ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
01.05.2025Справа № 910/15082/24
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства юстиції України
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Кам'янець - Подільська міська рада
про визнання протиправним та скасування наказу
Суддя Усатенко І.В.
Секретар судового засідання Скобіола О.П.
Представники учасників справи
від позивача: не з'явився
від відповідача: Свіршкова І.В.
від третьої особи: не з'явились
В судовому засіданні 01.05.2025 на підставі ст. 240 ГПК України прийнято скорочене рішення суду.
ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу.
Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України №1500/5 від 20.05.2024 року в частині п. 1, 2, 4.
Ухвалою суду від 16.12.2024 відкрито провадження у справі № 910/15082/24, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 27.01.2025. Залучено до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Кам'янець - Подільську міську раду.
23.11.2024 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує, оскільки, спірний наказ прийнятий згідно чинного законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.
07.01.2025 від відповідача до суду надійшло клопотання про долучення доказів.
Ухвалою суду від 27.01.2025 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до розгляду по суті на 20.02.2025.
20.02.2025 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
В судове засідання 20.02.2025 представники сторін не з'явились, про дату та час судового розгляду були повідомлені належним чином.
Ухвалою суду від 20.02.2025 сторін повідомлено про призначення судового засідання на 10.03.2025.
В судовому засіданні 10.03.2025 оголошено перерву до 27.03.2025.
В судовому засіданні 27.03.2025 оголошено перерву до 10.04.2025.
В судовому засіданні 10.04.2025 оголошено перерву до 01.05.2025.
01.05.2025 від позивача надійшла промова до судових дебатів, в якій підтримано позовні вимоги у повному обсязі.
В судове засідання 01.05.2025 представники позивача та третьої особи не з'явились про дату та час судового розгляду були повідомлені належним чином.
Неявка представників позивача та третьої особи не перешкоджає розгляду справи по суті, зокрема і з врахуванням подання позивачем письмової промови до судових дебатів.
Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у заявах по суті спору.
Відповідно до ст. 217 ГПК України про закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами суд зазначає в протоколі судового засідання і переходить до судових дебатів.
Представник відповідача просив у позові відмовити.
Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
На підставі рішення державного реєстратора Гребенюка Олександра Дмитровича від 06.11.2019 № 49540297 проведено державну реєстрацію права власності на незавершене будівництво загальною площею 550 кв м, відсоток готовності будівництва складає 12%, адреса: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 на підставі декларації про початок виконання будівельних робіт від 11.05.2010 № ХМ14311072, зареєстрованої Інспекцією державного архітектурнобудівельного контролю у Хмельницькій області та технічного паспорту від 06.04.2014, виданого фізичною особою-підприємцем Стукан Надією Миколаївною. Вказана обставина підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 27.01.2023 № 321227448.
До Міністерства юстиції України надійшла скарга Кам'янець-Подільської міської ради від 24.11.2023 № 8/02-25-1348, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29.11.2023 за № СК-4858-23 (далі - Скарга).
21.02.2024 центральною Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції складено висновок, яким рекомендовано задовольнити скаргу від 24.11.2023 № 08/02-23-1348.
02.04.2024 Міністром юстиції України надано доручення № 90/1/48-24 про винесення скарги від 24.11.2023 № 08/02-23-1348 на повторний розгляд колегії з наданням належного мотивування.
За результатами розгляду Скарги центральною Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі - Колегія) складено висновок від 24.04.2024, яким рекомендовано: 1. Скаргу Кам'янець-Подільської міської ради від 24.11.2023 № 8/02-25-1348 задовольнити. 2. Визнати прийнятим з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анулювати рішення від 06.11.2019 № 49540297 державного реєстратора Городоцької районної державної адміністрації Хмельницької області Гребенюка Олександра Дмитровича. 3. Тимчасово блокувати доступ державному реєстратору Городоцької районної державної адміністрації Хмельницької області Гребенюку Олександру Дмитровичу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 2 (два) місяці.
На підставі вказаного висновку Міністерством юстиції України винесено Наказ від 20.05.2024 № 1500/5 "Про задоволення скарги", яким вирішено:
1. Скаргу Кам'янець-Подільської міської ради від 24.11.2023 № 8/02-25-1348 задовольнити.
