08 травня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/19298/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мамалуй О.О. - головуючий, Баранець О.М., Кондратова І.Д.,
за участю секретаря судового засідання - Федорової О.В.,
за участю представників:
позивача: не з'явилися,
відповідача: Волосюк Т. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву фізичної особи-підприємця Савіної Юлії Віталіївни
про прийняття додаткового рішення
у справі № 910/19298/23
за позовом фізичної особи-підприємця Савіної Юлії Віталіївни
до комунального підприємства «Київтранспарксервіс»
про визнання недійсними односторонніх правочинів про розірвання договорів,
1. Фізична особа-підприємець Савіна Юлія Віталіївна (далі - ФОП Савіна Ю.В., позивач) звернулася до господарського суду міста Києва з позовом до комунального підприємства «Київтранспарксервіс» (КП «Київтранспарксервіс», відповідач) про визнання недійсними односторонніх правочинів, оформлених листами відповідача від 15.05.2023 № 053/05-1800 та № 053/05-1799, про розірвання договорів про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування № ДНП-2015-07/10 від 20.07.2015 та № ДНП-2017-11/08 від 28.11.2017.
2. Рішенням господарського суду міста Києва від 25.03.2024 у справі № 910/19298/23, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2024, позовні вимоги задоволено повністю.
Визнано недійсним односторонній правочин комунального підприємства «Київтранспарксервіс» по достроковому розірванню договору про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування № ДНП-2015-07/10 від 20.07.2015, укладеного з фізичною особою-підприємцем Савіною Юлією Віталіївною, викладений у листі № 053/05-1800 від 15.05.2023.
Визнано недійсним односторонній правочин комунального підприємства «Київтранспарксервіс» по достроковому розірванню договору про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування № ДНП-2017-11/08 від 28.11.2017, укладеного з фізичною особою-підприємцем Савіною Юлією Віталіївною, викладений у листі № 053/05-1799 від 15.05.2023.
Присуджено до стягнення з комунального підприємства «Київтранспарксервіс» на користь фізичної особи-підприємця Савіної Юлії Віталіївни судовий збір у розмірі 4 294,40 грн.
3. Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2025 у справі № 910/19298/23 частково задоволено заяву фізичної особи-підприємця Савіної Юлії Віталіївни адвоката Мазур І.О. про ухвалення додаткового рішення.
Стягнуто з комунального підприємства «Київтранспарксервіс» на користь фізичної особи-підприємця Савіної Юлії Віталіївни 15 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.
4. Комунальне підприємство «Київтранспарксервіс» звернулося до Верховного Суду з касаційними скаргами на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2024, на рішення господарського суду міста Києва від 25.03.2024 та на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2025 у справі № 910/19298/23, в яких просить Суд скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог у повному обсязі та відмовити в задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового рішення.
5. У відзивах на касаційні скарги позивач повідомляв, що очікує понести, у зв'язку з розглядом касаційних скарг відповідача на рішення суду першої інстанції, постанову та додаткову постанову апеляційного господарського суду, витрати на правничу допомогу; докази понесення позивачем відповідних витрат будуть подані до суду протягом 5 днів після ухвалення Верховним Судом рішення по справі.
6. Постановою Верховного Суду від 24.04.2025 у справі № 910/19298/23 залишено без задоволення касаційні скарги комунального підприємства «Київтранспарксервіс», постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2024, рішення господарського суду міста Києва від 25.03.2024 та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2025 у справі № 910/19298/23 залишено без змін.
7. 29 квітня 2025 року фізична особа-підприємець Савіна Юлія Віталіївна звернулася до Верховного Суду із заявою про прийняття додаткового рішення, в якій просить приєднати до матеріалів справи № 910/19298/23 докази судових витрат позивача та ухвалити рішення про стягнення з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 14 567,00 грн.
8. 07 травня 2025 року від КП «Київтранспарксервіс» надійшли заперечення на заяву позивача про прийняття додаткового рішення, в якій відповідач просить Суд відмовити в задоволенні заяви ФОП Савіної Ю.В. повністю, судові витрати покласти на позивача.
9. Заява мотивована тим, що суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України та не присуджувати стороні на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
10. Розглянувши зазначене клопотання позивача, Суд вважає, що воно підлягає задоволенню з огляду на таке.
11. Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
12. За змістом ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
13. Частиною 1 ст. 124 ГПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
14. Згідно з ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
15. У частині 2 ст. 126 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
16. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
17. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. (ч. 4 ст. 126 ГПК України).
18. Відповідно до ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
19. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).
20. У розумінні положень ч. 5 та ч. 6 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
21. Об'єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 зазначає, що у ч. 5 ст. 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
22. Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
- чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
- чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
- поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо.
23. Верховний Суд звертає увагу на те, що у розгляді питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд повинен враховувати, що:
- не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність;
- суд зобов'язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою;
- витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною, чи тільки має бути сплачена.
24. У статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
25. Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.
26. Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
27. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
28. У заяві позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 14 567,00 грн та вказує на те, що матеріалами справи підтверджується понесення позивачем таких витрат.
29. З матеріалів справи вбачається, що у відзивах на касаційні скарги відповідача позивач повідомляв, що очікує понести, у зв'язку з розглядом касаційних скарг відповідача на судові рішення судів попередніх інстанцій, витрати на правничу допомогу; докази понесення позивачем відповідних витрат будуть подані до суду протягом 5 днів після ухвалення Верховним Судом рішення по справі.
