06 травня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/20143/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н. М. - головуючий, Баранець О. М., Кондратова І. Д.,
за участю секретаря судового засідання - Гнідобор А. В.,
представників учасників справи:
позивача - не з'явився,
відповідача - Клим'юк О. С., Ільчук О. С., Сорокін А. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду міста Києва
у складі судді Демидова В. О.
від 25.04.2024,
на постанову Північного апеляційного господарського суду
від 18.12.2024
у складі колегії суддів: Владимиренко С.В., Пономаренко Є.Ю., Ходаківська І.П.
за позовом ОСОБА_1
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "К5"
про визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів,
1. Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "К5" про визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів:
- від 27.05.2023 по питанню № 5 порядку денного, оформлене протоколом № 4 від 16.06.2023;
- від 16.09.2023 по питанням №№ 2, 3, 4, 5, 6 порядку денного, оформлене протоколом № 1 від 05.10.2023;
- скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу про зміну установчого документа від 16.05.2023 "16.06.2023 18:59:56, 1000691070001043640".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що прийняті на загальних зборах рішення впливають на права та інтереси ОСОБА_1 щодо участі у діяльності Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "К5", як юридичної особи, правомірності та законності інтересу у прийнятті відповідних змін до статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "К5". Як стверджує позивач, зміни до статуту прийняті з порушення приписів частини 14 статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", у редакції чинній на дату прийняття рішення, в частині кількості голосів необхідних для прийняття рішень. Прийняті загальними зборами рішення позбавили позивача можливості повною мірою реалізувати своє право на прийняття участі в управлінні будинком. Задоволення позовних вимог не призведе до негативних наслідків для інших співвласників.
2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
Позивач є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта.
Відповідно до протоколу №1 від 14.04.2019 установчих зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , прийнято рішення про створення Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "К5".
Рішенням установчих зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку від 14.04.2019, оформленим протоколом №1, затверджено статут Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "К5".
Згідно із протоколом № 2 загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "К5" від 02.02.2020 з 01.05.2020 обрано форму правління будинком шляхом самозабезпечення.
У розділі III статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "К5" визначено, що органами управління об'єднання є загальні збори об'єднання, правління об'єднання, ревізійна комісія об'єднання.
Вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Загальні збори вправі приймати рішення з усіх питань діяльності об'єднання. Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік. До виключної компетенції загальних зборів належить, зокрема, затвердження статуту, внесення змін до нього; затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту.
Відповідно до пункту 5 розділу ІІІ статуту загальні збори скликаються та проводяться правлінням об'єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. Правління (ініціативна група) не менш ніж за 14 днів з дати проведення загальних зборів вручає кожному співвласнику під розписку, направляє рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в будинку або на адресу електронної пошти (за згодою співвласника), письмове повідомлення про проведення загальних зборів. У повідомленні про проведення загальних зборів зазначається з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного. Повідомлення також розміщується у місцях загального користування, зокрема, біля вхідних дверей під'їзду та дошці оголошення, може бути оприлюднене у засобах масової інформації або на інтернет-сайті об'єднання або на сторінці об'єднання у соціальних мережах (у разі наявності).
У загальних зборах мають право брати участь усі співвласники (пункт 6 розділу ІІІ статуту).
Рішення на загальних зборах приймаються шляхом поіменного голосування. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників. Рішення про визнання переліку та розмірів внесків співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше 2/3 від загальної кількості голосів співвласників. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості голосів співвласників. Рішення загальних зборів викладається письмово та засвідчується особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату його голосування ("за" чи "проти") (пункт 8 розділу ІІІ статуту).
Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої пунктом 8 цього розділу, ініціатором зборів (правлінням або ініціативною групою) проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, відповідні рішення вважаються не прийнятими (пункт 9 розділу ІІІ статуту).
Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування (пункт 10 розділу ІІІ статуту).
27.05.2023 було проведено загальні збори співвласників Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "К5", з наступним порядком денним: 1. Вибори голови загальних зборів. 2. Звіт правління за 2021 та 2022 роки. 3. Звіт ревізійної комісії за 2021 та 2022 роки. 4. Затвердження балансу об'єднання та фінансового звіту за 2021 та 2022 роки. 5. Внесення змін до статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "К5" шляхом прийняття нової редакції. Визначення уповноваженої особи. 6. Внесення змін до Положення про ревізійну комісію Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "К5" шляхом прийняття нової редакції.