2. Визнати прийнятим з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анулювати рішення від 06.11.2019 № 49540297 державного реєстратора Городоцької районної державної адміністрації Хмельницької області Гребенюка Олександра Дмитровича.
3. Тимчасово блокувати доступ державному реєстратору Городоцької районної державної адміністрації Хмельницької області Гребенюку Олександру Дмитровичу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 2 (два) місяці.
4. Виконання пункту 2 наказу покласти на Офіс протидії рейдерству. 5. Виконання пункту 3 наказу покласти на Державне підприємство "Національні інформаційні системи".
Позивач, звернувшись з даним позовом вказує, що наказ Міністерства юстиції України від 20.05.2024 № 1500/5 є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки, позивача як зацікавлену сторону не було повідомлено про розгляд скарги Комісією; безпідставно проведено повторний розгляд однієї і тієї ж скарги; не перевірено наявність судового спору; скаргу розглянуто поза межами встановлених законодавством строків; прийнято скаргу до розгляду після пропуску скаржником строку на оскарження, оскільки, скаржник довідався про спірне рішення ще 27.01.2023.
У відповідності до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" Міністерству юстиції України було надано повноваження щодо розгляду скарг на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав.
На підставі оскаржуваного рішення державним реєстратором Гребенюком О.Д. проведено державну реєстрацію права власності на незавершене будівництво за ОСОБА_1 на підставі декларації про початок виконання будівельних робіт від 11.05.2010 № ХМ14311072, зареєстрованої Інспекцією державного архітектурнобудівельного контролю у Хмельницькій області та технічного паспорту від 06.04.2014, виданого фізичною особою-підприємцем Стукан Надією Миколаївною.
У висновку Колегії зазначено, що з відомостей Державного реєстру прав та документів поданих для проведення державної реєстрації прав Колегією встановлено, що для проведення державної реєстрації права власності як на об'єкт незавершеного будівництва державним реєстратором Гребенюком О.Д. порушено реєстраційне законодавство, оскільки не витребувано документу, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об'єктом, передбаченого пунктом 68 Порядку № 1127 (в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення). Крім того, Колегією встановлено, що декларація видана на відтворення втраченої історичної забудови в межах існуючих фундаментів з пристосуванням під житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення. Однак, оскаржуваним рішенням зареєстровано право власності незавершеного будівництва, як на новостворений.
Відповідно до ст. 27-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції чинній на момент прийняття рішення реєстратором) для державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва подаються такі документи: 1) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об'єктом (у разі відсутності у Державному реєстрі прав зареєстрованого відповідного речового права на земельну ділянку); 2) документ, що відповідно до законодавства надає право на виконання будівельних робіт (крім випадків, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів); 3) документ, що містить опис об'єкта незавершеного будівництва за результатами технічної інвентаризації такого об'єкта.
Також п. 68 Порядку № 1127 (в редакції чинній на момент прийняття рішення реєстратором) передбачено, що для державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва подаються: 1) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об'єктом (крім випадку, коли речове право на земельну ділянку вже зареєстровано в Державному реєстрі прав); 2) документ, що відповідно до законодавства надає право на виконання будівельних робіт; 3) технічний паспорт на об'єкт незавершеного будівництва.
Отже, реєстратором було порушено реєстраційне законодавство, та не дотримано вимог ст. 27-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та п. 68 Порядку № 1127 (в редакції чинній на момент прийняття рішення реєстратором) та не витребувано документи, що посвідчують речове право на земельну ділянку під об'єктом незавершеного будівництва.
Згідно п. 1, 2 ч. 3 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції чинній на момент прийняття рішення реєстратором) державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; 2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції чинній на момент прийняття рішення реєстратором) передбачено, що проведення державної реєстрації прав проводиться в такому порядку, зокрема, перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції чинній на момент прийняття рішення реєстратором) розгляд заяви про державну реєстрацію прав може бути зупинено державним реєстратором виключно у таких випадках: 1) подання документів для державної реєстрації прав не в повному обсязі, передбаченому законодавством.
