ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
05.05.2025Справа № 910/15947/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., за участю секретаря судового засідання Салацької О.В., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» (вул. Є. Гедройця, 5, м. Київ, 03680; ідентифікаційний код 40075815)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОССОЙО» (вул. Олеся Гончара, буд. 35, прим. 16-18, м. Київ, 01054; ідентифікаційний код 41434866)
про стягнення 4 047 120 грн,
Представники сторін:
від позивача: Лапій Аліна
від відповідача: Цигарьов Олександр
1. Стислий виклад позиції Позивача
До Господарського суду міста Києва звернулось Акціонерне товариство «Українська залізниця» (далі за текстом - АТ «Українська залізниця», Позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОССОЙО» (далі за текстом - ТОВ «ОССОЙО», Відповідач) про стягнення неустойки в розмірі 4 047 120 грн у зв'язку із невиконанням Відповідачем погодженого замовлення № 41434866/2020-00009 від 31.07.2020 у період з 01.06.2021 по 31.07.2021.
В обґрунтування заявлених вимог Позивач зазначає, що Відповідачем порушено договірне зобов'язання, закріплене додатком 1-8 до договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, до умов якого Відповідач приєднався 25.05.2020.
Так, Позивач зазначає, що за червень-липень 2021 Відповідачем не використано погодженого обсягу замовлених вагонів, що стало підставою для нарахування Позивачем неустойки.
2. Стислий виклад позиції Відповідача
Заперечуючи щодо задоволення позову, Відповідач стверджує, що зобов'язання за додатком 1-8 з грудня 2020 припинилися, послугами Позивача, які передбачено вказаним додатком Відповідач не користувався, що спростовує правомірність нарахування Позивачем неустойки.
При цьому, Відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру неустойки та заява про застосування наслідків пропуску строку позовної давності.
3. Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.12.2024 позовну заяву АТ «Українська залізниця» залишено без руху, Позивачу встановлено п'ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду доказів сплати судового збору в розмірі 60 706, 80 грн.
06.01.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла заява Позивача на усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 10.02.2025.
29.01.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву, клопотання про витребування доказів та клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій.
10.02.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення Позивача на клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій та на клопотання про витребування доказів.
Підготовче засідання 10.02.2025 відкладено на 17.03.2025.
14.03.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення Позивача.
У підготовчому засіданні 17.03.2025 судом відмовлено у задоволенні клопотання Відповідача про витребування. Дана інформація занесена до протоколу судового засідання від 17.03.2025.
У підготовчому засіданні 17.03.2025 судом закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 14.04.2025.
14.04.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла заява Відповідача про застосування наслідків спливу строку позовної давності.
У судовому засіданні 14.04.2025 судом відмовлено у задоволенні клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи. Дана інформація занесена до протоколу судового засідання від 14.04.2025.
Судове засідання 14.04.2025 відкладено на 05.05.2025.
У судовому засіданні 05.05.2025 представником Позивача надано пояснення по суті позову, який сторона просила суд задовольнити.
Представник Відповідача заперечував щодо задоволення позову.
Заслухавши пояснення представників, 05.05.2025 судом відповідно до статті 240 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) оголошено вступну та резолютивну частини рішення про часткове задоволення позову.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
25.05.2020 ТОВ «Оссойо» направило АТ «Українська залізниця» заяву про прийняття в цілому пропозиції (акцепту) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 41434866/2020-001 від 31.03.2020.
25.05.2020 АТ «Українська залізниця» прийняло пропозицію ТОВ «Оссойо» та направило повідомлення про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 99-41434866/2020-0001 від 25.05.2020, в якому зокрема, повідомило про присвоєння ТОВ «Оссойо» коду відправника/одержувача: 8372 та коду платника: 8210257 та відкриття особового рахунку з ідентичним номером.
Отже, 25.05.2020 між сторонами укладено договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №99-41434866/2020-0001 (далі за текстом - Договір), предметом якого є організація і здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученні (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов'язаних з цим супутніх послуг (далі - послуги) і проведення розрахунків за ці послуги.
Договір є публічним договором, за яким перевізник бере на себе обов'язок здійснювати надання послуг, пов'язаних з організацією та здійсненням перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Пропозиції та зміни до договору приймаються і враховуються відповідно до пунктів 9.3 та 9.4 договору та законодавства (пункт 1.5 Договору).
