Справа № 220/1485/24
Провадження № 2/204/671/25
49006, м. Дніпро, проспект Лесі Українки 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua
(заочне)
05 травня 2025 року Чечелівський районний суд міста Дніпра в складі:
головуючої судді Чудопалової С.В.
за участю секретаря судового засідання Корягіної Р.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (місце знаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30), в інтересах якого діє представник Кожухівський Ярослав Ігорович (адреса місця реєстрації: м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, поверх. № 4) до ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості,-
У жовтні 2024 року до суду надійшла позовна заява ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у якій позивач прохав суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 45 890,21 грн. та судові витрати по справі у розмірі 3028 грн.
В обґрунтування позову, позивач вказав на те, що 08.06.2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Центр Фінансових Рішень» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №8055453959. На підставі Договору про відступлення права вимоги №ТАСЦФР-10-2016 від 07.10.2016 року укладеного між ТОВ «ФК «Центр Фінансових Рішень» та ПАТ «Таскомбанк» (АТ «Таскомбанк») первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору свої права вимоги до позичальників, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та договорами забезпечення до них та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки, встановлені цим договором. 08.11.2023 року АТ «Таскомбанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №НІ/11/11-Ф, у відповідності до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» зобов'язується передати (сплатити) АТ «Таскомбанк» суму фінансування, а АТ «Таскомбанк» зобов'язується відступити ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги за кредитними договорами, договорами поруки в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги до Договору факторингу № НІ/11/11-Ф від 08.11.2023 року, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 20 777 грн. 71 коп., з яких: 13 392 грн. 76 коп. - сума заборгованості по тілу кредиту, 1,36 грн.. - сума заборгованості за відсотками та 7 383 грн. 59 коп. - заборгованість за комісією. Всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості.
12.07.2021 року між ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2325100525/705890, за яким ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» надало відповідачу кредит в розмірі 3 500 грн. строком на 25 днів, тобто до 05.08.2021 року, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису).19.04.2022 між ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №19042022-Є відповідно до якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло належні ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» права вимоги до відповідача в сумі 13 562 грн. 50 коп., згідно витягу з Реєстру боржників до договору Факторингу № 19042022-Є від 19.04.2022 року. З розрахунку заборгованості за кредитним договором № 2325100525/705890 від 12.07.2021 року встановлено, що відповідач має заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» в сумі 13 562 грн. 50 коп., з яких: 3 500 грн. - сума заборгованості по основному боргу та 10062 грн. 50 коп. - сума заборгованості за відсотками. Всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості.
Також, 09.07.2021 між ТОВ «Гоуфінгоу» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2325100525/445454, відповідно до умов якого остання отримала грошові кошти в розмірі 3 000 грн. строком на 24 днів, тобто до 01.08.2021 року та зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису). 19.04.2022 між ТОВ «Гоуфінгоу» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №19042022-Г відповідно до якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло належні ТОВ «Гоуфінгоу» права вимоги до відповідача в сумі 11 550 грн. згідно витягу з Реєстру боржників до договору Факторингу №19042022-Г від 19.04.2022 року. З розрахунку заборгованості встановлено, що відповідач має заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» в сумі 11 500 грн., з яких: 3000 грн. - сума заборгованості по основному боргу та 8 550 грн. - сума заборгованості за відсотками. Всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості.
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитними договорами №8055453959, № 2325100525/705890, №2325100525/445454 в розмірі 45 890 грн. 21 коп., яку позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку, а також відшкодувати судові витрати по справі.
Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 09 жовтня 2024 справу прийнято до свого провадження від Великоновосілківського районного суду Донецької області та відкрито спрощене позовне провадження з повідомлення (виклику) сторін. Сторонам було направлено копію ухвали від 09.10.2024, а також відповідачу було направлено копію позовної заяви із додатками.
У судове засідання представник позивача не з'явився, у прохальній частині позовної заяви, просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у його відсутність, а також відзив не подавав, у зв'язку із чим, суд, враховуючи згоду представника позивача, ухвалив відповідно до ст. 280 ЦПК України проводити заочний розгляд справи з ухваленням заочного рішення.
Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, у зв'язку з наступним.
Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи, 08.06.2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 8055453959, згідно умов якого, остання отримала кредитні кошти у розмірі 14 209 грн., строком на 18, зі сплатою відсотків (а.с.9).
07.10.2016 між ТОВ «Фінансовою компанією «Центр фінансових рішень» та АТ «Таскомбанк» укладено договір факторингу № ТАСЦФР-10-2016, у відповідності до умов якого, первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору свої права вимоги до позичальників, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та договорами забезпечення до них та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки, встановлені цим договором. Сторони погодили, що первісний кредитор має право щоденно передавати (відступати) новому кредитору свої права вимоги до позичальників, а новий кредитор зобов'язаний набувати такі права вимоги, шляхом підписання відповідних реєстрів прав вимоги із зазначенням ціни договору та розміру заборгованостей позичальників (а.с.17-18).
08.11.2023 між АТ «Таскомбанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № НІ/11/11-Ф, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» зобов'язується передати (сплатити) АТ «Таскомбанк» суму фінансування, а АТ «Таскомбанк» зобов'язується відступити ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги за кредитними договорами, договорами поруки в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги (а.с.19-20).
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №8055453959, станом на 31.08.2024 заборгованість ОСОБА_1 становить 20 777 грн. 71 коп., з яких: 13 392 грн. 76 коп. - сума заборгованості по тілу кредиту, 1,36 грн.. - сума заборгованості за відсотками та 7 383 грн. 59 коп. - заборгованість за комісією (а.с.16).
З витягу з реєстру прав вимог від 08.11.2023 до договору факторингу №НІ/11/11-Ф від 08.11.2023 вбачається, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за Договором № 8055453959 від 08.06.2021 в сумі 20 777 грн. 71 коп., з яких: 13 392 грн. 76 коп. - сума заборгованості по тілу кредиту, 1,36 грн.. - сума заборгованості за відсотками та 7 383 грн. 59 коп. - заборгованість за комісією (а.с.22).
Відповідно до ст.627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з положеннями ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
В силу статей 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Відповідно до ст.ст.1048-1052, 1054 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику та сплатити відсотки за користування коштами у строк та у порядку, що встановлені договором.
Згідно зі ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором.
Згідно з положеннями ч.1 ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі, і на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином.
Дана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №914/868/17 та від 18.10.2018 у справі № 910/11965/16.
Встановлюючи дійсність майбутньої вимоги, що переходить до нового кредитора, необхідно з'ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора, та чи існують ці права на момент переходу.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі №752/8842/14-ц.
Верховний Суд у постанові від 02.11.2021 у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія, як заінтересована сторона, повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору.
Звертаючись до суду із дійсним позовом та обґрунтовуючи своє право на стягнення заборгованості по договору № 8055453959 від 08.06.2021 року позивач зазначав, що набув відповідне право вимоги 08.11.2023 року на підставі Договору факторингу № НІ/11/11-Ф від 08.11.2023, укладеного між АТ «Таскомбанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», які в свою чергу набули право вимоги від ТОВ «Фінансовою компанією «Центр фінансових рішень» від 07.10.2016 року.
Крім того, долучена позивачем до позовної заяви копія Договору факторингу № НІ/11/11-Ф від 08.11.2023 року виготовлена неналежним чином, а саме є неповною, позивачем надано лише сторінки 1, 2, 3 та 11 вказаного договору, а сторінок 4-10 цього договору до матеріалів справи не долучено(а.с. 19-20).
У ході розгляду даної справи судом встановлено, що правовідносини за кредитним договором № 8055453959 від 08.06.2021 між ТОВ «Фінансовою компанією «Центр фінансових рішень» та відповідачем виникли 08.06.2021 року, тобто значно пізніше ніж було укладено договір факторингу № ТАСЦФР-10-2016 року від 07.10.2016 року, у якому предмет договору не індивідуалізовано належним чином.
Крім того, долучена позивачем до позовної заяви копія Договору про відступлення права вимоги № ТАСЦФР-10-2016 від 07.10.2016 року виготовлена неналежним чином, а саме є неповною, позивачем надано лише сторінки 1, 2, 7 та 8 вказаного договору, а сторінок 3-6 цього договору в матеріалах справи відсутні(а.с. 17-18).