Відповідно до п. 14 Постанови Кабінету Міністрів України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" № 1127 від 25.12.2015 (далі - Порядок № 1127) у разі коли під час розгляду заяви встановлено наявність підстав, передбачених законом для зупинення розгляду заяви, державний реєстратор невідкладно приймає рішення щодо зупинення розгляду заяви. Якщо заявник протягом 30 робочих днів з моменту отримання рішення щодо зупинення розгляду заяви виконав вимоги державного реєстратора, зазначені у відповідному рішенні, а також у разі коли державним реєстратором протягом 30 робочих днів з моменту прийняття відповідного рішення на запит отримано документи та/або інформацію, необхідні для державної реєстрації прав, розгляд заяви відновлюється на підставі рішення державного реєстратора щодо відновлення розгляду заяви. У разі невиконання заявником зазначених у рішенні вимог або неотримання на запит документів та/або інформації, необхідних для державної реєстрації прав, у строк, встановлений в абзаці другому цього пункту, державний реєстратор приймає рішення щодо відмови в державній реєстрації прав.
Відповідно до п. 8 ч. 1 статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції чинній на момент прийняття рішення реєстратором) у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав
За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав. (абз 1 ч. 2 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
Отже, рішення від 06.11.2019 № 49540297 прийнято державним реєстратором з порушенням Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав та з порушенням загальних засад державної реєстрації прав, що призвело до внесення недостовірної інформації до Державного реєстру прав.
Частиною 6 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав Міністерство юстиції України, його територіальні органи приймають одне з таких мотивованих рішень, яке не пізніше наступного робочого дня з дня його прийняття розміщується на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України чи відповідного територіального органу: про задоволення скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації прав)
Підпунктами а, б п 1 ч. 7 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції чинній на момент прийняття рішення Мінюстом) визначено, що у разі задоволення скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав або підтвердження факту використання ідентифікаторів доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав іншими особами Міністерство юстиції України, його територіальні органи приймають рішення про: 1) визнання прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання рішення державного реєстратора (про державну реєстрацію прав, про зупинення державної реєстрації прав, про зупинення розгляду заяви або про відмову в державній реєстрації прав), анулювання рішення територіального органу Міністерства юстиції України. Підставою для визнання прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав є: а) Міністерством юстиції України встановлено, що державний реєстратор прийняв рішення про державну реєстрацію прав з порушенням загальних засад державної реєстрації прав, визначених пунктами 1, 2-1, 4 частини першої статті 3 цього Закону. У такому разі Міністерство юстиції України у своєму рішенні зазначає конкретну засаду державної реєстрації прав (з посиланням на відповідне положення цього Закону), з порушенням якої державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав; б) Міністерством юстиції України встановлено, що державний реєстратор прийняв рішення про державну реєстрацію прав за наявності підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, відмови в державній реєстрації прав або зупинення державної реєстрації прав. У такому разі Міністерство юстиції України у своєму рішенні зазначає конкретну підставу (з посиланням на відповідне положення цього Закону), всупереч якій державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав. Рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав визнається прийнятим з порушенням цього Закону та анулюється виключно у разі неможливості відновлення порушеного права скаржника шляхом прийняття Міністерством юстиції України рішень, передбачених пунктами 2 і 3 цієї частини. Не можуть бути підставою для визнання прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання рішення державного реєстратора допущені ним формальні (несуттєві) помилки, які не впливають на об'єктивність, достовірність та повноту відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.
Оскільки оскаржуване рішення прийнято за наявності підстави для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 23 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та відмови в державній реєстрації прав, передбаченої пунктом 8 частини першої статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а також з порушенням загальної засади державної реєстрації прав, визначеної пунктом 1 частини першої статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а саме щодо гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, а допущені при його прийнятті порушення не є формальною (несуттєвою) помилкою та впливають на об'єктивність, достовірність та повноту відомостей Державного реєстру прав, тому враховуючи, що відновлення порушеного права неможливе шляхом прийняття Міністерством юстиції України рішень, передбачених пунктами 2 і 3 частини сьомої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", рішення державного реєстратора від 06.11.2019 № 49540297 підлягало анулюванню.
