Рішення від 17.04.2025 по справі 925/359/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2025 року м. Черкаси Справа № 925/359/24(925/252/25)

Вх.суду № 4292/25 від 18.03.2025

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., із секретарем судового засідання Миколенко А.С.,

у судове засідання не з'явились: представники від ТОВ "Енергогазрезерв", ОСОБА_1.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду позовну заяву від 18.03.2025 №18/02/25

позивача, боржника у особі ліквідатора банкрута,

до відповідача, ОСОБА_1 ,

про зобов'язання передати бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута його ліквідатору

у справі за заявою

ініціюючого кредитора, Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна газопостачальна компанія"

до боржника, Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергогазрезерв"

про банкрутство юридичної особи

УСТАНОВИВ:

1. Боржником у особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Носань Н.С., у межах справи про банкрутство подано позовну заяву від 18.03.2025 №18/02/25 з вимогами:

зобов'язати ОСОБА_1 , на виконання вимог ч.2 ст.59 Кодексу України з процедур банкрутства, передати ліквідатору Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергогазрезерв", арбітражному керуючому Носань Наталії Сергіївні:

1) печатки і штампи ТОВ «Енергогазрезерв»;

2) статут ТОВ "Енергогазрезерв" з усіма змінами та доповнення до нього; установчий договір (в разі наявності); ліцензії, дозволи (в разі наявності); штатний розпис; накази по особовому складу (в т.ч. прийняття /звільнення/ працівників) та по господарській діяльності товариства; довідки про взяття на облік в органах податкової служби, пенсійного фонду та інші документи про взяття на облік товариства в державних органах, установах та які стосуються його реєстрації;

3) договори про відкриття банківських рахунків; кредитні договори та інші документи укладені товариством з банками;

4) господарську, фінансову, бухгалтерську та іншу документацію ТОВ "Енергогазрезерв", зокрема: первинні документи і додатки до них, що фіксують факт виконання господарських операцій (договори, угоди, додатки до них, специфікації, акти виконаних робіт, наданих послуг, кошториси, касові, банківські документи, повідомлення банків і переказні вимоги, виписки банків, наряди на роботу, табелі, акти про приймання, здавання і списання майна й матеріалів, квитанції і накладні з обліку товарно-матеріальних цінностей, авансові звіти та ін.); інвентарні картки та журнали обліку основних засобів, довіреності на одержання грошових сум і товарно-матеріальних цінностей (у тому числі анульовані довіреності); облікові регістри (головна книга, журнали, допоміжні й контрольні книги, касові книги, оборотні відомості, ордери, рахунки-фактури, накладні, квитанції, чекові книжки, касові прибуткові й видаткові ордери, акти, меморіальні ордери, бухгалтерські довідки); регістри бухгалтерського обліку (загальна оборотно-сальдова відомість, аналіз рахунків класа 7, 8 та 9, оборотно-сальдові відомості по рахункам 902, 903, 92, 93, 94, журнали-ордери (обороти) по рахункам 10, 20, 28, 30, 31, 36, 37, 40, 63, 68, 70, 71, 73, 90, 91, 92, 93, 94) у розрізі субконто по роках; інші документи;

5) матеріальні та інші цінності ТОВ "Енергогазререзв", що відображені в балансі товариства на 30.09.2023:

основні засоби (код рядка балансу 1010) на суму 37000,00 грн.;

запаси (код рядка 1100) на суму 11000,00 грн.;

товари (код рядка 1104) на суму 11000,00 грн.;

гроші та їх еквіваленти (код рядка 1165) на суму 171000,00 грн.;

інші оборотні активи (код рядка 1190) на суму 2921000,00 грн.;

6) акти звірок та первинні документи що підтверджують дебіторську заборгованість ТОВ "Енергогазререзв" відображену в балансі товариства на 30.09.2023, зокрема:

дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги (код рядка 1125) на суму 4072000,00 грн.;

дебіторська заборгованість за розрахунками: за виданими авансами (код рядка 1130) на суму 42025000,00 грн.;

дебіторська заборгованість за розрахунками: з бюджетами (код рядка 1135) на суму 760000,00 грн.;

інша поточна дебіторська заборгованість (код рядка 1155) - 9439000,00 грн.;

7) письмові пояснення щодо підстав та причин зменшення, станом на 30.09.2023 у порівнянні з початком звітного періоду, наступних показників ТОВ "Енергогазререзв":

дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги (код рядка 1125) з 64451 тис. грн. до 4072 тис. грн.;

дебіторська заборгованість за розрахунками: за виданими авансами (код рядка 1130) з 56242 тис. грн. до 42025 тис. грн.;

дебіторська заборгованість за розрахунками: з бюджетами (код рядка 1135) з 5576 тис. грн. до 760 тис. грн.;

інша поточна дебіторська заборгованість (код рядка 1155) з 16541 тис. грн. до 9439 тис. грн.;

стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергогазрезерв", у особі арбітражної керуючої Носань Наталії Сергіївні судові витрати у розмірі 25 844,80 грн.

2. Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.

3. Позивач у позовній заяві від 18.03.2025 №18/02/25 (а.с.1 т.30) на обґрунтування заявлених вимог пояснив,

що згідно з ч.2 ст.59 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - Кодекс) протягом 15 днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов'язані передати бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору;

що у разі ухилення від виконання зазначених обов'язків відповідні посадові особи банкрута несуть зобов'язання щодо відшкодування збитків, завданих таким ухиленням;

що згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником боржника був ОСОБА_1 ;

що 18.02.2025 ліквідатор банкрута звернувся до ОСОБА_1 (на юридичну адресу товариства - вул.Смілянська,127, каб.1, м.Черкаси, 18008) із вимогою про передачу бухгалтерської та іншої документації, основних засобів та товарно-матеріальних цінностей банкрута;

що 28.02.2025 ліквідатор банкрута на його запит отримав від Міцністерства соціальної політики відповідь про те, що ОСОБА_1 з 02.09.2019 отримав статус внутрішньо переміщеної особи та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;

що 28.02.2025 аналогічну вимогу про передачу бухгалтерської та іншої документації, основних засобів та товарно-матеріальних цінностей банкрута було надіслано на адресу фактичного місця проживання ОСОБА_1 ;

що відповіді на вказані вище вимоги ліквідатор банкрута не отримав.

4. Учасники справи були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, однак участі своїх повноважних представників у судовому засіданні не забезпечили.

Від позивача надійшло клопотання від 17.04.2025 (вх.суду №5990/25 від 17.04.2025) про розгляд справи без участі його предстаника.

Ухвала суду від 27.03.2025 про призначення справи до розгляду, направлена на адресу ОСОБА_1 , була направлена за адресою місця проживання (перебування) вказаної особи ( АДРЕСА_2 ), яка зареєстрована у встановленому законом порядку, оскільки ця особа не повідомила суду іншої адреси. Разом з тим, ухвалу адресату не вручено, повернуто відправнику з відміткою: "адресат відсутній за вказаною адресою". Зокрема, вказана адреса міститься у довідці Міністерства соціальної політики України від 28.02.2025 №5603/0/290-25/19, згідно з якою ОСОБА_1 перебуває на обліку внутрішньо переміщених осіб (отримав статус внутрішньо переміщеної особи з 02.09.2019); фактично проживав за адресою: АДРЕСА_3 ; фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4 ; телефон: НОМЕР_1 (а.с.21 т.30)

Оголошення про виклик ОСОБА_1 у судове засідання було розміщене на офіційному веб-сайті судової влади України 27.03.2025.

Згідно із статтями 3, 4 і 5 Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні": декларування та реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється з метою ведення офіційного листування та здійснення інших комунікацій з особою; особа одночасно може мати лише одне задеклароване або одне зареєстроване місце проживання (перебування); громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, який на законних підставах постійно або тимчасово проживає на території України, зобов'язані протягом 30 календарних днів після прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати або зареєструвати його. Відповідно до п.4 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 №265, особа може задекларувати/ зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції. Відповідно до ст.27 ГПК України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцем проживання фізичної особи, яка не є підприємцем, визнається зареєстроване у встановленому законом порядку місце її проживання або перебування.

Відповідно до ч.4 ст.122 ГПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідно до ч.7 ст.120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи; у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до п.5 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки (…) про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Відмітку пошти "адресат відсутній за вказаною адресою" суд оцінює як "відсутність особи за адресою", оскільки така особа була відсутня у момент доставки їй поштового повідомлення особисто листоношею та оскільки надалі (протягом установленого законом 5-ти денного строку його зберігання у поштовому відділенні) така особа не отримала поштове відправлення суду з власної волі.