Рішення загальних зборів від 27.05.2023 оформлене протоколом №4 загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "К5" від 16.06.2023. З протоколу №4 від 16.06.2023 загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "К5", проведених 27.05.2023, вбачається, що загальна кількість співвласників - 916 осіб, присутні на загальних зборах власники (особисто та/або представники) - 128 осіб, у письмовому опитуванні взяли участь 442 особи. Підсумки голосування по питанню п'ятому порядку денного (з урахуванням голосів, поданих на загальних зборах співвласників, і голосів співвласників, отриманих під час проведення письмового опитування: "за" 37 556,73 голосів співвласників (59,16%); "проти": 1225,55 голосів співвласників (1,93%). Рішення прийнято.
Статут Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "К5" доповнено положеннями щодо використання електронних підписів співвласників та змінено підрахунок кількості голосів для прийняття рішень.
Відповідно до пункту 8 розділу ІІІ статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "К5" у новій редакції рішення на загальних зборах приймаються шляхом поіменного голосування. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласників (їх представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників. Рішення загальних зборів викладається письмово та засвідчується особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату його голосування ("за" чи "проти").
16.06.2023 приватним нотаріусом Маковеєвою О.В. проведено державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи за №1000691070001043640.
16.09.2023 відбулись загальні збори Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "К5" з наступним порядком денним: 1. Вибори голови загальних зборів. 2. Затвердження кошторису Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "К5" (загальний ремонтний, резервний фонди). Прийняття рішення стосовно винагороди голови та членів правління. Затвердження переліку та розміру внесків. Визначення повноважень правління. 3. Прийняття рішення щодо відео спостереження. Визначення джерела фінансування. 4. Створення фонду безпеки будинку. Затвердження кошторису безпеки будинку. Затвердження розміру та порядку сплати внеску. Визначення повноважень правління. 5. Створення фонду безпеки території. Затвердження кошторису безпеки території. Затвердження розміру та порядку сплати внеску. Визначення повноважень правління. 6. Прийняття рішення щодо витрат на асфальтування території по тильній (північній) стороні будинку. Затвердження спеціального кошторису. Визначення строків та розміру сплати внеску. 7. Встановлення строку повноважень ревізійної комісії.
Рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "К5" від 16.09.2023 оформлене протоколом №5 від 05.10.2023. Згідно із протоколом №5 від 05.10.2023 загальна кількість співвласників - 916 осіб, присутні на загальних зборах власники (особисто та/або представники) - 110 осіб, у письмовому опитуванні взяли участь 529 особи. Підсумки голосування по питанню другому порядку денного (з урахуванням голосів, поданих на загальних зборах співвласників, і голосів співвласників, отриманих під час проведення письмового опитування: "за" 40 024,48 голосів співвласників (63,04%); "проти": 2155,92 голосів співвласників (3,40%). Рішення прийнято. Підсумки голосування по питанню третьому порядку денного (з урахуванням голосів, поданих на загальних зборах співвласників, і голосів співвласників, отриманих під час проведення письмового опитування: "за" 41 239,00 голосів співвласників (64,96%); "проти": 941,40 голосів співвласників (1,48%). Рішення прийнято. Підсумки голосування по питанню четвертому порядку денного (з урахуванням голосів, поданих на загальних зборах співвласників, і голосів співвласників, отриманих під час проведення письмового опитування: "за" 33 988,92 голосів співвласників (53,54%); "проти": 8191,48 голосів співвласників (12,90%). Рішення прийнято. Підсумки голосування по питанню п'ятому порядку денного (з урахуванням голосів, поданих на загальних зборах співвласників, і голосів співвласників, отриманих під час проведення письмового опитування: "за" 31 815,23 голосів співвласників (59,57%); "проти": 4 365,17 голосів співвласників (6,87%). Рішення прийнято. Підсумки голосування по питанню шостому порядку денного (з урахуванням голосів, поданих на загальних зборах співвласників, і голосів співвласників, отриманих під час проведення письмового опитування: "за" 36 105,73 голосів співвласників (56,87%); "проти": 6 074,67 голосів співвласників (9,57%). Рішення прийнято.
Позивач був особисто присутній на загальних зборах 27.05.2023 та 16.09.2023, що ним не оспорюється, доказів зворотного суду не надано. Так само позивачем не оскаржується порядок скликання загальних зборів 27.05.2023 та 16.09.2023, та правомірність їх проведення.
