ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
12.05.2025Справа № 910/885/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Капцової Т.П., за участю секретаря судового засідання Баринової О.І., розглянувши за правилами загального позовного провадження справу
за позовом Київської міської ради (вул.Хрещатик, буд.36, м.Київ, 01044; ідентифікаційний код 22883141)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Артігас» (просп.Перемоги, буд.131, приміщ.3, м.Київ, 03179; ідентифікаційний код 39096161)
про стягнення 2 983 863,25 грн
За участі представників:
позивача: Пилипчук І.І.;
відповідача: не з'явився;
Київська міська рада звернулася до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Артігас» про стягнення 2 983 863,25 грн, з яких 2 970 888,09 грн заборгованості зі сплати орендної плати за землю та 12 975,16 грн пені.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо сплати орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 25.09.2015, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П. та зареєстровано в реєстрі за № 324.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2025 позовну заяву було залишено без руху, встановлено позивачу строк і спосіб усунення недоліків.
03.02.2025 від позивача надійшло клопотання про продовження строку для усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2025 продовжено позивачу строк для усунення недоліків до 10.02.2025.
06.02.2025 від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2025 судом відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 03.03.2025 та, серед іншого, встановлено сторонам строки для подання ними відповідних заяв по суті справи.
У підготовче засідання 03.03.2025 з'явився представник позивача, представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце проведення підготовчого засідання відповідач був повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи міститься повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету відповідача.
У підготовчому засіданні 03.03.2025 судом було оголошено перерву до 07.04.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2025 відповідача було повідомлено про те, що підготовче засідання призначено на 07.04.2025.
У підготовче засідання 07.04.2025 з'явився представник позивача, представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
У підготовчому засіданні 07.04.2025 судом було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.05.2025.
У судове засідання 12.05.2025 з'явився представник позивача, представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце проведення судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи міститься повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету відповідача.
Представник позивача надав суду усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
У судовому засіданні 12.05.2025 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд
25.09.2015 між Київською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Артігас» (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П. та зареєстровано в реєстрі за № 324 (далі - Договір), згідно з п. 1.1 якого орендодавець, на підставі рішення Київської міської ради від 23.07.2015 № 884/1748 передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, визначену цим Договором.
Об'єктом оренди відповідно до цього Договору є земельна ділянка з наступними характеристиками:
- місце розташування - вул.Ревуцького (перетин з вул.Вишняківською) у Дарницькому районі м.Києва;
- розмір - 0,6255 га;
- цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельного центру;
- кадастровий номер - 8000000000:90:292:0111 (п. 2.1 Договору).
27.04.2016 сторони уклали договір про внесення змін до Договору, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П. та зареєстровано в реєстрі за № 115, у пункті 1 якого змінено вид використання земельної ділянки та дозволено орендарю використовувати її для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового та торговельного комплексу; у пункті 2 сторони виклали Договір в новій редакції.
У п. 2.2 Договору (тут і надалі в редакції договору про внесення змін до Договору, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П. та зареєстровано в реєстрі за № 115) визначено, що відповідно до витягу із технічної документації Головного управління Держгеокадастру у м.Києві від 26.02.2016 № 34-26-7777.5-1619/30-16 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 16 906 069,14 грн.
Договір укладено до 25.09.2035 (п. 3.1 Договору).
Пунктами 4.1, 4.2 Договору передбачено, що визначена цим Договором орендна плата за земельну ділянку становить платіж, який орендар самостійно розраховує та вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою у грошовій формі. Річна орендна плата за земельну ділянку на період будівництва об'єктів встановлюється у розмірі 3 відсотків від її нормативної грошової оцінки. Після введення об'єктів в експлуатацію річна орендна плата встановлюється у розмірі:
- 3 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що визначається пропорційно площі будівель і споруд, які використовуються для роздрібної торгівлі продуктами харчування та площі житлового фонду;
- 6 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що визначається пропорційно площі будівель і споруд, які використовуються для інших видів роздрібної торгівлі, будь-яких видів оптової торгівлі. У випадку, коли розташовані на земельній ділянці будівлі і споруди, які використовуються для інших видів роздрібної торгівлі, будь-яких видів оптової торгівлі або їх частини здаються в оренду іншим суб'єктам, орендна плата за земельну ділянку встановлюється в розмірі 10 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки або її частини, що припадає на орендовані площі будівель, споруд або їх частини. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.
