20 грудня 2024 року № 320/36072/23
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови перерахунку пенсії ОСОБА_1 , виходячи з 78% грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 виходячи з 78% грошового забезпечення з моменту звернення з відповідною заявою 17 березня 2023 року.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що є військовим пенсіонером, учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, з 04.04.2006 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в. м. Києві та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1994 № 2262-ХІІ. Позивач вказує, що йому на час призначення розмір пенсії за вислугу років складав 78% відповідних сум грошового забезпечення за участь у ліквідації аварії на ЧАЕС. Проте з 01.01.2008 відповідач зменшив основний розмір пенсії до 68%, яку позивач отримує і на даний час. Такі зменшення позивач вважає протиправними у зв'язку з чим і звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання.
Відповідач надав відзив, у якому зазначив, що у зв'язку з скасуванням рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18 пунктів 1, 2 Постанови КМ України № 103 від 21.02.2018 неможливо провести новий перерахунок пенсії позивача. Нормативно-правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів, за якими має проводитися перерахунок пенсії, призначених згідно з Законом № 2262-ХІІ після дати набрання рішення суду законної сили не приймалось.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, що підтверджується посвідчення серії НОМЕР_1 від 19.02.1999.
Відповідно до доданих до позовної заяви розрахунків пенсії позивача станом на 01.01.2007 пенсія позивача призначена в розмірі 78% грошового забезпечення (з урахуванням 10% збільшення як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС).
Позивачем до позову не подано будь-яких інших доказів на підтвердження того, що йому на час призначення розмір пенсії за вислугу років складав 78% відповідних сум грошового забезпечення.
З 01.01.2008 відповідачем згідно з приписами постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 1294) здійснений перерахунок пенсії позивача за новими складовими пенсії, зокрема виходячи з основного розміру пенсії у 68%.
Так, відповідно до доданих до позовної заяви розрахунків пенсії позивача станом на 01.01.2008, станом на 01.08.2022 розмір пенсії позивача за вислугу років складав 68% відповідних сум грошового забезпечення.
Позивач 22.03.2023 звернувся до відповідача із заявою про поновлення виплати пенсії в розмірі 78% з урахуванням 10% згідно Закону №2262-ХІІ. Відповідач 28.03.2023 листом №9659-10435/І-02/8-2600/23, надав відповідь, якою відмовив у задоволенні поданої позивачем заяви. Не погоджуючись із перерахунком пенсії, проведеним відповідачем з 1 січня 2008 року, в частині зменшення розміру пенсії з 78% до 68%, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відповідно до пункту «в» статті 13 Закону № 2262-ХІІ (у редакції, чинній до набуття Законом № 3591-IV чинності, - до 29 квітня 2006 року) військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, було передбачено збільшення розміру пенсії за вислугу років на 10 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Пунктом 9 Закону № 3591-IV підпункт «в» статті 13 Закону № 2262-ХІІ викладений в новій редакції, яка зазначену вище 10-процентну доплату не передбачала.
Підставою перерахунку всіх призначених за Законом № 2262-ХІІ пенсій згідно з пунктом 3 статті 63 цього Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.
Здійснення перерахунку пенсій з 1 січня 2008 року регулюється Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45, згідно з пунктом 1 якого перерахунок раніше призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Нові види грошового забезпечення військовослужбовців були визначені постановою № 1294, яка набирала чинності з дня втрати чинності указами Президента України, що визначали умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу державних органів, але не раніше ніж 1 січня 2008 року.
Проаналізувавши наведені норми матеріального права суд дійшов висновку, що оскільки на момент здійснення перерахунку пенсії, а саме з 1 січня 2008 року, стаття 13 Закону № 2262-ХІІ не передбачала 10-процентне збільшення пенсії для військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, а інша норма, яка б встановлювала таку доплату, в чинному законодавстві України відсутня, то правових підстав для нарахування наведеної 10-ти процентної доплати для зазначених військовослужбовців немає.
З огляду на це управління ПФУ своїми діями щодо перерахунку позивачу пенсії з урахуванням розміру грошового забезпечення, встановленого з 1 січня 2008 року для відповідних категорій осіб, не порушило чинного законодавства України.
При цьому суд бере до уваги ту обставину, що вищезгадані зміни в законодавстві не призвели до зниження розміру пенсії, а навпаки - привели до її збільшення з 1867,49 грн. (станом на 01.01.2007) до 2176,12 грн. (станом на 01.01.2008), що нівелює засторогу можливого порушення прав позивача.
Зазначений правовий висновок здійснений судом також з урахуванням застосування норм права в аналогічних правовідносинах, зокрема у постанові Верховного Суду від 21 березня 2019 року у справі № 275/383/17, у постановах Верховного Суду України від 18 червня 2014 року (справа № 21-38а14) та від 8 липня 2014 року у справі № 21-277а14, а також у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 160/2646/20. При цьому суд зазначає про помилковість посилань позивача в позовній заяві на постанову Верховного Суду від 04.02.2019 у зразковій справі № 240/5401/18, оскільки воно ухвалене у справі з іншим предметом спору.
Посилання позивача в позовній заяві на порушення відповідачем приписів п. 4 розділу II Прикінцевих положень Закону України від 04.04.2006 № 3591-VI «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців» є безпідставними з огляду на таке.
Згідно із зазначеним пунктом вислуга років для призначення пенсій, що була обчислена особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, особам надстрокової служби і військової служби за контрактом та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», відповідно до нормативно-правових актів щодо призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, перегляду не підлягає.
Разом з тим, предметом спору у даній справі є питання неврахування при перерахунку пенсії з 1 січня 2008 року 10-процентної надбавки до пенсії позивачу, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а не питання обчислення вислуги років позивача. Остання ж в усіх протоколах пенсійної справи визначена у 26 років її обчислення після 1 січня 2008 року не змінилось.
Отже, пунктом 4 розділу II Прикінцевих положень Закону України від 04.04.2006 № 3591-VI спірні правовідносини не регулюються і посилання позивача на нього є помилковим.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. З огляду на зазначене та оцінюючи у сукупності встановлені обставини, перевіривши наявні в матеріалах справи докази, беручи до уваги відсутність порушення вимог законодавства відповідачем, суд визнає адміністративний позов таким, що не підлягає задоволенню. Керуючись статтями 2, 9, 77, 90, 94, 241-246, 250, 255, 262 КАС України, суд,-
У задоволенні позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лиска І.Г.