В пунктах 1.7 та 1.10 Договору зазначено, що договір укладається шляхом надання перевізником пропозиції укласти договір (оферти) і прийняття в цілому пропозиції (акцепту) другою стороною. Приймаючи пропозицію укласти договір друга сторона засвідчує, що ознайомилась і згодна з усіма умовами договору. Договір є укладеним з дня надання замовнику перевізником Інформаційного повідомлення про укладення договору, але не раніше дня введення його в дію відповідно до пункту 12.1 Договору.
21.07.2020 АТ «Українська залізниця» оприлюднило нову редакцію договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом (в редакції, яка вводиться в дію 21.08.2020).
Так, цю редакцію Договору доповнено додатком 1-8 «Умови надання послуги перевезення з узгодженими строками та обсягами у власних вагонах перевізника».
Згідно з пунктом 2.1 додатку 1-8 до Договору перевізник надає замовнику послуги з перевезення з узгодженими строками та обсягами у власних вагонах перевізника (узгоджена щомісячна кількість вагонів визначеного роду рухомого складу протягом узгодженого сторонами строку надання послуги), надалі в цьому додатку до договору - послуга. Замовник здійснює оплату такої послуги відповідно до умов цього додатку до договору.
Сторони домовились, що у випадку надання такої послуги, до відповідних відносин застосовуватимуться спеціальні умови цього Додатку до Договору, які матимуть пріоритет над умовами Договору. Умови Договору, не визначені цим Додатком до Договору, застосовуватимуться в частині, що не суперечить цьому Додатку до договору (пункт 2.2 Додатку 1-8).
Згідно із пунктом 3.1 додатку 1-8 до Договору перевізник публікує Оголошення на сайті http://uz-cargo.com про початок прийому замовлень на отримання послуги з перевезення вантажу з узгодженими строками та обсягами на умовах Договору та цього Додатку до договору.
Відповідно до пункту 3.2 Додатку 1-8 до Договору, в Оголошенні перевізник встановлює строк надання послуг (кількість місяців), мінімальний обсяг місячного замовлення, загальну граничну кількість вагонів для усіх замовників на місяць, ставку плати за користування власного вагону перевізника для цієї послуги, розраховану перевізником нормативну кількість діб, дату початку та закінчення подання замовлень, тощо. Додатково в Оголошенні вказується інформація щодо вимог, яким має відповідати замовник для отримання можливості користування послугою, в тому числі про допущення для участі замовників, які протягом аналогічного періоду попереднього року здійснювали середньомісячне навантаження вагонів у кількості не меншій, ніж зазначається у замовленні. Замовлення від замовників, які не відповідають визначеним перевізником вимогам, не розглядаються.
В пункті 3.3 Додатку 1-8 до Договору зазначено, що замовник надає перевізнику через АС «Клієнт-УЗ» замовлення із зазначенням: початку строку надання послуги (дати початку надання послуги - місяць, рік); завершення строку надання послуги (дати кінця надання послуги - місяць, рік); строку надання послуги (кількість місяців дії замовлення); роду рухомого складу; щомісячної кількості замовлених ним під навантаження власних вагонів перевізника.
Перевізник протягом двох робочих днів з моменту закінчення строку подання замовлення самостійно визначає і погоджує або частково погоджує, або не погоджує замовлення, та повідомляє про це замовника шляхом надання відповідного повідомлення (за формою відповідно до додатків 2-13, 2-14 до договору). Повідомлення про погодження замовлення має містити відомості про: початок строку надання послуги (дату початку надання послуги - місяць, рік); закінчення строку надання послуги (дату кінця надання послуги - місяць, рік); строк надання послуги (кількість місяців дії замовлення); рід рухомого складу; щомісячну кількість власних вагонів перевізника, погоджених перевізником для послуги; ставку оплати за використання власного вагону перевізника; нормативну кількість діб (пункти 3.4, 3.5 додатку 1-8 до Договору).
У відповідності до пункту 7.2 додатку 1-8 до Договору замовник, у разі невиконання погодженого замовлення в цілому або у випадку навантаження і відправки поданих перевізником під навантаження вагонів у кількості меншій, ніж визначено в погодженому замовленні щомісячно, сплачує неустойку в розмірі, який розраховується за формулою: Пн = Спл1 * Кнорм * Кваг3, де Пн - сума неустойки за невиконання умов додаткової угоди та/або замовлення; Спл1 - ставка плати за використання вагонів перевізника при перевезенні вантажів з узгодженими строками та обсягами, відповідно до погодженого замовлення; Кнорм - показник, який визначається перевізником та публікується в оголошенні; Кваг3 - кількість вагонів, що недовантажені замовником.
