Справа№938/1768/24
Провадження № 2/938/97/25
12 травня 2025 року селище Верховина
Верховинський районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого судді Джуса Р.В.,
за участю: секретаря судових засідань Ласкурійчук С.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу
за позовом: ОСОБА_1 ,
до відповідача: Верховинської селищної ради Верховинського району Івано-Франківської області,
про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом,
за участю:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
Обставини справи.
ОСОБА_1 звернулася до Верховинського районного суду із позовною заявою до Верховинської селищної ради Верховинського району Івано-Франківської області, в якій просить, визнати за нею право власності на нерухоме майно, яке знаходиться в АДРЕСА_1 , та складається з: житлового будинку, позначеного на плані під літерою «А», загальною площею 57,7 м.кв., житлова площа 23,5 м.кв. та складається із: коридора, площею 16,0 м.кв., кімнати, площею 18,0 м.кв., кладови, площею 8,4 м.кв., кімнати, площею 5,5 м.кв., кухні, площею 9,8 м.кв.; стайні, позначеної на плані літерою «Б», площею 24,6 м.кв.; оборогу, позначеного на плані літерою «В», площею 22,5 м.кв.; літньої кухні, позначеної на плані літерою «Г», площею 26,6 м.кв.; стайні, позначеної на плані літерою «Д», площею 22,6 м.кв., в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою суду від 05.12.2024 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, розгляд справи призначено на 18.12.2024 зі стадії підготовчого засідання.
Ухвалою суду від 18.12.2024, підготовче засідання відкладено на 28.01.2025. Також, вказаною ухвалою суду, задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів. Витребувано від приватного нотаріуса Верховинського нотаріального округу Івано-Франківської області Мартищук О.Я. інформацію зі спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо кола спадкоємців, які звернулися із заявами про отримання спадщини після смерті ОСОБА_2
10.01.2025 на адресу суду від приватного нотаріуса Верховинського районного нотаріального округу Мартищук О.Я. надійшла копія спадкової справи №200/2023, заведеної після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .
Ухвалою суду від 25.01.2025 закрито підготовче провадження у справі, призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні на 24.02.2025.
Ухвалою суду від 24.02.2025, з метою всебічного і повного з'ясування обставин справи, розгляд справи було відкладено на 20.03.2025, визнавши явку позивача (представника позивача) в судове засідання обов'язковою.
В сужолвому засіданні 20.03.2025 за участю представника позивача, розгляд справи було відкладено на 14.04.2025, явку представника відповідача в судове засідання, визнано обов'язковою.
Судове засідання 14.04.2025, за клопотанням представника відповідача, було відкладено судом на 01.05.2025.
В судове засідання 01.05.2025 сторони не з'явилися.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Юрчук С.В. 24.04.2025 на електронну адресу суду (Вх.№ЕП-641/25) подала клопотання про розгляд справи без участі сторони позивача, вимоги за позовом підтримала, просить позов задовольнити.
Від представника відповідача Верховинської селищної ради 01.05.2025 через канцелярію суду надійшла заява (Вх.№2427/25) про розгляд справи без участі представника відповідача. Також, у поданій заяві відповідач визнав позовні вимоги та не заперечив проти задоволення позовних вимог. Додатково долучив пояснення старости Перехреснянського старостинського округу Верховинської селищної ради Олега Маротчака.
Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України, законодавцем визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, у разі їх неявки в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи
З огляду на викладене, оскільки представник позивача та представник відповідача подали заяви, про розгляд справи без їх участі, суд вважає за можливе завершити розгляд справи за наявними матеріалами без участі сторін.
Відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч.6 ст.259 ЦПК України, у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Згідно ч.4,5 ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Враховуючи наведені вимоги процесуального закону, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 01.05.2025, є дата складення повного судового рішення - 12.05.2025.
Правова позиція позивача.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 . Рідних і близьких у нього не було, за життя вона допомагала йому по господарству та здійснювала за ним постійний догляд. На випадок своєї смерті ОСОБА_2 , розпорядився своїм майном, залишивши на її ім'я, заповіт, який посвідчений 24.06.2010.
