Справа № 203/2341/25
1-кс/0203/1474/2025
08 травня 2025 року Центральний районний суд м.Дніпра в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпро скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження,-
До Кіровського районного суду м.Дніпропетровська (на теперішній час Центральний районний суд м.Дніпра) надійшла вищезазначена скарга ОСОБА_3 , подана в порядку ст.303 КПК України, в якій скаржник просив скасувати постанову слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Дніпрі) ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, від 20.09.2024 року про закриття кримінального провадження №42024040000000190, як винесеної передчасно.
В призначене судове засідання скаржник не з'явився, надавши клопотання, в якому просив провести розгляд справи за його відсутності та задовольнити скаргу.
Слідчий та прокурор в призначене судове засідання не з'явились про причини неявки не повідомили.
За вказаних обставин, враховуючи положення ст.ст.26,28, ч.3 ст.306 КПК України, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, а також враховуючи направлення до суду матеріалів кримінального провадження, що дозволяє перевірити доводи скарги, слідчий суддя визнав за можливе провести розгляд справи за вдсутності скаржника, слідчого та прокурора.
Перевіривши викладені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи за скаргою, а також матеріали кримінального провадження №42024040000000190, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
В ході розгляду скарги встановлено, що Третім слідчим відділом (з дислокацією у м.Дніпрі) ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024040000000190, відомості за яким було внесено до ЄРДР 02.04.2024 року на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 20.03.2024 року, з правовою кваліфікацією за ч.2 ст.382 КК України.
Вказаною ухвалою було зобов'язано прокурора внести відомості за заявою ОСОБА_3 від 28.02.2024 року щодо невиконання слідчим Третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Дніпрі) ТУ ДБР, розташованого у м.Полтав, ОСОБА_4 , ухвали суду.
Постановою слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Дніпрі) ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, від 20.09.2024 року вказане кримінальне провадження було закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.382 КК України.
Пунктом 3 ч.1 ст.303 КПК України встановлено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Слідчий, дізнавач приймає постанову про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4 частини першої цієї статті, якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялось про підозру.
Відповідно до ст.ст.283,284 КПК України, закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження.
Згідно ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Частиною 2 ст.9 КПК України встановлено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; 7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.
Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Згідно ч.1 ст.92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Частиною 1 ст.94 КПК України визначено, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.223 КПК України, слідчими (розшуковими) діями є дії, спрямовані на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
Самостійність слідчого в його процесуальній діяльності згідно ч.5 ст.40 КПК України на засадах змагальності сторін у кримінальному провадженні відповідно до ст.22 цього Кодексу, пов'язана з обстоюванням стороною обвинувачення її правової позиції самостійно, чим визначаються дискреційні повноваження слідчого за ст.ст.93,94,223 КПК України у збиранні доказів за допомогою визначених на власний розсуд слідчих дій.
Згідно ч.2 ст.382 КК України передбачено кримінальну відповідальність за умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню, вчинені службовою особою.
Предметом злочину за частинами 1,2 ст.382 КК України є судовий акт органів правосуддя (рішення, вирок, ухвала, постанова), який постановлений: а) судом будь-якої юрисдикції (загальної чи спеціалізованої); б) судом будь-якої інстанції (першої, апеляційної чи касаційної); в) судом із будь-якої категорії судових справ (цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних) і г) набрав законної сили.
Об'єктивна сторона злочину, передбаченого ст.382 КК України полягає в одному із таких, альтернативно зазначених у диспозиції діянь, як: а) невиконання (ухилення від виконання) вироку, рішення ухвали, постанови суду або б) перешкоджання їх виконанню.
З суб'єктивної сторони злочину за умови, якщо він не спричиняє наслідків, зазначених у ч. 3 ст. 382 КК, характеризується лише прямим умислом.
З матеріалів кримінального провадження №42024040000000190 вбачається, що останнє було розпочато за заявою ОСОБА_3 щодо невиконання слідчим Третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Дніпрі) ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, ОСОБА_4 ухвали слідчого судді Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 28.12.2023 року, якою було зобов'язано слідчого видати ОСОБА_3 пам'ятку про процесуальні права та обов'язки потерпілого у кримінальному провадженні №62022170030000155.
В ході допиту слідчого ОСОБА_4 в якості свідка останній зазначив, що відповідну пам'ятку про процесуальні права та обов'язки потерпілого ОСОБА_3 було направлено на його електронну адресу за вих.№С-442/п/15-02-3-2371/24 від 16.05.2024 року, на підтвердження чого долучено відповідну копію супровідного листа.
Посилаючись на вказані обставини та відсутність в діях слідчого ОСОБА_4 прямого умислу на невиконання рішень слідчого судді, слідчим було прийнято рішення (постанову від 20.09.2024 року) про закриття кримінального провадження №42024040000000190 на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.382 КК України.
Звертаючись зі скаргою про скасування постанови слідчого від 20.09.2024 року ОСОБА_3 посилався на передчасність вказаної постанови, в якості єдиної підстави зазначивши, що його не було допитано навіть в якості свідка у кримінальному провадженні.
Поряд з цим, слідчий суддя враховує, що скаржником не обгрунтовано яким чином не проведення його допиту в якості свідка вплинуло на повноту досудового розслідування та правильність прийнятого слідчим рішення, які обставини, крім тих, що викладені в заяві про вчинення кримінального правопорушення, були відомі заявнику та мали значення для кримінального провадження.
В даному випадку предметом перевірки був факт виконання або причин невиконання слідчим ухвали слідчого судді, що в достатній мірі було перевірено в ході досудового розслідування шляхом проведення допиту слідчого ОСОБА_4 та долученням доказів виконання ним ухвали слідчого судді та вимог ст.55 ҐКПК України щодо направлення заявнику пам'ятки про його процесуальні права та обов'язки потерпілого.
За вказаних обставин, слідчий суддя вважає, що слідчим в достатньому обсязі було перевірено фактичні обставини, виходячи з яких прийнято обгрунтоване рішення про закриття кримінального провадження на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.
В зв'язку з цим, в задоволенні скарги слід відмовити.
Керуючись ст.ст.2,9,91,94,223,303-307,369-372 КПК України, слідчий суддя -
Відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_3 про скасування постанови слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Дніпрі) ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, від 20 вересня 2024 року про закриття кримінального провадження №42024040000000190.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1