Справа № 204/7382/24
Провадження № 2/204/1398/25
49006, м. Дніпро, проспект Лесі Українки 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua
25 береня 2025 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючої судді Дубіжанської Т.О.
за участю секретаря Єфімової А.О.
розглянувши у порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У липні 2024 року до суду надійшла позовна заява, у якій позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за договором б/н від 07.07.2021 року в розмірі 56 248 грн. 09 коп. та судовий збір в розмірі 3028 грн.
В обґрунтування вимог позивач зазначив, що 07.07.2021 року ОСОБА_1 приєднався до Умов та правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. На підставі анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,8% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана анкета-заява разом з Умовами та правилами і Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між ним та банком кредитний договір, що підтверджується підписом в анкеті-заяві. Банк свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов договору. Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. У зв'язку із зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором, станом на 01.07.2024 року відповідач має заборгованість перед позивачем у розмірі 56 248 грн. 09 коп., яка складається з: заборгованість за кредитом 29 946 грн. 99 коп., заборгованість по відсоткам 26 301 грн. 01 коп. Тому, позивач вимушений звернутися до суду для стягнення з відповідача заборгованості.
Ухвалою суду від 14.08.2024 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін. Сторонам було направлено копію ухвали від 14.08.2024 року, а також відповідачу було направлено копію позовної заяви із додатками.
Відповідач у встановлений судом строк не надав суду відзив на позовну заяву, у зв'язку з чим, суд розглядає справу за наявними матеріалами.
Вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, у зв'язку з наступним.
Згідно з ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У судовому засіданні встановлено, що 07.07.2021 року між АТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 був укладений договір № б/н, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, шляхом підписання Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у А-банку, отримавши платіжну картку та персональний ідентифікаційний номер для авторизації.
В порушення умов вказаного кредитного договору, відповідач допустив прострочення повернення кредиту і сплати процентів, внаслідок чого позивач нарахував заборгованість станом на 01.07.2024 року в розмірі 56 248 грн. 09 коп., яка складається з: заборгованість за кредитом 29 946 грн. 99 коп., заборгованість по відсоткам 26 301 грн. 01 коп.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив стягнути складові його повної вартості, а саме: заборгованість за тілом кредиту та по відсоткам за користування кредитом.
Статтями 626, 628 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Положеннями статей 525, 526 ЦК України, передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Згідно ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Факт виконання позивачем умов кредитного договору підтверджується матеріалами справи. Таким чином, судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за даним кредитним договором виконав в повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене та наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що заборгованість за тілом кредиту, яка станом на 01.07.2024 року становить 29 946,99 грн., підлягає стягненню з відповідача.
Вирішуючи питання про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості по відсоткам за користування кредитом, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України, вимоги про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін можуть бути застосовані лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Наведений висновок у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, провадження № 14-318цс18, підтверджує, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.
Відповідно до вимог ч. 6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Із наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість по відсоткам за користування кредитом нарахована по 01.07.2024 року включно.
Однак, за наявними матеріалами справи не можливо встановити строк дії кредитного договору, оскільки в Анкеті-заяві № б/н від 07.07.2021 року сторонами він не був погоджений.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі розмір і порядок нарахування заборгованості за відсотками, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк», як невід'ємної частини спірного договору.
Оскільки умови договору приєднання розроблені банком, то вони повинні бути зрозумілими усім споживачам і доведеними до їх відома, у зв'язку із чим Банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці Умови та Правила надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк», а не інші. Тому, з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України, можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих Умов та Правил надання банківських послуг, з якими він ознайомлений.
У відповідності до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Як вбачається із матеріалів справи, в Анкеті-заяві позичальника №б/н від 07.07.2021 року не зазначена відсоткова ставка несвоєчасне погашення кредиту, будь-яких інших угод з цього приводу між сторонами, укладено не було.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк», розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк», а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати відсотків, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.
Роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.
Отже, суд дійшов висновку, що в цьому випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч. 1 ст. 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача, неодноразово змінювалися самим АТ «Акцент-Банк» в період з часу виникнення спірних правовідносин 07.07.2021 року, до моменту звернення до суду із вказаним позовом 30.07.2024 року, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк», у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила банківських послуг в АТ «Акцент-Банк», відсутність у Анкеті-заяві № б/н від 07.07.2021 року домовленості сторін про сплату відсотків, надані позивачем Витяги з Умов та Правил банківських послуг не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Вищезазначене повністю узгоджується із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду у справі № 342/180/17-ц від 3 липня 2019 року.
Крім того, суд не приймає до уваги наданий позивачем витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк» з тарифами по кредитній картці «Універсальна», «Універсальна GOLD» в якому хоча і визначена процентна ставка щодо погашення заборгованості по кредиту, однак який не підписаний відповідачем.
Однак, при цьому, ОСОБА_1 , згідно з виписки по картці, користувався кредитними коштами та частково сплачував заборгованість за договором, отже, не заперечував факт отримання таких коштів.
Зважаючи на розрахунок заборгованості та виписку по картці, надані позивачем, судом встановлено, що фактично отримані та використані позичальником кошти (тіло кредиту) в добровільному порядку АТ «Акцент-Банк» не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав та обґрунтованість позовних вимог в частині зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів (тіла кредиту). Аналогічна правова позиція, щодо можливості стягнення лише фактично отриманої суми коштів (тіла), викладена у постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року у справі 61-11029св19.
Відтак, суд приходить до висновку, про наявність правових підстав для стягнення у примусовому порядку на користь банку суми заборгованості по тілу кредиту у розмірі 29 946 грн. 99 коп., з відмовою у задоволенні решти позовних вимог.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3028 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 15, 16, 525, 526, 611, 625, 626, 628, 634, 1046, 1048-1050, 1054, 1056-1 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (код ЄДРПОУ: 14360080, адреса: м. Дніпро, вул. Батумська, 11) до ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за тілом кредиту у розмірі 29 946 грн. 99 коп., судові витрати у розмірі 3028 грн., а всього стягнути суму у розмірі 32 974 грн. 99 коп.
В задоволені решти позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Т.О. Дубіжанська