ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
07.05.2025Справа № 910/1284/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю., при секретарі судового засідання Петрук Б.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ 365"
про ухвалення додаткового рішення
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ 365"
до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО"
про стягнення 47 136 529,21 грн,
Представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Буркова О.М.
До Господарського суду міста Києва надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ 365» до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» про стягнення 47 136 529,21 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.04.2025 позовні вимоги задоволено частково. Ухвалено стягнути з Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» (вул. Симона Петлюри, 25, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 00100227) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ 365» (пр. Берестейський, 5-а, кімната 509, м. Київ, 01135; ідентифікаційний код 41447959) заборгованість у розмірі 47 136 075 (сорок сім мільйонів сто тридцять шість тисяч сімдесят п'ять) гривень 90 коп. та судовий збір у розмірі 565 632 (п'ятсот шістдесят п'ять тисяч шістсот тридцять дві) гривні 91 коп. В іншій частині позову відмовлено.
17.04.2025 до суду від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у якій останній просить покласти на відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 470 000,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2025 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ 365" про ухвалення додаткового рішення призначено на 07.05.2025.
30.04.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення.
05.05.2025 до суду від представника позивача надійшла заява про проведення призначеного на 07.05.2025 судового засідання без його участі. У вказаній заяві також зазначено про підтримання вимог поданої заяви про ухвалення додаткового рішення у повному обсязі.
У судове засідання 07.05.2025 з'явився представник відповідача, представник позивача не з'явився.
За змістом ч. 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
У судовому засіданні 07.05.2025 представник відповідача надав заперечення по суті заяви.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі 365" про ухвалення додаткового рішення, судом встановлено наступне.
Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат та пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).
У позові позивачем зазначено, що попередня (орієнтовна) сума судових витрат на професійну правничу допомогу, яку понесе позивач у справі, становить 470 000,00 грн, докази понесення яких будуть надані протягом 5-ти днів з дня прийняття рішення по суті позовних вимог.
Звертаючись до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення позивачем визначено суму понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 470 000,00 грн.
Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Частиною 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
У відповідності до ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, згідно із приписами ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Судом враховано, що за змістом ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження здійснених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу, позивачем надано копії: договору №01-01/2025 від 01.01.2025 про надання правової допомоги, що укладений між позивачем та Адвокатським об'єднанням "Капітал Правіс"; додаткової угоди №1 від 01.01.2025 до договору та акту від 17.03.2025 приймання-передачі наданих послуг за договором.
Так, з матеріалів справи вбачається, що представництво інтересів позивача під час розгляду даної справи в Господарському суді міста Києва здійснювалось адвокатом Гриценком Б.М. відповідно до п. 2 додаткової угоди від 01.01.2025 № 1 до договору № 01/01-25 про надання правової допомогу та на підставі ордеру серії ВМ № 1061523 від 03.02.2025.
Відповідно до п. 3.1. договору №01-01/2025 від 01.01.2025 про надання правової допомоги, вартість послуг за цим договором визначається у Акті прийому-передачі наданих послуг.
При цьому, у п. 3 додаткової угоди від 01.01.2025 № 1 до договору № 01/01-25 про надання правової допомогу погоджено, що у випадку прийняття судом позитивного рішення на користь замовника (позивача), винагорода за виконану роботу (гонорар) включає послуги по розробці, складанню процесуальних документів та представлення інтересів в суді першої інстанції та визначена у фіксованій грошовій сумі 470 000,00 грн та не залежить від кількості витраченого часу на справу.
Між сторонами 17.03.2025 підписано акт приймання-передачі наданих послуг за договором, відповідно до якого адвокатське об'єднання через адвоката Гриценка Б.М. надало замовнику (позивачу) правову допомогу згідно договору про надання правничої (правової) допомоги та додаткової угоди №1 до нього, а замовник прийняв надані послуги у справі №910/1284/25 на загальну суму 470 000,00 грн. Правнича допомога включає:
- правовий аналіз позовної заяви та додатків до неї;
- формування правової позиції щодо заявлених позовних вимог;
- вивчення нормативно-правових актів, що регулюють спірні правовідносини;
- вивчення судової практики по аналогічних справах;
- формування документів, що є доказами у справі та спростовують позицію опонента;
- складання та подання позовної заяви, відповіді на відзив, з викладенням правової позиції та поданням доказів, які підтверджують позицію позивача та спростовують позицію опонента.