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, які знаходяться, за адресою: АДРЕСА_1 . Житловий будинок знаходиться на земельній ділянці, площею 0,25 га, яка перебувала в користуванні ОСОБА_2 , однак не була приватизована. Спадщину вона прийняла, оскільки на день смерті постійно проживала з ОСОБА_2 та звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.
Спадкова справа, за її заявою зареєстрована у Спадковому реєстрі 24.11.2023 року за №74875105.
Вона звернулася із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину до приватного нотаріуса Верховинського районного нотаріального округу, однак постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 05.08.2024 року №299/02-31, приватний нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину, з причини відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно.
3 виписки з погосподарської книги №2, обліковий запис №01-0173-1, виданої Перехреснянським старостинським округом Верховинської селищної ради Верховинського району 20.11.2024 №315/13-20/02 підтверджується належність померлому ОСОБА_2 на праві власності житлового будинку з господарськими будявлями та спорудами, а також на праві користування земельної ділянки.
Також, на будинок садибного типу за адресою: АДРЕСА_1 нею виготовлено технічний паспорт від 26.11.2024.
Просить, визнати за нею право власності на спадкове майно, а саме житловий будинок, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Правова позиція відповідачів.
Відповідач Верховинська селищна рада Верховинська селищна рада Верховинського району Івано-Франківської області подала заяву, в якій позовні вимоги визнала в повному обсязі, не заперечила проти їх задоволення.
Фактичні обставини встановлені судом.
Згідно копії паспорту громадянина України, позивач ОСОБА_1 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Голови Верховинського району Івано-Франківської області (а.с.9).
Відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання особи від 09.02.2022 №362/05-272/11, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 з 27.11.1996 по даний час (а.с.11).
Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 21.09.2023, виданим Верховинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Верховинському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції підтверджено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.12).
Згідно заповіту від 24.06.2010, який посвідчений секретарем Перехреснянської сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області та зареєстрований в реєстрі за №12, ОСОБА_2 за життя розпорядився своїм майном, та на випадок своєї смерті все належне йому майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, в т.ч. грошовий вклад, що знаходиться в ВАТ Державному ощадному банку №6377, і взагалі, все те, що буде належати йому на день смерті і на що він за законом матиме право, заповів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 13).
Згідно з Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 08.07.2010 №24159218, від імені ОСОБА_2 , 24.06.2010 посвідчено заповіт в Перехреснянській сільській раді Верховинського району, номер в реєстрі нотаріальних дій 12, номер у спадковому реєстрі 49593219 (а.с.17).
На підтвердження наявності спадкового майна, а саме житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та земельної ділянки, площею 0,25 га та належності такого майна спадкодавцю ОСОБА_2 , в розпорядження суду позивачем надано довідку Перехреснянського старостинського округу Верховинської селищної ради Верховинського району, виданої 20.11.2024 за №315/13-20/02, на підставі записів з погосподарської книги №2, обліковий запис №01-0173-1 про те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , за життя належав житловий будинок, з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , рік забудови 1958. Загальна площа житлового будинку 57,7 м.кв., житлова площа 23,5 м.кв., допоміжна 34,2 м.кв. Є в наявності будівлі і споруди: стайня 24,6 м.кв., оборіг 22,5 м.кв., літня кухня 26,6 м.кв., стайня 22,6 м.кв. Господарство розташоване на земельній ділянці площею 0,2500 га. (а.с.14).
Також, ОСОБА_2 виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в с.Перехресне, присілок Перехресне-2, Верховинської селищної ради, кадастровий номер земельної ділянки 2620886001:01:002:0185 (а.с.106-123).
З долученої копії облікової картки об'єкта погосподарського обліку №01-0173-1, адреса/ місцезнаходження об'єкта: АДРЕСА_1 , вбачається що в додаткових відомостях щодо об'єкта зазначено загальну площу житлового будинку 77 м.кв., житлову площу 38 м.кв. (а.с.15).
