12 травня 2025 року м. Ужгород№ 260/424/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Рейті С.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Закарпатській області), в якому просить:
1. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, яка полягає в нарахуванні ОСОБА_1 з 13.01.2025 року пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" без застосування показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року призначення пенсії за віком, а саме 2022-2024 року.
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області нарахувати та виплатити, з врахуванням раніше виплачених сум, з 13.01.2025 року ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року призначення пенсії за віком, а саме 2022-2024 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Закарпатській області та з 03.06.2015 року отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ.
13.01.2025 позивачу призначена пенсія за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
При цьому базовими роками для визначення середньої заробітної плати для обчислення позивачу пенсії за віком відповідачем визначено 2014-2016 роки замість 2022-2024 років.
Про порушення своїх прав позивач дізнався 22.01.2025, коли на його особисте усне звернення до центру обслуговування пенсіонерів йому було надано розрахунок пенсії за віком з зазначенням показників середньої заробітної плати.
На переконання позивача, бездіяльність пенсійного органу в призначенні пенсії за віком із застосовуванням показників середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону №1058 за 2022-2024 роки є протиправною, оскільки позивач має право на призначення йому пенсії за віком із застосовуванням вказаних показників середньої заробітної плати.
Ухвалою судді від 07.02.2025 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
14.02.2025 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, зі змісту якого, відповідач з позовними вимогами не згідний, з наступних підстав.
ОСОБА_1 з 03.06.2015 року на підставі поданої заяви та документів доданих до неї, призначено пенсію згідно Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із зниженням пенсійного віку передбаченого п. “а» ст.55 Закон України “Про пенсійне забезпечення».
13.01.2025 року позивач звернувся до Головного управління із заявою про перехід (перерахунок) пенсії за віком. За наслідками розгляду заяви позивача переведено на пенсію по віку з 13.01.2025 року.
Разом з тим, позивач помилково вважає, що розрахунок розміру його пенсії з 03.06.2015 року здійснений згідно Закону України “Про пенсійне забезпечення», а відповідно пенсія не розраховувалась по Закону №1058-1V.
З даного приводу наголошує, що ОСОБА_1 з 03.06.2015 року отримував пенсію згідно Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із зниженням пенсійного віку передбаченого п. “а» ст.55 Закон України “Про пенсійне забезпечення». Разом з тим, Закон України “Про пенсійне забезпечення» визначає тільки право на призначення, тобто визначає сукупність умов, яких особа має дотриматись при зверненні за призначенням даного виду пенсії, яке дає їй право вийти передчасно на пенсію.
Зважаючи на вище зазначене, Головне управління не погоджується з твердженням позивача, що в даному випадку має місце призначення пенсії за віком вперше.
Вказує, що на момент подання заяви позивач перебував на обліку та отримував пенсію призначену відповідно до норм Закону України “Про пенсійне забезпечення» та обчислену відповідно до норм Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», то при переведенні 13.01.2025 року на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», застосовано показник середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки, збільшений на осучаснений показник середньої заробітної плати згідно постанови Кабінету Міністрів України “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23.02.2024 року №185 (3764,40 грн.*1,17*1,11*1,11*1.14*1,197*1,0796) в розмірі 7994,47 грн. (станом на березень 2024 року). При переведенні особи на пенсію за віком цей показник залишається незмінним.
Ухвалою суду від 04.03.2025 року відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
03.06.2015 року ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років на підставі ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
13.01.2025 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно протоколу перерахунку пенсії, на підставі відповідної заяви, позивача було переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», застосовано показник середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування з 13.01.2025 року пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" без застосування показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року призначення пенсії за віком, а саме 2022-2024 року, позивач звернувся до суду із даним позовом за захистом своїх порушених прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Зазначена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
За визначенням ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058 пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 1058 відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
На підставі ч. 2 ст. 40 Закону № 1058 заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Відповідно до ст. 7 Закону № 2262 та ст. 10 Закону № 1058 особі, яка має одночасно право на різні види пенсії, призначається один із цих видів за її вибором.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 Закону № 1058, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що ч. 3 ст. 45 Закону № 1058 регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом на інший. У цьому випадку показник середньої заробітної плати, який застосовується при визначенні заробітку для обчислення пенсії, має бути незмінним.
Натомість позивачу з 2015 року було призначено пенсію зі вислугу років за Законом № 1788, яким передбачені інші умови і порядок призначення та обчислення пенсії.
Враховуючи, що до 13.01.2025 року позивачу було призначено пенсію за нормами Закону № 1788, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а тому при обчисленні позивачу пенсії за віком, відповідно до Закону № 1058, відповідач мав застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, оскільки за призначенням пенсії відповідно до норм вказаного Закону позивач звернулася вперше.
Таким чином, у випадку, коли особі було призначено пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення» за вислугу років, у подальшому, при розрахунку пенсії за віком за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», такій особі показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.01.2019 у справі №577/2457/17 (провадження № К/9901/19962/18), що відповідно до вимог частини 5 статті 242 КАС України, суд враховує до спірних правовідносин.
Така ж правова позиція висловлена Верховним Судом у численних постановах при аналогічних обставинах, зокрема, у постановах від 19.01.2022 у справі № 528/639/17, від 30.07.2020 у справі № 500/1584/17 та інших.
Таким чином, відповідач протиправно при призначенні позивачу пенсії за віком застосував показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки.
Права позивача порушені саме відмовою відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 13.01.2025 року, із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2022-2024 роки.
Частина 2 ст. 9 КАС України надає суду право вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 13.01.2025 року, із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні з якої сплачено страхові внески за 2022-2024 роки.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не довів правомірності своїх дій, що є підставою для задоволення позову.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4 код ЄДРПОУ 204530635) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо застосування при обчисленні з 13.01.2025 року пенсії за віком ОСОБА_1 показника середньої заробітної плати /доходу/ в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 13.01.2025 року, із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2022-2024 роки.
4. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 968,96 грн. (дев'ятсот шістдесят вісім гривень дев'яносто шість копійок).
5. Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 255 КАС України, та може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.
СуддяС.І. Рейті