Водночас підставою заміни учасника процесуальних правовідносин є факт набуття таким учасником відповідних прав, у даному випадку кредитора, у матеріальних правовідносинах.
Передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином (постанова Верховного Суду від 24 квітня 2018 року по справі № 914/868/17).
При цьому, суд зазначає, що чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності та існування на момент укладення договору факторингу.
Також Верховний Суд неодноразово зазначав, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20 грудня 2021 року у справі № 911/3185/20).
Відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова Верховного Суду від 29 червня 2021 року по справі № 916/2040/20).
Як встановлено судом, ТОВ «Фінансовою компанією «Центр фінансових рішень» було відступлено права вимоги ПАТ «Таскомбанк» 07.10.2016 стосовно вимог до позичальників, тобто стосовно дійсних вимог, які існували на момент переходу прав вимоги. При цьому, жодних умов щодо передачі прав вимог, які виникнуть у майбутньому Договір факторингу від 07.10.2016 не містить.
Разом з тим, Договір позики № 8055453959 був укладений 08.06.2021, тобто майже через п'ять років після укладення вищевказаного Договору факторингу від 07.10.2016, а тому право вимоги за ним не могло бути дійсним на момент укладання такого Договору факторингу.
Таким чином, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» у даному випадку є неналежним позивачем, оскільки не має права вимагати від відповідача сплати заборгованості за кредитним договором, укладеним 08.06.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень».
Враховуючи, вищевикладене, суд вважає, що позов в цій частині не підлягає задоволенню.
12.07.2021 між ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2325100525/705890, за яким ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» надало відповідачу кредит в розмірі 3 500 грн. строком на 25 днів, тобто до 05.08.2021 року, та зобов'язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 912,5% річних від суми кредиту в розрахунку 2,5% на добу, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису).
19.04.2022 між ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» та позивачем укладено договір факторингу №19042022-Є, у відповідності до умов якого ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» передає (відступає) за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.
Згідно з актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №19042022-Є від 19.04.2022, клієнт передав, а фактор прийняв: реєстр боржників кількістю 14 361.
З витягу з реєстру боржників до договору факторингу №19042022-Є від 19.04.2022 вбачається, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги, зокрема, до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №2325100525/705890 в сумі 13 562,50 грн., яка складається із: заборгованості за основною сумою боргу 3 500 грн., заборгованості за відсотками 10062,50 грн.
З розрахунку заборгованості за кредитним договором № 2325100525/705890 від 12.07.2021, станом на 31.05.2024 року заборгованість відповідача ОСОБА_1 становить 13 562,50 грн., яка складається із: заборгованості за основною сумою боргу 3 500 грн., заборгованості за відсотками 10062,50 грн.
09.07.2021 між ТОВ «Гоуфінгоу» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2325100525/445454, відповідно до умов якого остання отримала грошові кошти в розмірі 3 000 грн. строком на 24 днів, тобто до 01.08.2021 року та зобов'язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 912,5% річних від суми кредиту в розрахунку 2,5% на добу, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису).
19.04.2022 між ТОВ «Гоуфінгоу» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №19042022-Г, у відповідності до умов якого ТОВ «Гоуфінгоу» передає (відступає) за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Гоуфінгоу» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.
Згідно з актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №19042022-Г від 19.04.2022, клієнт передав, а фактор прийняв: реєстр боржників кількістю 14 378.
З витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 19042022-Г від 19.04.2022 вбачається, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги, зокрема, до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 2325100525/445454 в сумі 11 550 грн., яка складається із: заборгованості за основною сумою боргу 3 000 грн., заборгованості за відсотками 8 550 грн.
З розрахунку заборгованості за кредитним договором №2325100525/445454 від 09.07.2021 станом на 31.08.2024 року, заборгованість відповідача ОСОБА_1 становить 11 550 грн., яка складається із: заборгованості за основною сумою боргу 3 000 грн., заборгованості за відсотками 8 550 грн.