3. Короткий зміст судових рішень
Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.04.2024 у справі № 910/20143/23, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2024, у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції мотивовані тим, що:
- прийняття на загальних зборах 27.05.2023 рішення про нову редакцію статуту, зокрема, щодо підрахунку кількості голосів для прийняття рішень більшістю половини загальної кількості співвласників, за яке проголосували більше половини загальної кількості співвласників (з урахуванням голосів, поданих на загальних зборах співвласників, і голосів співвласників, отриманих під час проведення письмового опитування: "за" 37 556,73 голосів співвласників (59,16%); "проти": 1225,55 голосів співвласників (1,93%)), відповідає вимогам частини 14 статті 10 Закону України "Про Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" та відповідає висновкам Верховного Суду, які в силу частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України враховуються при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин;
- твердження позивача про невідповідність нової редакції статуту щодо прийняття рішень загальними зборами Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "К5" більшістю половини від загальної кількості співвласників багатоквартирного будинку вимогам частини 14 статті 10 Закону України "Про Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" не заслуговують на увагу, оскільки наведеною нормою закону не обмежено право співвласників Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку на загальних зборах прийняти рішення про внесення змін до статуту щодо порядку встановлення необхідної кількості голосів для прийняття рішення з будь-якого питання, у тому числі визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядку управління та користування спільним майном, передачі у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд - більшістю половини загальної кількості співвласників;
- позивачу було надано можливість ознайомитись із результатами голосування на загальних зборах 27.05.2023 та 16.09.2023, будь-яких тверджень щодо невідповідності кількості голосів з прийняття спірних рішень та/або невідповідності листків голосування та письмового опитування вимогам Закону України "Про Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" позивачем не наведено та не доведено, а судом апеляційної інстанції не встановлено;
- на загальних зборах 16.09.2023 рішення по питанню другому порядку денного, з урахуванням голосів, поданих на загальних зборах співвласників і голосів співвласників, отриманих під час проведення письмового опитування проголосували: "за" 40 024,48 голосів співвласників (63,04%); "проти": 2155,92 голосів співвласників (3,40%). Рішення прийнято. По питанню третьому порядку денного, з урахуванням голосів, поданих на загальних зборах співвласників, і голосів співвласників, отриманих під час проведення письмового опитування проголосували: "за" 41 239,00 голосів співвласників (64,96%); "проти": 941,40 голосів співвласників (1,48%). Рішення прийнято. По питанню четвертому порядку денного, з урахуванням голосів, поданих на загальних зборах співвласників, і голосів співвласників, отриманих під час проведення письмового опитування проголосували: "за" 33 988,92 голосів співвласників (53,54%); "проти": 8191,48 голосів співвласників (12,90%). Рішення прийнято. По питанню п'ятому порядку денного, з урахуванням голосів, поданих на загальних зборах співвласників, і голосів співвласників, отриманих під час проведення письмового опитування проголосували: "за" 31 815,23 голосів співвласників (59,57%); "проти": 4365,17 голосів співвласників (6,87%). Рішення прийнято. По питанню шостому порядку денного, з урахуванням голосів, поданих на загальних зборах співвласників, і голосів співвласників, отриманих під час проведення письмового опитування проголосували: "за" 36 105,73 голосів співвласників (56,87%); "проти": 6 074,67 голосів співвласників (9,57%). Рішення прийнято;
- рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "К5" прийняті 16.09.2023 з урахуванням нової редакції статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "К5" стосовно підрахунку кількості голосів, з прийняттям рішень про затвердження кошторису Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "К5" (загальний ремонтний, резервний фонди); стосовно винагороди голови та членів правління; затвердження переліку та розміру з внесків; визначення повноважень правління; прийняття рішення щодо відео спостереження, визначення джерела фінансування; створення фонду безпеки будинку, затвердження кошторису безпеки будинку, затвердження розміру та порядку сплати внеску, визначення повноважень правління; створення фонду безпеки території, затвердження кошторису безпеки території, затвердження розміру та порядку сплати внеску, визначення повноважень правління; прийняття рішення щодо витрат на асфальтування території по тильній (північній) стороні будинку, затвердження спеціального кошторису, визначення строків та розміру сплати внеску, за які проголосували більшість половини співвласників багатоквартирного будинку, є такими, що прийняті відповідно до вимог Закону України "Про Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" та статуту;
- станом на дату проведення спірних загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "К5", Закон України "Про Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" не зобов'язував Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку ознайомлювати співвласників із зведеною інформацією про результати голосування кожного із співвласників;
- враховуючи, що позивач був присутній на загальних зборах Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "К5" 27.05.2023 та 16.09.2023, тобто мав можливість реалізувати свої права, а також враховуючи баланс інтересів усіх співвласників та самого об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, суди дійшли висновку, що в даній справі позивач не довів, яким чином оскаржуване рішення порушує його право або інтерес та не зазначив яким чином задоволення позовних вимог у цій справі призведе до поновлення прав і законних інтересів, за захистом яких позивач звернувся з цим позовом до суду, і яких саме.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи
ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2024 у справі № 910/20143/23, в якій просить скасувати оскаржувані рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції (з урахуванням додаткових пояснень та уточнень до касаційної скарги).