Суд зазначає про те, що адвокатом Гриценком Б.М. було підготовлено та подано до суду наступні заяви по суті справи: позовну заяву, додаткові пояснення від 08.04.2025, заяву (уточнення позовних вимог) від 08.04.2025. Також адвокат Гриценко Б.М. брав участь у судових засіданнях 12.03.2025, 07.04.2025 та 14.04.2025.
Частинами першою та другою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Таким чином, з аналізу статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру та погодинної оплати.
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 дійшла висновку, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 126 ГПК України). Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 ГПК України).
Так, відповідач заперечував щодо визначеного розміру витрат на професійну правничу допомогу, надану позивачу під час розгляду справи, посилаючись на надмірність заявленого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу. Відповідач зазначив, що обсяг виконаної адвокатом позивача роботи не вимагав значних витрат часу та умінь для формування правової позиції, при цьому, даний спір не є складним. Разом з тим, відповідач просив зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 20 000,00 грн у випадку, якщо суд дійде висновку про обґрунтованість заяви позивача про стягнення таких витрат.
Суд вказує на те, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншого учасника справи, в разі наявності заперечень такої особи щодо співрозмірності заявленої суми компенсації, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а їх розмір є розумним та виправданим. Тобто суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
За наявності заперечень іншої сторони, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Крім того, Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом, у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони, на підставі положень частини 4 статті 126 ГПК України, можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України (постанова Верховного Суду від 01.09.2021 у справі №910/13034/20).
Суд вважає обґрунтованими доводи відповідача з приводу того, що заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критеріям, наведеним у ч. 4 ст. 126 ГПК України.
Зокрема, суд зауважує на тому, що сторонами безпідставно включено до акту від 17.03.2025 такі послуги, як правовий аналіз позовної заяви та додатків до неї, оскільки саме Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерджі 365" є позивачем у справі.
Також суд враховує, що дана справа не є унікальною чи складною з огляду на наявність значної кількості аналогічних справ, що перебувають і перебували на розгляді у судах всіх інстанцій, а також позицій Верховного Суду в аналогічних справах. Як наслідок, наявні в матеріалах справи докази також є типовими для такої категорії справ, а заяви позивача по суті справи кардинально не відрізняються від заяв, поданих під час розгляду інших подібних спорів.
До того ж, як вірно зауважено відповідачем в запереченнях, обсяг виконаної адвокатом роботи під час розгляду справи не вимагав значних витрат часу та вмінь для формування правової позиції для кваліфікованого юриста.
З урахуванням викладеного, суд, керуючись критеріями, що визначені в ч. ч. 5-7 та 9 ст. 129 ГПК України, вважає, що розмір заявлених позивачем витрат на правову (правничу) допомогу в сумі 470 000,00 грн не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідних та є неспівмірними зі складністю справи, а тому їх розмір є необґрунтованим.
Суд наголошує, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 у справі №640/8316/20 та 21.10.2021 у справі №420/4820/19).
Водночас, стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17).
З огляду на зазначене, враховуючи, що у разі встановленого договором фіксованого розміру гонорару співмірність витрат оцінюється через співвідношення суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів (їх складності та необхідності), кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо, оцінивши подані заявником докази на підтвердження понесених ним витрат та врахувавши заперечення відповідача щодо заявленого їх розміру, суд дійшов висновку, що до стягнення з відповідача підлягають витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі 365" на професійну правничу допомогу, понесені у зв'язку з розглядом справи в суді першої інстанції, у розмірі 100 000,00 грн. Решта витрат у розмірі 370 000,00 грн покладається на позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 126, 129, 236 - 242, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Енгерджі 365" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/1284/25 задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" (вул. Симона Петлюри, 25, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 00100227) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ 365" (пр. Берестейський, 5-а, кімната 509, м. Київ, 01135; ідентифікаційний код 41447959) 100 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
3. В іншій частині заяву залишити без задоволення.
4. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складання та підписання повного рішення: 12.05.2025.
Суддя Т. Ю. Трофименко