Справа № 191/853/25
Провадження № 3/191/263/25
09 травня 2025 року м. Синельникове
Суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області Окладнікова О.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ;
за ч.2 ст. 123 КУпАП,
20.02.2025 року із Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла справа з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №247204 від 14.02.2025 року, складений відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.123 КУпАП, в якому зазначено, що 14.02.2025 року о 23:20 годині в с-щі Яворницьке, вул. Соборна, 126 виїхав на залізничний переїзд на увімкнений заборонний сигнал світлофора (звуковий сигнал), (незалежно від наявності та положення шлагбаума), чим порушив вимоги п.20.5.в ПДР України.
У сьогоднішнє судове засідання правопорушник та його захисник не з'явилися, про день та час слухання повідомлялися належним чином шляхом направлення ОСОБА_1 судової повістки про виклик до суду, яка доставлена йому у додаток «Viber» 30.04.2025 року, та шляхом вручення адвокату судової повістки особисто у приміщенні суду 30.04.2025 року, причину неявки не повідомили.
У п.41 рішення по справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року Європейський суд з прав людини наголошує, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
З урахуванням зазначеного, суд вважає за можливе розглянути справу без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки ОСОБА_1 був обізнаний про наявність в суду справи про адміністративне правопорушення відносно нього та отримав судову повістку про виклик до суду.
Крім того, 08.05.2025 року від захисника - адвоката Мантули О.С. надійшло клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.123 КУпАП на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. У клопотанні захисник зазначив, що обставини справи не можуть бути встановлені всебічно, повно та об'єктивно через істотні розбіжності у наданих доказах щодо часу інкримінованого діяння, що виключає можливість об'єктивного встановлення обставин справи. Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 247204 від 14 лютого 2025 року, подія правопорушення нібито мала місце 14.02.2025 року о 23 годині 20 хвилин 00 секунд. Цей же час зазначено в рапортах поліцейських ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Невідповідність між часом події, зазначеним у протоколі та рапортах (23:20), та часом, зафіксованим на відео-доказі, наданому самою ж стороною обвинувачення (23:18), є істотною та такою, що не може бути усунута наявними матеріалами. Вона унеможливлює достовірне встановлення часу інкримінованого ОСОБА_1 діяння та свідчить про недостовірність наданих матеріалів, що прямо суперечить вимогам ст. 245 та 252 КУпАП щодо необхідності всебічного, повного, об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності. Крім основної суперечності щодо часу, наявні інші обставини, що додатково вказують на недотримання процедури та неналежність доказової бази. Зокрема, порядок перевірки документів через "Дія" - матеріали справи не містять підтвердження, чи відповідала перевірка особи через додаток "Дія" встановленому Порядку формування та перевірки електронного посвідчення водія..., затвердженому Постановою КМУ № 1453 від 29.12.2021. По-друге, відеозапис, що фіксує час 23:18, отримано з автомобільного реєстратора, який, за наявною інформацією, не має ідентифікаційних ознак (серійного номеру, маркування). Це свідчить про недотримання поліцією вимог Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів..., затвердженої Наказом МВС № 1026 від 18.12.2018, щодо використання належним чином ідентифікованих технічних засобів для збору доказів. Неможливість ідентифікувати пристрій унеможливлює перевірку його статусу як офіційного обладнання та належне документування застосованого технічного засобу, що додатково підкреслює неналежність оформлення доказової бази у цій справі. Отже, наявність істотної невідповідності щодо часу вчинення правопорушення в сукупності з порушеннями процедури ідентифікації особи та невідповідністю використаного технічного засобу фіксації встановленим вимогам свідчить про неналежність всієї доказової бази, наданої органом поліції. Оскільки через зазначені суперечності та недоліки доказової бази неможливо достовірно встановити подію правопорушення у визначений у протоколі час та довести її вчинення саме ОСОБА_1 поза розумним сумнівом, наявні підстави для закриття провадження.
Дослідивши письмові матеріали справи, клопотання про закриття провадження у справі, судом встановлено наступне.
Згідно з ч. 1-3 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 123 КУпАП встановлює відповідальність за порушення правил руху через залізничні переїзди.
Так, частиною 2 статті 123 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за в'їзд на залізничний переїзд у випадках, коли рух через переїзд заборонений.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у в'їзді на залізничний переїзд на заборонений сигнал світлофора або жест регулювальника чи чергового по переїзду, при закритому шлагбаумі або коли до переїзду наближається поїзд та інших порушеннях правил проїзду залізничних переїздів (формальний склад).
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
Правила руху через залізничні переїзди врегульовані Розділом 20 Правил дорожнього руху. Зокрема, відповідно до п. п. в) п. 20.5 Розділу 20 Правил дорожнього руху, рух через переїзд забороняється, якщо: увімкнено заборонний сигнал світлофора чи звуковий сигнал незалежно від наявності та положення шлагбаума.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 123 КУпАП, підтверджується відомостями, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №247204 від 14.02.2025 року, рапортами працівників поліції від 14.02.2025 року, відеозаписом з оптичного лазерного диску.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 247204 від 14.02.2025 року вбачається, що він відповідає приписам ст. 256 КУпАП та Інструкції, оскільки в ньому чітко, логічно та послідовно викладено суть адміністративного правопорушення, яка точно відповідає ознакам складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 123 КУпАП.
Як вбачається із відеозапису, долученого до матеріалів справи, працівником поліції було встановлено особу ОСОБА_1 шляхом перевірки відомостей, які сам же ОСОБА_1 і надав, через додаток «Дія».
У сукупності вищевикладеного вбачається, що клопотання захисника про закриття провадження у справі, у зв'язку з відсутність в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 123 КУпАП, є безпідставним та необґрунтованим.
Таким чином, було встановлено, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.123 КУпАП, а саме: в'їзд на залізничний переїзд у випадках, коли рух через переїзд заборонений.
При обранні адміністративного стягнення суд дотримується також приписів ст.23 КУпАП, якою передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як правопорушником, так і іншими особами.
Вирішуючи питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення, суд відповідно до вимог ст.33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення; рівень небезпеки; дані про особу правопорушника, який офіційно не працевлаштований; ступінь вини; майновий стан. Обставин, що обтяжують та пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення судом не встановлено.
З урахуванням викладеного, з метою виховного впливу і запобігання вчиненню ОСОБА_1 нових правопорушень, дотримання безпеки дорожнього руху в Україні, суд приходить до висновку про необхідність накладення адміністративного стягнення, передбаченого ч.2 ст.123 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Судом роз'яснюється, що згідно з ч.1. ч.2 ст.308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується, зокрема, подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 40-1, ч.2 ст. 123, ст. 268, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
відмовити у задоволенні клопотання захисника - адвоката Мантули Олександра Сергійовича про закриття провадження у справі.
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.123 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850,00 грн., на користь держави в особі Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області.
Оплата суми штрафу за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Дніпропетровській обл/Дн-ка обл/21081300, код отримувача (код ЄДРПОУ): 37988155, р/р UA758999980313020149000004001, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО банка отримувача: 899998, код класифікації доходів бюджету: 21081300.
Стягнути зі ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн. на користь держави в особі Державної судової адміністрації України.
Оплата суми судового збору за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код ЄДРПОУ): 37993783, р/р UA908999980313111256000026001, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106.
З урахуванням частини другої статті 308 КУпАП, у разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, у порядку примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби стягнути подвійний розмір штрафу в сумі 1700,00 грн. зі ОСОБА_1 на користь держави в особі Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці.
Суддя О.І. Окладнікова