12 травня 2025 року м. Житомир справа № 240/2953/25
категорія 112010201
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Капинос О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді не здійснення перерахунку та виплати мені належного грошового забезпечення (основні, додаткові види, одноразові додаткові види грошового забезпечення та премію) з 24.02.2022 по 27.11.2024, в тому числі; грошової компенсації невикористаної щорічної основної відпустки за 2022, 2023, 2024 роки; грошової допомоги на оздоровлення за 2024 рік, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2022, 2023, за 2024 роки, з використанням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням обчислених відповідно до первинної редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 N704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого "Законом України "Про державний бюджет України на 2022 рік" від 02.12.2021 року № 1928-ІХ, Законом України "Про державний бюджет України на 2023 рік" від 03.11.2022 року № 2710-1Х, Законом України "Про державний бюджет України на 2024 рік" на відповідний тарифний коефіцієнт з урахуванням висновків викладених в постановах Верховного Суду від 06.02.2023 року у справі №160/2775/22 та від 02.04.2024 року у справі №340/608/23.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок та виплату мені усього належного грошового забезпечення (основні, додаткові види, одноразові додаткові види грошового забезпечення та премію) з 24.02.2022 року по 27.11.2024 в тому числі: грошової компенсації невикористаної щорічної основної відпустки за 2022, 2023, 2024 роки; грошової допомоги на оздоровлення за 2024 рік, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2022, 2023, за 2024 роки, з використанням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням обчислених відповідно до первинної редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 N704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого "Законом України "Про державний бюджет України на 2022 рік" від 02.12.2021 року № 1928-ІХ, Законом України "Про державний бюджет України на 2023 рік" від 03.11.2022 року № 2710-ІХ, Законом України "Про державний бюджет України на 2024 рік" на відповідний тарифний коефіцієнт з відображенням перерахованого грошового забезпечення у належних мені документах.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач встановив та виплачував грошове забезпечення в період з 24.02.2022 року по 27.11.2024 з врахуванням прожиткового мінімуму, встановленого на 01.01.2018, що призвело до виплати грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення у значно меншому розмірі.
Ухвалою суду вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
У відзиві на позов відповідач просить позов залишити без задоволення. Вказує, оскільки Додатки 1 і 14 до постанови №704 затверджені 30.08.2017, а пункт 4 цієї ж постанов змінено 21.02.2018 на підставі постанови №103, пріоритетними є положення саме пункту 4 Постанови №704. Примітки не є нормою права.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Позивач з 24.02.2022 року по 27.11.2024 проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_3 , який перебуває на фінансовому забезпеченні у ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до наданих відповідачем карток особового рахунку військовослужбовця, позивачу встановлено посадовий оклад в розмірі 2730 грн. на місяць. Оклад за військовим званням - 530 грн.
Також, у 2022-2024 роках позивачу було виплачено грошову допомогу на оздоровлення та у 2022 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань.
Також, у 2024 році позивачу виплачено грошову компенсацію за невикористану відпустку, грошову допомогу при звільненні.
Відповідачем не заперечується, що посадовий оклад та оклад за військове звання визначений з урахуванням прожиткового мінімуму станом на 01.01.2018.
Вважаючи таку бездіяльність протиправною, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, пов'язані, зокрема, із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).
Статтею 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 (далі - Закон №2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно із частиною другою статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону №2011-ХІІ).
Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців (далі - Постанова №704).
Відповідно до пункту 10 Постанови № 704, ця постанова набирає чинності з 01 березня 2018 року.
За первинною редакцією пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704, передбачено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Згідно з приміткою 1 Додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. Відповідно до примітки до Додатку 14 також передбачено, що оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.
Варто зазначити, що за загальним правилом, примітка застосовується законодавцем для супроводу та зв'язку з нормою права, якої вона стосується. Тобто, примітка повинна бути у безпосередньому зв'язку з нормою, в даному випадку п. 4 постанови Кабінету Міністрів України №704, і не повинна суперечити змісту основної норми, яку вона супроводжує.
Отже, що застосуванню у спірних правовідносинах підлягають саме положення основної норми постанови КМУ №704, пункт 4 якої має нормативний характер, тобто містить правила поведінки для невизначеного широкого кола осіб.
21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова № 103).
Згідно з пунктом 6 Постанови № 103, внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Так, до Постанови №704 були внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 Постанови №704 викладено у новій редакції, а саме: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".
При цьому, суд зазначає, що зміни до додатків 1, 12, 13 і 14 не вносилися.
Отже, пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України №704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як "розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018".
У той же час, судом встановлено, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України №103, яким були внесені зміни до п.4 постанови Кабінету Міністрів України №704.
Вказаною постановою були скасовані зміни, у тому числі до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України №704, та відновлено його попередню редакцію (станом на 30.07.2018), згідно якої розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Із наведеного слідує, що саме з 29.01.2020 - дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18 - діє редакція пункту 4 постанови №704, яка діяла до зазначених змін.
Тобто, з 29 січня 2020 року була відновлена дія пункту 4 Постанови КМУ №704 у первісній редакції, котра визначала розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не на 01 січня 2018.
Таким чином, з 29 січня 2020 року - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/6453/18 виникають підстави для розрахунку грошового забезпечення, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 у відповідності до вимог статті 9 Закону №2011-ХІІ.
Відповідачем не заперечується, що у спірний період при визначенні розміру посадового окладу, окладу за військовим званням позивача застосовано розмір прожиткового мінімуму станом на 01.01.2018, що призвело до виплати грошового забезпечення та додаткових (одноразових) видів грошового забезпечення, .
Разом з тим, 12 травня 2023 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №481 "Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704" (далі Постанова №481), яка набрала чинності 20 травня 2023 року, якою по-іншому врегульовані спірні правовідносини.
Пунктом 1 Постанови №481 постановлено скасувати підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".
Також пунктом 2 указаної Постанови внесено зміну до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", виклавши абзац перший в такій редакції: " 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".
Викладення пункту 4 Постанови №704 у згаданій редакції та встановлення фіксованої суми, з якої обчислюються розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями, свідчить про відсутність підстав для перерахунку грошового забезпечення позивача з 20.05.2023.
Враховуючи викладене та враховуючи правове регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо обчислення та виплати позивачу у заниженому розмірі з 24.02.2022 по 19.05.2023 включно грошового забезпечення, та належних у вказаний період виплат, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 є протиправними.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що порушені права позивача підлягають захисту шляхом зобов"язання відповідача провести перерахунок позивачу за період з 24.02.2022 по 19.05.2023 грошового забезпечення та належних у вказаний період виплат з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Доводи викладені у відзиві щодо того, що позивачу нараховувало грошове забезпечення Житомирський районний ТЦК суд до уваги не приймає, оскільки такі не підтверджені доказами.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову .
Керуючись статтями 242-246,295 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ), про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, задовольнити частково.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 у заниженому розмірі з 24.02.2022 по 19.05.2023 включно грошового забезпечення, та належних у вказаний період виплат, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023.
Зобов"язати ІНФОРМАЦІЯ_2 провести ОСОБА_1 перерахунок за період з 24.02.2022 по 19.05.2023 включно грошового забезпечення та належних у вказаний період виплат з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Капинос
12.05.25