ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
23.04.2025Справа № 910/507/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Нечая О.В., за участю секретаря судового засідання Будніка П.О., розглянувши у загальному позовному провадженні матеріали справи № 910/507/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Електротрейдінг груп" (Україна, 04116, м. Київ, вул. Старокиївська, буд. 14; ідентифікаційний код: 42190690)
до Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (Україна, 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25; ідентифікаційний код: 00100227)
про стягнення 28 365 827,54 грн
Представники учасників справи:
від позивача: Горбаченко Н.В., довіреність №01/01-02 від 01.01.2025;
від відповідача: Остапенко С.Л., довіреність №20/11-20 від 20.11.2024.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Електротрейдінг груп" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - відповідач) про стягнення 28 365 827,54 грн, з яких 20 999 157,72 грн інфляційних втрат та 7 366 669,82 грн 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором про врегулювання небалансів електричної енергії № 0152-01024 від 22.05.2019.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2025 вказану позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків - протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали.
24.01.2025 позивачем сформовано в системі "Електронний суд" заяву про усунення недоліків позовної заяви з додатками, яку 27.01.2025 зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2025 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/507/25, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 26.02.2025.
14.02.2025 відповідачем сформовано в системі "Електронний суд" відзив на позовну заяву, який 14.02.2025 зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".
18.02.2025 позивачем сформовано в системі "Електронний суд" відповідь на відзив, який 18.02.2025 зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".
24.02.2025 відповідачем сформовано в системі "Електронний суд" заперечення на відповідь на відзив, яку 24.02.2025 зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".
25.02.2025 позивачем сформовано в системі "Електронний суд" додаткові пояснення, які 26.02.2025 зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".
У підготовче засідання 26.02.2025 з'явились представники сторін.
У підготовчому засіданні 26.02.2025 судом було прийнято до розгляду відзив на позовну заяву, відповідь на відзив та заперечення на відповідь на відзив, залишено без розгляду додаткові пояснення позивача та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 19.03.2025.
У підготовче засідання 19.03.2025 з'явились представники сторін.
У підготовчому засіданні 19.03.2025 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 09.04.2025.
У судове засідання 09.04.2025 з'явились представники сторін.
У судовому засіданні 09.04.2025 судом було оголошено перерву до 23.04.2025.
У судове засідання 23.04.2025 з'явились представники сторін.
Представник позивача надала суду усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримала.
Представник відповідача надав суду усні пояснення по суті спору, проти задоволення позовних вимог заперечував.
У судовому засіданні 23.04.2025 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, суд
Пунктом 1.3.2 Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.03.2018 № 307 (далі - Правила ринку), передбачено, що для суб'єктів господарювання, визначених у підпункті 1.2.1 глави 1.2 цього розділу (крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу) обов'язковою умовою участі на ринку електричної енергії є укладення договору про врегулювання небалансів електричної енергії з ОСП, що є договором приєднання, типова форма якого наведена в додатку 1 до цих Правил. Учасники ринку укладають договір про врегулювання небалансів електричної енергії шляхом приєднання до договору.
22.05.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Електротрейдінг Груп" (далі - СВБ) та Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - ОСП) укладено Договір про врегулювання небалансів електричної енергії № 0152-01024 (далі - Договір).
Пунктами 1.1, 1.2 Договору передбачено, що цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови врегулювання небалансів електричної енергії СВБ, у тому числі її балансуючої групи. Цей договір є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України, умови якого мають бути прийняті іншою стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому. На підставі цього договору сторона, що приєднується, набуває статусу учасника ринку та здійснює свою діяльність у якості СВБ.
Відповідно до пункту 1.3 Договору за цим договором СВБ врегульовує небаланси електричної енергії, що склалися в результаті діяльності її балансуючої групи на ринку електричної енергії, або передає свою відповідальність за небаланси електричної енергії іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи.
Згідно з пунктом 1.4 Договору ОСП врегульовує небаланси електричної енергії з СВБ у порядку, визначеному Законом України "Про ринок електричної енергії" та Правилами ринку.
Врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення СВБ правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії та оплати платежів відповідно до Правил ринку (пункт 1.5 Договору).
