ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
12.05.2025Справа № 904/4912/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пров. Квітки Цісик, буд. 9, код ЄДРПОУ 03342184)
до Павлик Лілії Іванівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
про стягнення 219 213, 64 грн
Представники сторін: не викликались
1. Стислий виклад позиції Позивача
Комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа» (далі за текстом - КП «Криворіжтепломережа», Позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Павлик Лілії Іванівни (далі за текстом - Павлик Л.І.) про стягнення 219 213, 64 грн, у тому числі заборгованості за послугу з постачання теплової енергії в сумі 173 587, 43 грн, заборгованості за абонентське обслуговування в сумі 335, 17 грн, інфляційних втрат у сумі 34 137, 47 грн, 3% річних у сумі 10 383, 95 грн та пені в сумі 769, 62 гривень.
В обґрунтування заявлених вимог Позивач зазначає, що ним надавалися послуги з постачання теплової енергії в період з 01.01.2022 по 10.07.2023, які не сплачувалися належним чином Відповідачем у зв'язку з чим допущено прострочення виконання грошового зобов'язання, що стало підставою для нарахування 3% річних, інфляційних втрат, пені та звернення до суду з позовом.
2. Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.01.2025 матеріали позовної заяви передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
За результатами проведеного автоматизованого розподілу судової справи обрано суддю Пукаса А.Ю. для подальшого розгляду позову.
Ухвалою Господарського суду місті Києва від 10.02.2025 позовну заяву КП «Криворіжтепломережа» залишено без руху, Позивачу встановлено п'ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду: вірної ціни позову та докази доплати судового збору у розмірі 9,23 грн.
13.02.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду місті Києва надійшла заява Позивача на усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.05.2025 позовну заяву КП «Криворіжтепломережа» залишено без руху, Позивачу встановлено п'ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду пояснень із зазначенням вірного найменування та ідентифікаційного коду Відповідача.
08.05.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду місті Києва надійшла заява Позивача на усунення недоліків позовної заяви.
Враховуючи надані Позивачем пояснення щодо особи Відповідача, суд дійшов висновку продовжити розгляд справи.
Згідно повідомлення Господарського суду міста Києва від 03.03.2025 про доставлення процесуального документа до електронного кабінету ухвала суду від 03.03.2025 доставлена Відповідачу 03.03.2025 о 11:32.
За приписами частини 8 статті 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Пунктом 3 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 03.03.2025 у справі № 904/4912/24 встановлено Відповідачу п'ятнадцятиденний строк на подання відзиву на позовну заяву, однак станом на дату ухвалення даного рішення суду відзив на позовну заяву не надійшов.
Таким чином, приймаючи до уваги, що сторони належним чином повідомленні про відкриття провадження у справі, а матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
КПТМ «Криворіжтепломережа» (Позивач) є надавачем послуги з постачання теплової енергії у місті Кривому Розі.
З 05.11.2021 договірні відносини між КПТМ «Криворіжтепломережа» та споживачами - власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку врегульовані індивідуальним договором (який в силу законодавства є публічним договором приєднання, текст якого розміщено на сайті КПТМ «Криворіжтепломережа», режим доступу http://kpts.dp.ua/dogovorte.php) про надання послуги з постачання теплової енергії від 05.10.2021 року, що укладений в порядку частини 5 статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 №2189-VІІІ (далі за текстом - Договір).
Цей Договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України
Фактом приєднання Споживача до умов Договору (акцептування Договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти Договір, зокрема надання Виконавцю підписаної Заяви-приєднання (додаток до цього Договору), сплата рахунку за надані Послуги, факт отримання Послуги (пункт 4 Договору).
Відповідно до пункту 5 Договору Виконавець зобов'язується надавати Споживачу Послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану Послугу в строки і на умовах, що визначені цим Договором.
Обсяг спожитої Споживачем Послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», та складається з:
обсягу теплової енергії на опалення приміщення Споживача;
частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку;
обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.
Обсяг теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення.
Пунктом 30 Договору закріплено, що споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:
плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 71, ст. 2507), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8.09.2021 № 1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;
плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті Виконавця http://www.kpts.dp.ua/.
Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту Послугу (пункт 34 Договору).
