ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
12.05.2025Справа № 910/630/25
Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши без виклику сторін (без проведення судового засідання) у спрощеному позовному провадженні матеріали справи
за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" (Україна, 04073, м. Київ, пр. Бандери Степана, буд. 22; ідентифікаційний код: 36086124)
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (Україна, 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 40; ідентифікаційний код: 20782312)
про стягнення 27 669,65 грн
Товариство з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (далі - відповідач) про стягнення 27 669,65 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що до позивача перейшло право на отримання від відповідача відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2025 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та серед іншого встановлено сторонам строки для подання ними відповідних заяв по суті справи.
11.02.2025 представником відповідача сформовано в системі "Електронний суд" відзив на позовну заяву, який 12.02.2025 зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".
Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Частиною восьмою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
21.06.2024 о 16 год. 05 хв. по вул. Пшеничній, 8В у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля "Dacia Logan", реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , а також автомобіля "Chery Jetour X70", реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .
За фактом ДТП водіями вказаних вище автомобілів було складено Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол) від 21.06.2024, зі змісту якого вбачається, що водій автомобіля "Dacia Logan", реєстраційний номер НОМЕР_1 , під час виїзду з місця стоянки, рухаючись заднім ходом, допустив зіткнення з припаркованим автомобілем "Chery Jetour X70", реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено, зокрема, автомобіль "Chery Jetour X70", реєстраційний номер НОМЕР_2 , який був застрахований у позивача на підставі Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів програма "Комфорт" №208.23.2778870 від 06.08.2023.
24.06.2024 страхувальник позивача звернувся до позивача із повідомленням про подію №24.5002.
Згідно з наявним у матеріалах справи рахунком ремонтної організації (ТОВ "Автомобільний центр Голосіївський") № ВР-0000922 від 27.06.2024, вартість ремонту автомобіля "Chery Jetour X70", реєстраційний номер НОМЕР_2 , склала 27 669,65 грн.
Згідно з Актом наданих послуг №ЗН-2056713 від 12.07.2024 ремонтною організацією було надано ремонтні послуги вартістю 28 880,96 грн.
Позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 24 724,65 грн, яке було перераховано на рахунок ремонтної організації, що підтверджується наявною в матеріалах справи належним чином засвідченою копією платіжної інструкції № 68819536 від 02.07.2024. Страховий акт в матеріалах справи відсутній.
З огляду на те, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу "Dacia Logan", реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом на дату ДТП була застрахована відповідачем на підставі полісу ЦПВВНТЗ ЕР №220201071, позивач звернувся до відповідача із Заявою про виплату страхового відшкодування №3.24.03237 від 16.08.2024, в якій просив перерахувати страхове відшкодування у розмірі 24 724,65 грн на його рахунок.
З огляду на те, що відповідач обов'язок зі сплати страхового відшкодування не виконав, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача на свою користь страхове відшкодування в розмірі 27 669,65 грн.
11.02.2025, після відкриття провадження у справі, відповідачем було перераховано позивачеві страхове відшкодування у розмірі 24 724,65 грн, що підтверджується наявною у матеріалах справи платіжною інструкцією №00135988.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до положень статті 980 Цивільного кодексу України предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов'язаного з об'єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України.
Об'єктом страхування можуть бути: життя, здоров'я, працездатність та/або пенсійне забезпечення; майно на праві володіння, користування і розпорядження та/або можливі збитки чи витрати; відповідальність за заподіяну шкоду особі або її майну.
Частиною першою статті 92 Закону України "Про страхування" передбачено, що страховик за договором страхування зобов'язаний: у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором або законом строк; у разі настання страхового випадку відшкодувати витрати, понесені страхувальником для запобігання настанню страхового випадку та зменшення наслідків страхового випадку, якщо це передбачено умовами договору страхування; забезпечувати збереження інформації, що становить таємницю страхування, з урахуванням вимог цього Закону.
Суд встановив факт виконання позивачем умов Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів програма "Комфорт" №208.23.2778870 від 06.08.2023 та виплати, на підставі рахунку № ВР-0000922 від 27.06.2024, своєму страхувальнику страхового відшкодування в розмірі 24 724,65 грн, яке було перераховано на рахунок ТОВ "Автомобільний центр Голосіївський", що підтверджується наявною в матеріалах справи належним чином засвідченою копією платіжної інструкції № 68819536 від 02.07.2024. При цьому, суд зазначає, що сума, вказана в рахунку ремонтної організації, була закономірно зменшена позивачем на суму безумовної франшизи, передбаченої Договором добровільного страхування наземних транспортних засобів програма "Комфорт" №208.23.2778870 від 06.08.2023.
Статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Зазначене узгоджується з положеннями частини 1 статті 108 Закону України "Про страхування".
Пунктом 50 частини першої статті 1 Закону України "Про страхування" передбачено, що страховою виплатою (страховим відшкодуванням) є грошові кошти, що виплачуються страховиком у разі настання страхового випадку відповідно до умов договору страхування та/або законодавства.
Виходячи з наведеного, страховик внаслідок виконання обов'язку винної особи (боржника) перед потерпілим (кредитором), набуває прав кредитора в частині фактично сплаченого страхового відшкодування. При цьому деліктне зобов'язання не припиняться, але відбувається заміна сторони у цьому зобов'язанні (заміна кредитора) - замість потерпілої особи прав кредитора набуває страховик.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 910/2603/17 (провадження № 12-134гс18).
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Отже, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Судом враховано, що страховик за договором добровільного страхування - позивач прийняв Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол) як належний доказ настання страхового випадку і виплатив за ним своєму страхувальнику відповідну суму страхового відшкодування.
Відтак Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол) підтверджує настання дорожньо-транспортної пригоди за участю вказаних вище автомобілів, а також те, що винною особою у ДТП є водій автомобіля "Dacia Logan", реєстраційний номер НОМЕР_1 , який під час виїзду з місця стоянки, рухаючись заднім ходом, допустив зіткнення з припаркованим автомобілем "Chery Jetour X70", реєстраційний номер НОМЕР_2 .
На користь цього висновку свідчать зазначені учасниками ДТП в Повідомленні про дорожньо-транспортну пригоду обставини та схема ДТП.
З огляду на те, що вина водія "Dacia Logan", реєстраційний номер НОМЕР_1 , підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, а цивільно-правова відповідальність водія зазначеного транспортного засобу станом на дату ДТП була застрахована у відповідача згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР/220201071, особою, відповідальною за завдану внаслідок ДТП шкоду, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у межах, передбачених вказаним законом та договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, є відповідач.
Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Таким чином, для визначення складових витрат, які підлягають відшкодуванню страховиком цивільно-правової відповідальності, в даному випадку підлягають застосуванню спеціальні норми закону, а саме п. 22.1 ст. 22 та ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Наведеними нормами закону встановлено, що розмір відповідальності страховика за полісом обмежується розміром відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу в межах встановлених відповідним полісом ліміту відповідальності та франшизи.
Відповідно до п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Пунктом 77 частини 1 статті 1 Закону України "Про страхування" передбачено, що франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування та/або законодавством.
Згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР/220201071 ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, становить 160 000,00 грн, франшиза - 0,00 грн, відтак виплаті відповідачем підлягає страхове відшкодування в розмірі 24 724,65 грн.
Як встановлено судом, після відкриття провадження у справі відповідач виплатив позивачеві страхове відшкодування в розмірі 24 724,65 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №00135988 від 11.02.2025.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 13/51-04 викладено правовий висновок, згідно з яким закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України можливе у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі.
Таким чином, провадження у справі в частині стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 24 724,65 грн підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Щодо іншої частини позовних вимог суд зазначає, що позивачем не надано доказів виплати своєму страхувальнику страхового відшкодування у розмірі 2 945,00 грн, оскільки саме на вказаний розмір безумовної франшизи ним було зменшено страхову виплату, перераховану ремонтній організації.
Оскільки позивачем не доведено факт сплати страхового відшкодування у розмірі 2945,00 грн, позовні вимоги в цій частині є безпідставними.
Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Підсумовуючи вищенаведене, зважаючи на зміст позовних вимог, обставини, встановлені під час розгляду справи, суд не знаходить правових підстав для задоволення позову.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 322,28? грн, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача, оскільки позов не підлягає задоволенню.
У зв'язку із необхідністю закриття провадження у справі у відповідній частині, сплачена сума судового збору в розмірі 2 705,72 грн може бути повернута позивачу в порядку статті 7 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись статтями 129, 231, 233, 237, 238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Закрити провадження у справі № 910/630/25 в частині позовних вимог про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" страхового відшкодування в розмірі 24 724,65 грн.
2. В іншій частині в позові відмовити.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 322,28 грн покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи подається у порядку та строк, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 12.05.2025
Суддя О.В. Нечай