Згідно з пунктом 2.1 Договору вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються адміністратором розрахунків (далі - АР) для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку. Оплата платежів відповідно до цього договору здійснюється з урахуванням податків та зборів, передбачених діючим законодавством.
За умовами підпункту 3 пункту 3.3 Договору ОСП зобов'язаний проводити розрахунки з СВБ у порядку та в терміни, визначені Правилами ринку.
Пунктами 5.1, 5.6 Договору передбачено, що виставлення рахунків та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів відбувається відповідно до процедур та графіків, передбачених Правилами ринку, та згідно з умовами цього договору. Подання платіжних документів здійснюється сторонами відповідно до Правил ринку.
Відповідно до пункту 5.11 Договору урегулювання сторонами взаємних зобов'язань здійснюється згідно з чинним законодавством України, у тому числі сторонами може бути застосовано неттінг виключно шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.
На виконання умов Договору, АР сформував у системі управління ринком (далі - СУР) рахунки на оплату електричної енергії для врегулювання небалансів електричної енергії за Договором за відповідні декади календарних місяців 2023 року та I півріччя 2024 року, а саме:
- № 2601202300041 від 26.01.2023 на суму 75 526 241,69 грн;
- № 0602202300044 від 06.02.2023 на суму 39 525 336,64 грн;
- № 2402202300136 від 24.02.2023 на суму 4 482 530,57 грн;
- № 0603202300049 від 06.03.2023 на суму 1 511 548,46 грн;
- № 2403202300342 від 24.03.2023 на суму 503 558,05 грн;
- № 0408202300351 від 04.08.2023 на суму 1 020 162,19 грн;
- № 1409202300388 від 14.09.2023 на суму 4 330 105,02 грн;
- № 2612202300395 від 26.12.2023 на суму 27 803 035,64 грн;
- № 0401202400392 від 04.01.2024 на суму 30 127 138,33 грн;
- № 0602202400171 від 06.02.2024 на суму 13 844 200,61 грн;
- № 1502202400419 від 15.02.2024 на суму 8 682 734,27 грн;
- № 0606202400413 від 06.06.2024 на суму 10 578 367,61 грн;
- № 1406202400173 від 14.06.2024 на суму 22 618 999,51 грн;
- № 2606202400172 від 26.06.2024 на суму 24 720 240,98 грн;
- № 0407202400400 від 04.07.2024 на суму 14 269 242,29 грн.
Позивач зазначає, що грошові зобов'язання відповідача по рахунку № 2601202300041 від 26.01.2023 на суму 75 526 241,69 грн були припинені 11.01.2024 шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог та врегулювання зобов'язань відповідно до Акту зарахування зустрічних однорідних вимог від 11.01.2024 за розрахунковий період 01.2023.
Грошові зобов'язання відповідача по рахунку № 0602202300044 від 06.02.2023 на суму 39525336,64 грн були припинені шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог та врегулювання зобов'язань на суму 6784449,43 грн відповідно до Акту зарахування зустрічних однорідних вимог від 11.01.2024 за розрахунковий період 01.2023; на суму 30051109,87 грн відповідно до Акту зарахування зустрічних однорідних вимог від 04.03.2024.
18.04.2024 відповідач перерахував на розрахунковий рахунок позивача в якості оплати рахунку № 0602202300044 грошові кошти в сумі 810436,40 грн та 19.04.2024 грошові кошти в сумі 2629293,17 грн.
Оплата рахунку № 2402202300136 від 24.02.2023 на суму 4482530,57 грн була здійснена відповідачем 29.05.2024 в сумі 234898,67 грн, 30.05.2024 в сумі 155043,47 грн, 31.05.2024 в сумі 461937,11 грн, 03.06.2024 в сумі 309914,60 грн, 04.06.2024 в сумі 2584991,54 грн, 05.06.2024 в сумі 17188,44 грн, 10.06.2024 в сумі 19192,63 грн, 11.06.2024 в сумі 344130,96 грн, 12.06.2024 в сумі 31570,48 грн, 14.06.2024 в сумі 41301,18 грн, 17.06.2024 в сумі 12333,19 грн, 18.06.2024 в сумі 160126,52 грн, 19.06.2024 в сумі 109901,78 грн.
