ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
01.05.2025Справа № 910/1419/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., за участю секретаря судового засідання Білошицької А.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВС і КО" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Креативний квартал - Київ.3" про стягнення 474 273,56 грн,
за участю представників:
позивача: Римської А.П.;
відповідача: Попової І.С.;
У лютому 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ІВС і КО" (далі - Компанія) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Креативний квартал - Київ.3" (далі - Товариство) 474 273,56 грн, з яких: 425 660,79 грн - основна заборгованість, 28 291,21 грн - пеня, 3 188,87 грн - три проценти річних, 17 132,69 грн - інфляційні втрати.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за укладеним між сторонами договором про надання послуг по прибиранню від 23 березня 2020 року № 23\03-2020\А в частині повної та своєчасної оплати наданих позивачем послуг.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11 лютого 2025 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення її недоліків.
12 лютого 2025 року через систему "Електронний суд" від позивача на виконання вимог вказаної ухвали надійшли документи для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13 лютого 2025 року відкрито провадження у справі № 910/1419/25, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 13 березня 2025 року.
11 березня 2025 року через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли клопотання від цієї ж дати про відкладення підготовчого засідання.
У підготовчому засіданні 13 березня 2025 року суд постановив протокольні ухвали: про продовження з власної ініціативи суду строку підготовчого провадження на 30 днів; про відкладення підготовчого засідання на 17 квітня 2025 року.
8 квітня 2025 року через систему "Електронний суд" від представника Товариства надійшла заява від цієї ж дати про його участь у призначеному засіданні в режимі відеоконференції із застосуванням мережі "Easycon", яку ухвалою суду від 8 квітня 2025 року задоволено частково.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17 квітня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 1 травня 2025 року.
У судовому засіданні 1 травня 2025 року представник Компанії підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечував, просив в його задоволенні відмовити.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позов та заперечення відповідача, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
23 березня 2020 року між Товариством і Компанією був укладений договір про надання послуг по прибиранню № 23\03-2020\А, за умовами якого остання зобов'язалась надати якісні послуги з професійного прибирання приміщень відповідача, загальною площею 4 486,9 м2, а Товариство - прийняти й оплатити такі послуги.
Цей правочин підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками.
Відповідно до пунктів 2.2. та 2.3. договору об'єкт прибирання розташований за адресою: 01001, місто Київ, Спортивна площа, 1-А, бізнес-центр "Гулівер", вежа А, 5-й, 6-й, 8-й поверхи. Виконавець на замовлення Товариства може виконувати інші додаткові послуги, які оплачуються згідно виставлених рахунків.
Вартість послуг з професійного прибирання становить 179 862,46 грн з ПДВ за один місяць. У випадку зміни об'єму та/або переліку послуг, що надаються, сторони погодили, що вартість послуг буде визначатись відповідно до підписаного сторонами акта приймання-передачі наданих послуг й оплачуватись за фактично надані послуги. Замовник зобов'язаний здійснювати оплату наданих послуг не пізніше 10-го числа кожного місяця за послуги, надані в попередньому місяці (пункти 3.1. та 3.2. вказаного правочину).
За пунктами 3.3. та 3.5. договору оплата здійснюється шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця. Валюта цього договору - гривня України. Датою здійснення платежу є дата зарахування коштів на рахунок виконавця.
Товариство зобов'язане: своєчасно проводити розрахунки згідно з пунктом 3.2. цього договору; підписувати надані виконавцем акти або давати мотивовану відмову від їх підписання протягом 7-ми календарних днів з моменту їх отримання. Замовник не має права відмовлятися або ухилятися від підписання акта. У випадку виникнення розбіжностей при підписанні акта, сторони підписують такий акт із застереженням про розбіжності. Розбіжності повинні бути підтверджені виключно актами про невиконання виконавцем своїх зобов'язань відповідно до договору, складеними за присутності уповноваженого представника виконавця. У випадку недотримання цієї умови, претензії замовника до виконавця прийматись не будуть (пункти 4.10. та 4.11. вказаного правочину).
За пунктом 4.12. цієї угоди Компанія має право негайно зупинити надання послуг у випадку порушення замовником пункту 3.2. договору.
