Справа № 645/2207/25
Провадження № 3/645/626/25
12 травня 2025 року м. Харків
суддя Немишлянського районного суду м. Харкова Сілантьєва Е.Є., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця РФ, Курської області, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за ч.1 ст.173-2, ч.2 ст.173-8 КУпАП,-
30.03.2025 о 17 год.20 хв., за адресою : АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини, а саме: виражався нецензурною лайкою. Внаслідок чого було завдано шкоди психологічному здоров'ю.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Крім того, 30.03.2025 о 17 год.20 хв. за адресою : АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , не виконав вимоги термінового забороненого припису серії АА№429425 а саме: контактував з своєю дружиною ОСОБА_2 .
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 173-8 КУпАП.
Адміністративні провадження за вказаними протоколами, відповідно до ст. 36 КУпАП, постановою від 12.05.2025 року об'єднані в одне провадження. Об'єднаній справі присвоєно № 645/2207/25, номер провадження 3/645/626/25.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, клопотань до суду не скеровував. Про розгляд справи повідомлявся шляхом направлення СМС повідомлень на зазначений номер телефону в протоколі про адміністративне правопорушення.
При цьому, визначений частиною другою статті 268 КУпАП перелік справ, розгляд яких здійснюється за обов'язкової присутності особи, не містить справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 173-2 КУпАП.
Відповідно до глави 21 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об'єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України»(Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ «Смірнова проти України» (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02), «Карнаушенко проти України»(Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02) .
Відтак, враховуючи необхідність дотримання строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановлених законом, суд прийшов до переконання щодо розгляду адміністративної справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За приписами ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Розглядаючи матеріали адміністративних справ в межах наявних доказів, приходжу до висновку, що винуватість ОСОБА_1 , який вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч.1ст.173-2 КУпАП, вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру(застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо),внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого та ч. 2 ст.173-8 КУпАП, невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений.
Згідно Закону України «Про попередження насильства в сім'ї» від 15.11.2001 року №2789 -ІІІ- Психологічне насильство, пов'язане з тиском одного члена сім'ї на психіку іншого через навмисні словесні образи або погрози, переслідування, залякування, які доводять постраждалого до стану емоційної невпевненості, страти здатності захистити себе і можуть заподіяти або заподіяли шкоду психічному здоров'ю. Метою домашнього насильства завжди є встановлення контролю над жертвою, коли кривдник намагається бути єдиним «розпорядником» її життя
Відповідно до ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Згідно пункту 3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Пунктом 14 ч.1ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 28.03.2025р. заступником командира роти № 4 батальйону № 1 УПП в Харківській області Зінченко М.С. було винесено терміновий заборонний припис серії АА № 429425, яким ОСОБА_1 , як кривднику, було заборонено в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою з 12:30 год. 28.03.2025р. по 20:30 год. 04.04.2025р.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його чиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті. Постанова судді згідно зі ст.283КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Статтею 7 КУАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
За ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст. 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час та за місцем вчинення правопорушення.
Вина ОСОБА_1 , доведена матеріалами справи, а саме протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №127324 від 30.03.2025; протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №127323 від 30.03.2025; заявою ОСОБА_2 від 30.03.2025; копією термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА №429425 від 28.03.2023; письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 30.03.2025 року в якому остання описала обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень; рапортами інспектора УПП в Харківській області ДПП від 30.03.2025; дисками з відеозаписом.
Згідно відеозапису, ОСОБА_1 вчиняв відносно ОСОБА_2 вчиняв дії психологічного характеру, а саме висловлював словесні образи, погрози, приниження, залякування.
Проаналізувавши матеріали справи, приходжу до висновку, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1ст.173-2КУпАП та ч. 2 ст. 173-8 КУпАП.
Згідно з ч.1ст.36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
Частина друга вказаної статті регламентує, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
ОСОБА_1 вчинив два адміністративні правопорушення, передбачені різними статтями Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відтак, обираючи вид адміністративного стягнення в межах санкції інкримінованих ОСОБА_1 статей, суд призначає стягнення за кожне правопорушення окремо і на підставі ст. 36 КУпАП накладає основне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме зач.1 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно положень ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору складає 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що на момент надходження справи до суду складало 605 грн. 60 коп.
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, суддя,-
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 173-2 КУпАП, ч. 2 ст. 173-8 КУпАП.
Відповідно до ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 680 (шістсот вісімдесят) грн. 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 в дохід держави 605,60 (шістсот п'ять гривень 60 коп.) гривень судового збору.
Роз'яснити, що згідно ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Також роз'яснюємо, що згідно ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Повний текст постанови виготовлено 12.05.2025.
Суддя -