Справа № 635/7977/21
Провадження № 2/635/1327/2025
29 квітня 2025 року селище Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області в складі:
головуючого - судді -Савченка Д.М.
секретар судового засідання - Устіч О.Л.,
учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ,
Представник позивача -адвокат Константинова Ганна Вікторівна,
Відповідач - ОСОБА_2 ,
Відповідач- ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності,-
Представник ОСОБА_1 - адвокат Константинова Г.В. звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якій просить:
-визначити, що частка співвласника житлового будинку літ. "А-1", належна ОСОБА_4 , яка становить 1/8 (одна восьма), загальною площею 64,20 кв.м., житловою площею 34,60 кв.м., з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_1 ;
-припинити право спільної часткової власності ОСОБА_4 на 1/8 (одну восьму) частину житлового будинку літ. «А-1», загальною площею 64,20 кв.м., житловою площею 34,60 кв.м. з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 ;
-визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/8 (одну восьму) частину житлового будинку літ. «А-1» загальною площею 64,20 кв.м., житловою площею 34,60 кв.м. з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстровано на праві власності за:
- ОСОБА_1 в 6/8 частинах (в 1/8 частині на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 20.01.1989 року Першою Харківського району державною нотаріальною конторою; в 5/8 частинах на підставі свідоцтва про право на спадщину виданого 05.02.2010 року державним нотаріусом Першої державної нотаріальної контори);
-Ткаченко Ніною Миколаївною в 1/8 частині на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 20.01.1989 року Першою Харківського району державною нотаріальною конторою;
- ОСОБА_4 в 1/8 частині на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 20.01.1989 року Першою Харківського району державною нотаріальною конторою.
ОСОБА_4 , яка є рідною сестрою позивача померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після її смерті ніхто із її спадкоємців будинком не користувався, комунальні послуги не сплачував. Даний будинок побудований в 1963 році. За часи експлуатації відбулось часткове порушення конструктів елементів внаслідок саморуйнування та значного строку експлуатації. На теперішній час будинок потребує капітального ремонту, але в зв'язку з тим, що позивач не є одноосібним власників, виконання будівельних робіт самостійно може бути підставою порушення як цивільних прав позивача так і співвласників. Таким чином виникла ситуація, коли виділ частки із спільної часткової власності є неможливим оскільки частка інших співвласників є незначною, а технічний стан конструкцій та будівельні норми не дозволяють їм цього зробити. Для можливості проведення реконструкції будинку необхідно отримання дозвільних документів за згодою всіх співвласників, що є неможливим.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 15.11.2021 позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків. У вказаний в ухвалі строк позивач усунула зазначені в ухвалі недоліки.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 02.12.2021 провадження у справі відкрито.
Розпорядженням голови Верховного Суду від 08.03.2022 за N 2/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ, територіальна підсудність справ Харківського районного суду Харківської області та визначена за Полтавським районним судом Полтавської області.
На підставі ухвали Полтавського районного суду Полтавської області від 29.12.2023 дану справу передано до Харківського районного суду Харківської області для розгляду.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 15.04.2024 справу прийнято до провадження судді Савченка Д.М.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 09.09.2024 підготовче провадження закрито, призначено справу до судового розгляду.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 18.11.2024 витребувано докази.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 21.01.2025 витребувано докази.
Позивач в судове засідання не з'явилась, повідомлялась своєчасно і належним чином, представник позивача надала суду заяву про розгляд справи без її участі.
Відповідачі у судове засідання не з'явився, повідомлявся своєчасно та належним чином, ОСОБА_2 в заяві розгляд справи просила проводити без її участі, позовні вимоги визнала, ОСОБА_3 причини неявки суду не повідомив.
Враховуючи, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України суд ухвалює заочне рішення.
Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстровано на праві власності за:
- ОСОБА_1 в 6/8 частинах (в 1/8 частині на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 20.01.1989 року Першою Харківського району державною нотаріальною конторою; в 5/8 частинах на підставі свідоцтва про право на спадщину виданого 05.02.2010 року державним нотаріусом Першої державної нотаріальної контори);
-Ткаченко Ніною Миколаївною в 1/8 частині на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 20.01.1989 року Першою Харківського району державною нотаріальною конторою;
- ОСОБА_4 в 1/8 частині на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 20.01.1989 року Першою Харківського району державною нотаріальною конторою.
Позивач є сестрою ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 та НОМЕР_2 від 12.08.1953.
Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 21.05.2021, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Депутатами Південно міської ради складено акт від 21.04.2021, відповідно до якого, ОСОБА_1 з 02.03.2000 постійно підтримує технічний стан будинку АДРЕСА_1 , сплачує комунальні платежі, інші співвласники участі в утриманні будинку не беруть.
Суду надано технічний звіт про стан будівельних конструкцій та можливість виділення долі в натурі у житловому будинку лат «А-1» по АДРЕСА_1 , з якого убачається, що виділ у натурі 1/8 частини будинку без порушення діючих нормативних документів є неможливим.
Також, відповідно до звіту про оцінку майна, а саме житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами літ. «А1» за адресою: будинок АДРЕСА_1 , вартість об'єкта складає 149409 грн., а вартість 1/8 частки 18678 грн.
Згідно з відомостями Другої Харківської міської Державної нотаріальної контори від 26.03.2025 вих.№314/02-14/П, з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 звернувся ОСОБА_5 , а ОСОБА_3 звернувся з заявою про відмову від спадщини.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5 , що підтверджується копією актового запису про смерть №170 від 03.01.2019.
За інформацією Другої Харківської міської Державної нотаріальної контори від 10.12.2024 вих.№1604/02-14/П, після померлого ОСОБА_5 з заявою про прийняття спадщини звернувся син спадкодавця ОСОБА_3 , свідоцтво про спадщину не видавалось.
Позивачем внесено на депозитний рахунок ТУДСА к Харківській області грошові кошти в сумі 18678,00 грн., на підтвердження чого надано платіжну інструкцію 1.74043991.1 від 18.11.2024.
Суд на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин та досліджених в судовому засіданні доказів, приходить до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.
Житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстровано на праві власності за ОСОБА_1 в 6/8 частинах, ОСОБА_2 в 1/8 частині, ОСОБА_4 в 1/8 частині.
Після смерті ОСОБА_4 з заявою про прийняття звернувся її чоловік ОСОБА_5 , а після смерті останнього ОСОБА_3 , який свідоцтво про спадщину не отримав.
Відповідно до ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У силу положень ст. ст. 21, 24 Конституції України всі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, в тому числі щодо захисту права спільної часткової власності.
У відповідності до вимог ст.317, 319, 391 ЦК України власник має право володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд і усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Виходячи з цих положень правовий режим спільної часткової власності визначається главою 26 ЦК України з урахуванням інтересів усіх її учасників. Володіння, користування і розпорядження частковою власністю здійснюється за згодою всіх співвласників, а за відсутності згоди спір вирішується судом. Незалежно від розміру часток, співвласники при здійсненні зазначених правомочностей мають рівні права.
Відповідно до ч.3 ст. 358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
У відповідності до ч.1 та ч.2 ст. 367 ЦК України, майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
Статтею 364 ЦК України визначено, що співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.
Пленум Верховного Суду України у пункті 14 постанови від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» роз'яснив, що квартира, яка є спільною сумісною чи спільною частковою власністю, на вимогу учасника (учасників) цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири. Класифікація речей на подільні та неподільні має практичне значення ще й в аспекті поділу спільної власності і виділення часток із неї. Подільні речі можуть бути поділені між співвласниками з виділом кожному із них його частки в натурі. Неподільна річ передається одному із співвласників, який виплачує іншим вартість їх часток, або ця річ продається, а отримана сума розподіляється між співвласниками пропорційно частці кожного з них (ст. 364 ЦК). Судова практика визнає неподільними і такі речі, поділ яких в натурі хоча і можливий без зміни призначення, але внаслідок такого поділу в значній мірі зменшується художня або матеріальна цінність речі
Згідно правового висновку Верховного Суду України, висловленого у справі №6-12цс13, визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності є розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.
