Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
12 травня 2025 року м. ХарківСправа № 922/1584/25
Господарський суд Харківської області у складі
судді Чистякової І.О.
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Промснаб-Україна" про забезпечення позову по справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промснаб-Україна" (61184, м. Харків, вул. Леся Сердюка, буд. 38, ідентифікаційний код 43577531)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ел-Вин" (61003, м. Харків, вул. Миколаївська, буд. 25, офіс 18, ідентифікаційний код 41760755)
про стягнення 1 133 462,36 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю "Промснаб-Україна" (позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ел-Вин" (відповідач) про стягнення заборгованості за Договором поставки № 2020/12/21-ПТ від 21 грудня 2020 р. у розмірі 1 133 462,36 грн, з яких: сума заборгованості по поставленому товару у розмірі 266 000,00 грн, пеня (подвійна облікова ставка) у розмірі 390 260,93 грн, інфляційні втрати у розмірі 175 596,44 грн, 3% річних у розмірі 35 604,99 грн та штраф (п.9.3 Договору) у розмірі 266 000,00 грн.
Позивач також просить стягнути з відповідача судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 13601,56 грн та 1 514,00 грн за подання заяви про забезпечення позову, а також розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання договору поставки № 2020/12/21-ПТ від 21 грудня 2020 р. позивач поставив відповідачу товар на суму 304 500,00 грн згідно видаткової накладної № РН-0000001 від 22.12.2020, вартість якого відповідно до п. 7.1. Договору відповідач зобов'язався оплатити до 31.05.2021, однак відповідач здійснив оплату товару лише частково у розмірі 38 500,00 грн згідно платіжних інструкцій № 1116 від 20.12.2024, № 181 від 04.03.2025, що й стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Одночасно з пред'явленням позову позивачем подано заяву про забезпечення позову (вх.№1584 від 09.05.2025), в якій він просить суд застосувати заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛ-ВИН" в межах суми позову 1 133 462,36 грн, що знаходяться у банківських установах та обліковуються на банківських рахунках, які будуть виявлені державним або приватним виконавцем в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову.
Свою заяву позивач обгрунтовує тим, що відповідач тривалий час не здійснює оплату товару (строк оплати скінчився 01.06.2021), тобто діє недобросовісно, а тому наявні підстави вважати, що при невжитті заходів забезпечення позову виконання рішення буде ускладнено. На думку позивача, вказане забезпечення сприятиме запобіганню порушенню прав заявника на час вирішення спору в суді та у разі задоволення позову забезпечить можливість виконання рішення суду.
Суд, розглянувши заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову, зазначає наступне.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частин 5, 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.
Забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача (аналогічний висновок міститься у п. 8.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20).
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 02.02.2022 у справі № 910/16868/19).
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
На підставі ч. 4 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.
Європейський суд з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" наголошує, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.
Крім того, у пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 у справі №1-33/2004, зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.
В пункті 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 Конституційний Суд України також наголошує, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення у правах.
Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18). З наведеного слідує, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору.
Разом з цим, можливість відповідача в будь-який момент розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, є беззаперечною, що дає підстави вважати, що в майбутньому може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) може свідчити про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
Відповідний правовий висновок сформульованій, зокрема, у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 09.06.2023 у справі № 37з-23, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 07.11.2024 у справі № 915/538/24.
Наведений підхід щодо розподілу тягаря доказування обставин співмірності заходів забезпечення позову є логічним та раціональним, адже інформація щодо діяльності та фінансового стану товариства (в тому числі відомості стосовно комерційної діяльності товариства, фінансово-економічного стану, а також відомості про банківські рахунки товариства та проведені за ними операції) у розумінні статті 21 Закону України "Про інформацію" та статті 60 Закону України "Про банки і банківську діяльність" є банківською таємницею, тобто інформацією з обмеженим доступом, а тому саме відповідач має можливість більш повно доводити наведені обставини. Зокрема спростувати підстави для накладення арешту на грошові кошти на відкритих ним рахунках в банківських установах в межах оспорюваної суми; обґрунтувати яким чином накладення арешту на грошові кошти відповідача на відкритих ним рахунках в банківських установах в межах оспорюваної суми порушує його права; зазначити про наявність у нього на відкритих ним рахунках в банківських установах достатньої кількості грошових коштів, про наявність іншого майна (із конкретизацією переліку та вартості), що в сукупності свідчитимуть про можливість реального та фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову. Тобто спростувати обставини імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у справі про задоволення позову в разі невжиття заходу забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти відповідача на відкритих ним рахунках в банківських установах в межах спірної суми.
