Справа № 188/2904/24
Провадження № 2/188/889/2025
12 травня 2025 року с-ще Петропавлівка
Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді Курочкіної О.М.
секретар судового засідання Фесик Ю.В.
справа №188/2904/24
позивач:
ОСОБА_1
представник позивача ОСОБА_2
відповідач:
Лисичанська міська військова адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області
про визнання права приватної власності
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , 04 вересня 2023 р. звернувся до державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м. Київ із заявою, №56893776, про державну реєстрацію права власності на будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 , яку останній придбав 12 червня 1987 року
09 жовтня 2023 р. Державний реєстратор прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради надав рішення № 69660802, згідно якого, відповідно до Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-ІУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановив наявність обставин, які є підставою для відмови в проведенні реєстраційних дій, а саме через те, що подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.
Отримати інформацію щодо проведення державної реєстрації БТІ права власності на будинок, не вдалося.
До початку повномасштабної військової агресії Російської Федерації проти України 24 лютого 2022 року управління адміністративних послуг Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, як суб'єкт державної реєстрації, надавало послуги з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та здійснювало зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, сформованих після 01 січня 2013 року. Обов'язки по зберіганню реєстраційних справ щодо об'єктів нерухомого майна, права на які виникли та зареєстровані до 01 січня 2013 року, були покладені Лисичанською міською радою на комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації». Такі справи до 24.02.2022 оцифровані не були, зберігалися у приміщенні ЛКП «БТІ» у паперовій формі та до моменту окупації 03 липня 2022 року з міста Лисичанська евакуйовані не були, само підприємство не релоковане, діяльності на підконтрольній Україні території не провадить.
При зверненні до Державного реєстратора прав на нерухоме майно, у підтвердження набуття права власності на квартиру, Позивачем було надано оригінал договору купівлі-продажу, укладений 12.06.1987 р., про купівлю у ОСОБА_3 жилого будинку з господарськими, побутовими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 . За зазначеною адресою розташовані: жилий будинок цегляний, із загальною площею 94.80 м. кв. та жилою площею 47.10 м. кв, сарай шлакоблочний, баня шлакоблочна, сарай цегляний, гараж цегляний, підвал цегляний. Договір посвідчено державним нотаріусом м. Лисичанська, бланк серії СК № 448350 від 12.06.1987 р. із проставленим реєстраційним написом на документі про право особистої власності № 5387 від 25.06.1987 р. посвідчене печаткою Лисичанського міжміського бюро технічної інвентаризації, та підписом директора підприємства.
В зв'язку з пошкодженням житла; у Позивача є необхідність подати заяву на
отримання компенсації до Комісії з І розгляду питань щодо надання компенсації за
пошкоджені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21 квітня 2023 р. № 381 «Про затвердження Порядку надання компенсації для відновлення окремих категорій об'єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації» , та використанням електронної публічної послуги «єВідновлення»
Позивач є внутрішньо переміщеною особою.
Просить суд визнати за ним право власності на належний йому будинок .
Сторона позивача просить суд позовні вимоги задовольнити.
В судове засідання сторона позивача надала заяву про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримали в повному обсязі.
Сторона відповідача про розгляд справи належним чином неодноразово повідомлена, від відповідача не надійшло відзиву, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи .
Вивчивши позов та матеріали справи суд приходить до висновку позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до паспорту та довідки про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи, позивач є внутрішньо переміщеною особою.
Паспортом підтверджується, позивач зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 з 10.07.1987 року
Договором купівлі-продажу від 12.06.1987 року посвідченого приватним нотаріусом за реєстровим № 72607 позивач придбав у приватну власність будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 94.80 м.кв; житловою площею 47.10 м.кв.
Технічним паспортом на будинок АДРЕСА_1 підтверджується, будинок належав відчужувачу і перешов у власність позивачу на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу.
Відповідно до Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, земельна ділянка за адресою: будинок АДРЕСА_1 належить позивачу.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заборон на відчуження майна за адресою: будинок АДРЕСА_1 відсутні.
Рішенням про відмову в проведенні реєстраційних дій №69660802 від 09.10.2023 року позивачу було відмовлено в проведенні реєстраційних дій з тих підстав, що подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну, припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
За змістом статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
У статті 328 ЦК України визначено презумпцію правомірності набуття власності. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Враховуючи, що відповідно до статті 328 цього Кодексу набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов'язує виникнення в особи суб'єктивного права власності на певні об'єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, за яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об'єкт і чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 ЦК України (аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 21 листопада 2018року у справі № 920/615/16, від 05 вересня 2019року у справі № 907/310/18).
Стаття 392 ЦК України, в якій ідеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне у позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право.
Таким чином суд підтверджує наявне право власності, набуте раніше на законних підставах, відповідно до ст. 392 ЦК України, а рішення спрямоване на захист, існуючого, наявного, права, що виникло у позивача з передбачених законодавством підстав і підтверджується належними та допустимими доказами.
Підтвердження права власності на зруйноване майно необхідно позивачам для отримання матеріального відшкодування від держави.
Указом Президента України . № 64/2022 від 24. лютого 20.22року, у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки, і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан, який неодноразово був продовжений та станом на час розгляду справи триває.
Відповідно де Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022року № 309. (у редакції станом на час і розгляду справи), територію Лисичанської міської територіальної громади включено до території активних бойових дій та бойові дії на даній території не завершені, а саму територію віднесено до тимчасово окупованої РФ території України.
Відповідно до ст.349 ЦК право власності на майно припиняється в разі його знищення, але суд при задоволенні позову керується практикою ЄСПЛ та міжнародними нормами.
Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Поняття «майно» у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на фізичні речі та є незалежним від формальної класифікації в національному законодавстві. Право на інтерес теж по суті захищається статтею 1 Першого протоколу до Конвенції.
Враховуючи вищезазначене, керуючись ст..328,392 ЦК, ст.ст. 79-81, 258, 264-265 ЦПК України суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про визнання права приватної власності на нерухоме майно задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 рнокпп НОМЕР_1
право приватної власності на будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 94,80 кв. м, житловою площею 47.10 кв.м.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О. М. Курочкіна