Оплата рахунку № 0603202300049 від 06.03.2023 на суму 1511548,46 грн була здійснена відповідачем наступним чином: 19.06.2024 в сумі 95815,83 грн, 20.06.2024 в сумі 9176,90 грн, 21.06.2024 в сумі 3928,08 грн, 24.06.2024 в сумі 129026,29 грн, 25.06.2024 в сумі 2503,52 грн, 16.08.2024 в сумі 1271097,84 грн.
Грошові зобов'язання відповідача по рахунку № 2403202300342 від 24.03.2023 на суму 503558,05 грн були припинені 04.03.2024 на підставі Акту зарахування зустрічних однорідних вимог від 04.03.2024.
Оплата рахунку № 0408202300351 від 04.08.2023 на суму 1020162,19 грн була здійснена відповідачем 22.10.2024.
Рахунок № 1409202300388 від 14.09.2023 на суму 4330105,02 грн був оплачений шляхом перерахування відповідачем грошових коштів 15.11.2024 в сумі 3419726,15 грн, 18.11.2024 в сумі 800783,65 грн, 19.11.2024 в сумі 74725,43 грн та 20.11.2024 в сумі 34869,79 грн.
Водночас, позивач зазначає, що грошові зобов'язання по рахунках № 2612202300395 від 26.12.2023 на суму 27803035,64 грн, № 0401202400392 від 04.01.2024 на суму 30127138,33 грн, № 0602202400171 від 06.02.2024 на суму 13844200,61 грн, № 1502202400419 від 15.02.2024 на суму 8682734,27 грн, № 0606202400413 від 06.06.2024 на суму 10578367,61 грн, № 1406202400173 від 14.06.2024 на суму 22618999,51 грн, № 2606202400172 від 26.06.2024 на суму 24720240,98 грн та № 0407202400400 від 04.07.2024 на суму 14269242,29 грн станом на дату звернення до суду з даним позовом відповідачем не виконані.
З огляду на порушення відповідачем строку виконання своїх грошових зобов'язань за Договором, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача на свою користь інфляційні втрати в розмірі 20999157,72 грн та 3% річних у розмірі 7366669,82 грн.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина перша статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Укладений сторонами Договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовою виконання зобов'язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом узгоджується сторонами в договорі.
Частиною другою статті 68 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що виробники зобов'язані надавати послуги з балансування в обсягах та випадках, визначених цим Законом та правилами ринку. Надавати послуги з балансування мають право також споживачі у порядку, визначеному правилами ринку.
Частиною третьою статті 68 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що для надання послуг з балансування учасники ринку укладають з оператором системи передачі договір на основі типового договору про участь у балансуючому ринку. Постачальники послуг з балансування реєструються адміністратором розрахунків у порядку, визначеному правилами ринку. Типовий договір про участь у балансуючому ринку затверджується Регулятором.
Згідно з частиною сьомою статті 68 Закону України "Про ринок електричної енергії" за результатами роботи балансуючого ринку за відповідну добу на підставі даних оператора системи передачі та адміністратора комерційного обліку адміністратор розрахунків розраховує платежі оператора системи передачі та постачальників послуг з балансування за електричну енергію, ціни небалансу електричної енергії, а також обсяги небалансів електричної енергії учасників ринку і відповідні платежі за них та виставляє відповідні рахунки у порядку, визначеному правилами ринку.
Відповідно до частини першої статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на ринку електричної енергії, між учасниками цього ринку здійснюються в грошовій формі відповідно до укладених договорів у порядку, визначеному цим Законом, правилами ринку, правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку.
Частиною четвертою статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що постачальники послуг з балансування та сторони, відповідальні за баланс, в яких виникли зобов'язання перед оператором системи передачі в результаті діяльності на балансуючому ринку, вносять плату за електричну енергію виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання оператора системи передачі в уповноважених банках. Кошти з поточного рахунку із спеціальним режимом використання оператора системи передачі перераховуються відповідно до правил ринку на: 1) поточні рахунки постачальників послуг з балансування та сторін, відповідальних за баланс, крім електропостачальників; 2) поточні рахунки із спеціальним режимом використання електропостачальників; 3) поточний рахунок оператора системи передачі. З метою здійснення розрахунків з постачальниками послуг з балансування під час врегулювання системних обмежень оператор системи передачі може вносити на свій поточний рахунок із спеціальним режимом використання кошти з власного поточного рахунка.