У випадку порушення термінів забудови земельної ділянки, що визначені в п. 8.4 Договору, орендна плата встановлюється у двократному розмірі, що визначений у п. 4.2 Договору, але не більше 12 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (п. 4.3 Договору).
Згідно з п. 4.7 Договору зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього Договору у порядку та у випадках, передбачених законодавством України.
Пунктом 4.8 Договору встановлено, що орендна плата вноситься орендарем рівними частинами за податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом тридцяти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на рахунок, визначений у цьому пункті.
Відповідно до п. 4.11 Договору за несвоєчасне внесення орендної плати справляється пеня в розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого боргу або на день його (його частини) погашення, при цьому для розрахунку використовується більша із зазначених ставок. Розрахунок пені здійснюється на дату погашення суми боргу (частини боргу) за кожний календарний день прострочення платежу, включаючи день такого погашення.
У п. 4.15 Договору визначено, що контроль за правильністю обчислення і справляння орендної плати, нарахування пені за несвоєчасну сплату орендної плати та її стягнення здійснює орган доходів і зборів за місцезнаходженням земельної ділянки.
Право на оренду земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (п. 6.2 Договору).
25.09.2015 зареєстровано право власності територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради та право оренди Товариства з обмеженою відповідальністю «Артігас» на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:90:292:0111 площею 0,6255 га, що розташована по вул.Ревуцького (перетин з вул.Вишняківською) у Дарницькому районі м.Києва.
Листом № 33757/5/26-15-13-01-05 від 12.11.2024 Головне управління ДПС у м.Києві надіслало позивачу інформацію щодо податкового боргу по орендній платі за землю станом на 07.11.2024, відповідно до якої за Товариством з обмеженою відповідальністю «Артігас» обліковується податковий борг (дата виникнення боргу 30.06.2021) в загальному розмірі 2 983 863,25 грн, у тому числі 2 970 888,09 грн основний платіж, 12 975,16 грн пеня.
У зв'язку з наведеним позивач звернувся до суду з цим позовом, у якому просить стягнути з відповідача на свою користь 2 970 888,09 грн заборгованості з орендної плати за землю та 12 975,16 грн пені.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
За змістом статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону України «Про оренду землі»).
Статтею 21 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Згідно з підпунктом 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу).
Положеннями пункту 287.1 статті 287 Податкового кодексу України встановлено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Отже, плата за землю здійснюється в залежності від суб'єкта належності земельної ділянки: власником землі сплачується земельний податок, а орендарем за договором оренди землі - орендна плата.
Згідно з пунктом 288.1 статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім випадків консервації таких земельних ділянок або визнання земельних ділянок забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами) (пункт 288.4 статті 288 Податкового кодексу України).
Основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями підпунктом 288.5.1. пункту 288.5. статті 288 Податкового кодексу України.
З аналізу норм Податкового кодексу України, Закону України «Про оренду землі» вбачається, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати. При цьому зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати незалежно від домовленості сторін у договорі оренди землі про можливість такої зміни.
Подібна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19.
Підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою розміру земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки.
За змістом пункту 288.7 статті 288 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.
У відповідності до пунктів 285.1, 285.2 статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).
Згідно з п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Системний аналіз норм законодавства України дає підстави для висновку про те, що орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (частина перша статті 21 Закону України «Про оренду землі», підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України), з іншого - є однією з форм плати за землю як загальнодержавного податку нарівні із земельним податком (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України). Разом з тим підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є саме договір оренди такої земельної ділянки (частина друга статті 21 Закону України «Про оренду землі», пункт 288.1 статті 288 Податкового кодексу України). У зв'язку з цим та оскільки орендну плату за землю орендар вносить орендодавцеві (стаття 21 Закону України «Про оренду землі», стаття 288 Податкового кодексу України), то право на стягнення заборгованості з орендної плати має орендодавець шляхом звернення до відповідного господарського суду в установленому Господарським процесуальним кодексом України порядку (підп. 1.3 пункту 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин»).
