06 травня 2025 року
м. Київ
cправа № 914/653/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н. М. - головуючий, Бакуліна С. В., Кондратова І. Д.,
за участю секретаря судового засідання - Гнідобор А. В.,
представників учасників справи:
позивача - Глазков Є. С. , Петровський Ю. І.,
відповідача - не з'явився,
третьої особи 1 - не з'явився,
третьої особи 2 - Наход А. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3
на рішення Господарського суду Львівської області
у складі судді Трускавецького В. П.
від 09.08.2024 та
на постанову Західного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Орищин Г. В., Галушко Н. А., Желік М. Б.
від 25.11.2024
за позовом ОСОБА_4
до Приватного підприємства "Перша соціальна медична лабораторія "Ескулаб"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3
про визнання недійсним рішень загальних зборів, визнання недійсним статуту та скасування реєстраційних дій/записів,
ОСОБА_4 звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Приватного підприємства "Перша соціальна медична лабораторія "Ескулаб", в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просив:
- визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Приватного підприємства "Перша соціальна медична лабораторія "Ескулаб" від 16.10.2023, оформлене протоколом № 16/10/23;
- визнати недійсним повністю з моменту затвердження статут Приватного підприємства "Перша соціальна медична лабораторія "Ескулаб" від 16.10.2023 в новій редакції, затверджений протоколом № 16/10/23 загальних зборів його учасників від 16.10.2023;
- визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Приватного підприємства "Перша соціальна медична лабораторія "Ескулаб" від 01.05.2024, оформлене протоколом № 01/05/24;
- скасувати реєстраційні дії/записи.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 09.08.2024 у справі № 914/653/24, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 25.11.2024, позов задоволений повністю.
ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Львівської області від 09.08.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 25.11.2024 у справі № 914/653/24, в якій просить скасувати оскаржувані рішення та прийняти нове рішення про відмову у позові.
Підставою касаційного оскарження ОСОБА_2 визначив пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме: судами попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень у справі № 914/653/24 не враховано висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17, від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц, постановах Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18, від 02.10.2019 у справі № 922/1899/16, від 10.09.2020 у справі № 904/3368/18, від 10.11.2021 у справі № 924/881/20, від 15.02.2023 у справі № 910/8343/21, щодо застосування наступних норм права:
- частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України - задоволення позовних вимог не відповідає меті господарського судочинства, оскільки не спрямоване на ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів ОСОБА_4 і не призведе до поновлення таких прав (більше того, призведе до погіршення становища всіх учасників справи); також судами попередніх інстанцій не з'ясовано, а позивачем не доведено, у чому саме полягало порушення прав та/або законних інтересів ОСОБА_4 як учасника підприємства;
- частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України - прийняті рішення не відповідають завданню господарського судочинства; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин судами попередніх інстанцій не враховано висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду;
- статті 16 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 5 Господарського процесуального кодексу України - судами попередніх інстанцій обрано спосіб захисту, не передбачений законом, який не призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.
ОСОБА_2 також зауважив, що судами попередніх інстанцій не застосовано статтю 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки задоволення позову в даному випадку не є ефективним засобом захисту в розумінні вказаної Конвенції та практики Європейського суду з прав людини, внаслідок чого судами попередніх інстанцій також було порушено частину 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України (не застосовано Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та належну практику Європейського суду з прав людини); судами не враховано суперечливої поведінки позивача та порушення принципу справедливості, внаслідок чого не застосовано пункт 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України; судами не враховано порушення позивачем таких загальних засад цивільного законодавства, як розумність та справедливість, оскільки ОСОБА_4 голосував "ЗА" відповідні питання порядку денного оскаржуваних рішень загальних зборів. На думку скаржника, така поведінка позивача не відповідає його попереднім заявам або поведінці, і при цьому, інші учасники підприємства, розумно покладалися на прийняті рішення, що наразі оскаржуються (висновки щодо недопустимості такої суперечливої поведінки та порушення внаслідок цього принципу справедливості викладені в постановах Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 10.04.2019 у справі № 390/34/17, від 07.10.2020 у справі № 450/2286/16-ц, від 16.06.2021 у справі № 554/4741/19, від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20, від 18.04.2022 у справі № 520/1185/16-ц, від 14.12.2022 у справі 126/2200/20).
Крім того, ОСОБА_3 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Львівської області від 09.08.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 25.11.2024 у справі № 914/653/24, в якій просить скасувати оскаржувані рішення та прийняти нове рішення про відмову у позові.
У касаційній скарзі, в обґрунтування наявності виключного випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, ОСОБА_3 уточнив, що ухвалюючи оскаржувані судові рішення суди не вірно застосували статтю 55 Конституції України, статті 15, 16 Цивільного кодексу України, статтю 4 Господарського процесуального кодексу України, частину 4 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" та не врахували правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 15.02.2023 у справі № 910/8343/21 щодо належного та ефективного способу захисту порушених прав; не застосували пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України та висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 10.04.2019 у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18) щодо застосування доктрини римського права "venire contra factum proprium" (принцип заборони суперечливої поведінки); не вірно застосували статті 3, 15, 16 Цивільного кодексу України та не врахували висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 10.09.2020 у справі № 904/3368/18, від 10.11.2021 у справі № 924/881/20. ОСОБА_3 також зауважує, що суд першої інстанції безпідставно послався на правові позиції, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 та у постанові Верховного Суду від 22.01.2020 у справі № 915/99/19, оскільки в даній справі інші фактичні обставини та інший предмет спору. На думку скаржника, така відмінність є істотною, що вливає на результат вирішення спору. При цьому, суд апеляційної інстанції не перевірив даних обставин, не надав належної оцінки правовим висновкам, на які посилався суд першої інстанції, та прийшов до помилкового висновку, залишаючи рішення Господарського суду Львівської області від 09.08.2024 без змін.