З довідки виданої Перехреснянським старостинським округом Верховинської селищної ради Верховинського району 28.11.2024 за №325/13-20/02 вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 похоронила за свої власні кошти ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.16).
На замовлення позивача ОСОБА_3 , Обласним комунальним підприємтвом «Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації», 26.11.2014 виготовлено технічний паспорт на житловий будинок садибного типу, за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно характеристики будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, він побудований у 1958 році та складається з житлового будинку, позначеного на плані під «А», загальною площею 57,7 м.кв., житлова площа 23,5 м.кв. та складається із: коридора, площею 16,0 м.кв., кімнати, площею 18,0 м.кв., кладови, площею 8,4 м.кв., кімнати, площею 5,5 м.кв., кухні, площею 9,8 м.кв.; стайні, позначеної на плані літерою «Б», площею 24,6 м.кв., оборогу, позначеного на плані літерою «В», площею 22,5 м.кв.; літньої кухні, позначеної на плані літерою «Г», площею 26,6 м.кв.; стайні, позначеного на плані літерою «Д», площею 22,6 м.кв. (а.с. 20-23).
Відповідно до висновку про незалежну оцінку майна, зробленого суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_4 , ринкова вартість об'єкта оцінки, визначена порівняльним підходом, станом на 26.11.2024, становить 128112 грн. (а.с. 24-28).
Як вбачається із копії спадкової справи №200/2023 (а.с.45-57), заведеної приватним нотаріусом Верховинського нотаріального округу Івано-Франківської області Мартищук О.Я., позивач ОСОБА_1 , 24.11.2023 зверталася із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Постановою приватного нотаріуса Верховинського нотаріального округу Івано-Франківської області Мартищук О.Я., про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 05.08.2024, відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 0,2500 га, цільове призначення (використання) якої для будівництва обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована в АДРЕСА_3 , які належать ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв'язку з неподанням в нотаріальну контору документів, які підтверджують право власності на майно.
Згідно даних спадкової справи, крім ОСОБА_1 , інші спадкоємці після смерті ОСОБА_2 , із заявами про прийняття спадщини не звертались.
Також з довідок, виданих Перехреснянським старостинським округом Верховинської селищної ради Верховинського району 14.11.2023 за №335/12-20/02, №336/12-20/02, які маються в спадковій справі, вбачається, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , постійно проживав і був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 до дня смерті. До складу сім'ї померлого, інші особи не входили та не були зареєстровані.
З довідки Перехреснянського старостинського округу Верховинської селищної ради Верховинського району виданої від 29.07.2024 за №232/13-20/02, що мається в спадковій справі вбачається, що з згідно записів погосподарської книги №2 від №01-0173-1, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , за життя належав житловий будинок, з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , рік забудови 1958. Загальна площа житлового будинку 77 м.кв., житлова площа 38 м.кв. Господарство розташоване на земельній ділянці площею 0,2500 га., 2620886001:01:002:0185.
З листа старости Перехреснянського старостинського округу Верховинської селищної ради О.Маротчака вбачається, що інформація, яка міститься у виписці від 29.07.2024 №232/13-20/02 вказана на підставі даних погосподарської книги, а інформація, яка міститься у виписці від 20.11.2024 №315/13-20/02 вказана на підставі даних технічного паспорта.
Оцінка суду.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Статтею 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, що підлягають захисту судом.
Відповідно до статей 1216 -1218 ЦК України, перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) визнається спадкуванням. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені після відкриття спадщини.
Відповідно до ч.1,3 ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Частиною 1 статті 1225 ЦК України передбачено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Відповідно до приписів частини 1статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Частиною 3 ст.1268 ЦК України визначено, що спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно із ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.
Згідно з ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (частина першастатті 1269 ЦК України).
