12 травня 2025 року
м. Київ
cправа № 914/2182/24
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Малашенкової Т.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення, скаржник)
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.03.2025
та додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.04.2025
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мішем»
до Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Приватне підприємство «ЄВРОІМЕКС-ІНВЕСТ»
про визнання частково недійсним та скасування рішення,
Відділення 28.04.2025 (згідно з поштовими відмітками на конверті) звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить, зокрема, скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.03.2025, додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.04.2025 у справі №914/2182/24, а рішення Господарського суду Львівської області від 16.12.2024 у справі № 914/2182/24 залишити без змін. Крім того, у прохальній частині касаційної скарги просить поновити строк на касаційне оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 17.03.2025 у справі № 914/2182/24.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.05.2025 для розгляду касаційної скарги у справі №914/2182/24 визначено колегію суддів у складі: головуючої судді - Малашенкової Т.М., суддів Бенедисюка І.М., Ємця А.А.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
У поданій касаційній скарзі Відділення з посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України зазначає, що апеляційним судом не були враховані висновки викладені у постановах Верховного Суду:
від 11.06.2020 у справі №910/10212/19, від 04.02.2021 у справі №910/17126/19, від 13.04.2021 у справі №921/120/20, від 20.05.2021 у справі №924/871/20, від 08.07.2021 у справі №914/938/20, від 22.07.2021 у справі №924/1096/20, від 27.01.2022 у справі №910/16243/20, від 22.12.2022 у справі №914/130/22, від 17.01.2023 у справі №914/3300/21, від 09.11.2023 у справі №924/1230/21, від 05.12.2023 у справі № 924/1266/21, від 07.05.2024 у справі №924/923/23, від 22.08.2024 у справі №910/20567/20, від 21.11.2024 у справі № 924/702/23 в частині необхідності здійснення оцінки доказів у справах про оскарження рішень органів Антимонопольного комітету України, які стосуються спотворення результатів торгів у порядку частини другої статті 86 ГПК України, враховуючи вірогідність і взаємний зв'язок доказів у справі у їх сукупності;
від 16.01.2020 у справі № 910/367/19, щодо застосування норм статей 7, 19 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Також Відділення у касаційній скарзі з посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України зазначає на відсутності висновків Верховного Суду щодо застосування пункту 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» в подібних правовідносинах, де аналогічними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог, фактичні обставини справи та однакове матеріально-правове регулювання.
З огляду на викладене касаційна скарга Відділення подана із додержанням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України. Отже, не є очевидно не прийнятною за пунктами 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України.
Так, згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
За приписами підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставку судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду встановлено в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Згідно з частиною першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставку судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру встановлено: 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Приписами статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024» (на момент подання позову) прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2024 року визначений у розмірі 3 028 грн.
У поданій касаційній скарзі Відділення просить « 2. Скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.03.2025 у справі № 914/2182/24, додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.04.2025 у справі № 914/2182/24, та залишити рішення Господарського суду Львівської області від 16.12.2024 у справі № 914/2182/24 без змін».
Як вбачається зі змісту судових рішень з цієї справи, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, на розгляд суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Мішем» (далі - ТОВ «Мішем») до Відділення про визнання частково недійсним та скасування рішення АМК №63/61-р/к від 17.07.2024 у справі №63/1-01-43-2021, в частині, що стосується ТОВ «Мішем».
Господарський суд Львівської області рішенням від 16.12.2024 у справі №914/2182/24 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Західним апеляційним господарським судом поставною від 17.03.2025 рішення Господарського суду Львівської області від 16.12.2024 у справі № 914/2182/24 скасовано. Апеляційні скарги ТОВ «Мішем» та Приватного підприємства «ЄВРОІМЕКС-ІНВЕСТ» задоволено. Позовні вимоги ТОВ «Мішем» задоволено. Визнано недійсним та скасовано в частині, що стосується ТОВ «Мішем» пункт 1, підпункт 1.1. пункту 1, пункт 2, підпункт 2.1. пункту 2 резолютивної частини рішення Адміністративної колегії Відділення «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафів» № 63/61-р/к від 17.07.2024 року у справі № 63/1-01-43-2021. Судові витрати за розгляд справи судом першої та апеляційної інстанцій покладено на відповідача. Стягнуто з Відділення на користь ТОВ «Мішем» 7 570 грн судового збору за розгляд справи судами першої та апеляційної інстанцій та стягнуто з Відділення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОІМЕКС-ІНВЕСТ» 3 633,60 грн судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції.
Отже, з урахуванням викладеного, беручи до уваги те, що сплата судового збору залежить від вимог скаржника та ураховуючи оскарження Відділенням постанови апеляційної інстанції, якою задоволено позовні вимоги позивача про визнання недійсним пунктів рішення Відділення в частин, що стосується позивача, а тому при поданні касаційної скарги у письмовій формі, ураховуючи вимогу немайнового характеру, скаржник мав сплати судовий збір, у сумі 6 056,00 грн (3 028 грн х 200%).
Всупереч зазначеним вимогам до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі. Відповідний доказ й не зазначено скаржником у додатках до касаційної скарги.
Враховуючи викладене вище, Верховний Суд зазначає, що з метою усунення допущеного недоліку оформлення касаційної скарги скаржнику слід надати докази сплати судового збору у розмірі 6 056,00 грн, який має бути перерахований за актуальними реквізитами, щодо сплати судового збору за подачу касаційної скарги до Верховного Суду на час вчинення такої дії.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити.
З огляду на викладене касаційна скарга Відділення підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України із наданням скаржникові строку для усунення зазначеного вище недоліку шляхом надання документа на підтвердження сплати судового збору за касаційну скаргу, ураховуючи немайновий характер вимоги, у сумі 6 056,00 грн, який має бути перерахований за реквізитами рахунку для зарахування до Державного бюджету України судового збору за розгляд справ Верховним Судом (Касаційним господарським судом), які розміщені на сайті «Судова влада України» та є актуальними на час вчинення дії.
Матеріали з усуненням недоліку касаційної скарги слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії цих матеріалів іншим учасникам справи, ураховуючи частину п'яту статті 42 ГПК України.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення названого недоліку або не в повному обсязі усунення недоліку протягом установленого строку матиме наслідок повернення касаційної скарги на підставі частини п'ятої статті 292 ГПК України, з огляду на зазначене вище.
Враховуючи, що касаційна скарга містить недолік, Суд вважає за необхідне залишити її без руху, а отже, заявлене клопотання щодо поновлення строку на касаційне оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 17.03.2025 у справі № 914/2182/24 розглядатиметься після усунення недоліку касаційної скарги.
Керуючись статтями 123, 174, 234, 235, 290, 291, 292 ГПК України, статтею 4 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.03.2025 та додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.04.2025 у справі №914/2182/24 - залишити без руху.
2. Надати Західному міжобласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України строк для усунення недоліку касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали. Повідомити скаржника про можливість подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду документи про усунення недоліків через систему Електронний суд або поштою на адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.
3. Роз'яснити Західному міжобласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто на підставі частини п'ятої статті 292 ГПК України.
4. Верховний Суд звертає увагу, що із введенням в дію Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 № 3200-IX: передбачені процесуальні наслідки недотримання вимог статті 6 ГПК України; суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Малашенкова