У якості підстав касаційного оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2024 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2024 у справі № 910/20143/23 ОСОБА_1 зазначив наявність виключних випадків, передбачених пунктами 1 та 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме:
- суди порушили принцип верховенства права, правової визначеності, критерій "якість закону" і обов'язок застосувати найбільш сприятливий для особи спосіб тлумачення закону у разі його невідповідності таким критеріям; неправильно застосували норму частини 14 статті 10 Закону України "Про Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку"; не врахували висновки, викладені у рішенні Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020, постановах Великої Палати Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 812/292/18, від 16.10.2024 у справі № 911/952/22, з посиланням на ухвалу Великої Палати Верховного Суду від 11.10.2023 у справі № 607/1662/21; суди неправомірно послалися на нову редакцію частини 14 статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" та не врахували правові позиції Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 08.09.2021 у справі № 9901/315/20 та від 07.11.2024 у справі № 9901/468/21.
- відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування частини 4 статті 6, абзацу 3 частини 1 статті 14 Закону України "Про Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" та частини 2 статті 6 Господарського процесуального кодексу України.
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "К5" подало до Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
ОСОБА_1 подав відповідь на відзив Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "К5" на касаційну скаргу.
Крім того, 05.05.2025 ОСОБА_1 подав до Верховного Суду клопотання, в якому просить провести розгляд справи без його участі за наявними у матеріалах справи документами.
5. Розгляд клопотань
ОСОБА_1 подав до Верховного Суду клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Дане клопотання мотивовано, зокрема тим, що існує необхідність розгляду питання належного користування ЄСІТС судами та учасниками (їх представниками) судових проваджень для: - формування правової позиції щодо процесуальних наслідків порушень; - забезпечення єдності правозастосування та розвитку права; - запобігання правовій невизначеності при використанні системи, яка є обов'язковою інфраструктурною складовою сучасного судочинства; - захисту прав учасників судового процесу; - забезпечення розвитку права, формування єдиної правозастосовчої практики.
Відповідно до частини 5 статті 302 Господарського процесуального кодексу України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Тобто, по-перше, правова проблема має існувати не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості справ, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності; мають існувати обставини, з яких вбачається, що відсутня стала судова практика у відповідних питаннях, поставлені правові питання не визначені на нормативному рівні, відсутні процесуальні механізми вирішення такого питання тощо; по-друге, вирішення виключної правової проблеми вплине на забезпечення сталого розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.
Про виключність правової проблеми з точки зору якісного критерію можуть свідчити такі обставини: з касаційної скарги вбачається, що суди припустилися явної й грубої помилки у застосуванні норм процесуального та матеріального права, в тому числі свавільного розпорядження повноваженнями, й перегляд справи Великою Палатою Верховного Суду потрібен з метою унеможливлення її повторення у подальшій судовій діяльності; норми матеріального чи процесуального права були застосовані судами першої чи апеляційної інстанцій таким чином, що постає питання щодо дотримання принципу пропорційності, тобто забезпечення належного балансу між приватними та публічними інтересами; наявні колізії в нормах матеріального права, що викликає необхідність у застосуванні аналогії закону чи права, або постає питання щодо дотримання принципу верховенства права.
При цьому справа буде мати принципове значення, якщо йдеться про правове питання, яке потребує пояснення і зустрічається у невизначеній кількості справ у разі, якщо надана на нього відповідь піддається сумніву або якщо існують різні відмінні позиції і це питання ще не вирішувалося вищою судовою інстанцією, а також необхідне тлумачення щодо застосування нових законів. Разом з тим не є виключною правовою проблемою правове питання, відповідь на яке є настільки ясною і чіткою, що вона може бути знайдена без будь-яких проблем.
Верховний Суд зазначає, що застосування таких критеріїв є сталим і послідовним, викладеним Верховним Судом і Великою Палатою Верховного Суду, у низці судових рішень (наприклад, від 10.07.2019 у справі №431/5643/16-ц, від 28.04.2020 у справі №357/13182/18, від 23.06.2020 у справі №910/8130/17, від 09.07.2020 у справі №610/1065/18, від 15.09.2020 у справі №910/32643/15, від 13.10.2020 у справі №640/17296/19, від 23.10.2020 у справі №906/677/19, від 14.04.2021 у справі №757/50105/19, від 22.04.2021 року у справі №640/6432/19, від 28.04.2021 у справі №916/1977/20, від 18.05.2021 у справі №758/733/18), адже виключна правова проблема, необхідність для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики є оціночними поняттями.