Означені обставини підтверджують наявність порушень з боку державного реєстратора при прийнятті рішення від 06.11.2019 № 49540297, що обгрунтовано стало підставою для визнання його прийнятим з порушенням законодавства анулювання спірним Наказом від 20.05.2024 № 1500/5.
Щодо строку на подання скарги до Міністерства юстиції України.
До Міністерства юстиції України надійшла Кам'янець-Подільської міської ради від 24.11.2023, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29.11.2023 за № СК-4858-23, на рішення від 06.11.2019 № 49540297 державного реєстратора Городоцької районної державної адміністрації Хмельницької області Гребенюка Олександра Дмитровича.
В скарзі Кам'янець-Подільською міською радою зазначено, що про прийняття оскаржуваного рішення вона дізналась 29.09.2023 під час ознайомлення з матеріалами, які слугували підставою для видачі ОСОБА_1 містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки.
Отже, скаржник чітко вказав період коли йому стало відомо про порушення його прав. Доказів на спростування означених обставин надано не було. А отже, оскільки Кам'янець-Подільської міська рада дізналася про порушення своїх прав в 29.09.2023, а зі скаргою звернулася 24.11.2023, Колегія обґрунтовано дійшла висновку про те, що скаржником дотримано строків на звернення зі скаргою у сфері державної реєстрації.
Відповідно до абз. 1 ч. 3, 4 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції чинній на момент подання скарги) рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів особою, права якої порушено, протягом двох місяців з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення своїх прав. Якщо з дня прийняття оскаржуваного рішення, здійснення дії або бездіяльності спливло більше двох місяців, а у випадку, передбаченому абзацом третім частини третьої цієї статті, - більше одного місяця, скарга має містити також відомості про дату, коли скаржник дізнався про порушення своїх прав.
Отже, законом чітко встановлено вимогу про зазначення дати, з якої скаржник довідався про прийняття оскаржуваного рішення, проте не передбачено обов'язку скаржника подавати докази в підтвердження означеної дати. Як і не передбачає обов'язку відповідача перевіряти достовірність вказаної скаржником дати, з якої він довідався про прийняття спірного рішення.
Відповідно до п. 5 Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції" № 1128 від 25.12.2015 (далі Порядок № 1128) Мін'юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації на предмет пересилання її за належністю відповідному територіальному органу чи Мін'юсту, а також встановлення підстав для відмови в її задоволенні, а саме: оформлення скарги без дотримання вимог, визначених законом; наявність інформації про судове рішення про відмову позивача від позову з такого самого предмета спору, про визнання відповідачем позову або затвердження мирової угоди сторін; наявність інформації про судове провадження у зв'язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави; наявність рішення Мін'юсту чи його територіального органу з такого самого питання; здійснення Мін'юстом чи його територіальним органом розгляду скарги з такого самого питання від того самого скаржника; подання скарги особою, яка не має на це повноважень; закінчення встановленого законом строку подачі скарги; розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції Мін'юсту чи його територіального органу.
Згідно п. 6 Порядку № 1128 якщо під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку встановлено наявність підстав для відмови в її задоволенні, Мін'юст чи відповідний територіальний орган не пізніше ніж протягом десяти робочих днів з дня її реєстрації приймає мотивоване рішення про відмову в задоволенні такої скарги на підставі службової записки посадових осіб Мін'юсту чи відповідного територіального органу, погодженої відповідно заступником Міністра чи заступником керівника територіального органу Мін'юсту. Рішення про відмову у задоволенні скарги у сфері державної реєстрації з підстави оформлення її без дотримання вимог, визначених законом, не позбавляє скаржника права на повторне звернення з такою скаргою в межах визначеного законом строку.
Суд погоджується з твердженням відповідача, що для відмови у скарзі на підставі пропуску строків на оскарження, Мін'юст має також мати беззаперечні докази порушення цього строку, оскільки в іншому випадку матиме місце безпідставна відмова скарзі, яка буде ґрунтуватися лише на припущеннях.