З наведеного вбачається, що Законом України "Про ринок електричної енергії" не визначені строки (терміни) виконання зобов'язання щодо оплати. Водночас, такі строки та порядок направлення (надсилання, виставлення) рахунків визначені Правилами ринку.
Пунктом 7.3.1 Правил ринку встановлено, що АР на щодекадній основі надсилає платіжний документ кожній СВБ із зазначенням суми, що СВБ зобов'язана сплатити АР, або суми, що АР зобов'язаний сплатити СВБ через її небаланси електричної енергії протягом відповідного періоду.
Пунктом 7.7.1 Правил ринку передбачено, що платіжні документи для декади надаються відповідним учасникам ринку не пізніше четвертого робочого дня після останнього дня цієї декади.
Згідно з пунктом 7.7.4 Правил ринку оплата платіжного документа з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку здійснюється протягом чотирьох робочих днів з дати направлення рахунка.
Отже, обов'язком щодо формування, надсилання платіжних документів та здійснення розрахунків між учасниками ринку (в даному випадку ОСП та СВБ) в СУР наділений саме АР. Направлення (надсилання, виставлення) рахунків на оплату учасникам ринку здійснюється АР через СУР, зокрема, систему розрахунків за небаланси електричної енергії.
При цьому, суд враховує висновки Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду, викладені в постанові від 01.12.2023 у справі №910/9216/22, де зазначено, що у постанові від 03.02.2023 у справі №910/9374/21 Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду вже вказував на те, що у розумінні положень Правил ринку (зокрема пункти 1.1.4, 1.1.2, 1.8.1, 1.11.1, 1.11.8, 5.11.1, 5.11.2, 5.28.1, 7.2.1, 7.7.4), з урахуванням змісту Договору (пункти 4.1, 4.5, 5.3, 5.4), направлення (надсилання, виставлення) рахунків на оплату учасникам ринку здійснюється адміністратором розрахунків (АР) через систему управління ринком. Іншого порядку та способу направлення рахунків, ані Правилами ринку, ані умовами Договору не передбачено, а тому суд вважає належним їх направлення (формування) АР у системі управління ринком. Отже, відповідач, будучи одночасно АР та ОСП, перебуває в цілком різних самостійних статусах учасника ринку електричної енергії, має можливість не тільки отримувати рахунки та ознайомлюватись з їх змістом у момент виставлення таких рахунків у Системі, а й проводити розрахунки за ними.
Зважаючи на викладене, виставлені АР в СУР платіжні документи - рахунки на оплату, мали бути оплачені у чотириденний строк, перебіг якого починається з моменту їх формування в системі, а саме:
- № 2601202300041 від 26.01.2023 на суму 75 526 241,69 грн - до 01.02.2023;
- № 0602202300044 від 06.02.2023 на суму 39 525 336,64 грн - до 10.02.2023;
- № 2402202300136 від 24.02.2023 на суму 4 482 530,57 грн - до 02.03.2023;
- № 0603202300049 від 06.03.2023 на суму 1 511 548,46 грн - до 10.03.2023;
- № 2403202300342 від 24.03.2023 на суму 503 558,05 грн - до 31.03.2023;
- № 0408202300351 від 04.08.2023 на суму 1 020 162,19 грн - до 10.08.2023;
- № 1409202300388 від 14.09.2023 на суму 4 330 105,02 грн - до 20.09.2023;
- № 2612202300395 від 26.12.2023 на суму 27 803 035,64 грн - до 01.01.2024;
- № 0401202400392 від 04.01.2024 на суму 30 127 138,33 грн - до 10.01.2024;
- № 0602202400171 від 06.02.2024 на суму 13 844 200,61 грн - до 12.02.2024;
- № 1502202400419 від 15.02.2024 на суму 8 682 734,27 грн - до 21.02.2024;
- № 0606202400413 від 06.06.2024 на суму 10 578 367,61 грн - до 12.06.2024;
- № 1406202400173 від 14.06.2024 на суму 22 618 999,51 грн - до 20.06.2024;
- № 2606202400172 від 26.06.2024 на суму 24 720 240,98 грн - до 02.07.2024;
- № 0407202400400 від 04.07.2024 на суму 14 269 242,29 грн - до 11.07.2024.
Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Водночас, як встановлено судом, частина рахунків не була оплачена відповідачем. В іншій частині відповідачем було порушено строк оплати, визначений Правилами ринку.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 4.1. Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання умов цього договору сторони несуть одна перед одною відповідальність, передбачену чинним законодавством України.
Оскільки судом встановлено факт невиконання/прострочення виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань за Договором, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат та 3% річних за весь період прострочення.
Перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та 3% річних, суд встановив правильність здійснених нарахувань.
У поданих 24.02.2025 запереченнях на відповідь на відзив відповідач заявив про намір провести контррозрахунок сум заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат, однак ні до закриття підготовчого провадження у справі (19.03.2025), ні станом на момент розгляду справи по суті розрахунок відповідачем так і не було надано.
Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач посилається на те, що прострочення виконання грошового зобов'язання виникло не з його вини, оскільки статтею 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлений спеціальний алгоритм розрахунків між СВП та ОСБ, який передбачає наявність в ОСП поточного рахунку із спеціальним режимом використання, виключно з якого здійснюються розрахунки за послуги з ППБ/СВБ. При цьому розрахунки за послуги з ППБ/СВБ здійснюються в межах наявних на рахунку коштів, що надійшли від учасників ринку балансування.
Разом з тим відповідач зазначає, що у зв'язку з систематичним порушенням учасниками ринку - сторонами, відповідальними за баланс, своїх фінансових зобов'язань перед ОСП, поточний рахунок відповідача із спеціальним режимом використання не накопичує в достатній мірі коштів для належного проведення ОСП розрахунків на балансуючому ринку.
Суд враховує, що в постанові Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №910/6636/21 зазначено, що зміст статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" не містить імперативної заборони щодо розрахунку відповідача з постачальником електричної енергії (позивачем) тільки грошовими коштами, які надходять від інших учасників балансуючого ринку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання, навпаки, передбачено можливість відповідача для належного виконання грошових зобов'язань вносити грошові кошти з інших власних рахунків на рахунок зі спеціальним режимом використання, що в свою чергу свідчить про те, що відповідач (боржник) не позбавлений можливості здійснити перерахування на такий рахунок коштів з інших рахунків, зокрема з поточного рахунку, задля належного виконання своїх зобов'язань. Ненадходження коштів від інших учасників балансуючого ринку не може бути відкладальною обставиною для невиконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати за договором.
Також у цій справі Верховний Суд, спростовуючи твердження скаржника, що прострочення виникло не з його вини, оскільки він міг сплачувати вартість балансуючої електричної енергії виключно з поточного рахунка із спеціальним режимом використання відповідно до Правил ринку та за наявності коштів, що надійшли від інших учасників, зазначив, що наявність рахунку із спеціальним режимом використання не виключає застосування до споживача пені за прострочення в оплаті отриманої електричної енергії, а також відповідальності за прострочення грошового зобов'язання у порядку частини другої статті 625 Цивільного кодексу України у вигляді сплати 3% річних та інфляційних втрат (постанова Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.10.2020 року у справі № 903/918/19).
Подібні за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду від 03.02.2023 у справі №910/9374/210, від 02.03.2023 у справі №910/18611/21 та від 09.03.2023 у справі №910/18613/21.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").
Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявлених позовних вимог, відтак позов підлягає задоволенню.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача, оскільки позов підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 129, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (Україна, 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25; ідентифікаційний код: 00100227) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Електротрейдінг груп" (Україна, 04116, м. Київ, вул. Старокиївська, буд. 14; ідентифікаційний код: 42190690) інфляційні втрати в розмірі 20 999 157 (двадцять мільйонів дев'ятсот дев'яносто дев'ять тисяч сто п'ятдесят сім) грн 72 коп., 3% річних у розмірі 7 366 669 (сім мільйонів триста шістдесят шість тисяч шістсот шістдесят дев'ять) грн 82 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 340 389 (триста сорок тисяч триста вісімдесят дев'ять) грн 93 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 12.05.2025.
Суддя О.В. Нечай