За оцінкою Верховного Суду, заявлене позивачем клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду не містить аргументовано переконливого обґрунтування наявності глибоких розходжень у судовій практиці щодо застосування однієї і тієї ж норми права, в тому числі наявності правових висновків суду касаційної інстанції, які прямо суперечать один одному у справах з подібними правовідносинами; не викладено правової проблеми, яка б потребувала узгодження висновків Верховного Суду, зроблених за результатами розгляду справ судами різних юрисдикцій; за відсутності також і посилання на справи, у яких виникає проблема правозастосування з подібними правовідносинами.
Отже, заявлене скаржником клопотання не містить належного обґрунтування виключної правової проблеми за кількісним та якісним критеріями, які б надавали можливість подолати бар'єр означених показників, а обставини, наведені у клопотанні, не дають Суду підґрунтя вважати, що існують підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
У зв'язку з наведеним вище, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду та про відмову в задоволенні клопотання позивача про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
6. Позиція Верховного Суду
Імперативними приписами частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Здійснюючи касаційне провадження у даній справі, Суд зазначає таке.
Положеннями статті 385 Цивільного кодексу України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.
Статтею 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено, що об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання (частина 4 статті 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку").
Отже, Закон України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначає об'єднання співвласників багатоквартирного будинку як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.
Як зазначалось вище, спір у даній справі пов'язаний з визнанням недійсними рішень загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "К5", оформлених протоколами загальних зборів № 4 від 16.06.2023 та № 1 від 05.10.2023 про: - внесення змін до статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "К5"; - затвердження кошторису Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "К5" (загальний ремонтний, резервний фонди). Прийняття рішення стосовно винагороди голови та членів правління. Затвердження переліку та розміру з внесків. Визначення повноважень правління; - прийняття рішення щодо відео спостереження. Визначення джерела фінансування; - створення фонду безпеки будинку. Затвердження кошторису безпеки будинку. Затвердження розміру та порядку сплати внеску. Визначення повноважень правління; - створення фонду безпеки території. Затвердження кошторису безпеки території. Затвердження розміру та порядку сплати внеску. Визначення повноважень правління; - прийняття рішення щодо витрат на асфальтування території по тильній (північній) стороні будинку. Затвердження спеціального кошторису. Визначення строків та розміру сплати внеску.
Суд зазначає, що частинами 1, 2 статті 14 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Позовом у процесуальному розумінні є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві викладає предмет і підстави позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить ухвалити судове рішення. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.
Підстави позову становлять ті обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, вказуючи при цьому на докази, що стверджують позов, зокрема, факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.
В свою чергу, на суд покладений обов'язок перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
Отже, предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Згідно із статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно із частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
У частині 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України зазначається, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Отже, зазначені норми закону визначають об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Підставою для звернення до суду є наявність порушеного права і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Тобто правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод чи інтересів.
Застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб'єктивного права (інтересу); порушення такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством). Відсутність (недоведеність) будь-якої із зазначених умов унеможливлює задоволення позову. Інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суди мають враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, уникати зайвого втручання в питання створення і діяльності об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, які вирішуються виключно установчими зборами співвласників (див. постанову Верховного Суду від 07.11.2023 у справі № 920/1261/21).
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати чи буде воно відновлене у заявлений спосіб. Позов може бути задоволений лише у випадку встановлення факту порушення, не визнання або оспорення відповідачем (відповідачами) прав, свобод чи інтересів позивача. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову. При цьому Верховний Суд зазначив про те, що інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суд має враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, уникати зайвого втручання в питання створення і діяльності об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, які вирішуються виключно установчими зборами співвласників (див. постанову Верховного Суду від 07.11.2023 у справі № № 916/3574/21).
Заявляючи позов про визнання недійсним рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку позивач має довести (підтвердити) в установленому законом порядку протиправність рішення та, яким чином оспорюване ним рішення порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Отже, суд має з'ясувати чи було порушено право позивача, і у чому саме полягає таке порушення та яким чином може бути відновлено у цьому спорі, і у залежності від встановлених обставин справи вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для його захисту (див. постанову Верховного Суду від 22.11.2023 у справі № 916/2929/22).
Відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові (див. постанову Верховного Суду від 22.11.2023 у справі № 917/1531/21).
Верховний Суд у постанові від 15.11.2023 у справі № 917/1891/21 за позовами співвласника багатоквартирного будинку до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку щодо оскарження рішення загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку зазначив, що виключно встановлення окремих порушень під час скликання та проведення загальних зборів учасників юридичних осіб не призводить до обов'язкового визнання недійсним рішення таких зборів. При цьому Верховний Суд констатував, що інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо визнання недійсними рішення загальних зборів, суди мають враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, уникати зайвого втручання в питання діяльності об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, які вирішуються загальними зборами співвласників.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, позивач був особисто присутній на загальних зборах 27.05.2023 та 16.09.2023, що ним не оспорюється.