Як уже зазначалось судом, докази, які б спростовували обставини, що скаржник дізнався про спірне рішення саме 29.09.2023 відповідачу надані не були.
Щодо наявності судового спору (справа № 924/34/24), суд зазначає, що п. 5 Порядку № 1128 передбачено відмову у скарзі в разі наявності інформації про судове рішення про відмову позивача від позову з такого самого предмета спору, про визнання відповідачем позову або затвердження мирової угоди сторін; наявність інформації про судове провадження у зв'язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави.
Предметом спору у справі № 924/34/24 Господарського суду Рівненської області за позовом Кам'янець-Подільської міської ради до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Департаменту економіки та розвитку інфраструктури міста Кам'янець-Подільської міської ради, Виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради є визнання недійсним договору № 11 від 15.05.2019 в частині, акту приймання-передачі майна в частині та повернення територіальній громаді міста Кам'янець-Подільський фундаментів втраченої історичної забудови.
Про наявність інших судових рішень чи судових проваджень між тими ж сторонами з тих самих підстав та з того ж предмету спору позивачем не зазначено, будь-яких доказів не надано. Натомість справа № 924/34/24 стосується іншого предмету спору ніж оскарження рішення державного реєстратора від 06.11.2019 № 49540297.
У висновку Колегії вказано про перевірку Єдиного державного реєстру судових рішень на наявність спорів між тими ж сторонами про той же предмет і з тих же підстав та не встановлено наявність інформації про відкриті за заявою скаржника судові провадження, предметом яких є оскарження того самого рішення, дій у сфері державної реєстрації.
Тобто підстави для відмови у скарзі з підстав наявності судового спору у відповідача були відсутні.
Щодо повідомлення заінтересованих осіб про розгляд скарги.
Відповідно до п. 10 Порядку № 1128 для забезпечення можливості участі у колегіальному розгляді скарги у сфері державної реєстрації скаржника, державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мін'юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів (далі - заінтересовані особи), або надання зазначеними особами письмових пояснень по суті скарги Мін'юст чи відповідний територіальний орган не пізніше ніж за два дні, а під час воєнного стану - за 15 днів до дня засідання колегії забезпечує оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті інформації про дату, час і місце такого засідання, а під час воєнного стану - про дату засідання, та додатково повідомляє зазначену інформацію заінтересованим особам засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел). Інформація про дату, час і місце засідання колегії, що проводиться після відкладення розгляду скарги або для повторного розгляду скарги у визначених законодавством випадках, не оприлюднюється, якщо колегією не прийнято рішення про інше. Відсутність заінтересованих осіб під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально не є перешкодою для її розгляду. Розгляд скарг у сфері державної реєстрації під час дії воєнного стану проводиться без участі заінтересованих осіб.
Тобто, згідно Порядку № 1128, який регламентує процедуру розгляду скарги, повідомлення всіх учасників (заінтересованих осіб) проводиться шляхом оприлюднення повідомлень через сайт відповідача. Додаткове повідомлення здійснюється засобами електронної пошти, але тільки за умови, якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел.
Оскільки, органи державної влади зобов'язані діяти у спосіб, передбачений законодавством України, відсутні підстави для повідомлення заінтересованих осіб будь-яким іншим способом, ніж передбачений Порядком № 1128.
Як вбачається з матеріалів справи, Міністерством юстиції України, після вивчення змісту скарги та перевірки відомостей з Державного реєстру прав, 05.02.2024 на офіційному веб-сайті Мін'юсту було оприлюднено повідомлення про засідання Колегії, які призначено на 21.02.2024 наступного змісту: « 1. Розгляд скарги Кам'янець-Подільської міської ради від 24.11.2023 № 8/02-25-1348, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.11.2023 за № СК-4858-23. Тип об'єкта нерухомого майна: незавершене будівництво. Адреса: АДРЕСА_1. Суб'єкт оскарження: державний реєстратор Городоцької районної державної адміністрації Хмельницької області Гребенюк Олександр Дмитрович. Заінтересовані особи: ОСОБА_1 .» Із вказаними вище повідомленнями можна ознайомитись на офіційному веб-сайті Мін'юсту за наступними посиланнями: https://minjust.gov.ua/m/ogoloshennya-prozasidannya-tsentralnoi-kolegii-ministerstva-yustitsii-ukraini-21-lyutogo-2024-roku (роздруківку повідомлення з сайту долучено до матеріалів справи).