Згідно пункту 45 Договору у разі несвоєчасного здійснення платежів Споживач зобов'язаний сплатити пеню у розмірі 0, 01% суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу.
Згідно пункту 51 Договору він набирає чинності з моменту акцептування його Споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності.
Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього Договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від Договору, Договір вважається продовженим на черговий однорічний строк (пункт 52 Договору).
Судом встановлено, що Договір опубліковано на офіційному веб-сайті Позивачем 05.10.2021.
Згідного витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 6361165 від 31.01.2005 КП «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» нежиле приміщення НОМЕР_2, загальною площею 508,4 кв. м., розташоване за адресою багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 належить на праві приватної власності суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі Павлик Лілії Іванівні.
Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 11.07.2023 внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця Павлик Лілії Іванівні.
Позивач зазначає, що будинок АДРЕСА_2 , є багатоквартирним, подання теплоносія до нього здійснюється від теплових мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) Позивача у відповідності до пункту 5.23 наказу Державного комітету України з будівництва та архітектури № 80 від 18.05.2005 «Державні будівельні норми України. Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення ДБН В.2.2-15- 2005», де зазначено, що житлові будинки повинні обладнуватися опаленням і вентиляцією, які є внутрішньобудинковим комплексом трубопроводів та обладнання для забезпечення опалення споживачів житлового будинку, в тому числі приміщення НОМЕР_2, яке вбудовано до багатоквартирного будинку АДРЕСА_2.
Зазначене нежитлове приміщення, що належить Відповідачу вбудоване в багатоквартирний будинок, та є невід'ємною частиною відповідних мереж (систем) опалення житлового багатоквартирного будинку в м. Кривому Розі.
Подання теплоносія до будинків здійснюється від теплових мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) Позивача, які є внутрішньобудинковим комплексом трубопроводів та обладнання для забезпечення опалення споживачів житлового будинку і Відповідача, як власника нежитлового приміщення.
На вищевказаний багатоквартирний будинок встановлено прилад комерційного обліку, (Форт-04, зав. номер 4723), яким здійснюється комерційний облік всієї загальної кількості послуги з постачання теплової енергії (відповідно, яку подано на багатоквартирний будинок та яку спожито всіма співвласниками будинку).
Кількість постачання теплової енергії до будинку фіксується показами вищевказаного лічильника, звітом про споживання теплової енергії.
Позивач зазначає, що у період 01.01.2022 по 10.07.2023 ним здійснювалося постачання теплової енергії Відповідачу, а Відповідач отримував теплову енергію, так як нежитлове приміщення вбудоване та не виокремлено від внутрішньобудинкового комплексу трубопроводів та обладнання для забезпечення опалення вказаного багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_2.
Факт постачання теплової енергії вбачається з долучених до позову актів подання теплоносія на будинок та актами припинення подання теплоносія, звітами про використання теплової енергії і виставленими для оплати рахунками-фактурами за спірний період, які містяться в матеріалах справи.
Однак, матеріали справи не містять доказів оплати Відповідачем поставленої йому теплової енергії та абонентської плати за спірний період, яку Позивачем нараховано в розмірі 173 587, 43 грн та 335, 17 грн (відповідно).
При цьому матеріали справи не містять заперечень Відповідача щодо наданих Позивачем послуг енергопостачання.
З метою досудового врегулювання спору Позивач звертався до Відповідача із претензією № 2843/13 від 30.06.2024 про сплату заборгованості, яка Відповідачем залишена без відповіді та задоволення.
Оскільки Відповідачем допущено прострочення виконання грошового зобов'язання згідно умов Договору Позивачем здійснено нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат згідно наданого розрахунку.
Судом встановлено, що матеріали справи не містять заперечень по суті заявлених вимог.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД
Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частин 1, 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За нормами частини 4 статті 319 ЦК України власність зобов'язує.
Згідно статті 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Пунктом 5 частини 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГУ України), за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відповідно до статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Суд зазначає, що Відповідач в розумінні Закону України «Про житлово-комунальні послуги» в спірний період є індивідуальним споживачем житлово-комунальних послуг, а саме послуг постачання теплової енергії.
При цьому судом враховано, що Відповідачем надані послуги Позивача за спірний період споживалися.
Належних доказів зворотного матеріали справи не містять.