Позивач вказує, що всупереч умовам кредитних договорів, відповідач не виконав свого зобов'язання, після відступлення права грошової вимоги до відповідача, остання не здійснила жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 639 ЦК України, встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмові формі. Якщо сторони домовилися укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовились про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Згідно з вимогами ст.ст. 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ст. 1047 ЦК України).
Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощену процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлення в електронній формі.
За приписами ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку передбаченому Цивільним і Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, встановленому статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч. 2 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Встановлені судом фактичні обставини у справі, свідчать про те, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитних договорів № 08743-11/2022 та №21178-10/2022, які оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Згідно з абз. другим частини другої статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідорк односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договорами або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
Статтею 610 ЦК України, встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитним договорами №2325100525/705890 від 12.07.2021 та №2325100525/445454 від 09.07.2021 не виконала, у передбачений у договорі строк кошти (суму кредиту) не повернула, внаслідок чого у неї виникла заборгованість за основною сумою боргу у розмірі 6 500 грн. (3000+3 500).
Щодо вимог про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками суд зазначає наступне.
За положеннями ст. 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язани й повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже припис абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України, про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
З аналізу зазначених норм матеріального права слідує, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що за умовами укладеного між фінансовою установою та відповідачем кредитного договору дана фінансова установа надала позичальнику суму позики, а останній зобов'язався повернути надану позику у повному обсязі у визначений договором строк.
Таким чином позикодавець відповідно до ст. 1048 ЦК України, мав право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами в межах погодженого сторонами строку кредитування.
Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.
За умовами кредитного договору №2325100525/705890 від 12.07.2021 сторони встановили строк кредитування 25 днів, тобто до 05.08.2021. Доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування позикою та зміну дати повернення всієї суми кредиту матеріали справи не містять. Проте, позивач не надав доказів на підтвердження правильності нарахування процентів в розмірі 10062,50 грн. Нарахування процентів в такому розмірі не узгоджуються із умовами договору про надання кредиту №2325100525/705890, відповідно до якого розмір процентів у межах строку кредитування склав 2 187,50 грн. (додаток № 1 до договору №2325100525/705890 (а.с. 28), тому заявлена ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» вимога в частині стягнення з відповідача заборгованості за відсотками у розмірі 10062,50 грн. є безпідставною. Отже, в цій частині позов підлягає частковому задоволенню в розмірі 2 187,50 грн.
Крім того, за умовами кредитного договору №2325100525/445454 від 09.07.2021 сторони встановили строк кредитування 24 днів, тобто до 01.08.2021. Доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування позикою та зміну дати повернення всієї суми кредиту матеріали справи не містять. Проте, позивач не надав доказів на підтвердження правильності нарахування процентів в розмірі 8 550 грн. Нарахування процентів в такому розмірі не узгоджуються із умовами договору про надання кредиту №2325100525/445454, відповідно до якого розмір процентів у межах строку кредитування склав 1800 грн. (додаток № 1 до договору № 2325100525/445454 (а.с. 40), тому заявлена ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» вимога в частині стягнення з відповідача заборгованості за відсотками у розмірі 8 550 грн. є безпідставною. Отже, в цій частині позов підлягає частковому задоволенню в розмірі 1800 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено частково, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3028 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 512, 514, 216, 525, 526, 530, 549, 551, 611, 633, 634, 1047-1050 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», в інтересах якого діє представник Кожухівський Ярослав Ігорович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 2325100525/705890 від 12.07.2021 в розмірі 5 687 грн. 50 коп., яка складається із заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 3 500 грн. та заборгованості за відсотками у розмірі 2187 грн. 50 коп.; за кредитним договором №2325100525/445454 від 09.07.2021 в розмірі 4 800 грн., яка складається із заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 3 000 грн. та заборгованості за відсотками у розмірі 1800 грн., а всього 10 487 грн. 50 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Європейська агенція з повернення боргів» суму сплаченого судового збору у розмірі 3028 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, суд вважає необхідним зазначити у резолютивній частині рішення наступні дані:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ЄДРПОУ 35625014, (місце знаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30);
Представник позивача -Кожухівський Ярослав Ігорович (адреса для листування: м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, поверх. № 4);
Відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ).
Суддя: С.В.Чудопалова