Відповідно до ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Як передбачено у підпунктами 4.15, 4.18 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу I цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
В пункті п.3.3. роз'яснень, що містяться у листі №24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначає, що у випадках відсутності правовстановлюючих документів у зв'язку з їх втратою та відсутності реєстрації об'єкта нерухомості за спадкодавцем (на ім'я спадкодавця) суди в основному задовольняють вимоги спадкоємців про визнання права власності на нерухоме майно. Судам при вирішенні справ цієї категорії необхідно згідно із нормами, що регулюють підстави виникнення права власності на нерухоме майно, та нормами щодо складу спадщини перевіряти, чи належав та на якій правовій підставі об'єкт нерухомості спадкодавцеві.
Згідно з частиною другою статті 41 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному Законом.
Статтею 328 ЦК Українивизначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до Інформаційного листа Вищого Спеціалізованого Суду від 16.05.2013 р. №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», до часу набрання чинності ЦК 2003 року та Законом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.
Державна реєстрація права на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами зокрема такими, як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах та селищах міського типу Української PCP, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української PCP 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно затверджене Наказом Міністерства Юстиції України від 07.02.2002 № 7/5, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції 18.02.2002 №157/6445 з подальшими змінами. Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будівлі та споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності Цивільним кодексом та Законом України від 01.07.2004 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Із Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах, селищах міського типу УРСР, затвердженої заступником Міністра комунального господарства Української УРСР 31.01.1966, погодженої заступником Голови Верховного Суду УРСР від 15.01.1966, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13.12.1995 №56 вбачається, що державній реєстрації підлягали лише будинки та домоволодіння в межах міст і селищ міського типу, будинки ж, розташовані у селах реєстрації не підлягали.
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 01.03.2013 за змістом пункту 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженої наказом Міністра юстиції Української РСР від 31.10.1975 №45/5, підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах. При вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування, записи у погосподарських книгах оцінюються у сукупності з іншими доказами, наприклад, ухваленими органами місцевого самоврядування рішеннями про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, документами про відведення в установленому порядку земельних ділянок під забудову тощо.
Таким чином, за змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Зокрема, згідно заповіту від 24.06.2010, який посвідчений секретарем Перехреснянської сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області та зареєстрований в реєстрі за №12, ОСОБА_2 за життя розпорядився своїм майном, та на випадок своєї смерті все належне йому майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, в т.ч. грошовий вклад, що знаходиться в ВАТ Державному ощадному банку №6377, і взагалі, все те, що буде належати йому на день смерті і на що він за законом матиме право, заповів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3
Відповідно до виписки з погосподарської книги №2 від №01-0173-1, виданої Перехреснянським старостинським округом Верховинської селищної ради Верховинського району 20.11.2024 №315/13-20/02, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , за життя належав житловий будинок, з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , рік забудови 1958. Загальна площа житлового будинку 57,7 м.кв., житлова площа 23,5 м.кв., допоміжна 34,2 м.кв. Є в наявності будівлі і споруди: стайня 24,6 м.кв., оборіг 22,5 м.кв., літня кухня 26,6 м.кв., стайня 22,6 м.кв. Господарство розташоване на земельній ділянці площею 0,2500 га.
З долученої копії облікової картки об'єкта погосподарського обліку №01-0173-1, адреса/ місцезнаходження об'єкта: АДРЕСА_1 , вбачається що в корисчтуванні у ОСОБА_2 , станом на 2023 рік, перебувала земельна ділянка площею 0,25га. за цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Відповідно до технічного паспорту на будинок садибного типу, адреса об'єкту: за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно характеристики будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, він побудований у 1958 році та складається з житлового будинку, позначеного на плані під «А», загальною площею 57,7 м.кв., житлова площа 23,5 м.кв. та складається із: коридора, площею 16,0 м.кв., кімнати, площею 18,0 м.кв., кладови, площею 8,4 м.кв., кімнати, площею 5,5 м.кв., кухні, площею 9,8 м.кв.; стайні, позначеної на плані літерою «Б», площею 24,6 м.кв., оборогу, позначеного на плані літерою «В», площею 22,5 м.кв.; літньої кухні, позначеної на плані літерою «Г», площею 26,6 м.кв.; стайні, позначеного на плані літерою «Д», площею 22,6 м.кв.