Верховний Суд у постанові від 30.06.2022 у справі №925/367/20(925/106/21 (п.35, 36) звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення сторони належним. При цьому суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20, де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17(П/9901/87/18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19 та від 19.05.2021 у справі № 910/16033/20).

Отже ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, однак участі повноважного представника у судове засідання не забезпечив, про причини його неявки до суду не повідомив.

Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв'язку з чим суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами без участі учасників справи, які не з'явились.

4. При вирішенні поданої на розгляд заяви судом застосовуються положення Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно до ст.233 ГПК України у судовому засіданні приєднано до матеріалів справи вступну та резолютивну частини судового рішення.

5. Дослідивши наявні у справі докази суд установив наступні обставини.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновником та керівником боржника є ОСОБА_1 (а.с.20 т.30).

16.04.2024 ухвалою суду відкрито провадження у справі про банкрутство боржника.

21.01.2025 постановою суду боржника визнано банкрутом, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Носань Н.С. та, серед іншого, зобов'язано ліквідатора банкрута вжити заходів до виявлення і прийняття до свого відання документів та майна банкрута; припинено повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, а також повноваження власника (власників) майна банкрута; зобов'язано посадових осіб банкрута протягом п'ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора, передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору.

18.02.2025 ліквідатор банкрута звернувся до колишнього керівника боржника ОСОБА_1 за юридичною адресою боржника (вул.Смілянська, буд.127, каб.1, м.Черкаси, 18008) з вимогою від 18.02.2025 №02-46/109 передати йому бухгалтерську та іншу документацію, печатки, штампи, матеріальні та інші цінності банкрута (а.с.11 т.30). Вимогу було надіслано на юридичну адресу боржника - вул.Смілянська, буд.127, каб.1, м.Черкаси. Згідно з даними АТ "Укрпошта" (тренінг поштових відправлень) вимогу ОСОБА_1 не вручено, повернуто поштою відправнику у зв'язку із закінченням встановленого терміну зберігання (а.с.13 т.30).

28.02.2025 згідно з відповіддю Міністерства соціальної політики України №5603/0/290-25/19 на запит арбітражного керуючого Носань Н.С. про реєстрацію місця проживання чи перебування особи ОСОБА_1 перебуває на обліку внутрішньо переміщених осіб; отримав статус внутрішньо переміщеної особи з 02.09.2019; проживав за адресою: АДРЕСА_3 ; фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4 (а.с.21 т.30).

28.02.2025 ліквідатор банкрута направив вимогу від 28.02.2025 №02-46/131 на адресу реєстрації місця проживання (перебування) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 ) про передачу йому бухгалтерської та іншої документації, печаток, штампів, матеріальних та інших цінностей банкрута (а.с.14 т.30). Згідно з даними АТ "Укрпошта" (тренінг поштових відправлень) вимогу ОСОБА_1 не вручено, повернуто поштою відправнику у зв'язку із закінченням встановленого терміну зберігання (а.с.16 т.30).

12.03.2025 між ТОВ "Енергогазрезерв" в особі його ліквідатора, арбітражного керуючого Носань Н.С. (надалі - Замовник), та адвокатом Назаренком С.А. (надалі - Виконавець та/або Адвокат) укладено договір про надання правової допомоги №12/03/25 (а.с.22 т.30), згідно з яким:

п.1.1. Виконавець зобов'язується за завданням Замовника надати правову допомогу (юридичні послуги), в порядку та на умовах, визначених цим договором;

п.2.1. Відповідно до цього договору, Виконавець надає Замовнику правову допомогу (юридичні послуги) щодо представництва інтересів Замовника в: судах України, зокрема, але не виключно, в місцевих загальних судах, господарських судах (...); перед фізичними та юридичними особами, та подальшого надання послуг з юридичного супроводу Замовника під час розгляду судами будь-яких справ, виконання доручень Замовника (...) з усіма процесуальними правами позивача, відповідача, третьої особи (...) заявника (...) тощо, з правом підпису та подання процесуальних документів до суду, зокрема заяв, клопотань, пояснень, заперечень, відзивів, відповідей на відзив тощо (...);

п.3.1. Вартість послуг (розмір гонорару) визначається за домовленістю сторін у окремих додатках до цього договору;

п.3.2. Вартість послуг (розмір гонорару) Виконавця не включає в себе його витрати, понесені у зв'язку з виконанням обов'язків по цьому договору, тому Замовник повинен оплачувати витрати, необхідні для виконання обов'язків Виконавця;

п.6.1. Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до моменту його розірвання Сторонами за взаємною згодою або в односторонньому порядку у випадках, передбачених цим договором та законодавством України.