За приписами статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.
Згідно приписів статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Як встановлено судом вище, договірні зобов'язання між сторонами у спірний період виникли саме за замовчуванням за формою договору, затвердженого постановою КМУ від 21.08.2019 № 830 з урахуванням змін, внесених постановою КМУ від 08.09.2021 № 1022.
Пунктом 13 Правил постачання теплової енергії визначено, що фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги або надсилання через Єдину платформу електронного повідомлення про прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепт), наданої відповідно до вимог статтей 10 та 11 Закону України «Про електронну комерцію» (за наявності електронних кабінетів у споживача та виконавця).
Згідно з частиною 7 статті 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
Проаналізувавши спірні правовідносини сторін, суд дійшов висновку, що між сторонами укладено договір енергопостачання (надання послуг).
Згідно частиною 6 статті 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Пунктом 33, 36, 37, 38 Правилами з постачання послуг з теплової енергії, затверджених постановою КМУ від 21.08.2019 № 830 з урахуванням змін, внесених постановою КМУ від 08.09.2021 № 1022 закріплено наступне.
Плата виконавцю за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем складається з:
плати за послугу, визначеної відповідно до цих Правил та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;
плати за абонентське обслуговування, визначеної виконавцем, розмір якої не може перевищувати граничного розміру, встановленого Кабінетом Міністрів України;
плати за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної послуги, що визначається окремим договором між виконавцем та співвласниками багатоквартирного будинку.
Споживач здійснює оплату спожитої послуги щомісяця в порядку та строки, визначені договором.
Споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення відповідного договору.
Споживач не звільняється від оплати послуги за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (на іншому об'єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб.
Споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання).
Частинами 1 та 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Із врахуванням встановленого судом вище, суд зазначає про обґрунтованість вимог Позивача в частині суми основного боргу.
Що стосується нарахування Позивачем пені, 3 % річних та інфляційних втрат суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Частиною 1 статті 230 ГК України встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).
Згідно зі статтею 549 ЦК України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Суд зазначає, що пунктом 32 Договору закріплено, що плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця, а згідно пункту 34 Споживач здійснює оплату за договором не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Суд звертає увагу сторін, що відповідно до пыдпункту 4 пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», якими на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.
11.03.2020 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", відповідно до якої, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 установлено карантин на всій території України з 12.03.2020.
У подальшому дія карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211, продовжувалася.
Так, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 (з урахуванням внесених до неї змін) дія карантину на всій території України, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211, продовжена до 30.06.2023.
Отже, з наведеного вбачається, що карантин діяв на всій території України з 12.03.2020 по 30.06.2023 включно
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» № 206 від 05.03.2022 установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги; припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі.
Ця постанова набрала чинності з дня її опублікування і застосовується з 24.02.2022.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.021.2022 строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України і діє станом на дату ухвалення даного рішення.
Заборона нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат щодо спірних правовідносин знята постановою КМУ від 29.12.2023 № 1405 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг», яка набрала законної сили 30.12.2023.
В силу зазначеного розрахунок Позивача підлягає коригуванню, а за підрахунками суду стягненню з Відповідача на користь Позивача підлягають 3 % річних - 4 134, 27 грн та інфляційні втрати - 15 367, 41 грн.
Оскільки Позивачем не надано розрахунку пені, суд не вбачає можливості перевірити правильність її нарахування, а відтак підстави для її стягнення відсутні.
З огляду на встановлені судом обставини на підставі наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку, що Позивачем доведено факт споживання Відповідачем теплової енергії за спірний період та допущення останнім прострочення строків її оплати у зв'язку з чим позов підлягає частковому задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» - задовольнити частково.
2. Стягнути з Павлик Лілії Іванівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пров. Квітки Цісик, буд. 9, код ЄДРПОУ 03342184) заборгованість за послугу з постачання теплової енергії - 173 587 (сто сімдесят три тисячі п'ятсот вісімдесят сім) грн 43 коп, заборгованості за абонентське обслуговування - 335 (триста тридцять п'ять) грн 17 грн, судовий збір - 2 087 (дві тисячі вісімдесят сім) грн.
3. У задоволенні іншої частини позову - відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення підписано: 12.05.2025
Суддя Антон ПУКАС