У ч. 2 ст. 364 ЦК України передбачено, що виділ в натурі частини неподільної речі є юридично неможливим. Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення (ч. 2 ст. 183 ЦК України).
Виходячи з аналізу змісту норм ст. ст. 183, 358, 364, 319, 380, 382 ЦК України слід дійти у, що виділ часток (поділ) будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену ізольовану квартиру з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, якого зменшилась.
Частиною 1статті 346 ЦК України наведено перелік випадків, за наявності яких право власності може бути припинено. Виходячи зі змісту частини 2 цієї статті, даний перелік не є вичерпним та право власності може бути припиненим і в інших випадках, встановлених законом.
Один з таких випадків наведено в ст. 365 ЦК України, яка регулює підстави та умови припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників. Зокрема, право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі: 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
Верховний Суд України під час розгляду справи N 6-37цс13 від 15.05.2005.2013 року висловив правову позицію, згідно з якою прийшов до висновку, що для припинення права особи на частку у спільному майні необхідно встановити наявність будь-якої із обставин, передбачених пунктами 1-3 частини першої статті 365 ЦК України за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї та попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
Також, і під час розгляду іншої справи N 6-68цс14, Верховний Суд України сформулював правову позицію від 02.07.2014 року, якою роз'яснив, що право власності співвласника на частку в спільному майні може бути припинено, але за умови, що така шкода не буде істотною. Саме ця обставина є визначальною при вирішенні позову про припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників.
З постанови Верховного Суду України випливає, що для ухвалення рішення про припинення права на частку в спільному майні необхідно встановити наявність будь-якої з обставин, передбаченої п. 1-3 ч. 1ст. 365 ЦК України, яка обов'язково повинна бути в сукупності з обставиною, передбаченою п. 4 ч. 1 цієї статті.
Оскільки спільне володіння і користування житловим будинком є неможливим, відповідач отримає грошові кошти за свою частку у будинку то припинення права власності не завдасть істотної шкоди його інтересам. Окрім того, спірна власність жодним чином ним не використовується. Зазначені обставини є визначальними при вирішенні даного позову про припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників.
За частиною другою статті 365 ЦК України суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
Наявність цієї умови дозволяє створити ефективний механізм охорони прав співвласників, право на частку яких припиняється, щодо гарантованого отримання вартості частки в разі ухвалення судового рішення. Адже на підставі цього рішення не тільки припиняється право, але й набувається право на частку іншим співвласником.
Отже, процедура внесення суми відшкодування вартості частини майна на депозит суду, з одного боку, є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв'язку з припиненням її права на частку у спільному майні, а з іншого боку, є технічною функцією щодо забезпечення виконання позивачем у справі своїх зобов'язань перед відповідачем.
На думку суду, у даному випадку наявні підстави для задоволення позову, оскільки виділ частки із спільної часткової власності є неможливим, оскільки частка інших співвласників є незначною, натомість позивачем внесено на депозитний рахунок ТУДСА у Харківській області грошові кошти в сумі зареєстрованої за ОСОБА_4 часткою, а відповідач ОСОБА_2 визнає позовні вимоги.
Керуючись ст. 10-13, 259,263-265,268,280-283 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності- задовольнити.
Визначити, що частка співвласника житлового будинку літ. "А-1", належна ОСОБА_4 , яка становить 1/8 (одна восьма), загальною площею 64,20 кв.м., житловою площею 34,60 кв.м., з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_1 .
Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_4 на 1/8 (одну восьму) частину житлового будинку літ. «А-1», загальною площею 64,20 кв.м., житловою площею 34,60 кв.м. з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/8 (одну восьму) частину житлового будинку літ. «А-1» загальною площею 64,20 кв.м., житловою площею 34,60 кв.м. з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст.ст.284-285 ЦПК України.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4
Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Відповідач: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_4 .
Повне рішення складено 12.05.2025.
Суддя Д.М. Савченко