30. Тобто позивач дотримав приписів ч. 1 ст. 124 та ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
31. На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано копію: ордеру серії АІ № 1615281 від 15.12.2023, виданого адвокатським об'єднанням «Юридична фірма «ГОЛДРЕЙН ПАРТНЕРС», договору про надання правової допомоги №192 ЮФ від 30.10.2023, рахунку № 001399 від 28.04.2025 на сплату 14 567,00 грн, акта виконаних робіт № 001399 від 28.04.2025 на суму 14 567,00 грн.
32. Представництво інтересів позивача під час розгляду даної справи в касаційній інстанції здійснювалось адвокатом Мазур Іриною Олександрівною, повноваження якої підтверджуються копією ордеру серії АІ № 1615281 від 15.12.2023, виданого адвокатським об'єднанням «Юридична фірма «ГОЛДРЕЙН ПАРТНЕРС».
33. Відповідно до п. 1.1 договору № 192 ЮФ про надання правової допомоги від 30.10.2023, укладеного між фізичною особою-підприємцем Савіною Юлією Віталіївною (клієнт) та адвокатським об'єднанням «Юридична фірма «ГОЛДРЕЙН ПАРТНЕРС» (далі - виконавець) клієнт доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання надавати послуги в обсязі та на умовах, передбачених цим договором. Сторони домовились, що клієнт доручає виконавцю надати правову допомогу у судових справах, учасником яких він є чи буде в майбутньому (п. 1.2. договору).
Відповідно до п. 4.1 договору послуги, що надаються виконавцем, клієнт оплачує в гривнях. Сторони домовились, що одна година роботи Об'єднання складає гривневий еквівалент 50 доларів США по курсу продажу АТ КБ «Приватбанк» без ПДВ.
34. 28 квітня 2025 року між фізичною особою-підприємцем Савіною Юлією Віталіївною та адвокатським об'єднанням «Юридична фірма «ГОЛДРЕЙН ПАРТНЕРС» підписано акт виконаних робіт № 001399, в якому зазначено про те, що послуги з надання правової допомоги були надані якісно та відповідно до домовленості сторін, а саме:
- 26.03.2025: підготовка процесуального документу: юридичний аналіз матеріалів справи, касаційної скарги, підготовка та подача відзиву ФОП Савіної Юлії Віталіївни на касаційну скаргу КП «Київтранспарксервіс» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2024 та на рішення господарського суду міста Києва від 25.03.2024 у справі № 910/19298/23 (4 год., сума 8 324,00 грн);
- 21.04.2025: підготовка процесуального документу: підготовка та подача відзиву ФОП Савіної Юлії Віталіївни на касаційну скаргу КП «Київтранспарксервіс» на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2025 у справі № 910/19298/23 (1 год., сума 2 081,00 грн);
- 24.04.2025: представництво: підготовка та участь у судовому засіданні в Касаційному господарському суд у складі Верховного суду у справі № 910/19298/23 о 12:00, з урахуванням часу на дорогу (2 год., сума 4 162,00 грн).
Вартість робіт з надання правової (правничої) допомоги становить - 14 567,00 грн.
35. Верховний Суд зазначає, що критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості тощо.
36. Як вбачається з матеріалів справи, позивача в судовому засіданні 24.04.2025 представляв адвокат Мазур І.О., що підтверджується протоколом судового засідання від 24.04.2025.
37. Крім того, Верховний Суд приймає до уваги, що позивач отримав такі послуги, як складання відзивів на касаційні скарги відповідача у цій справі, що підтверджується самими відзивами.
38. Верховний Суд зазначає, що складення та подання до Верховного Суду відзивів представником є дійсною та необхідною послугою, метою якої є донесення позиції та думки учасника справи щодо наявних касаційних скарг відповідача на рішення місцевого господарського суду, постанову та додаткову постанову суду апеляційної інстанції.
39. Дослідивши надані позивачем докази на підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу у Верховному Суді, Суд дійшов висновку, що заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу повною мірою відповідають обсягу наданих адвокатом послуг крізь призму критеріїв розумності, співмірності, встановлення їхньої дійсності, необхідності та не є надмірними, та наявні підстави для покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу.
40. Посилання відповідача на завищеність та необґрунтованість витрат позивача з обсягом наданих послуг Верховний Суд відхиляє, оскільки доводи відповідача не містять належного обґрунтування щодо необґрунтованості визначеної заявником суми, тобто не доводять обставин, за наявності яких Верховний Суд має підстави визначити інший розмір судових витрат, ніж той, що був доведений стороною.
41. Сама лише незгода сторони з розміром визначених іншою стороною витрат на професійну правничу допомогу, не може бути підставою для не покладення розміру заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
42. Ураховуючи положення статей 86, 123, 126, 129 ГПК України, надавши оцінку доказам та доводам позивача щодо розподілу відповідних витрат, запереченням відповідача, а також беручи до уваги принципи диспозитивності та змагальності господарського судочинства, критерії реальності, співмірності та розумності судових витрат, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 14 567,00 грн - витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 244, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Заяву фізичної особи-підприємця Савіної Юлії Віталіївни про прийняття додаткового рішення у справі № 910/19298/23 задовольнити.
2. Стягнути з комунального підприємства «Київтранспарксервіс» (вул. Леонтовича, буд. 6, м. Київ, 01030; ідентифікаційний код 35210739) на користь фізичної особи-підприємця Савіної Юлії Віталіївни ( АДРЕСА_1 ); реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) 14 567,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
3. Доручити господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.
Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. О. Мамалуй
Судді О. М. Баранець
І.Д. Кондратова