Умови цього додатку до договору з дня його оприлюднення застосовуються до відносин, які виникли між сторонами за укладеними раніше договорами про надання послуг з додатковими угодами до них про перевезення з узгодженими строками та обсягами у власних вагонах перевізника, за їх наявності (пункт 8.1 Додатку 1-8 до Договору).
27.07.2020 АТ «Українська залізниця» оголосила прийом замовлень на перевезення за довгостроковими контрактами на серпень 2020.
31.07.2020 ТОВ «Оссойо» направило АТ «Українська залізниця» замовлення на отримання послуги з перевезення вантажу з узгодженими строками та обсягами № 41434866/2020-00009 з проханням надавати щомісячно 700 вагонів-зерновозів строком на 12 (дванадцять) місяців з 08.2020 по 07.2021.
03.08.2020 АТ «Українська залізниця» направило ТОВ «Оссойо» повідомлення про погодження замовлення на отримання послуги з перевезення вантажу з узгодженими строками та обсягами № УЗ-41434866/2020-00012, згідно з яким:
- початок періоду замовлення (місяць, рік): 08.2020;
- завершення періоду замовлення (місяць, рік): 07.2021;
- кількість місяців:12;
- тип рухомого складу: зерновози;
- щомісячна кількість рухомого складу: 495;
- нормативна кількість діб: 7;
- ставка плати за використання вагону перевізника: 584,00 грн.
Однак, звертаючись до суду з даним позовом, Позивач зазначає, що Відповідачем у період з 01.06.2021 по 31.07.2021 не виконано своїх зобов'язань за погодженими обсягами за Замовлення від 31.07.2020 № 41434866/2020-00009, яке погоджено Повідомленням Перевізника від 03.08.2020 № УЗ-41434866/2020-00012, внаслідок чого перевізником нарахована неустойка:
- у червні 2021 із погодженого обсягу замовлення - 495 вагонів відправлено - 0 вагонів, Пн = 584 грн.*7*495 вагонів = 2 023 560 грн.;
- у липні 2021 із погодженого обсягу замовлення - 495 вагонів відправлено - 0 вагонів, Пн = 584 грн.*7*495 вагонів = 2 023 560 грн.
Нарахована Позивачем неустойка в розмірі 4 047 120,00 грн не сплачена Відповідачем, що стало підставою для звернення до суду з позовом.
Відповідач не заперечує щодо виникнення між сторонами зобов'язань щодо замовлення послуг на отримання зобов'язань на підставі оформленого замовлення на отримання послуги з перевезення вантажу з узгодженими строками та обсягами № УЗ-41434866/2020-00012.
Також Відповідачем не заперечується факт не виконання своїх зобов'язань за погодженими обсягами за Замовлення від 31.07.2020 № 41434866/2020- 00009 у червні 2021 та липні 2021.
Відповідач зазначає, що згідно офіційної презентації послуги «довгострокових контрактів», розміщеної 03.04.2020 на вебсайті http://uz-cargo.com, замовники такої послуги повинні були отримати здешевлення плати за використання вагону-зерновозу перевізника до 50% від розрахункової (загальної ставки за користування вагонами відповідача), а довгострокові договори вигідні для всіх учасників перевезення залізницею, оскільки клієнт отримував гарантовану ціну на весь період, яка зменшується пропорційно терміну контракту. Згідно з новими умовами «довгострокових контрактів», ставка плати за використання одного вагону-зерновозу перевізника становила: 12 місяців - 584,00 грн/доба без ПДВ, 11 місяців - 617,00 грн/доба без ПДВ, 10 місяців - 649,00 грн/доба без ПДВ, 9 місяців - 682,00 грн/доба без ПДВ. Водночас, базова ставка за користування вагонами АТ «Укрзалізниця» відповідно до умов основного договору приєднання на момент публікації проєкту додаткової угоди у вказаний період часу становила 1 136,00 грн/вагон.
У подальшому, 04.09.2020 АТ «Укрзалізниця» на офіційному сайті оприлюднила нову редакцію договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, відповідно до якої ставка за використання вагону-зерновозу перевізника складала: 05.09.2020 - 05.10.2020 - 800,00 грн/добу; 06.10.2020 - 04.11.2020 - 900,00 грн/добу; 05.11.2020 - 31.12.2020 - 1 000,00 грн/добу.
19.10.2020 АТ «Укрзалізниця» на офіційному сайті оприлюднила нову редакцію договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, відповідно до якої ставка за використання вагону-зерновозу перевізника складає 650,00 грн/добу.
