12 травня 2025 року м. Ужгород № 260/2134/24
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Рейті С.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Білей Світлани Василівни про ухвалення додаткового рішення, -
В провадженні Закарпатського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням від 28.11.2024 року вказаний адміністративний позов задоволено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2025 року вказане рішення - залишено без змін.
30.04.2025 року до суду надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення та просить стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Державної казначейської служби України судові витрати у сумі 1211,20 грн. та 2457,40 грн.
При цьому, суд констатує, що адміністративна справа № 260/2134/24 надійшла до Закарпатського окружного адміністративного суду з Восьмого апеляційного адміністративного суду 02.05.2025 року, про що свідчить відповідний штамп вхідної кореспонденції.
12.05.2025 року до суду надійшли заперечення проти ухвалення додаткового рішення.
Так, представник відповідача вказує, що у заяві представник ОСОБА_1 - Білей Світлана Василівна посилається на квитанцію № 723Н-6А27-04Е6-9К77 від 28.08.2024 року на суму 1211,20 грн. (за подання позовної заяви) та квитанцію № 7 від 29.05.2024 року на суму 2 457,40 грн. (за подання апеляційної скарги), а додано квитанцію від 04.03.2024 року № 0.0.3506919015, що вказує на невідповідність та розбіжність між заявленою вимогою у заяві та додатками до неї. Таким чином, на підставі вищезгаданого, представником заявника не подано жодного доказу, що підтверджують право стягнення йому судових витрат, що стосуються справи № 260/2134/24.
Крім того зазначає, що рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.11.2024 року по справі № 260/2134/24 вирішено: «Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 25964,38 грн., що становлять 3 % річних від простроченої суми грошового зобов'язання за період з 18 січня 2023 року по 11 липня2024 року включно, та 28471,51 грн. інфляційних втрат, нарахованих на суму простроченого грошового зобов'язання за той самий період», тому і стягнення підтверджених судових витрат відшкодовується за рахунок Державного Бюджету України. Згідно з Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України судові рішення підлягають обов'язковому виконанню, однак спосіб у вигляді, зокрема, стягнення коштів безпосередньо з Казначейства призведе до унеможливлення виконання рішення суду по справі № 260/2134/24.
Розглянувши подану заяву, дослідивши необхідні для розгляду заяви наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до наступного висновку.
Так, згідно ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Згідно із ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, що стосується вимог заяви в частині стягнення судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Як встановлено судом, при зверненні до суду із даним позовом, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн. згідно квитанції від 28.08.2024 року № 723Н-6А27-04Е6-9К77, при цьому, при ухваленні рішення по справі № 260/2134/24 не вирішено питання про судові витрати.
Рішенням суду від 28.11.2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю, а отже, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
При цьому, суд відхиляє доводи представника відповідача щодо неможливості стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної казначейської служби України, та наведеною на їх підтвердження практикою Верховного Суду, з огляду на їх нерелевантність спірним правовідносинам.
Що стосується заяви в частині стягнення на користь ОСОБА_1 судового збору у розмірі 2457,40 грн. (квитанція від 7 від 29.05.2024 року), що були сплачені останнім за подання апеляційної скарги на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 року.
Згідно з ч. 1 ст. 321 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги ухвалює судові рішення у формі постанов згідно з вимогами, встановленими статтею 34 та главою 9 розділу II цього Кодексу, з урахуванням особливостей, зазначених у цій главі.
Відповідно до п. в) ч. 4 ст. 322 КАС України, серед іншого, постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
З огляду на викладене суд зазначає, що вирішення питання про розподіл судових витрат здійснюється судом, яким було ухвалено відповідне рішення, зокрема в даному випадку Восьмим апеляційним адміністративним судом, а відтак, для задоволення вимог заяви в цій частині - слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 139, 243, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Білей Світлани Василівни про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.
2. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Державної казначейської служби України витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
3. В задоволенні заяви в іншій частині - відмовити.
4. Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 255 КАС України, та може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені ст.295,297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.І. Рейті