Крім того, 08.04.2024 року на офіційному веб-сайті Мін'юсту було оприлюднено повідомлення про засідання Колегії, які призначено на 24.04.2024 наступного змісту: « 1. Розгляд скарги Кам'янець-Подільської міської ради від 24.11.2023 № 8/02-25-1348, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.11.2023 за № СК-4858-23, поверненої для повторного розгляду дорученням Мін'юсту від 02.04.2024 за № 90/1/48-24. Тип об'єкта нерухомого майна: незавершене будівництво. Адреса: АДРЕСА_1. Суб'єкт оскарження: державний реєстратор Городоцької районної державної адміністрації Хмельницької області Гребенюк Олександр Дмитрович. Заінтересовані особи: ОСОБА_1 .» Із вказаними вище повідомленнями можна ознайомитись на офіційному веб-сайті Мін'юсту за наступними посиланнями: https:// minjust.gov.ua/m/ogoloshennya-prozasidannya-tsentralnoi-kolegii-ministerstva-yustitsii-ukraini-24-kvitnya-2024-roku (роздруківку повідомлення з сайту долучено до матеріалів справи).
Отже, оголошення на сайті було зроблені в межах строків, передбачених п. 10 Порядку № 1128.
В матеріалах справи також містяться докази направлення на електронну адресу скаржника та державного реєстратора повідомлень про проведення засідання Колегії, проте, матеріали скарги містили електронні адреси означених осіб.
Згідно з позицією Верховного Суду від 16.03.2023 у справі №910/574/22, основним обов'язковим способом повідомлення про розгляд скарги по суті є розміщення Міністерством юстиції України чи його територіальним органом відповідного оголошення на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України. Натомість надіслання повідомлення про розгляд скарги телефонограмою або засобами електронної пошти є додатковими способами повідомлення, які в силу положень Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1128 від 25.12.2015, (пункти 10,11) є обов'язковими для Міністерства юстиції України чи його територіальних органів лише у разі, якщо номер телефону, адреса електронної пошти осіб, зазначених у пункті 10 Порядку, вказані у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлені заінтересованою особою або встановлені з інших офіційних джерел.
Натомість матеріали скарги, відомості з ЄДР не містили інформації про наявність електронної пошти ОСОБА_1 . Суду також не було надано доказів того, що з інших офіційних джерел можливо було встановити електронну пошту заінтересованої особи ОСОБА_1 . Суд також відзначає, що в матеріалах даної справи також відсутня інформація про наявність електронної адреси у позивачки, зважаючи на обов'язок її зазначення у позовній заяві (припис ст. 162 ГПК України), у разі наявності такої.
На думку суду, Міністерство юстиції України вжило всіх передбачених законодавством заходів для належного повідомлення позивача про розгляд скарги. Суд також відзначає, що зі змісту зроблених на сайті повідомлень чітко вбачається з приводу якого об'єкта нерухомості здійснюється розгляд справи, чиї дії (рішення) оскаржуються, та що ОСОБА_1 є заінтересованою особою при розгляді даної скарги.
З урахуванням викладеного, відповідачем було дотримано вимог Порядку № 1128 щодо повідомлення заінтересованих осіб, а твердження позивача є необґрунтованими та безпідставними, оскільки під час дії воєнного стану та з урахуванням вимог, встановлених пунктом 10 Порядку № 1128, за 15 днів до дня засідання Колегії на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України було забезпечено оприлюднення інформації про дату засідання розгляду даної скарги.
Щодо обставин розгляду скарги понад визначений законодавством строк та повторного розгляду скарги.
Відповідно до п. 4 Порядку № 1128 Розгляд скарги у сфері державної реєстрації здійснюється у строки, встановлені Законом України "Про звернення громадян".
