12 травня 2025 року
м. Київ
cправа № 922/2553/24
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:
Бакуліної С. В. (доповідач),
розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "ОТП Банк"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.04.2025 (головуючий суддя - Лакіза В.В., судді: Здоровко Л.М., Тихий П.В.)
у справі №922/2553/24
за позовом Акціонерного товариства "ОТП Банк"
до 1. Приватного сільськогосподарського підприємства "Патріот",
2. ОСОБА_1
про стягнення заборгованості,
Акціонерне товариство "ОТП Банк" (далі також АТ "ОТП Банк") звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Приватного сільськогосподарського підприємства "Патріот" та ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) про солідарне стягнення заборгованості за кредитом у сумі 3 349 619,03 грн та заборгованості по відсоткам у сумі 645 946,02 грн.
Господарський суд Харківської області рішенням від 12.12.2024 позов задовольнив повністю. Стягнув солідарно з Приватного сільськогосподарського підприємства "Патріот", ОСОБА_1 на користь АТ "ОТП Банк" суму заборгованості за кредитом у розмірі 3 349 619, 03 грн, суму заборгованості по відсоткам у розмірі 645 946,02 грн, а також судові витрати (сплачений судовий збір) у розмірі 47 946, 78 грн.
Східний апеляційний господарський суд постановою від 15.04.2025 рішення Господарського суду Харківської області від 12.12.2024 у справі №922/2553/24 в частині задоволення позову щодо солідарного стягнення з Приватного сільськогосподарського підприємства "Патріот", ОСОБА_1 на користь АТ "ОТП Банк" суми заборгованості по відсоткам у розмірі 645 946,02 грн скасував. В цій частині прийняв нове рішення, яким в задоволенні цих вимог відмовив. В решті рішення Господарського суду Харківської області від 12.12.2024 у справі №922/2553/24 залишив без змін. Резолютивну частину рішення виклав в такій редакції: "Позов задовольнити частково. Стягнути солідарно з Приватного сільськогосподарського підприємства "Патріот", ОСОБА_1 на користь АТ "ОТП Банк" суму заборгованості за кредитом у розмірі 3 349 619,03 грн, витрати по сплаті судового збору за подання позову в розмірі 40 195,43 грн. В решті заявлених позовних вимог відмовити.". Стягнув з АТ "ОТП Банк" на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "Патріот" витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 11 627,03 грн.
АТ "ОТП Банк" звернулось 06.05.2025 через систему "Електронний суд" до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить: (1)зупинити виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 15.04.2025 у частині стягнення з АТ "ОТП Банк" на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "Патріот" витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 11 627,03 грн до закінчення касаційного перегляду; (2)скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.04.2025 та залишити в силі рішення Господарського суду Харківської області від 12.12.2024 у справі №922/2553/24.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд вважає за необхідне залишити її без руху з огляду на таке.
Згідно частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, вона залишається без руху.
1.Підстави касаційного оскарження судових рішень.
Пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК унормовано, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Так, відповідно до частини другої статті 287 ГПК підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 2 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу).
У цьому випадку необхідно чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і в чому полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 ГПК в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (абзац 3 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу).
Так, скаржник повинен чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.
Якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК, він повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає непогодження із ним.
Оскаржуючи в касаційному порядку судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК слід зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.
При цьому, необхідно враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
АТ "ОТП Банк", проаналізувавши в касаційній скарзі постанову Верховного Суду, не вказав правову підставу/підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 287 ГПК, що не підтверджує дотримання скаржником вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК.
З урахуванням викладеного касаційну скаргу АТ "ОТП Банк" слід залишити без руху відповідно до частини другої статті 292 ГПК.
На виконання вимог цієї ухвали скаржнику необхідно вказати підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 2, 3, 4 частини другої статті 287 ГПК з відповідним обґрунтуванням.
Способом усунення недоліків касаційної скарги АТ "ОТП Банк" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.04.2025 у справі №922/2553/24 є викладення касаційної скарги у новій редакції з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства.
2. Вимоги особи, яка подає касаційну скаргу.
Відповідно до пункту 6 частини другої статті 290 ГПК у касаційній скарзі повинні бути зазначені вимоги особи, яка подає касаційну скаргу.
Вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні кореспондуватися з повноваженнями суду касаційної інстанції, передбаченими положеннями статті 308 ГПК, відповідно до яких суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; 3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; 4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; 5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; 6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1 - 6 частини першої цієї статті.
Як убачається з мотивувальної частини касаційної скарги, АТ "ОТП Банк" не погоджується з постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.04.2025 в частині відмови у стягненні відсотків у сумі 645 946,02, однак в прохальній частині - просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.04.2025 повністю і залишити в силі рішення Господарського суду Харківської області від 12.12.2024 у справі №922/2553/24.
Суд зазначає, що вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні бути повними та однозначними. Правильність оформлення касаційної скарги, її змісту та форми покладається саме на заявника касаційної скарги, а описова та мотивувальна частини касаційної скарги не співпадають з прохальною частиною касаційної скарги.
Подана АТ "ОТП Банк" касаційна скарга не відповідає вимогам пункту 6 частини другої статті 290 ГПК щодо її змісту, а саме стосовно зазначення вимог особи, яка подає касаційну скаргу.
У зв'язку з вищенаведеним, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху відповідно до частини другої статті 292 ГПК.
Ураховуючи викладене, касаційна скарга АТ "ОТП Банк" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.04.2025 у справі №922/2553/24 підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК, із наданням скаржнику строку для усунення недоліків, а саме подання Верховному Суду касаційної скарги у новій редакції з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства.
При цьому звертається увага на те, що заяву про усунення недоліків та касаційну скаргу в новій редакції, подані на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи, надавши Суду докази такого надіслання.
Згідно з частиною четвертою статті 174 та частиною другою статті 292 ГПК якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із касаційною скаргою.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292, 314 ГПК, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "ОТП Банк" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.04.2025 у справі №922/2553/24 залишити без руху.
2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.
3. Роз'яснити Акціонерному товариству "ОТП Банк", що невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С. В. Бакуліна