09.05.2025 Єдиний унікальний номер 205/4763/25
Провадження №2-а/205/101/25
09 травня 2025 року місто Дніпро
Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Дорошенко Г.В.,
за участю секретаря судового засідання Папірової О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом адвоката Лихолата Івана Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання противоправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження у справі,
Адвокат Лихолат Іван Сергійович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання противоправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження у справі, в якому просив визнати противоправною та скасувати постанову від 06.01.2025 року №831/ВОБ за справою про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 стосовно позивача та закрити провадження у справі. В обґрунтування позову адвокат Лихолат І.С. посилався на те, що підстав для накладення адміністративного стягнення, не було, правила військового обліку позивач не порушував, зазначає, що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП. Позивач у встановлений законодавством спосіб, належним чином оформленої повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки ані особисто, ані засобами поштового зв'язку не отримував, не знав і не міг знати про дату, час та місце, куди потрібно з'явитися, а також мету такої явки. Також адвокат Лихолат І.С. посилається на те, що постанова №831/ВОБ від 06.01.2025 винесена суб'єктом владних повноважень з процесуальними порушеннями ст. 268 КУпАП, оскільки позивач не був належним чином повідомлений про розгляд справи щодо притягнення його до адміністративної відповідальності, про існування оскаржуваної постанови він дізнався 12.03.2025 лише після відкриття виконавчого провадження з повідомлення про арешт коштів у застосунку «Дія», а також сповіщення у мобільному застосунку «Monobank». Разом з позовною заявою представник позивача подав клопотання про поновлення строку на оскарження, яку мотивував тим, що позивач ознайомився з постановою ІНФОРМАЦІЯ_1 №831/ВОБ від 06.01.2025 року в день ознайомлення його представника з матеріалами виконавчого провадження безпосередньо у відділі державної виконавчої служби 24.03.2025 року.
Крім того, позивач зазначив, що за пошуком відомостей за кодом ЄДРПОУ, що зазначений на печатці « ІНФОРМАЦІЯ_1 » - НОМЕР_3, у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вбачається, що така юридична особа як « ІНФОРМАЦІЯ_1 » відсутня, тобто не зареєстрована.
Ухвалою суду від 01.04.2025 року заяву залишено без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки.
08.04.2025 року до суду надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 10 квітня 2025 року позивачу поновлено строк на звернення до суду із цим позовом, позовна заява прийнята до провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, його представник адвокат Лихолат І.С. надав суду заяву, в якій просив розгляд справи провести без його участі та участі позивача та позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача капітан юстиції Тарасенко О.О. до судового засідання не прибув, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд доходить наступного висновку.
Як з'ясовано судом та слідує з матеріалів справи, військовозобов'язаному ОСОБА_1 поштовим зв'язком АТ «Укрпошта» була направлена повістка про виклик на 28.11.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 для уточнення військово-облікових даних. ОСОБА_1 у вказаний час до ІНФОРМАЦІЯ_1 не з'явився. У зв'язку з неявкою до ІНФОРМАЦІЯ_1 у вказаний в повістці час та дату без поважних причин, постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №831 ВОБ від 06.01.2025 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн (а.с.26-29).
Як вже було встановлено вище, позивач викликався з метою уточнення військово-облікових даних.
Позивач зазначив, що 12.03.2025 року після відкриття виконавчого провадження з повідомлення про арешт коштів у застосунку «Дія», а також сповіщення у мобільному застосунку «Monobank» він дізнався про існування оскаржуваної постанови, а ознайомився з постановою ІНФОРМАЦІЯ_1 №831/ВОБ від 06.01.2025 року в день ознайомлення його представника з матеріалами виконавчого провадження безпосередньо у відділі державної виконавчої служби 24.03.2025 року.
Не погоджуючись з даною постановою та уважаючи, що її складено з процесуальними порушеннями, а саме, що його не було повідомлено про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, позивач звернувся за захистом своїх порушених прав до суду.
Згідно із приписами статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до статті 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі статтею 248 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Відповідно до положень частини 1 статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право:
- знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання;
- при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження;
- оскаржити постанову по справі.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно до статті 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Верховний Суд у постановах від 31.03.2021 року у справі №676/752/17, від 21.03.2019 року у справі №489/1004/17, від 30.01.2020 року у справі №308/12552/16-а та у справі №482/9/17, від 06.02.2020 року у справі №205/7145/16-а зробив наступні висновки: «Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.
Обов'язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.»
Судом встановлено, що матеріали справи не містять будь-яких доказів сповіщення позивача про час та місце розгляду справи саме про адміністративне правопорушення. При цьому, одним з доводів в обґрунтування позовної вимоги про скасування постанови за справою про адміністративне правопорушення №831/ВОБ від 06 січня 2025 року позивач зазначав, що розгляд справи проведено у його відсутність.
Суд враховує, що особі, до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.
Законодавство покладає обов'язок щодо своєчасного повідомлення особи про час та місце розгляду справи на уповноважену посадову особу.