Частиною першою статті 7 Закону України «Про звернення громадян» встановлено, що звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.
Згідно ч. 7 ст. 16 Закону України "Про звернення громадян" особливості розгляду скарг громадян на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів речових прав на нерухоме майно визначаються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Відповідно до ч. 5 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав, повідомлення державних реєстраторів про виявлені ними факти використання їх ідентифікаторів доступу до Державного реєстру прав іншими особами розглядаються у строк не більше одного місяця з дня їх надходження. У разі якщо в місячний строк розгляд скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав, повідомлення державного реєстратора про виявлений ним факт використання його ідентифікаторів доступу до Державного реєстру прав іншими особами провести неможливо, Міністерство юстиції України, його територіальні органи встановлюють необхідний строк для її розгляду, про що повідомляється особі, яка подала скаргу. При цьому загальний строк для вирішення питань, порушених у скарзі, не може перевищувати 45 днів. Закінчення строку розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав не є підставою для повернення скарги, відмови в її задоволенні чи залишення її без розгляду.
З матеріалів справи вбачається, що розгляд скарги було призначено на 21.02.2024 на засіданні центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора. За результатами розгляду скарги прийнято висновок Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 21.02.2024 за яким рекомендовано скаргу задовольнити.
Однак, дорученням Міністра юстиції України від 02.04.2024 № 90/1/48-24 скаргу Кам'янець-Подільської міської ради від 24.11.2023 № 8/02-25-1348, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29.11.2023 за № СК-4858-23, повернуто для організації повторного розгляду.
24.04.2024 відбувся повторний розгляд скарги Кам'янець-Подільської міської ради, про що у встановлений законодавством строк було повідомлено всіх заінтересованих осіб.
Висновком Колегії від 24.04.2024 рекомендовано: 1. Скаргу Кам'янець-Подільської міської ради від 24.11.2023 № 8/02-25-1348 задовольнити. 2. Визнати прийнятим з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анулювати рішення від 06.11.2019 № 49540297 державного реєстратора Городоцької районної державної адміністрації Хмельницької області Гребенюка Олександра Дмитровича. 3. Тимчасово блокувати доступ державному реєстратору Городоцької районної державної адміністрації Хмельницької області Гребенюку Олександру Дмитровичу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 2 (два) місяці.
Отже не дотримання відповідачем 45 денного строку на розгляд скарги не є підставою для відмови у її задоволенні, поверненні чи залишенні скарги без розгляду. Означений висновок також вбачається з аналізу приписів ч. 6 ст 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Порушення Мін'юстом строку розгляду скарги у сфері державної реєстрації не може вважатися єдиною та безумовною підставою для скасування наказу Мін'юсту. Суди з урахуванням обставин кожної справи повинні оцінювати обставини пропуску строку розгляду скарги у сукупності з іншими порушеннями, які можуть слугувати підставою для скасування наказів Мін'юсту (постанова Верховного Суду від 11.10.2023 № 910/7381/22). У постанові від 24.05.2023 у справі №464/8946/21 Верховний Суд хоч і встановив порушення Мін'юстом строків розгляду скарги на рішення приватного нотаріуса, однак дійшов висновку, що оспорений наказ не підлягає скасуванню з цієї формальної підстави.
З огляду на викладене, посилання позивача на порушення строків розгляду скарги зводиться виключно до формальних підстав та жодним чином не спростовує законність прийнятого Наказу.
Згідно з п. 11 розділу ІІІ Положення про Колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 09.01.2020 № 81/5 (Положення № 81/5) розгляд Колегією скарги здійснюється повторно у разі доручення Мін'юсту щодо перегляду відповідної скарги з мотивів невідповідності висновку Колегії вимогам законодавства, неналежного дослідження обставин відповідної скарги або неналежного мотивування відповідного рішення. Розгляд Колегією скарги повторно здійснюється із запрошенням за потреби відповідних осіб для надання усних пояснень по суті скарги та у послідовності, передбаченій пунктом 4 цього розділу.