Саме такий правовий висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 07.11.2024 у справі № 915/538/24.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у цій справі є вимога майнового характеру про стягнення 1 133 462,36 грн.
Позивач у заяві про забезпечення позову просить суд накласти арешт на грошові кошти відповідача в межах суми позову 1 133 462,36 грн, що знаходяться у банківських установах та обліковуються на банківських рахунках, які будуть виявлені державним або приватним виконавцем в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову.
Суд вважає, що в даному випадку застосування зазначених заходів забезпечення позову є адекватним та ефективним способом забезпечення позову, є співмірними з предметом спору у цій справі, та невжиття такого заходу може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
До того ж, суд зазначає, що такі заходи мають тимчасовий характер та не позбавляють відповідача конституційних прав на підприємницьку діяльність, отримання доходів, а також не перешкоджають займатись господарською діяльністю як такою взагалі, в той час, як їх вжиття забезпечить збереження балансу інтересів сторін та узгоджується із критеріями розумності, обґрунтованості та адекватності.
Вжиття вказаних заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівності сторін, оскільки мета забезпечення позову це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення, а також перешкоджання завданню шкоди заявнику.
Враховуючи наведені висновки Верховного Суду та доводи позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, з урахуванням розумності, обґрунтованості, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв'язку між заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі й щодо спроможності заходу, про який просить позивач, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, з урахуванням характеру спору між сторонами у справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову.
Суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 144 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Вирішуючи питання про зустрічне забезпечення, суд враховує положення ст. 141 ГПК України, згідно яких суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
За умовами ст. 141 ГПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом. Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову. В ухвалі про забезпечення позову або про зустрічне забезпечення зазначаються розмір зустрічного забезпечення або інші дії, що повинен вчинити заявник в порядку зустрічного забезпечення. Строк надання зустрічного забезпечення визначається судом та не може перевищувати десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову або ухвали про зустрічне забезпечення, якщо інше не випливає зі змісту заходів зустрічного забезпечення.
У постанові від 19.02.2019 у справі №911/1695/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вказав, що законом так само не встановлено обов'язку суду вимагати від особи, яка звертається із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (частина перша статті 141 ГПК України); відповідна вимога лише може висуватися судом з урахуванням обставин справи, але не визначається як неодмінна умова забезпечення позову.
З урахуванням усіх наявних у справі станом на цей час доказів, суд не вбачає достатніх правових підстав для вжиття зустрічного забезпечення. Разом з тим, це не виключає можливість застосування таких заходів у майбутньому за заявою заінтересованих осіб.
На підставі викладеного та керуючись ст. 136, 137, 140, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Промснаб-Україна" про забезпечення позову (вх.№1584 від 09.05.2025) - задовольнити.
2. Застосувати заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛ-ВИН" (61003, м. Харків, вул. Миколаївська, буд. 25, офіс 18, ідентифікаційний код 41760755) в межах суми позову 1 133 462,36 грн, що знаходяться у банківських установах та обліковуються на банківських рахунках, які будуть виявлені державним або приватним виконавцем в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову.
Стягувачем за даною ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю "Промснаб-Україна" (61184, м. Харків, вул. Леся Сердюка, буд. 38, ідентифікаційний код 43577531).
Боржником за даною ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛ-ВИН" (61003, м. Харків, вул. Миколаївська, буд. 25, офіс 18, ідентифікаційний код 41760755).
Ухвала набирає законної сили 12.05.2025 та підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-257 ГПК України та з урахуванням п.п.17.5 п.17 розділу XІ "Перехідних положень" Господарського процесуального кодексу України.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання (ч. 8 ст. 140 ГПК України).
Відповідно до частини 7, 8, 9, 10 статті 145 ГПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження - вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. В такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
Ухвалу підписано 12.05.2025.
Суддя І.О. Чистякова
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.