12.11.2020 АТ «Укрзалізниця» на офіційному сайті опублікувало оголошення про продаж послуги з використання вагонів-зерновозів (голландський аукціон) на листопад - грудень 2020 з мінімальною добовою ставкою 530,00 грн/добу.
27.11.2020 АТ «Укрзалізниця» на офіційному сайті опублікувало оголошення про продаж послуги з використання вагонів-зерновозів (голландський аукціон) за стартовою ціною 650,00 грн та переможною ціною 533,00 грн/добу.
В подальшому перегляд базової ставки за користування вагоном-зерновозом у бік зменшення відбувався ще неодноразово. Водночас, перегляду ставок за користування вагонів-зерновозів за довгостроковими контрактами не відбулося, а зміна стандартної ставки плати за використання вагону зерновозу перевізника відбулась 04.09.2020, тобто після того як Відповідач та більшість компаній замовили послугу за Додатком 1-8 на інших цінових умовах.
У своєму відзиві Відповідач звертає увагу суду на те, що у жовтні 2020 АТ «Укрзалізниця» направлено лист «Щодо послуги з перевезення вантажу з узгодженими строками та обсягами», в якому замовники (зокрема Відповідач) просили розірвати укладений Додаток 1-8 «Умов надання послуги перевезення з узгодженими строками та обсягами у власних вагонах перевізника» за згодою сторін шляхом укладення відповідної додаткової угоди без застосування до замовника штрафних санкцій.
Позивач листом від 12.11.2020 повідомив, що умови припинення зазначеної вище послуги з окремими замовниками встановлені в пункті 4.1.3 Додатку 1-8 до Договору.
Так, Відповідач вказує, що зважаючи на той факт, що подальше користування послугою «довгострокових контрактів» втрачало для Відповідача економічну вигоду у зв'язку із зниженням в односторонньому порядку Позивачем базової ставки, ТОВ «Оссойо» 26.11.2020 звернулось до АТ «Укрзалізниця» з листом (вих. № 180) про припинення умов Договору, укладеного між ТОВ «Оссойо» як замовником та АТ «Українська залізниця» як перевізником договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом в частині надання послуг перевезення з узгодженими строками та обсягами у власних вагонах перевізника (Додаток № 1-8) з 31.12.2020 без застосування до замовника жодних штрафних санкцій.
У відповідь на лист Відповідача № 180 від 26.11.2020, Позивач листом № ЦТЛ-19/2013 від 18.12.2020 повідомив ТОВ «Оссойо», що оскільки, Відповідачем не дотримано умов пункту 4.1.3 Додатку 1-8 до Договору перевезення, Позивач не вбачає підстав для припинення Додатку 1-8 до Договору відтак, відсутня можливість для одностороннього його припинення.
З огляду на зазначене Відповідач вважає, що направленням Позивачу 26.11.2020 повідомлення про припинення в односторонньому порядку умов Договору в частині послуги перевезення з узгодженими строками та обсягами у власних вагонах перевізника (Додатку 1-8) на підставі пунктів 12.2, 12.4 Договору, дія Додатку 1-8 припинена з 31.12.2020, а у Позивача починаючи з 31.12.2020 припинилось (відсутнє) право на нарахування неустойки за нереалізацію погодженого обсягу перевезень з узгодженими строками та обсягами на підставі Додатку 1-8.
Враховуючи посилання Відповідача на справу № 910/1305/21, судом досліджено рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2024 (яке набрало законної сили 19.10.2021) та встановлено, що Відповідач не є стороною правовідносин у справі № 910/1305/21, а останні не є аналогічними по відношенню до справи № 910/15947/24, а тому суд не вбачає підстав для їх застосування в тій частині, на яку посилається Відповідач.
Натомість, із наданих Позивачем пояснень судом досліджено рішення Господарського суду міста Києва від 10.08.2023 у справі № 910/7310/23, яке набрало законної сили 26.03.2024 та залишено без змін судами апеляційної та касаційної інстанції, яким встановлено наступне:
«Так, відповідно до пункт 12.4 договору (в редакції, яка долучена позивачем до позовної заяви) дію додаткових умов до договору може бути припинено в односторонньому порядку шляхом направлення однією стороною іншій стороні повідомлення про їх припинення. У такому випадку дія відповідного додатку вважається припиненою через 10 днів з дня направлення відповідного інформаційного повідомлення перевізником.
Тобто в одному пункті договору в одному контексті вживаються 2 поняття: «додаткові умови» та «додаток».