У пункті 2.2 Договору визначено, що відповідно до витягу із технічної документації Головного управління Держгеокадастру у м.Києві від 26.02.2016 № 34-26-7777.5-1619/30-16 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 16 906 069,14 грн.
Розмір річної орендної плати за земельну ділянку встановлено сторонами у пункті 4.2 Договору.
Відповідно до пункту 4.7 Договору зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього Договору у порядку та у випадках, передбачених законодавством України
Таким чином, сторони в Договорі погодили, що хоча відсоткове співвідношення розміру орендної плати до нормативної грошової оцінки земельних ділянок є сталим, однак сама нормативна грошова оцінка (від якої, власне, і розраховується наведений відсотковий показник) може змінюватися, і це не потребує внесення відповідних змін та доповнень до зазначеного договору.
Згідно зі статтею 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань, які згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З урахуванням погодженого сторонами у пункті 4.8 Договору порядку розрахунків, зобов'язання відповідача щодо сплати орендної плати має виконуватися рівними частинами за податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом тридцяти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
При цьому у пункті 4.15 Договору визначено, що контроль за правильністю обчислення і справляння орендної плати, нарахування пені за несвоєчасну сплату орендної плати та її стягнення здійснює орган доходів і зборів за місцезнаходженням земельної ділянки.
Відповідно до підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є, зокрема, податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
З урахуванням викладеного Головне управління ДПС у м.Києві листом № 33757/5/26-15-13-01-05 від 12.11.2024 повідомило позивача про наявність у відповідача заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою в розмірі 2 970 888,09 грн.
Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Докази виконання відповідачем як податкового обов'язку із самостійного обчислення суми плати за землю і подання контролюючому органу податкової декларації, так і договірного обов'язку щодо сплати орендної плати за розрахунком, здійсненим контролюючим органом, в матеріалах справи відсутні.
Враховуючи викладене, оскільки невиконання грошового зобов'язання відповідачем за Договором підтверджується матеріалами справи, доказів сплати боргу відповідач не надав, як і не спростував правильність розрахунку, здійсненого контролюючим органом, позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 2 970 888,09 грн визнається судом обґрунтованою.
Як встановлено частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно з частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, не виконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За приписами частин 1, 2 статті 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до п. 4.11 Договору за несвоєчасне внесення орендної плати справляється пеня в розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого боргу або на день його (його частини) погашення, при цьому для розрахунку використовується більша із зазначених ставок. Розрахунок пені здійснюється на дату погашення суми боргу (частини боргу) за кожний календарний день прострочення платежу, включаючи день такого погашення.
Аналогічний розмір пені встановлено також у пункті 129.4 статті 129 Податкового кодексу України, згідно з яким на суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, якщо її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
Відтак, оскільки неналежне виконання відповідачем зобов'язання за Договором підтверджується матеріалами справи, обставин, які є підставою для звільнення відповідача від відповідальності, не наведено, позовна вимога про стягнення з відповідача пені, нарахованої на підставі пункту 4.11 Договору, статті 129 Податкового кодексу України за несвоєчасне внесення орендної плати, визнається судом обґрунтованою.
З урахуванням викладеного позовні вимоги про стягнення 12 975,16 грн пені підлягають задоволенню у заявленому розмірі згідно з неспростованим відповідачем розрахунком Головного управління ДПС у м.Києві, з яким погоджується суд.
Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявленого позову, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають заборгованість в розмірі 2 970 888,09 грн та пеня в розмірі 12 975,16 грн.
Витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 35 806,36 грн, відповідно до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача, оскільки позов підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 129, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Артігас» (просп.Перемоги, буд.131, приміщ.3, м.Київ, 03179; ідентифікаційний код 39096161) на користь Київської міської ради (вул.Хрещатик, буд.36, м.Київ, 01044; ідентифікаційний код 22883141) заборгованість в розмірі 2 970 888 (два мільйони дев'ятсот сімдесят тисяч вісімсот вісімдесят вісім) грн 09 коп., пеню в розмірі 12 975 (дванадцять тисяч дев'ятсот сімдесят п'ять) грн 16 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 35 806 (тридцять п'ять тисяч вісімсот шість) грн 36 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 12.05.2025.
Суддя Т.П. Капцова