Також, ОСОБА_2 виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в с.Перехресне, присілок Перехресне-2, Верховинської селищної ради, кадастровий номер земельної ділянки 2620886001:01:002:0185 (а.с.106-123).
Позивач зверталася до Приватного нотаріуса Верховинського районного нотаріального округу Мартищук О.Я. із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину та їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв'язку з неподанням в нотаріальну контору документів, які підтверджують право власності спадкодавця на майно, зокрема на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Тобто, нотаріусом було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, на житловий будинок із господарськими спорудами, у зв'язку з неподанням в нотаріальну контору документів, які підтверджують право власності на майно.
Згідно даних спадкової справи, крім ОСОБА_1 , інші спадкоємці після смерті ОСОБА_2 , із заявами про прийняття спадщини не звертались.
Згідно роз'яснень, що містяться у п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Узагальнивши судову практику Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму листі від 16.05.2013 року№ 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» вказав, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини. Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).
Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної творчої діяльності. Право власності набувається у порядку, визначеному законом.
Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплені в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., зокрема, в ст.1 Першого протоколу до неї (ратифіковано законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР), яка є складовою правової системи відповідно до ст.9 Конституції України, а також у вітчизняному законодавстві.
Згідно ч.1.ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 81 ЦПК України на сторін покладено обов'язок довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
У відповідності до ч.1 ст.82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
У відповідності до ч.4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Оскільки в судовому засіданні встановлено, що позивач є спадкоємцем за заповітом, та у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів фактично позбавлена можливості отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину, а саме на житловий будинок з господарськими будівлями, у зв'язку із чим порушуються її права на оформлення права власності на спадщину, беручи до уваги той факт, що відповідач визнає позовні вимоги, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що спрямовані на реальний захист прав та інтересів спадкоємця при оформленні своїх спадкових прав, так як інший правовий механізм оформлення таких прав - відсутній.
При цьому, сам факт відсутності правовстановлюючих документів на ім'я спадкодавця не може бути підставою для відмови у задоволенні вимог про оформлення права власності, за умов доведення таких обставин як належність спадкодавцю цього майна.
Крім того, при розгляді справи, суд враховуючи вимоги ч.1.ст.13 ЦПК України, здійснив розгляд справи в межах заявлених ОСОБА_1 позовних вимог про визнання права власності на спадкове майно, що знаходиться в АДРЕСА_1 , а саме житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позовні вимоги про визнання права власності на спадкове майно, а саме земельну ділянку площею 0,2500 га, цільове призначення для будівництва обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану в с.Перехресне, прис. Перехресне-2, Верховинського району Івано-Франківської області, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер, ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивачем не заявлялися.
Керуючись ст.ст. 10-13, 49, 76-81, 89, 141, 206, 258, 259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на нерухоме майно, яке знаходиться в АДРЕСА_1 , та складається з: житлового будинку, позначеного на плані під «А», загальною площею 57,7 м.кв., житлова площа 23,5 м.кв. та складається із: коридора, площею 16,0 м.кв., кімнати, площею 18,0 м.кв., кладови, площею 8,4 м.кв., кімнати, площею 5,5 м.кв., кухні, площею 9,8 м.кв.; стайні, позначеної на плані літерою «Б», площею 24,6 м.кв.; оборогу, позначеного на плані літерою «В», площею 22,5 м.кв.; літньої кухні, позначеної на плані літерою «Г», площею 26,6 м.кв.; стайні, позначеної на плані літерою «Д», площею 22,6 м.кв., в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП - НОМЕР_2 ;
Відповідач: Верховинська селищна рада Верховинського району Івано-Франківської області; юридична адреса: селище Верховина, вул.Франка,3, Верховинського району Івано-Франківської області; код ЄДРПОУ 04357294.
Повне рішення складено 12.05.2025.
Суддя Роман ДЖУС