Справа № 344/3680/25
Провадження № 1-кс/344/1885/25
08 травня 2025 року місто Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Івано-Франківськ скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на постанову про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадження № 12021090000000024 від 22 січня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 Кримінального кодексу України, -
03 березня 2025 року заявник адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , звернувся до суду зі скаргою на постанову про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадження №12021090000000024 від 22 січня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 Кримінального кодексу України.
Обґрунтовуючи вимоги скарги, заявник зазначає, що 20 лютого 2025 року стороною захисту на електронну пошту від слідчого була отримана постанова про зупинення досудового розслідування від 22 січня 2021 року у кримінальному провадженні № 12021090000000024.
Із вказаної постанови вбачається, що у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . який нібито 11.10.2019 приблизно о 01.20 спільно із ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , діючи умисно за попередньою змовою, з корисливих спонукань, відкрито заволоділи чужим майном потерпілих на загальну суму 116 134, 40 грн за адресою: буд. № 20 по вул. Л.Українки, що у с.Шепарівці Коломийського району Івано-Франківської області.
11 листопада 2020 року складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_4 , а 12 листопада 2020 року вказане повідомлення та 3 повістки про виклик до слідчого були вручені матері підозрюваного ОСОБА_8 , окрім цього 12.01.2021 письмове повідомлення про підозру, а також 3 повістки про виклик до слідчого для проведення слідчих дій були повторно відправлені ОСОБА_4 рекомендованим листом за адресою: АДРЕСА_1 , та нібито цього ж дня останнього повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 Кримінального кодексу України.
22 січня 2021 року (через 10 днів після повідомлення про підозру) слідчий оголосив розшук ОСОБА_4 та зупинив досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні.
Поспілкувавшись зі ОСОБА_8 , остання пояснила, що співробітники поліції приїжджали декілька разів, а саме з проведенням обшуку, під час якого їй щось підкинули (з цього приводу ОСОБА_8 написала заяву до ДБР щодо незаконних дій співробітників поліції) та те, що їй були вручені повістки про виклик в кількості 3-х штук один раз.
Також не зрозуміло, 12.11.2020 в якому саме кримінальному провадження письмове повідомлення про підозру було вручено ОСОБА_8 та по якій статті Кримінального кодексу України, а 12.01.2021 ОСОБА_4 було повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 187 Кримінального кодексу України, тільки яким чином, якщо підозрюваного фактично не було.
Заявник вважає, що постанова про зупинення кримінального провадження не вмотивована, її зміст не відповідає фактичним обставинам справи, не викладені конкретні підстави, які обумовлюють її зупинення, таким чином постанова підлягає скасуванню.
За таких обставин заявник просить скасувати постанову про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадження № 12021090000000024 від 22 січня 2021 року.
Згідно протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 03 березня 2025 року, дану справу передано для розгляду слідчому судді ОСОБА_1 (а.с. 12).
Заявник та його представник у судове засідання не прибули, попередньо представник заявника подав до суду клопотання про розгляд скарги у відсутності заявника та його представника, вимоги скарги підтримав у повному обсязі, просив скаргу задовольнити (а.с. 34-35).
У судове засідання слідчий не прибув, про причини неявки суд не повідомив, але до суду надано надаючи письмові пояснення від слідчого, в якій просить у задоволенні скарги відмовити, зазначив, що оскаржувана постанова є обґрунтованою, законною та прийнятою відповідно до вимог чинного законодавства. Вказав, що 22 січня 2021 року підозрюваного ОСОБА_4 оголошено у розшук, оскільки останній переховується від органів досудового розслідування та суду, місце його знаходження невідоме. На даний час згідно матеріалів кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_4 продовжує перебувати у розшуку та переховуватися від органів досудового розслідування та суду, засоби зв'язку із ним не відомі, забезпечити його явку до СУ ГУНП в Івано-Франківській області не представилося можливим. Про це також і адвокат ОСОБА_3 у своїй скарзі вказує, що йому не зрозуміло, яким чином ОСОБА_4 12.01.2021 було повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 187 Кримінального кодексу України, якщо підозрюваного фактично не було, що і підтверджує переховування останнього від органів досудового розслідування та суду. Просить у задоволенні скарги відмовити, оскільки постанова про зупинення досудового розслідування від 22 січня 2021 року є законною, вмотивованою та повністю відповідає фактичним обставинам справи (а.с. 38-39).
Дослідивши матеріали судового провадження за скаргою, слідчий суддя виходить з наступного.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 303 Кримінального процесуального кодексу України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.
