Справа № 185/7777/24
Провадження № 1-кп/185/545/25
10 квітня 2025 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у судовому засіданні в період воєнного стану клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 липня 2024 року за № 12024041370001059, за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Павлограда, Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою освітою, удівця, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю:
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5
потерпілого - ОСОБА_6 ,
свідка - ОСОБА_7 ,
Від прокурора надійшло клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строк якого спливає 12 квітня 2025 року, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не перестали існувати.
Обвинувачений ОСОБА_3 заперечував проти клопотання прокурора про продовження йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 висловив спільну думку зі своїм підзахисним, просив суд застосувати інші більш м'які запобіжні заходи, передбачені кримінальним процесуальним законодавством.
Потерпілий підтримав клопотання прокурора з приводу продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
З'ясувавши думку сторін кримінального провадження із зазначеного питання, кожного окремо, проаналізувавши та співставляючи зазначені питання між собою та у сукупності з позицією сторін кримінального провадження, змістом обвинувального акта, а також вимогами КК та КПК України, суд приходить до наступного висновку.
Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 закінчиться 12.04.2025, однак завершити кримінальне провадження неможливо, оскільки судовий розгляд у кримінальному провадженні триває.
Статтею 176 КПК України передбачений перелік запобіжних заходів, одним з яких є й такий запобіжний захід, як тримання під вартою.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, в тому числі: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Окрім того, ст. 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про запобіжний захід, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, необхідно враховувати в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.
З огляду на наведені вимоги Закону судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 є особою раніше неодноразово судимою, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, покарання за вчинення якого, у разі доведеності вини, передбачено на строк до восьми років позбавлення волі, не має постійного офіційного місця роботи та законного джерела доходу, неодружений, в разі обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, може ухилятися від явки до суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, тому ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не перестали існувати і мають місце при продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи обсяг пред'явленого ОСОБА_3 обвинувачення, зважаючи на обставини інкримінованого обвинуваченому злочину, його характер зухвалості, тяжкості та суспільної небезпечності, ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує останньому, у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, є достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_3 може переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто наявні ризики, передбачені п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
На думку суду, оскільки в цей час продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці ЄСПЛ і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, продовження обвинуваченому строку тримання під вартою в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу.
Одночасно, врахувавши дані, що характеризують особу обвинуваченого, його репутацію та майновий стан, міцність соціальних зв'язків і відсутність постійного офіційного місця роботи і законного джерела доходу, судом не приймаються до уваги доводи захисника щодо можливості застосування до обвинуваченого інших запобіжних заходів ніж такий запобіжний захід, як тримання під вартою.
Таким чином, продовження існування зазначених вище обставин у їх сукупності, виправдовують подальше перебування обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою, що відповідає, і є співрозмірним тяжкості і характеру діяння, яке інкримінується останньому, та більш м'які запобіжні заходи, не забезпечать його належної процесуальної поведінки, а тому продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою є найбільш прийнятним за наявних умов.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , обставини вчиненого злочину, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а також те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього, суд вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 20 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, суд вважає за необхідне продовжити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою з визначенням застави, відповідно до ст. 183 КПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 183, 331, 372 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 - задовольнити.
Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - до 08 червня 2025 року.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору, направити начальнику Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)».
Визначити суму застави у розмірі 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень, які необхідно внести на депозитний розрахунковий рахунок № UA158201720355229002000017442, банк отримувача Державна казначейська служба України, м. Київ, код отримувача (ЄДРПОУ) 26239738, код банку отримувача (МФО) 820172, отримувач коштів Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, призначення платежу: застава згідно ухвали Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 квітня 2025 року у справі № 185/7777/24 (провадження № 1-кп/185/545/25) відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до спливу терміну тримання під вартою.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ. Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.
У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_3 з - під варти у зв'язку з внесенням застави. Після внесення застави обвинувачений ОСОБА_3 буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання;
3) здати на зберігання органу досудового розслідування паспорт для виїзду за кордон або інші документи, що дають право на виїзд з України.
У разі внесення застави, строк дії покладених на ОСОБА_3 обов'язків не може перевищувати двох місяців.
У випадку невиконання обвинуваченим ОСОБА_3 покладених обов'язків, застава буде звернута в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України й використана у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ст. 194 КПК України.
Ухвала в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1