Оскільки, 02.04.2024 Міністром юстиції України видано доручення № 90/1/48-24 для організації повторного розгляду вказаної скарги, з метою належного мотивування висновку, зокрема щодо типу спірного об'єкта нерухомого майна та обставин порушення прав Кам'янець-Подільської міської ради в результаті оскаржуваного рішення, Колегією згідно приписів п. 11 розділу ІІІ Положення № 81/5 було здійснено повторний розгляд скарги.
Доручення міністра про повернення скарги на новий розгляд містить як обґрунтування (тобто, у зв'язку з чим скарга повертається на повторний розгляд) так і мотиви прийняття рішення (тобто, з якою метою) щодо повторного розгляду скарги.
Отже, з аналізу вищенаведеної норми Положення та змісту доручення Міністерства юстиції України від 02.04.2024 № № 90/1/48-24 можна дійти висновку, що законодавством було прямо передбачено можливість повернення скарги на повторний розгляд (перегляд) за відповідним дорученням Міністра юстиції України з метою належного мотивування рішення.
Отже твердження позивача про те, що повторний розгляд скарги можливий лише за повторною скаргою ініціатора, спростовані приписами Положення № 81/5.
Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи в цілому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Суд також відзначає, що рішенням Господарського суду Хмельницької області від 18.11.2024 у справі № 924/34/24, яке набрало законної сили, за позовом Кам'янець-Подільської міської ради, м. Кам'янець-Подільський до 1) фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Кам'янець-Подільський, 2) Департаменту економіки та розвитку інфраструктури міста Кам'янець-Подільської міської ради, м. Кам'янець-Подільський, 3) Виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради, м. Кам'янець-Подільський про визнання недійсним договору №11 від 15.05.2019 року в частині, акту прийому-передачі майна в частині та повернення територіальній громаді міста Кам'янець-Подільський фундаментів втраченої історичної забудови позов задоволено повістю. Вирішено визнати недійсним договір № 11 від 15 травня 2019 року на реконструкцію (відтворення) втраченої історичної забудови, який укладений між ФОП ОСОБА_1 та Виконавчим комітетом Кам'янець-Подільської міської ради в частині участі ФОП ОСОБА_1 у реконструкції (відтворені) втраченої історичної забудови в межах існуючих фундаментів, що знаходиться в історичному ареалі міста № 1, за адресою АДРЕСА_1; визнати недійним Акт прийому-передачі майна комунальної власності від 10 березня 2021 року, що складений на виконання договору на реконструкцію (відтворення) втраченої історичної забудови № 11 від 15 травня 2019 року та укладений між ФОП ОСОБА_1 та Департаментом економіки та розвитку інфраструктури міста Кам'янець-Подільської міської ради в частині передання ФОП ОСОБА_1 фундаментів втраченої історичної забудови, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1; повернути територіальній громаді міста Кам'янець-Подільський в особі Кам'янець-Подільської міської ради від ФОП ОСОБА_1 фундаменти втраченої історичної забудови, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.
Оскільки на підставі рішення державного реєстратора від 06.11.2019 № 49540297, яке було скасовано спірним наказом Мін'юста, було зареєстровано за позивачем право власності на об'єкт незавершеного будівництва, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, який рішенням Господарського суду Хмельницької області від 18.11.2024 у справі № 924/34/24 ФОП ОСОБА_1 зобов'язано повернути територіальній громаді. Суд дійшов висновку, що спосіб захисту права в даній справі наразі не призведе до поновлення права позивача. Оскільки, скасування наказу Міністерства юстиції України №1500/5 від 20.05.2024 "Про задоволення скарги" не поновить право власності АДРЕСА_1 на об'єкт незавершеного будівництва, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.
З приводу висвітлення всіх доводів відповідача суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 року Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.
Судовий збір відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України залишається за позивачем.
Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
У позові ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вулиця Архітектора Городецького, будинок 13, ідентифікаційний код 00015622) про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України №1500/5 від 20.05.2024 "Про задоволення скарги" в частині п. 1, 2, 4 - відмовити повністю.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Повне рішення складено 12.05.2025
Суддя І.В.Усатенко