнути на користь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Агротрейд-2000» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Київській області витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 (десять тисяч ) грн 00 коп.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини додаткового рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту додаткового рішення.
Суддя Лапій С.М.