У цьому зв'язку суд вважає за необхідне врахувати правову позицію, яка викладена у постанові Верховного Суду від 01.02.2022 у справі №910/1305/21, на яку також посилається позивач у позовній заяві.
Так Верховний Суд у справі №910/1305/21 погодився з висновком суду апеляційної інстанції про те, що 1) поняття «додаткові умови» у договорі перевезення від 24.03.2020 вживається лише в контексті розділу 9 цього договору, який якраз містить назву «Додаткові умови», проте, оскільки вказаним розділом договору не передбачено жодних положень щодо порядку надання послуги довгострокових вагонів та припинення дії договору в цілому або його додатків, то пункт 12.4 договору перевезення від 24.03.2020 містить положення щодо припинення в односторонньому порядку дії саме відповідного додатку до договору; 2) договір перевезення від 24.03.2020 та додатки до нього укладено в електронній формі шляхом приєднання позивача до його умов, а його редакцію опубліковано АТ «Українська залізниця» на власному веб-сайті, тому в розумінні статей 633, 634 ЦК України такий договір є публічним договором приєднання; 3) оскільки передбачені статтею 213 ЦК України правила не дозволяють визначити справжній зміст пункту 12.4 договору перевезення від 24.03.2020 (щодо припинення дії окремих його положень), а положення цього договору та додатків до нього розроблено безпосередньо перевізником і розміщено на веб-сайті АТ «Українська залізниця», то у такому випадку можливим є застосовування принципу тлумачення «contra proferentem», суть якого полягає в тому, що слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав. Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов'язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які «не були індивідуально узгоджені» (no individually negotiated), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір «під переважним впливом однієї зі сторін» (under the diminant sinfluence of the party) (висновок щодо необхідності застосування вказаного принципу тлумачення викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 910/16011/17, від 20.05.2019 у справі № 911/1366/18, від 30.07.2019 у справі № 910/14179/18); 4) у пункті 4.1.3 Додатку 1-8 до договору перевезення від 24.03.2020, на недотриманні якого позивачем наголошує відповідач, йдеться про скасування певного (конкретного) погодженого замовлення, здійсненого на виконання спірного додатку щодо певної (конкретної) послуги, тоді як в пункті 12.4 договору перевезення від 24.03.2020 йдеться про можливість припинення в односторонньому порядку Додатку 1-8 до Договору в цілому.
Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.06.2023 у cправі № 908/1957/21 (910/82/21).
З огляду на викладене суд відхиляє доводи Відповідача про те, що умовами договору не передбачено право на припинення Додатку 1-8 в односторонньому порядку.
В той же час, дослідивши зміст листа Позивача від 26.11.2020 № 180, на який Позивач посилається як на доказ припинення в односторонньому порядку Додатку 1-8 на підставі пунктів 12.2, 12.4 договору, суд зазначає таке.
Так, Позивач у листі від 26.11.2020 № 180 зазначає: «Згідно пункту 12.2 договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, договір або окремі його умови щодо певних послуг припиняються за угодою сторін. Зважаючи на вищевикладене, керуючись статтею 652 ЦК України, принципом справедливості, добросовісності та розумності (стаття 3 ЦК України) просимо припинити умови договору, укладеного з ТОВ «ОССОЙО» (замовник) та АТ «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» (перевізник) про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом в частині надання послуг перевезення з узгодженими строками та обсягами у власних вагонах перевізника (Додаток 1-8) з 31.12.2020, без застосування до замовника жодних штрафних санкцій.»
Вказаний лист позивач від 26.11.2020 № 180 не містить посилання на пункт 12.4 договору, як і не містить посилання на одностороннє припинення Додатку 1-8.
Навпаки, у вказаному листі позивач посилається на пункт 12.2 договору, який містить 3 випадки припинення щодо певних послуг:
- за згодою сторін:
- за ініціативою однієї із сторін;
- з підстав, визначених законодавством.
Однак, як вбачається з листа від 26.11.2020 № 180 з усіх трьох випадків, встановлених пунктом 12.2 договору, Позивач обрав саме за згодою сторін.
З урахуванням встановлених обставин щодо змісту листа позивача 26.11.2020 № 180, суд дійшов висновку, що у даному випадку відсутні підстави стверджувати, що лист Позивача від 26.11.2020 № 180 є повідомленням про припинення в односторонньому порядку Додатку 1-8 на підставі пункту 12.2., 12.4 Договору.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, після направлення листа від 26.11.2020 № 180, Позивач продовжував замовляти послуги на підставі Додатку 1-8, зокрема в січні 2021 року, що підтверджується відповідними відмітками у залізничних накладних (графа 7): №№ 3470496, 34765792, 34767228, 34760272, 34765933 від 05.01.2021, № 34756775 від 04.01.2021, № 34824102 від 12.01.2021, №№ 23774158, 24776211 від 06.01.2021.