14.03.2025 між ТОВ "Енергогазрезерв" (надалі - Замовник та/або Клієнт) та адвокатом Назаренком С.А. (надалі - Виконавець та/або Адвокат) укладено додаткову угоду до договору про надання правової допомоги №12/03/25 від 12.03.2025 (а.с.23 т.30), згідно з якою вартість однієї години правової допомоги за вказаним договором становить: правова консультація Замовника, визначення обставин справи, попереднє визначення правової позиції та доказової бази, необхідної для вирішення правового питання Замовника - 1 000,00 грн.; ознайомлення із матеріалами, наданими Замовником, погодження правової позиції із Замовником, попередній аналіз правової та доказової бази, необхідних для підготовки позовної заяви - 1 500,00 грн.; підготовка проекту позовної заяви та подання її до суду - 2 000,00 грн. (а.с.23 т.30)

18.03.2025 між ТОВ "Енергогазрезерв" в особі його ліквідатора, арбітражного керуючого Носань Н.С. (надалі - Замовник та/або Клієнт), та адвокатом Назаренком С.А. (надалі - Виконавець та/або Адвокат) складено та підписано акт приймання-передачі наданих послуг за Договором про надання правової допомоги №12/03/25 від 12.03.2025 (а.с.19 т.30), згідно з яким фактична кількість часу, витраченого Виконавцем при наданні послуг Замовнику, та вартість роботи Виконавця за виконаний ним обсяг становлять: правова консультація Замовника, визначення обставин справи, попереднє визначення правової позиції та доказової бази, необхідної для вирішення правового питання Замовника - 2 години на суму 2 000,00 грн.; ознайомлення із матеріалами, наданими Замовником, погодження правової позиції із Замовником, попередній аналіз правової та доказової бази, необхідних для підготовки позовної заяви - 4 години на суму 6 000,00 грн.; підготовка позовної заяви та подання до суду - 7 години на суму 14 000,00 грн..

Загальна вартість наданих послуг становить 21 000,00 грн.

6. При вирішенні спору судом застосовано наступні норми законодавства.

Відповідно до Господарського процесуального кодексу України:

ч.6 ст.12. Господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства;

ч.1 ст.73. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи;

ч.1, п.1 ч.3 ст.123. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу;

ч.1-3 ст.124. Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи;

ст.126. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

ч.4-8 ст.129. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку. Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства:

п.5 ч.1 ст.12. Арбітражний керуючий користується усіма правами (...) ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право звертатися із запитами арбітражного керуючого, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, у тому числі банків, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей, депозитарних установ та інших професійних учасників ринків капіталу, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб;

ч.2 ст.59. Протягом 15 днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов'язані передати бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків відповідні посадові особи банкрута несуть зобов'язання щодо відшкодування збитків, завданих таким ухиленням (…);

ч.1 ст.61. Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: (…) виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; (…) вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб;

ч.1 ст.67. Ліквідатор забезпечує належне оформлення, упорядкування та зберігання всіх, у тому числі фінансово-господарських, документів банкрута протягом ліквідаційної процедури.

Відповідно до ч.2, 3 і 6 ст.8, ст.10 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні":

питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів;

відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів;

керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів;

для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка;

об'єкти і періодичність проведення інвентаризації визначаються власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов'язковим згідно з законодавством.

Відповідно до п.24 мотивувальної частини постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.08.2019 у справі №01/10/5026/779/2011 бухгалтерська та фінансово-господарська документація, яка пов'язана з господарською діяльністю боржника є його майном.

Згідно з п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

7. Аналізуючи установлені обставини справи та норми чинного законодавства суд прийшов до таких висновків.

7.1. Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновником та керівником боржника є ОСОБА_1 , який відповідно до закону зобов'язаний володіти документами та майном боржника, які витребовуються від нього ліквідатором банкрута.

