12 травня 2025 року
м. Київ
cправа № 917/52/24
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Міщенка І. С.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 31.03.2025 (Мартюхіна Н. О. - головуюча, судді: Здоровко Л. М., Россолов В. В.) у справі
за позовом заступника керівника Полтавської обласної прокуратури, м. Полтава, в інтересах держави в особі Полтавської обласної військової (державної) адміністрації
до: (1) Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, (2) Опішнянської селищної ради,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України"
про визнання незаконними та скасування наказів та рішення, скасування державної реєстрації земельної ділянки, усунення перешкод в користуванні та розпорядженні земельною ділянкою,
До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 31.03.2025 (повний текст підписано 10.04.2025), у справі № 917/52/24, подана 25.04.2025.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.04.2025 для розгляду касаційної скарги визначено колегію суддів у складі: Міщенко І. С.- головуючий, Берднік І. С., Зуєв В. А.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд вважає за необхідне залишити її без руху, з огляду на таке.
Виходячи з приписів частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, вона залишається без руху.
Статтею 290 ГПК України встановлені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.
Так, частиною другою статті 287 ГПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Таким чином, з огляду на зміст наведених вимог процесуального Закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, касаційна скарга має містити:
пункт 1) - формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також покликання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах;
пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та мотивів такого обґрунтування відступлення;
пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.
У разі оскарження судового рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України касаційна скарга має містити зазначення, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.
При цьому, відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 12.11.2020 у справі № 904/3807/19 при поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України касаційна скарга має містити зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.
Між тим, касаційна скарга Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області не містить посилання на конкретну норму права (пункт, частина, стаття), які, на думку скаржника, неправильно чи з порушенням застосовано судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень.
Посилання ж скаржника, як на підставу для відкриття касаційного провадження, на порушення норм матеріального та процесуального права, які, на думку його, неправильно чи з порушенням застосовано судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень, не можна вважати такими, що відповідають вимогам пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України. Звідси і самостійною підставою для відкриття касаційного провадженні у цій справі вони не являються.
Також згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Відповідно до пп. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
При цьому згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Згідно з пунктом 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" у редакції, що діяла на день звернення з позовом, ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становила 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У частині першій цієї ж статті зазначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2024 установлено у розмірі 3 028, 00 грн.
За змістом частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Отже, зважаючи на предмет спору у справі № 917/52/24 і предмет касаційного оскарження (оскаржуються судові рішення, згідно з якими задоволено чотири позовні вимоги немайнового характеру, заявлені у 2024 році), скаржнику необхідно було сплатити 3 028, 00 * 4* 200%*0,8 = 19 379, 20 грн, проте жодних доказів сплати судового збору до касаційної скарги Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області не надало.
Таким чином, суд касаційної інстанції зазначає, що скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги та надати суду документи, які підтверджуватимуть сплату судового збору у встановлених Законом порядку і розмірі.
Реквізити для сплати судового збору:
- Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102
- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783
- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
- Код банку отримувача (МФО): 899998
- Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007
- Код класифікації доходів бюджету: 22030102
- Судовий збір (Верховний Суд, 055)
- Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний господарський суд) (назва суду, де розглядається справа).
При заповненні платіжного документа у графі "Код платника" платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв'язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.
Верховний Суд повторює, що способом усунення недоліків касаційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 31.03.2025 у справі № 917/52/24 є:
(1) подання касаційної скарги в новій редакції, в якій слід навести та обґрунтувати передбачену (передбачені) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підставу (підстави) подання цієї скарги (із урахуванням змісту цієї ухвали);
(2) подання документів, що підтверджують сплату ним судового збору у розмірі 19 379, 20 грн на відповідні реквізити.
Керуючись статтями 174, 234, 290, 292, 314 ГПК України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 31.03.2025 у справі № 917/52/24 залишити без руху.
2. Надати скаржнику строк тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Міщенко І. С.