Позивачем не оскаржується порядок скликання загальних зборів 27.05.2023 та 16.09.2023, та правомірність їх проведення.
Разом з тим, підставою позову про визнання недійсними спірних рішень позивач обґрунтував тим, що зміни до статуту відповідача прийняті з порушення приписів частини 14 статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", у редакції чинній на дату прийняття рішення, в частині кількості голосів необхідних для прийняття рішень. При цьому подальше прийняття загальними зборами рішень на підставі таких положень статуту є незаконним.
Згідно із частинами 12, 13 статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" (в редакції чинній на момент прийняття загальними зборами рішення про внесення змін у статут) кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Статутом об'єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах.
Частиною 14 статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" (в редакції чинній на момент прийняття загальними зборами рішення про внесення змін у статут) рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.
Велика Палата Верховного Суду у пункті 8.46 постанови від 01.02.2022 у справі №910/5179/20 зазначила, що для визначення необхідної кількості голосів із питання визначення переліку та розміру внесків і платежів співвласників судам належить, поряд із приписами частини 14 статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", застосовувати положення статуту об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, які можуть не передбачати спеціальних вимог щодо кількості голосів, що необхідні для прийняття рішення по такому питанню, у дві третини загальної кількості голосів співвласників, і тоді зазначене питання буде вирішуватися більшістю голосів співвласників. Такі ж правила застосовуються і до рішень про затвердження кошторису на утримання будинку та прибудинкової території, оскільки кошторис визначає розмір видатків, які мають бути покриті внесками і платежами співвласників.
У постанові Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 908/1445/21 зроблено такі висновки щодо застосування частин 13, 14 статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку":
«На відміну від порядку визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах, який за статутом об'єднання може бути іншим, ніж встановлено частиною 13 статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", кількість голосів, яка необхідна для прийняття рішень про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд, становить не менш, як дві третини загальної кількості усіх співвласників, що встановлено частиною 14 статті 10 вказаного Закону.
Тобто статтею 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднанню надано право встановлювати інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах, проте не саму кількість голосів, що необхідна для прийняття рішень (постанова Верховного Суду від 12.05.2021 по справі № 910/9469/20).
Для встановлення необхідної кількості голосів із питання визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядку управління та користування спільним майном, передачі у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд судам необхідно, поряд із приписами частини 14 статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", застосовувати положення статуту ОСББ, які можуть не передбачати спеціальних вимог щодо кількості голосів, що необхідні для прийняття рішення по такому питанню, у дві третини загальної кількості голосів співвласників, і тоді зазначене питання буде вирішуватися більшістю голосів співвласників. Тобто, у випадку визначення в статуті кількості голосів, необхідних для прийняття відповідного рішення, така (кількість) повинна відповідати приписам наведених норм (не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників), прийняття відповідних рішень більшістю голосів можливо лише у разі, якщо б статутом взагалі не було передбачено прийняття таких рішення.».
Отже, враховуючи наведене Суд зазначає, що положеннями частини 14 статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" не встановлено обов'язок для об'єднання співвласників багатоквартирного будинку щодо обов'язкового зазначення в статуті об'єднання співвласників багатоквартирного будинку спеціальних вимог щодо кількості голосів, що необхідні для прийняття рішення про визначення переліку та розміру внесків і платежів співвласників.
Відтак, як правомірно зазначили суди попередніх інстанцій, рішення загальних зборів про внесення змін до статуту, якими передбачено, що всі рішення вважаються прийнятими, якщо за нього проголосували співвласників (їх представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників, не суперечить положенням частини 14 статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".
При цьому судами встановлено, що за підсумками голосування по питанню щодо внесення змін до статуту: "за" 37 556,73 голосів співвласників (59,16%); "проти": 1225,55 голосів співвласників (1,93%).
Водночас, як встановлено судами попередніх інстанцій, за рішення загальних зборів від 16.09.2023 по питанням №№ 2, 3, 4, 5, 6 порядку денного, оформлені протоколом № 1 від 05.10.2023, проголосувало більше половини загальної кількості співвласників, що відповідає положенням статуту відповідача, в редакції від 27.05.2023, та як вже було зазначено не суперечить положенням частини 14 статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".
Разом з тим, суд апеляційної інстанції врахував аргументи позивача про ухвалення судом першої інстанції рішення на підставі неналежних доказів - листків голосування та листків опитування із закритою інформацією стосовно співвласників багатоквартирного будинку, та витребував у відповідача зазначені докази з відкритою інформацією для встановлення правильності прийняття оспорюваних рішень на загальних зборах.
Здійснивши дослідження наявних у справі доказів, суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції про те, що оскаржувані рішення прийняті відповідно до вимог Закону України "Про Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" та статуту. Наведене судом касаційної інстанції не переоцінюється в силу положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи наведене, а також врахувавши те, що позивач був присутній на загальних зборах 27.05.2023 та 16.09.2023, мав можливість реалізувати свої права, з огляду на баланс інтересів усіх співвласників та самого об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову за недоведеності позивачем порушеного права, яке підлягає судовому захисту.
При цьому, аргументи скаржника щодо неправильного застосування судами частини 4 статті 6, абзацу 3 частини 1 статті 14 Закону України "Про Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", щодо прийняття оскаржуваних рішень всупереч правовим позиція Європейського суду з прав людини та Великої Палати Верховного Суду щодо "якості закону" та щодо наявності виключної правової проблеми зводяться до власного помилкового тлумачення положень норм Закону України "Про Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".
До того ж, у справі №812/292/18 (на яку посилається скаржник у касаційній скарзі) предметом спору було скасування рішення ГУ ДФС у Луганській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску і висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 стосуються питань щодо застосування частини другої статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" стосовно платників єдиного внеску які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція.
У справі № 911/952/22, на яку посилається скаржник, Велика Палата Верховного Суду виклала висновки щодо таких питань: - щодо можливості вважати формулювання в господарському договорі "за кожний день прострочення" установленням іншого, ніж визначено частиною шостою статті 232 ГК України, строку нарахування штрафних санкцій; - щодо зазначення в рішенні про нарахування відсотків до моменту виконання рішення і охоплення частиною десятою статті 238 ГПК України, частинами десятою, одинадцятою статті 265 ЦПК України вимоги про стягнення 3 % річних; - щодо зменшення розміру пені та штрафу.
Таким чином, за змістовим, суб'єктним і об'єктним критеріями правовідносини в справах №№ 812/292/18, 911/952/22 і в справі № 910/20143/23, що розглядається, не є подібними з огляду на істотні відмінності в нормативно-правовому регулюванні прав та обов'язків сторін, що зумовлює різний зміст спірних правовідносин, і, як наслідок, виключає застосування вказаних скаржником правових висновків як нерелевантних для вирішення цього спору.
Крім того, Суд не приймає до уваги посилання скаржника на ухвалу Великої Палати Верховного Суду від 11.10.2023 у справі № 607/1662/21, якою справу повернуто на розгляд колегії суддів касаційного суду у складі Верховного Суду, з огляду на частину 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Колегія суддів також відхиляє доводи скаржника про те, що суди неправомірно послалися на нову редакцію частини 14 статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" та не врахували правові позиції Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 08.09.2021 у справі № 9901/315/20 та від 07.11.2024 у справі № 9901/468/21, оскільки судами процитовано нову редакцію частини 14 статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" на виконання положень статей 238, 282 Господарського процесуального кодексу України щодо мотивів відхилення аргументів позивача. Зокрема, суди попередніх інстанцій при відхиленні аргументів позивача щодо ненадання йому відповідачем зведеної інформації про результати голосування кожного із співвласників зазначили, що такий обов'язок у відповідача виник у зв'язку із внесенням Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення управління багатоквартирними будинками» від 14.07.2023 №3270-ІХ змін у статтю 14, в той час як станом на дату проведення спірних загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "К5", Закон України "Про Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" не зобов'язував Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку ознайомлювати співвласників із зведеною інформацією про результати голосування кожного із співвласників.
Щодо посилання скаржника на порушення судом апеляційної інстанції положень частини 2 статті 6 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до частини 2 статті 6 Господарського процесуального кодексу України позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до господарського суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в день надходження документів.
Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі (частина 8 статті 6 Господарського процесуального кодексу України).
Суд проводить розгляд судової справи за матеріалами у формах, визначених Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина 9 статті 6 Господарського процесуального кодексу України).
Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції, або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги (частина 10 статті 6 Господарського процесуального кодексу України).
Отже, враховуючи положення статті 6 Господарського процесуального кодексу України реєстрація в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами не позбавляє особу права на подання документів до суду в паперовій формі, проте саме в електронній формі особа, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІТС може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії виключно за допомогою ЄСІТС, з використанням власного електронного підпису, якщо інше не передбачено Господарським процесуальним кодексом України.
Тож альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС.
Відповідно до пункту 122 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей. Електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.
Відповідно до пункту 123 Положення до матеріалів судової справи в електронному вигляді в АСДС належать:
123.1) у разі подання до суду процесуальних та інших документів, що стосуються розгляду судових справ, в електронній формі за допомогою підсистеми "Електронний суд": реєстраційні картки; відомості про отримання або надсилання електронних документів; позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи в електронній формі, що подані до суду з використанням підсистеми "Електронний суд"; процесуальні та інші документи в електронній формі, виготовлені судом та надіслані на офіційні електронні адреси учасників судового процесу за допомогою ЄСІТС; інші електронні документи, створені в АСДС в автоматичному режимі (протоколи автоматизованого розподілу справи, протоколи фіксування судових засідань, технічні записи судових засідань тощо);
123.2) у разі подання до суду процесуальних та інших документів, що стосуються розгляду судових справ, у паперовій формі: реєстраційні картки; відомості про отримання або надсилання електронних документів; процесуальні та інші документи в електронній формі, виготовлені судом; інші електронні документи, створені в АСДС в автоматичному режимі (протоколи автоматизованого розподілу справи, протоколи фіксування судових засідань, технічні записи судових засідань тощо).
Пунктом 124 Положення передбачено, що у разі надходження заяви учасника справи про ознайомлення з матеріалами справи чи окремими документами в електронному вигляді через систему Електронний суд, суд, який отримав таку заяву, забезпечує сканування відповідних матеріалів справи у паперовій формі, що перебуває в такому суді, та долучення їх до матеріалів електронної судової справи. У разі відсутності відповідного клопотання учасника справи суд забезпечує сканування матеріалів справи в паперовій формі та долучення їх до матеріалів електронної судової справи з урахуванням наявних у суді можливостей та в разі передання справи до суду іншої інстанції.
У судовому засіданні 28.10.2024 суд апеляційної інстанції зобов'язав відповідача надати листки голосування та письмового опитування з відкритими відомостями стосовно співвласників багатоквартирного будинку з метою перевірки правомірності прийнятих оспорюваних рішень від 27.05.2023 та від 16.09.2023.
Відповідач на виконання вимог суду апеляційної інстанції, 19.11.2024 через канцелярію суду, у паперовому вигляді надав опис документів з реєстраційної справи, що надаються за запитом від 30.10.2024 (оригінал) та оригінал платіжної інструкції від 29.10.2024 №3333, призначення платежу - плата за надання відомостей з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно на суму 2 730,00 грн - 2 арк.; результати голосування загальних збрів ОСББ від 27.05.2023 - пакетом 1343 арк.; результати голосування загальних збрів ОСББ від 16.09.2023 - пакетом 1383 арк., які долучені судом апеляційної інстанції до матеріалів справи №910/20143/23.
Про подання відповідачем зазначених доказів було повідомлено позивача у судовому засіданні, яке відбулося 25.11.2024.
Крім того, судом апеляційної інстанції 25.11.2024 зобов'язано відповідача надіслати позивачу в електронному вигляді документи, надані на виконання вимог суду апеляційної інстанції.
02.12.2024 відповідачем сформовано та подано до Північного апеляційного господарського суду через систему "Електронний суд" заяви на виконання вимог суду щодо надання копій позивачу наданих документів в електронному вигляді.
Касаційна скарга не містить доводів про те, яким чином наявність/відсутність відомостей в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі про подання 19.11.2024 відповідачем документів на виконання вимог суду, порушує права позивача та вплинуло на законність і обґрунтованість постанови суду апеляційної інстанції з огляду на його обізнаність як про надання таких доказів так і про їх зміст.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що наведені скаржником підстави касаційного оскарження, передбачені у пунктах 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не отримали підтвердження після відкриття касаційного провадження.
Суд зазначає, що наведені у касаційній скарзі доводи фактично зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій стосовно оцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин, та спрямовані на доведення необхідності переоцінки доказів і встановленні інших обставин, які, на думку скаржника, свідчить про наявність підстав для скасування оскаржуваних додаткового рішення та постанови.
Суд акцентує, що, переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини 3 статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію "суду права", а не "факту", отже, відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.
Незгода скаржника з рішеннями судів попередніх інстанцій або з правовою оцінкою та правовими висновками, які містяться в рішеннях, не свідчить про їх незаконність.
За таких обставин, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи та в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість скарги та про відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.
Верховний Суд, враховуючи рішення ЄСПЛ від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» та від 28.10.2010 у справі «Трофимчук проти України», зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 Господарського процесуального кодексу України).
З огляду на вищенаведене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції без змін через відсутність передбачених процесуальним законом підстав для їх скасування.
8. Судові витрати
Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
3. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2024 у справі № 910/20143/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Н. М. Губенко
Судді О. М. Баранець
І. Д. Кондратова