З часу призначення ліквідатора банкрута у посадових осіб боржника, а саме у керівника ОСОБА_1 (як посадової особи ТОВ "Енергогазрезерв") в силу закону виник обов'язок передати документи фінансово-господарської діяльності та майно банкрута його ліквідатору.

ОСОБА_1 як керівник підприємства створював первинні бухгалтерські документи фінансово-господарської діяльності, на підставі яких складав подані органам статистики баланси, та на підставі закону володіє документами боржника, які витребовуються від нього ліквідатором банкрута, оскільки будь-яких доказів перебування цих документів у інших осіб або доказів знищення їх в установленому законом порядку суду не надано.

18.02.2025 та 28.02.2025 ліквідатор банкрута звертався до колишнього керівника боржника ОСОБА_1 з вимогами про передачу бухгалтерської та іншої документації, матеріальних та інших цінностей банкрута, однак документи та матеріальні цінності до цього часу ліквідатору банкрута не передано.

ОСОБА_1 як не виконав вимогу ч.2 ст.59 Кодексу України з процедур банкрутства самостійно, так і не усунув допущене порушення на вимогу ліквідатора банкрута, арбітражної керуючої Носань Н.С.

Невиконання покладеного законом обов'язку щодо передачі майна та документів з моменту визнання боржника банкрутом є правовою підставою для задоволення заяви ліквідатора банкрута і зобов'язання ОСОБА_1 виконати цей обов'язок у примусовому порядку.

Відсутність документів позбавляє ліквідатора банкрута можливості встановити фактичні показники фінансово-господарської діяльності, повний перелік майна, яке належало банкруту, дебіторів, кредиторів, виявити майно боржника та сформувати ліквідаційну масу.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню.

7.2. Позивач надав попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат у сумі 25844,80 грн. (з яких: 4 844,80 грн. - судовий збір, та 21 000,00 грн. витрати на професійну правничу допомогу, понесені відповідно до договору про надання правової допомоги від 12.03.2025 №12/03/25).

При подачі позову позивачем було сплачено судовий збір у сумі 4 844,80 грн. (із застосуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 у зв'язку з поданням заяви в електронній формі, через систему "Електронний суд"), що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки від 24.03.2025 #0.0.4271639219.1 (а.с.29 т.30).

Позивач поніс витрати на професійну правничу допомогу у сумі 21 000,000 грн., які підтверджуються договором про надання правової допомоги від 12.03.2025 №12/03/25 та додатковою угодою до нього від 14.03.2025, а також актом приймання-передачі наданих послуг за Договором про надання правової допомоги №12/03/25 від 12.03.2025. Згідно з ними, адвокатом витрачено 7 годин на підготовку проекту позовної заяви та подання її до суду.

Отже судові витрати у цій справі складають 25 844,8 грн. (21 000,00+4 844,80).

Однак суд вважає, що обсяг наданих адвокатом послуг і виконаних робіт не відповідає дійсності і спрямований на завищення розміру судових витрат. Поряд з принципом змагальності сторін іншими основними засадами (принципами) господарського судочинства також є: верховенство права та пропорційність.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Отже, з врахуванням викладеного, виходячи зі змісту норм статей 3, 11, 15 Господарського процесуального кодексу України, питання про співмірність заявлених позивачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу має вирішуватись із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду у постановах від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Також Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 підтвердила свій висновок, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін і зробила висновок, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44).

Суд бере до уваги, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від №640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19 тощо). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Тому, суд дійшов висновку про те, що розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 21 000,00 грн. є завищеним щодо ОСОБА_1., зважаючи на складність справи, досвід адвоката, витрачений ним час та обсяг наданих послуг, тому зменшує цю суму на 18 000,00 грн., у зв'язку з чим розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката у цій справі суд визначає у розмірі 3 000,00 грн..

Отже, судові витрати у цій справі складають 7 844,80 грн. (3 000,00+4 844,80), які стягуються з ОСОБА_1 повністю відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу.

Керуючись ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.238, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

1.1. Зобов'язати ОСОБА_1 (фактичне місце проживання: АДРЕСА_5 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Енергогазрезерв" (18008, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.127, кабінет 1, ідентифікаційний код 36860996), у особі ліквідатора банкрута, арбітражної керуючої Носань Наталії Сергіївні (адреса: вул.Сумгаїтська, буд.7, м Черкаси, 18029; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ):