ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
12.05.2025Справа № 910/9771/24 (910/10100/24)
Господарський суд міста Києва у складі судді Стасюка С.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Агроресурси" (54005, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 1/1, кв. 18)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Континенталь Трейд" (04052, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 17Е, нежитлове приміщення 501)
про стягнення 692 833,54 грн,
в межах справи №910/9771/24
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Гран-Прі-Ойл" (49020, обл. Дніпропетровська, м. Дніпро, вул. Барикадна, будинок 1-А, офіс 324; ідентифікаційний код 42413957)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Континенталь Трейд" (04052, м. Київ, вул. Глибочицька, будинок 17Е, нежитлове приміщення 501; ідентифікаційний код 44125251)
про банкрутство
Без виклику представників учасників справи
1. Стислий виклад позиції позивача
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 23.02.2023 Фірмою (покупець) і Товариством (продавець) було укладено Договір, за умовами пункту 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених Договором, продавець зобов'язується передати нафтопродукти: дизельне паливо у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар та повністю оплатити його ціну (вартість); відповідно до пункту 3.5 Договору покупець зобов'язаний здійснити повну попередню (авансову) оплату ціни (вартості) кожної партії товару, якщо інше не передбачено у додатках (додаткових угодах) до Договору; 13.06.2024 Товариством виставлено рахунок на оплату №1343 за паливо дизельне у кількості 16 970 л на загальну суму 688 982 грн; Фірма 13.06.2024 здійснила повну попередню (авансову) оплату ціни (вартості) партії товару у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на банківський поточний рахунок продавця, що підтверджується платіжною інструкцією (безготівковий переказ в національній валюті) №212; 13.06.2024 покупцем надіслано продавцю замовлення на відвантаження товару №20; 01.07.2024 представником позивача надіслано претензію, в якій позивач просить повернути грошові кошти у сумі 689 671 грн або поставити (передати у власність) Фірми паливо дизельне у кількості 16 970 л; 01.07.2024 відповідачем надіслано відповідь на претензію, в якій директор Товариства Салімонов О.В. повідомив, що продавець виконає свої зобов'язання у вигляді поставки товару згідно з умовами Договору або повернення грошових коштів у сумі 688 982 грн відповідно до акта звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2024 по 01.07.2024 за сплачений товар протягом 2 (двох) календарних тижнів; станом на дату звернення продавець не виконав свої зобов'язання, передбачені пунктом 4.2 Договору, та не передав товар у власність покупця вчасно, а саме протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту здійснення покупцем попередньої оплати за замовлений товар; з огляду на неповернення Товариством коштів позивачем нараховано останньому 689 грн неустойки і 3 162,54 грн 3% річних.
2. Стислий виклад позиції відповідача
Відповідач своїм правом не скористався у визначений судом строк відзиву на позовну заяву до суду не подав.
3. Процесуальні дії у справі
У провадженні Господарського суду міста Києва на стадії процедури розпорядження майном боржника, введеної ухвалою від 24.09.2024 перебуває справа № 910/9771/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Континенталь Трейд".
Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Агроресурси" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Континенталь Трейд" 688 982 грн попередньої оплати за договором купівлі-продажу товарів від 23.02.2023 №315/02/2023; 689 грн неустойки і 3 162,54 грн 3% річних, а всього 692 833,54 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2024 вирішено розглядати справу №910/10100/24 за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі. Підготовче засідання призначено на 23.09.2024.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2024 матеріали справи № 910/10100/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Агроресурси" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Континенталь Трейд" про стягнення 692 833,54 грн передано до Господарського суду м. Києва для розгляду в межах справи №910/9771/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Континенталь Трейд".
Матеріали судової справи №910/9771/24 (910/10100/24) передано на розгляд раніше визначеному складу суду - судді Стасюку С.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2024 прийнято справу №910/9771/24 (910/10100/24) в межах розгляду справи №910/9771/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Континенталь Трейд" до свого провадження. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження починаючи з дня відкриття провадження у справі без виклику сторін (без проведення судового засідання).
Згідно наявних в матеріалах справи довідок про доставку електронного документа до електронного кабінету відповідача, а саме, ухвала від 19.08.2024 доставлена 20.08.2024 та від 09.12.2024 доставлена 12.12.2024.
За приписами ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Таким чином, приймаючи до уваги, що сторони повідомлені про відкриття провадження у справі належним чином, а матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
23.02.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю фірми "Агроресурси" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Континенталь Трейд" (постачальник) було укладено договір купівлі-продажу товарів № 315/02/2023 (далі - договір), за умовами якого постачальник зобов'язався передати нафтопродукти: дизельне паливо (далі - товар) у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар у визначені договором строки та повністю оплатити його вартість.
За умовами п. 2.3. договору товар передається Покупцеві окремими партіями (частинами). Кожна окрема партія товару передається в рамках цього Договору лише після попереднього усного узгодження Сторонами її асортименту, номенклатури, кількості, якості, ціни (вартості), умов та строків (термінів) її поставки (передачі у власність).
Відповідно до п. 2.4. договору передача кожної партії товару здійснюється лише за умови надходження авансового платежу (передоплати) усієї вартості (ціни) партії товару на поточний банківський рахунок Продавця у визначені договором строки, якщо інше не передбачено у додатках (додаткових) угодах до цього Договору.
Згідно п. 2.11. договору, якщо умови поставки передбачають обов'язок Покупця здійснити попередню оплату вартості кожної окремої партії товару, Продавець зобов'язаний поставити товар своєчасно, а саме, протягом 3-х (трьох) робочих днів з моменту здійснення Покупцем повної попередньої оплати вартості товару відповідно до вимог пункту 3.8 цього Договору. При неможливості поставки оплаченої Покупцем партії товару у вказаний строк з вини Продавця, Продавець зобов'язується на вимогу Покупця сплатити останньому неустойку у розмірі 0,1% від вартості оплаченої партії товару.
Відповідно до п. 3.5. договору Покупець зобов'язаний здійснити повну попередню (авансову) оплату ціни (вартості) кожної партії товару, якщо інше не передбачено у додатках (додаткових угодах) до цього Договору. Невиконання цього обов'язку Покупцем надає Продавцеві право відмовитися від виконання своїх обов'язків за цим Договором повністю або частково (у тому числі відмовитися від передачі у власність (поставки) товару).
Пунктом 3.6. договору передбачено, що оплата ціни (вартості) товару здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на банківський поточних рахунок Продавця. Покупець зобов'язаний здійснити оплату кожної замовленої партії товару на підставі рахунку, виставленого Продавцем, протягом одного дня з дати його виставлення.
Датою оплати (отримання грошей Продавцем) вважається дата надходження грошових коштів на банківський поточний рахунок Продавця (п. 3.8. договору).
Відповідно до п. 4.2. договору продавець зобов'язаний: передати товару у власність Покупця в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі (пп. 4.2.1.); передати товар у власність Покупця вчасно, а саме, протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту здійснення Покупцем попередньої оплати за замовлений товар (пп. 4.2.2.).
Пунктом 5.2. договору передбачено, що у випадку порушення (невиконання та/або неналежного виконання) Покупцем/Продавцем своїх зобов'язань в частині оплати за поставлений товар/ строків поставки замовленого та оплаченого товару, Продавець/Покупець в якості оперативно-господарської санкції вправі в односторонньому порядку призупинити передачу у власність (поставку) товару Покупцеві/вимагати від Продавця поставки оплаченої партії товару або повернення оплачених грошових за замовлений товар.
13.06.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю "Континенталь Трейд" виставлено рахунок на оплату № 1343 за паливо дизельне DIESEL FUEL ULSD 10 PPM у кількості 16 970 л на загальну суму - 688 982 грн 00 коп.
В той же день, 13.06.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Агроресурси" здійснило повну попередню (авансову) оплату ціни (вартості) партії товару у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на банківський поточних рахунок Продавця, що підтверджується платіжною інструкцією (безготівковий переказ в національній валюті) № 212.
13.06.2024 Покупцем направлено Продавцю замовлення на відвантаження товару № 20.
01.07.2024 представником позивача направлено претензію, за змістом якої останній просить задовольнити цю претензію на суму 689 671 грн 00 коп. або поставити (передати у власність) Товариству з обмеженою відповідальністю фірма "Агроресурси" паливо дизельне DIESEL FUEL ULSD 10 PPM у кількості 16 970 л.
01.07.2024 відповідачем направлено відповідь на претензію від 01.07.2024, за змістом якої директор ТОВ "Континенталь Трейд" О.В. Салімонов повідомив, що Продавець виконає свої зобов'язання у вигляді поставки Товару згідно умов Договору купівлі-продажу товарів № 315/02/2023 від 23 лютого 2023 року або повернення грошових коштів у розмірі - 688 982,00 грн. згідно Акту Звірки взаємних розрахунків по стану за період: 01.01.2024-01.07.2024 між ТОВ "Континенталь Трейд" і ТОВ фірма "Агроресурси" за сплачений Товар протягом 2 (двох) календарних тижнів.
Натомість, відповідач не виконав свої зобов'язання передбачені п. 4.2. Договору купівлі-продажу товарів № 315/02/2023 від 23.02.2023 та не передав товар у власність Покупця вчасно, а саме, протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту здійснення Покупцем попередньої оплати за замовлений товар.
Таким чином, позивач вказує, що станом на час звернення з даним позовом паливо дизельне DIESEL FUEL ULSD 10 PPM у кількості 16 970 л Покупцеві не поставлене (не передано у власність), попередня (авансова) оплата ціни (вартості) товару у сумі - 688 982, 00 грн Товариству з обмеженою відповідальністю фірма "Агроресурси" не повернута.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд прийшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання, в тому числі Глави 54 Цивільного кодексу України.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частинами 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
У ст. 663 Цивільного кодексу України вказано, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Наразі, обставини невиконання відповідачем свого обов'язку з поставки попередньо оплаченого позивачем товару в повному обсязі й неповернення частини суми попередньої оплати і стали підставою для звернення до суду з розглядуваним позовом.
Частинами 1, 2 ст. 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Зі змісту зазначеної норми права можна зробити висновок, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.
При цьому, можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 05.06.2018 по справі № 904/8972/17.
У цьому зв'язку, позивачем обрано такий варіант поведінки як повернення суми попередньої оплати товару.
До того ж, відповідно до частини першої статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України є частиною національного законодавства України.
Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року. Перший протокол та протоколи № 2, 4, 7, 11 до Конвенції.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з справ людини як джерело права.
В статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, у справах "Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії" від 23.10.1991, "Федоренко проти України" від 01.06.2006 зазначив, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути "існуючим майном" або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності.
У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття «майно», а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування щодо ефективного здійснення свого "права власності".
Статтю 1 Першого протоколу Конвенції можна застосовувати для захисту "правомірних (законних) очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності.
Отже, відсутність дій відповідача щодо поставки товару, надає позивачу право на "законне очікування", що йому будуть повернуті кошти попередньої оплати. Неповернення відповідачем цих коштів прирівнюється до порушення права на мирне володіння майном (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Брумареску проти Румунії" (п.74), "Пономарьов проти України" (п. 43), "Агрокомплекс проти України" (п. 166). Аналогічну правову позицію також було висловлено Верховним Судом у постановах від 07.02.2018 по справі № 910/5444/17, від 30.10.2018 по справі № 917/63/18.
Таким чином, доводи позивача про те, що сума попередньої оплати, на яку відповідачем так і не було здійснено поставку товару за договором № 315/02/2023 від 23.02.2023 становить 688 982,00 грн, є такими, що належним чином підтверджуються матеріалами справи.
Натомість, всупереч наведеного вище, відповідачем обставин поставки позивачу попередньо оплаченого товару чи повернення суми попередньої оплати доведено не було.
Що стосується нарахування позивачем у зв'язку з порушенням відповідачем договірних зобов'язань 689, 00 грн - неустойки у розмірі 0,1% від вартості оплаченого товару та 3 162,54 грн - 3% річних у період з 19.06.2024 по 13.08.2024, то суд вказує наступне.
Штрафними санкціями відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).
В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд здійснивши перевірку нарахування неустойки у розмірі 0,1% від вартості оплаченого товару та 3% річних у період з 19.06.2024 по 13.08.2024, встановив, що вказані розрахунки здійснено арифметично вірно, у зв'язку з чим, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 689, 00 грн - неустойки та 3 162,54 грн - 3% річних.
В якості доказів понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи надано: ордер на надання правничої (правової) допомоги серія ВЕ № 1123978, договір про надання правничої допомоги № б/н від 28.06.2024 предметом якого є підготування процесуальних документів та супровід справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Агроресурси" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Континенталь Трейд" про стягнення попередньої (авансової) оплати ціни (вартості) товару за договором купівлі-продажу товарів № 315/02/2023 від 23.02.2023 року, у суді І інстанції.
Відповідно до п. 3.1. договору за правову допомогу, передбачену в п. 1.2. договору замовник сплачує Адвокатському об'єднанню винагороду (гонорар) у фіксованому розмірі, який становить - 80 000 (вісімдесят тисяч) гривень.
Що стосується розподілу витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає, що згідно ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Витрати сторін, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених статтею 129 ГПК України.
При тому суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду, яка викладена у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши наявні докази, судом встановлено, що розмір відшкодування судових витрат є співрозмірним із складністю справи, ціною позову та виконаних адвокатом робіт з урахуванням конкретних обставин справи. Разом з тим, суд зазначає про відсутність заперечень відповідача щодо суми понесених позивачем судових витрат.
Крім того, судом враховано те, що вартість адвокатських послуг визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Вказана правова позиція Великої Палати Верховного Суду викладену у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.
Частинами 1-2 ст. 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до частин 1-3 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Отже, з огляду на викладене вище, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, перевіривши розрахунки неустойки та 3% річних, суд дійшов висновку про задоволення позову та наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів у сумі 688 982, 00 грн, що були сплачені в якості передоплати, 689, 00 грн - неустойки та 3 162,54 грн - 3% річних.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Агроресурси" - задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Континенталь Трейд" (04052, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 17Е, нежитлове приміщення 501, ідентифікаційний номер 44125251) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Агроресурси" (54005, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 1/1, кв. 18, ідентифікаційний номер 20880948) грошові кошти у сумі 688 982 (шістсот вісімдесят вісім тисяч дев'ятсот вісімдесят два) 00 грн, неустойку в сумі 689 (шістсот вісімдесят дев'ять) грн 00 коп., 3% річних в сумі 3 162 (три тисячі сто шістдесят два) грн 54 коп., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 80 000 (вісімдесят тисяч) грн 00 коп. та судовий збір в сумі 10 392 (десять тисяч триста дев'яносто два) грн 50 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено: 12.05.2025.
Суддя Сергій СТАСЮК