Справа № 203/3304/24
Провадження № 1-кп/0203/494/2025
09 травня 2025 року Центральний районний суд м. Дніпра у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ;
при секретарі - ОСОБА_2 ;
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ;
обвинуваченого - ОСОБА_4 ;
розглянувши під час судового засідання в залі суду у м. Дніпрі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12024041030001145 05 квітня 2024 рокувідносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
В провадженні Центрального районного суду м. Дніпра знаходиться вищевказаний обвинувальний акт.
Прокурор у судовому засіданні заявила клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів, без зміни розміру застави.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що на сьогоднішній день не припинили існувати ризики того, що обвинувачений ОСОБА_4 може вчинити дії, передбачені п.п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачене покарання до 8 років позбавлення волі, а тому, усвідомлюючи покарання, яке йому загрожує у разі доведеності вини, може переховуватися від суду. Також, ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення з метою матеріального збагачення, оскільки він офіційно не працевлаштований, тобто не має постійного джерела доходу. Жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищенаведеним ризикам.
Потерпілі в судове засідання не з'явились, про слухання справи повідомлені належним чином, надали суду заяви про слухання справи без їх участі.
Обвинувачений ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання прокурора та просив суд змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.
Заслухавши клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, думку обвинуваченого, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Статтею 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Під час розгляду клопотання захисника обвинуваченого про заміну запобіжного заходу судом вивчено можливість застосування відносно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків, обставини, які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та неодноразового його продовження, а також, інші обставини, які мають значення для вирішення даного питання.
Розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , суд, відповідно до ст.178 КПК України, враховує дані про його особу, який в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, має середню освіту, постійне місце проживання, не працевлаштований, не одружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб.
Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, суд зазначає наступне.
Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі строком від п'яти до восьми років, а отже, усвідомлюючи відповідальність, яка загрожує йому у разі доведеності вини, може переховуватися від суду.
Крім того, існує ризик того, що ОСОБА_4 може вчинити інше аналогічне кримінальне правопорушення, задля отримання прибутку, оскільки, обвинувачений офіційно не працевлаштований, тобто не має постійного офіційного джерела доходів, злочин, що йому інкримінований, є злочином проти власності, вчинений з корисливих мотивів.
Також, на розгляді у Центральному районному суду м. Дніпра перебувають обвинувальні акти відносно ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України.
Разом з цим, суд враховує вимоги п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, зокрема, справу «Іващенко проти України» від 10 вересня 2020 року, у якому Європейським судом з прав людини викладено принципи, щодо застосування тримання під вартою, а саме п.77: суд вважає, що не оцінивши конкретні факти або не розглянувши можливість застосування інших запобіжних заходів як альтернативу триманню під вартою під час досудового слідства, та по суті постійно посилаючись на тяжкість обвинувачень, органи державної влади продовжували строк тримання заявника під вартою під час судового розгляду на підставах, які не можуть вважатися «достатніми» та «відповідними», щоб виправдати його тривалість.
Відповідно до ч. 5 ст. 199 КПК України, суд зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби, та може бути застосований до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачене покарання у виді позбавлення волі.
Отже, враховуючи, що на сьогодні кримінальне провадження знаходиться на стадії судового розгляду, суд вважає, що з огляду на дані про особу обвинуваченого, наявність у нього постійного місця проживання, достатньою мірою для запобігання ризику, передбаченому п.п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, буде запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, із застосуванням електронних засобів контролю, який буде гарантувати виконання обвинуваченим на час судового розгляду процесуальних обов'язків та зможе повною мірою запобігти ризику його переховування.
Таким чином, клопотання прокурора про продовження строку застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає частковому задоволенню, застосувавши відносно останнього запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, з покладенням обов'язків, передбачених ст.194 КПК України, строком на два місяці.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 202 КПК України у разі застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваний, обвинувачений, який був затриманий негайно звільняється з-під варти та зобов'язується невідкладно прибути до місця свого проживання, якщо згідно з умовами обраного запобіжного заходу йому заборонено залишати житло в певний період доби.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 199, 201, 331 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора Центральної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, задовольнити частково.
Змінити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, із застосуванням електронних засобів контролю, за адресою: АДРЕСА_1 , строком на два місяці, тобто до 09 липня 2025 року, включно.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- носити електронний засіб контролю;
- прибувати до суду за першою вимогою;
- не відлучатися з місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово, без дозволу прокурора чи суду;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу прокурора або суду;
- повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими по даному кримінальному провадженню.
Звільнити ОСОБА_4 з-під варти негайно в залі суду.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Виконання ухвали покласти на ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1