Заперечуючи проти факту користування послугою на підставі Додатку 1-8 після 31.12.2020 Позивач зазначає, що відмовившись від Додатку 1-8 за ним залишилось право на отримання від Відповідача послуг перевезення на загальних умовах по базовій ставці, а відмітка в графі 7 залізничних накладних вносилась програмним забезпеченням АС «Клієнт УЗ» автоматично.
Однак, вказані доводи позивача відхиляються судом.
З урахуванням викладеного в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про визнання відсутнім права АТ «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» на нарахування та списання неустойки, нарахованої ТОВ «ОССОЙО» за нереалізацію погодженого обсягу перевезень з узгодженими строками та обсягами на підставі додатку 1-8 до договору перевезення починаючи з 31.12.2020 у зв'язку із припиненням дії Додатку 1-8 з 31.12.2020, є безпідставними, оскільки дія Додатку 1-8 не припинена позивачем з 31.12.2020, що підтверджується встановленими вище обставинами.».
Крім того, судом також враховано, що у провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/20596/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОССОЙО» до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про:
розірвання з 31.12.2020 року Додатку № 1-8 «Умови надання послуг перевезення з узгодженими строками та обсягами у власних вагонах перевізника» (Повідомлення про погодження замовника на отримання послуги з перевезення вантажу з узгодженими строками та обсягам від 03.08.2020 № УЗ-41434866/2020-00012) до публічного Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, укладеного між ТОВ «ОССОЙО» (замовник) та АТ «Українська залізниця» (перевізник) шляхом приєднання згідно Повідомлення Перевізника про укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 99-41434866/2020-0001 від 25.05.2020 року, без застосування до позивача штрафних санкцій за весь невикористаний строк та обсяг перевезень.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.05.2021 у справі №910/20596/20 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2023, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 27.04.2023 рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2021 року у справі № 910/20596/20 змінено, викладено його мотивувальну частину в редакції постанови, в іншій частині рішення залишено без змін.
Під час розгляду справи № 910/20596/20 досліджувався також лист позивач від 26.11.2020 № 180.
Суди, зокрема, встановили, що позивач на основі вільного волевиявлення та за власним вибором замовив у відповідача послуги з надання власних вагонів перевізника для перевезення з такими строками та обсягами: початок періоду замовлення: 08.2020; завершення періоду замовлення: 07.2021; кількість місяців: 12; тип рухомого складу: зерновози; щомісячна кількість рухомого складу: 495; нормативна кількість діб: 7; ставка плати за використання вагону перевізника: 584,00 грн; при цьому, позивачу було відомо про можливість односторонньої зміни відповідачем умов договору перевезення, щодо ставок, коефіцієнтів та інших умов перевезення. Позивач не скористався правом на внесення змін у договір, як передбачено пунктом 9.3 договору перевезення; таким чином, Позивач був повністю обізнаний з тим, на яких умовах він приєднався до договору, в тому числі Додатку 1-8, погодився з ними, та здійснив замовлення відповідної послуги, відповідно до Додатку 1-8.
Крім того, під час розгляду даної справи, Відповідачем подано клопотання про зменшення розміру нарахованого штрафу у порядку статті 551 ЦК України до 202 356 грн.
У якості підстав для зменшення неустойки Відповідач посилається на наступне:
- Позивачем не понесені збитки у зв'язку з неналежним виконанням умов Додатку 1-8. Докази вказаного відсутні;
- відсутній причинно-наслідковий зв'язок між порушенням Відповідачем умов Додатку 1-8 та можливим отриманням Позивачем збитків;
- обсяг відповідальності ТОВ «ОССОЙО» не є розумним з огляду на непропорційність наслідкам правопорушення;
- розмір неустойки становить майже 70% від вартості послуги, що надавалась;
- Відповідач вжив заходів до виконання зобов'язання;
- порушення сталося з вини АТ «Укрзалізниця» оскільки зміна ним в односторонньому порядку тарифної політики нівелювало доцільність в отриманні послуги за Додатком 1-8;
- Відповідач завчасно повідомив Позивача про можливість настання для нього негативних наслідків, що могли бути спричинені у зв'язку із його відмовою від послуги, чим надав АТ «Укрзалізниця» можливості вчинити дії для уникнення нанесення збитків у формі упущеної вигоди, в тому числі шляхом задіяння вільних вагонів в інших перевезеннях;
- Позивач умисно сприяв збільшенню розміру збитків та не вжив заходів для їх зменшення;
- Позивач не надав жодних доказів, що вагони, яка мали бути замовлені Відповідачем не були задіяні в інших перевезеннях;
- порушення не завдало збитків будь-яким іншим учасникам господарських правовідносин;
- Відповідач вживав заходи для досудового та позасудового врегулювання спору, звертався з пропозицією про укладення мирової угоди. Проте всі ініціативи Відповідача були проігноровані Позивачем;
- стягнення непомірно високого розміру неустойки створює загрозу доведення ТОВ «Оссойо» до банкрутства.
Позивач заперечує щодо зменшення розміру нарахованих штрафних санкцій та посилається на неналежну поведінку Відповідача, який самостійно ініціював взяття на себе зобов'язань здійснивши замовлення послуги перевезення з узгодженими строками та обсягами у власних вагонах Перевізника на умовах визначених в Додатковій угоді/Додатку 1-8 до Договору.
Так, Відповідач на основі вільного волевиявлення та за власним вибором замовив у Позивача послуги з надання власних вагонів перевізника для перевезення з такими строками та обсягами: початок періоду замовлення: від 31.07.2020 № 41434866/2020-00009 з умовами: період - 12 місяців, обсяг - 700 вагонів. Водночас, Позивачем погоджено 495 вагонів.
Будь-яких доказів того, що Відповідач ініціював внесення змін (доповнень) чи пропозицій до договору в частині Додатку 1-8 відповідно до пунктів 9.3, 9.4 Договору матеріали справи не містять.
Так, Позивач стверджує, що Відповідач був обізнаний з тим, на яких умовах він приєднався до договору, в тому числі до додатку 1-8, вільно погодився на такі умови, внесення змін до договору не ініціював, хоча не був позбавлений такого права.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є, договори та інші правочини.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК України), статті 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно із частиною 1 статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Як встановлено судом вище, що між Позивачем та Відповідачем укладено договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №99-41434866/2020-0001 від 25.05.2020 разом із Додатком №1-8 «Умови надання послуги перевезення з узгодженими строками та обсягами у власних вагонах перевізника».
Так, перевізник надає замовнику послуги з перевезення з узгодженими строками та обсягами у власних вагонах перевізника (узгоджена щомісячна кількість вагонів визначеного роду рухомого складу протягом узгодженого сторонами строку надання послуг), надалі в цьому додатку до договору - послуга. Замовник здійснює оплату такої послуги відповідно до умов цього додатку до договору (пункт 2.1 Додатку 1-8).
Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Частиною 1 статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до частини 2 статті 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Враховуючи викладене, а також з огляду встановлені у рішенні Господарського суду міста Києва від 10.08.2023 у справі № 910/7310/23 обставини, суд дійшов висновку, що Відповідачем в порушення умов додатку 1-8 до договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 99-41434866/2020-0001 від 25.05.2020, а також замовлення на отримання послуги з перевезення вантажу з узгодженими строками та обсягами № 41434866/2020-00009 від 31.07.2020 та повідомлення про погодження замовлення на отримання послуги з перевезення вантажу з узгодженими строками та обсягами № УЗ-41434866/2020-00012 від 03.08.2020, у період з червня - липня 2021 не використано обсяг замовленої послуги, що свідчить про правомірність застування Позивачем штрафних санкцій у відповідності до вимог пункту 7.2 додатку 1-8 до Договору.
У відповідності до частини 1 статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно зі статтею 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Штрафними санкціями згідно із частиною 1 статті 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Перевіривши наданий Позивачем розрахунок неустойки, судом встановлено його обґрунтованість та правомірність, а відтак наявність підстави для стягнення з Відповідача заявленої до стягнення суми.
Що стосується клопотання Відповідача про зменшення розміру неустойки, суд зазначає наступне.
Частиною 3 статті 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до статті 233 ГК, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому належить взяти до уваги ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; а також не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Закон не містить вичерпного переліку обставин, які можуть бути враховані судом при зменшенні розміру неустойки, тому боржник і кредитор мають право посилатися й на інші обставини, які мають довести, а суд - оцінити при ухваленні рішення.
Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру неустойки наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення неустойки.
Обов'язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.
Аналогічний висновок міститься у пункті 23 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.05.2022 у справі № 910/10675/21.
Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Зменшення (за клопотанням сторони) заявленого штрафу, який нараховується за неналежне виконання стороною своїх зобов'язань кореспондується із обов'язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести згідно з статтею 74 ГПК України, статтею 233 ГК України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту на підставі належних і допустимих доказів.
Так, суд зазначає, що оскільки Відповідачем не вчинено належних дій щодо припинення зобов'язань за додатком 1-8 до Договору, при тому самостійно прийнято рішення про замовлення на отримання послуги з перевезення вантажу з узгодженими строками та обсягами за спірний період червень - липень 2021 на максимальну кількість запропонованих вагонів із мінімальною ставкою плати, тобто на найвигідніших для себе умовах, а тому суд в даному випадку не вбачає підстав для зменшення розміру нарахованої неустойки.
При цьому, судом досліджено на офіційному веб-сайті https://uz-cargo.uz.gov.ua редакції публічного договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 25.02.2020 з додатками, які діяли протягом червня - липня 2021 та встановлено, що з 01.06.2021 ставка плати за використання власних вагонів перевізника становила 1 411 грн (без ПДВ), з 01.07.2021 по 19.07.2021 - 270 грн (без ПДВ), з 20.07.2021 по 31.07.2021 - 540 грн (без ПДВ).
Враховуючи викладене вище, спірний період згідно позовних вимог, суд наразі дійшов висновку, що обмежений надавати оцінку діям Позивача при виконанні та зміні умов договору в цілому (оскільки фактично до предмету дослідження входить лише два місяці), а тому за сукупністю зазначеного суд не вбачає підстав для задоволення клопотання Відповідача та зменшення розміру неустойки.
Так само із наданих до суду доказів, які входять до предмету доказування не вбачається
підстав підтвердження доводів Відповідача а частині встановлення наявності обставин неправомірної поведінки Позивача щодо зміни умов Договору, та що така зміна призвела до збитків останнього.
Суд звертає увагу Відповідача, що заявляючи даний позов Позивачем нараховано неустойку за неналежне виконання Відповідачем договірного зобов'язання, а тому правова природа заявлених до стягнення коштів не свідчить про необхідність доказування Позивачем розміру понесених збитків, оскільки останні не є такими за своєю суттю.
В даному випадку, Відповідачем не спростовано факт порушення договірного зобов'язання за спірний період, а відтак не спростовано правомірність нарахування Позивачем неустойки, яка не перебільшує щомісячний дохід Позивача за умови замовлення Відповідачем узгодженої кількості вагонів та відповідно погоджена сторонами у добровільному порядку.
Судом не заперечується, що в деякі місяці Позивачем ставка за користування власними вагонами була менша ніж та, яка встановлювалась між сторонами на підставі Додатку 1-8 до Договору, однак судом не може виключатися і перевищення таких цін (згідно додатку 1-2 до Договору) над цінами узгодженими додатком 1-8 до Договору, що на переконання суду свідчить лише про присутність у господарській діяльності Відповідача ризику, що є складовою частиною підприємницької діяльності.
Зазначене вище, не можете свідчить про умисне вчинення Позивачем дій на шкоду Відповідачу з метою безпідставного збагачення.
Оскільки спір між сторонами виник щодо послуг перевезення за червень - липень 2021, враховуючи положення пунктів 12 та 19 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, якими строки, визначені зокрема статтею 258 цього кодексу продовжено на строк дії карантину та воєнного стану в Україні (відповідно) даний позов подано з дотриманням вимог законодавства в силу чого відсутні підстави для застосування наслідків спливу строків позовної давності.
Підсумовуючи викладене вище, враховуючи встановлені судом обставини на підставі наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку щодо Позивачем доведено належним та допустимими доказами факт неналежного виконання Відповідачем договірного зобов'язання, а відтак і правомірність нарахування неустойки, яка підлягає стягненню з Відповідача.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на Відповідача.
Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов Акціонерного товариства «Українська залізниця» - задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОССОЙО» (вул. Олеся Гончара, буд. 35, прим. 16-18, м. Київ, 01054; ідентифікаційний код 41434866) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (вул. Є. Гедройця, 5, м. Київ, 03680; ідентифікаційний код 40075815) неустойку - 4 047 120 (чотири мільйони сорок сім тисяч сто двадцять) грн, судовий збір - 48 565 (сорок вісім тисяч п'ятсот шістдесят п'ять) грн 44 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення підписано: 12.05.2025.
Суддя Антон ПУКАС