За змістом статті 2 Кримінального процесуального кодексу України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до положень частини другої статті 9 Кримінального процесуального кодексу України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно частини першої-другої статті 22 Кримінального процесуального кодексу України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Частина перша статті 26 Кримінального процесуального кодексу України передбачає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 22 січня 2021 року слідчим відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП України в Івано-Франківській області ОСОБА_9 винесена постанова про зупинення досудового розслідування, якою досудове розслідування в кримінальному провадженні, винесеному 22 січня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021090000000024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 Кримінального кодексу України, зупинено (а.с. 9-11).
Заявник зазначає, що оскільки копія оскаржуваної постанови про зупинення досудового розслідування від 22 січня 2021 року стороною захисту була отримана на електронну пошту 20 лютого 2025 року, отже підозрюваним та захисником не була отримана своєчасно, тому вважає, що строк оскарження постанови не сплинув.
З наданих суду документів вбачається, що оскаржувана постанова слідчого про зупинення досудового розслідування підозрюваним та захисником не була отримана, доказів протилежного стороною обвинувачення не було надано, отже, про її наявність сторона захисту дізналась 20 лютого 2025 року (а.с. 6), й, таким чином, строк на оскарження даної постанови, згідно вимог частини першої статті 304 Кримінального процесуального кодексу України не сплинув.
Згідно положень пункту 2 частини першої статті 280 Кримінального процесуального кодексу України, досудове розслідування може бути зупинене після повідомлення особі про підозру у разі, якщо оголошено в розшук підозрюваного.
Частина друга статті 280 Кримінального процесуального кодексу України передбачає, що до зупинення досудового розслідування слідчий, дізнавач зобов'язаний виконати всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких необхідне та можливе, а також всі дії для здійснення розшуку підозрюваного, якщо зупинити досудове розслідування необхідно у зв'язку з обставинами, передбаченими пунктом 2 частини першої цієї статті.
Як вбачається з постанови про зупинення досудового розслідування підставою для винесення даної постанови було оголошення в розшук підозрюваного ОСОБА_4 .
З матеріалів справи вбачається, що 22 січня 2021 року підозрюваного ОСОБА_4 оголошено у розшук, оскільки останній переховувався від органів досудового розслідування та суду, місце його знаходження не було відоме.
11 листопада 2020 року було складено письмове повідомлення про підозру, яке було вруно матері підозрюваного ОСОБА_8 .
На даний час ОСОБА_4 продовжує перебувати у розшуку та переховуватися від органів досудового розслідування та суду, засоби зв'язку із ним невідомі, забезпечити його явку до СУ ГУНП в Івано-Франківській області не представилося можливим. Дані обставини не були спростовані стороною захисту.
Слідчий суддя вважає, що заявником не наведено обставин або доказів, які б не були предметом дослідження під час досудового розслідування і спростовують або ставлять під сумнів мотиви, наведені в оскаржуваній постанові.
Слідчий суддя зважає на те, що з оскаржуваної постанови слідчого вбачається, що під час досудового розслідування слідчим було проведено всі можливі та необхідні слідчі дії, а встановленим під час досудового розслідування обставинам - дана відповідна правова оцінка, оскаржувана ж постанова відповідає вимогам статті 110 Кримінального процесуального кодексу України.
Усі інші пояснення учасників судового провадження, їх докази і аргументи не спростовують висновків слідчого судді, зазначених у цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка слідчим суддею не надала можливості встановити обставини, які були б підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.
Підсумовуючи все наведене, слідчий суддя вважає, що посилання заявника містять суто формальні посилання в обґрунтування вимог скарги і не підтверджуються фактичними даними, а твердження заявника і посилання на незаконність постанови про зупинення досудового розслідування є суб'єктивним вираженням його незгоди з постановленим процесуальним рішенням і не містять реальних фактів, які б дали змогу слідчому судді дійти висновку про наявні підстави для скасування оскаржуваної постанови.
Виходячи із вищевикладеного, слідчий суддя, оцінивши докази, надані сторонами у справі, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, відповідно до статті 94 Кримінального процесуального кодексу України, застосовуючи принцип змагальності та стандарти «розумного сумніву», враховуючи те, що оскаржувана постанова про зупинення досудового розслідування була прийнята слідчим з дотриманням вимог Кримінального процесуального кодексу України, сама по собі незгода заявника із постановленим процесуальним рішенням слідчого не є підставою для задоволення скарги, тому вважає посилання заявника недоведеними, а підстави для скасування оскаржуваного рішення слідчого - відсутніми, і приходить до висновку про відмову у задоволенні скарги повністю.
Керуючись ст.ст. 284, 303, 306-307, 309, 372, 376, 392, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя -
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на постанову про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадження № 12021090000000024 від 22 січня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 Кримінального кодексу України, - відмовити у повному обсязі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 12 травня 2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1