В обґрунтування наявності виключного випадку, передбаченого пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, ОСОБА_3 зазначив, що відсутній остаточний висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо застосування пункту 6 частини 1 статті 3, частин 2, 3 статті 13 Цивільного кодексу України, зокрема, щодо можливості звернення до суду учасника товариства з обмеженою відповідальністю (підприємства) із позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників, коли такий учасник особисто приймав учать у загальних зборах та голосував "ЗА" по відповідним питанням порядку денного, чи не буде в даному випадку порушення учасником принципу добросовісної поведінки та зловживанням правом. Також скаржник зазначає, що наразі Верховним Судом не сформовано остаточний висновок у подібних правовідносинах щодо застосування абзацу 7 статті 6 Господарського кодексу України щодо недопустимості втручання у господарську діяльність. Враховуючи даний конкретний випадок, за обставин цієї справи, скаржник просить Суд сформувати остаточний висновок у таких правовідносинах щодо наступного питання: чи не буде в даному випадку визнання недійсним рішення загальних зборів Приватного підприємства "Перша соціальна медична лабораторія "Ескулаб", оформленого протоколом № 16/10/23 від 16.10.2023, та рішення загальних зборів учасників Приватного підприємства "Перша соціальна медична лабораторія "Ескулаб", оформленого протоколом № 01/05/24 від 01.05.2024, втручанням суду у господарську діяльність підприємства та компетенцію загальних зборів учасників підприємства, враховуючи, що всі учасники особисто прийняли участь у таких загальних зборах та голосували одностайно по відповідним питанням порядку денного.
Також, скаржник просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 25.11.2024 у справі № 914/653/24 на підставі пункту 2 частини 1 статті 310 Господарського процесуального кодексу України (пункт 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України). Зазначена підстава касаційного оскарження обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції було неправомірно відхилено заяву про відвід судді Галушко Н. А.
Ухвалами від 26.12.2024 Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі № 914/653/24 за касаційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Господарського суду Львівської області від 09.08.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 25.11.2024. Призначив касаційні скарги до розгляду у відкритому судовому засіданні на 04 лютого 2025 року о 12:30 у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань № 209. Також, Верховний Суд витребував з Господарського суду Львівської області та Західного апеляційного господарського суду матеріали справи № 914/653/24.
ОСОБА_4 подав відзиви на касаційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в яких просить відмовити у їх задоволенні, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Верховний Суд, ухвалою від 04.02.2025, оголосив перерву у судовому засіданні до 04.03.2025.
Верховний Суд, ухвалою від 04.03.2025, оголосив перерву у судовому засіданні до 01.04.2025.
Верховний Суд, ухвалою від 01.04.2025, оголосив перерву у судовому засіданні до 06.05.2025.
Західний апеляційний господарський суд, супровідним листом від 09.04.2025 № 09-01/569/25, надіслав на адресу Верховного Суду матеріали справи № 914/653/24, які надійшли до суду 15.04.2025.
Згідно із статтею 299 Господарського процесуального кодексу України після отримання справи суддя-доповідач протягом десяти днів готує доповідь, у якій викладає обставини, необхідні для ухвалення рішення суду касаційної інстанції, з'ясовує питання про склад осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до частин 4, 11 статті 33 Господарського процесуального кодексу України перегляд судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій здійснюється колегією суддів суду касаційної інстанції у складі трьох або більшої непарної кількості суддів. Питання про розгляд справи колегією у складі більше трьох суддів вирішується колегією суддів, визначеною в порядку, встановленому частиною 2 статті 32 цього Кодексу, до початку розгляду справи, з урахуванням категорії і складності справи, про що постановляється ухвала.
Постановою Пленуму Верховного Суду від 21.03.2025 №7 затверджено Засади використання автоматизованої системи документообігу суду у Верховному Суді (далі - Засади).
Пунктом 2.3 Засад передбачено, що якщо справа має розглядатися колегією у складі більше трьох суддів, до складу такої колегії входять судді постійної колегії суддів, до складу якої входить визначений АСДС суддя-доповідач, та судді, додатково визначені АСДС із числа суддів цієї судової палати, а за відсутності таких - із числа усіх суддів касаційного суду або суддів відповідної спеціалізації (за наявності).
Розглянувши матеріали касаційних скарг та справи, з огляду на її обставини та складність, колегія суддів дійшла висновку про необхідність збільшення кількісного складу колегії суддів Верховного Суду для розгляду цієї справи до п'яти суддів.
Керуючись статтями 32, 33, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Визначити колегію суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду справи № 914/653/24 за касаційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Господарського суду Львівської області від 09.08.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 25.11.2024 у складі п'яти суддів.
2. Справу № 914/653/24 передати на автоматизований розподіл для визначення колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду касаційних скарг ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Господарського суду Львівської області від 09.08.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 25.11.2024 у складі п'яти суддів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Н. М. Губенко
Судді С. В. Бакуліна
І. Д. Кондратова