Суд звертає увагу, що для інформування особи про час та місце розгляду справи можуть використовуватися різні способи: рекомендований лист, телеграма, телефакс, телефонограма, особисте вручення повідомлення представникам. Множинність способів повідомлення дозволяє уповноваженій посадовій особі обрати один або декілька способів, які забезпечують поінформованість особи.
У даному випадку, не повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи позбавило останнього можливості реалізувати надані йому права, які передбачені статтею 268 КУпАП.
Відтак, здійснення розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності позивача, якого не сповіщено про час та місце її розгляду, в силу приписів частини 1 статті 268 КУпАП виключало можливість розгляду такої справи.
Вирішуючи питання наслідків розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про час та місце розгляду справи Верховний Суд у постановах від 06.03.2018 року у справі №522/20755/16-а, від 30.09.2019 року у справі №591/2794/17, від 06.02.2020 року №05/7145/16-а та від 21.05.2020 у справі №286/4145/15-а дійшов наступного висновку: «Факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури. Як наслідок, позивача позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.»
Слід зауважити, що процедурні порушення, зокрема, такі як розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про час та місце розгляду справи, є самостійними, безумовними підставами для скасування постанови про притягнення такої особи до відповідальності.
Щодо твердження позивача про те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 не є юридичною особою, слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 235 Кодексу України про адміністративні правопорушення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно з ч. ч. 7, 8 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджується Кабінетом Міністрів України.
На виконання цього нормативного припису постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - Положення №154), пунктом 1 якого передбачено, зокрема, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.
Абзацами 1-3 пункту 3 Положення №154 передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки очолюють керівники, які організовують діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя підпорядковуються оперативному командуванню, в зоні відповідальності якого вони перебувають згідно з військово-адміністративним поділом території України.
Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки як структурні підрозділи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя підпорядковуються відповідному територіальному центру комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва та Севастополя, на території відповідальності якого вони перебувають згідно з адміністративно-територіальним устроєм України.
Згідно з п. 7 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.
Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.
З метою забезпечення виконання завдань та визначених функцій районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у їх складі утворюються структурні підрозділи (відділи, відділення, групи, служби), які провадять діяльність відповідно до положення про структурний підрозділ районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що затверджується керівником районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Положення про районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджуються керівниками відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.
Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки має печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.
За приписами абз. 39 п. 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань розглядають справи (цілодобово під час проведення мобілізації та/або у період воєнного стану) про адміністративні правопорушення та накладають адміністративні стягнення відповідно та з дотриманням Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Повноваженнями ж розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначені статтею 235 Кодексу України, і накладати адміністративні стягнення наділений керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що закріплено у п. 12 Положення №154, норми якого кореспондують вже згаданим вище приписам ч. 2 ст. 235 КпАП України.
За таких обставин суд доходить висновку, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки вправі розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення через свого керівника. При цьому відповідними повноваженнями, як свідчить аналіз Положення №154, наділені не лише територіальні центри комплектування та соціальної підтримки із статусом юридичної особи, а й їх відокремлені підрозділи попри відсутність у них статусу юридичної особи.
Згідно з п.3 ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Суд також звертає увагу, що позовні вимоги в частині визнання постанови протиправною не можуть бути задоволені, оскільки ч.3 ст.286 КАС України визначено перелік рішень, які може прийняти суд за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. Вказаний перелік є вичерпним і не передбачає визнання дій посадової особи щодо складання постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності незаконними або визнання постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності протиправною.
У зв'язку з чим адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду, зокрема, позовної заяви.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17 вказала на те, що судовий збір за подання позовної заяви у справах щодо накладення адміністративного стягнення складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 гривень.
Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодування або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог та приписи ч. 3 ст. 139 КАС України, на користь позивача необхідно стягнути 403,73 грн судового збору за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Водночас, суд звертає увагу, що в прохальній частині позову позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, зазначаючи в тексті позову, що сукупний розмір судових витрат позивача на правничу допомогу орієнтовно складе 10 000 грн. При цьому, докази щодо понесення судових витрат на правничу допомогу будуть подані в порядку ч.7 ст.139 КАС України, у зв'язку з чим у суду відсутні правові підставі для здійснення розподілу витрат на правову допомогу на час прийняття судового рішення.
Керуючись ст. ст. 5,9, 20, 46, 139, 241, 243, 245,293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов адвоката Лихолата Івана Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання противоправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження у справі задовольнити частково.
Скасувати постанову №831/ВОБ від 06.01.2025 по справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП до адміністративної відповідальності.
Справу про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП закрити.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі у вигляді судового збору в розмірі 403 (чотириста три) гривні 73 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Відомості про учасників справи:
позивач ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
представник позивача Лихолат Іван Сергійович, ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , наявний електронний кабінет у підсистемі Електронний суд;
відповідач ІНФОРМАЦІЯ_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 , наявний електронний кабінет у підсистемі Електронний суд.
Суддя Г.В. Дорошенко