Відповідно до пунктів 5.1. та 5.2. договору приймання замовником робіт відбувається шляхом підписання акта приймання-передачі наданих послуг. Факт виконання договірних зобов'язань виконавця підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг. Акт складається й підписується сторонами договору після виконання робіт. У випадку, якщо протягом 7-ми календарних днів з моменту відправлення акта замовник не надасть виконавцю підписаний примірник, чи не заявить письмові мотивовані зауваження, акт буде вважатись визнаним та узгодженим з замовником і таким, що має повну юридичну силу.
Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2020 року. У випадку, якщо жодна із сторін не заявить про свій намір розірвати або змінити договір за 15 календарних днів до його закінчення, останній вважається пролонгованим на такий самий термін. Зазначена пролонгація не обмежена за терміном і може здійснюватися щорічно. Зміни й доповнення до цього правочину вносяться за взаємною згодою сторін та оформляються додатковою угодою (пункти 8.1. та 8.3. договору).
З матеріалів справи вбачається, що позивач на виконання умов вказаного правочину в період з липня 2024 року по грудень 2024 року надав, а відповідач - прийняв, без жодних заперечень і зауважень обумовлені договором послуги на загальну суму 761 820,01 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями підписаних уповноваженими представниками сторін та скріплених їх печатками актів здачі-приймання робіт (надання послуг): від 31 липня 2024 року: № 406 на суму 115 552,67 грн та № 407 на суму 23 249,32 грн, від 31 серпня 2024 року: № 474 на суму 116 106,00 грн та № 475 на суму 23 249,32 грн, від 30 вересня 2024 року: № 533 на суму 108 802,21 грн та № 534 на суму 23 249,32 грн, від 31 жовтня 2024 року: № 596 на суму 19 374,43 грн та № 595 на суму 110 738,08 грн, від 30 листопада 2024 року: № 666 на суму 19 374,43 грн та № 667 на суму 107 573,15 грн, від 31 грудня 2024 року: № 735 на суму 110 050,62 грн та № 736 на суму 23 249,32 грн.
Однак, відповідач, у порушення взятих на себе зобов'язань за договором, надані позивачем послуги за вказаними актами оплатив лише частково. З наявної у матеріалах справи копії акта звірки взаємних розрахунків за період з 1 вересня 2024 року по 15 січня 2025 року, підписаного уповноваженими представниками сторін, а також скріпленого їх печатками, вбачається, що Товариство визнало наявну в нього станом на 15 січня 2025 року заборгованість перед позивачем за спірним договором на загальну суму 328 361,85 грн.
Також у період з 1 січня 2025 року по 22 січня 2025 року позивач надав відповідачу обумовлені договором послуги на суму 97 298,94 грн, що підтверджується підписаними з боку позивача та скріпленими його печаткою актами здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 22 січня 2025 року: № 18 на суму 80 799,42 грн та № 19 на суму 16 499,52 грн. Факт направлення на адресу Товариства вищевказаних актів підтверджується наявними в матеріалах справи належними доказами.
Натоміть докази звернення відповідача до Компанії з повідомленням про неотримання вищевказаних документів, висловлення Товариством у визначеному пунктами 4.11. та 5.2. договору порядку мотивованих зауважень щодо наданих за спірними актами послуг, а також складання сторонами актів про невиконання Компанією своїх зобов'язань за договором у спірний період, у матеріалах справи відсутні. Відтак, вказані акти в силу приписів пункту 5.2. договору, вважаються погодженими сторонами, а послуги за ними - такими, що підлягають оплаті відповідачем у встановленому спірним правочином порядку.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем його зобов'язань з оплати наданих послуг, Компанія 22 січня 2025 року звернулась до Товариства з листом від вказаної дати вих. № МТ-25 щодо припинення надання послуг і сплати зазначеної заборгованості. У цьому листі позивач повідомив Товариство про припинення на підставі пункту 4.12. договору надання з 23 січня 2025 року обумовлених послуг у зв'язку з наявністю у відповідача заборгованості, яку Компанія вимагала оплатити протягом 7-ми календарних днів з моменту отримання відповідачем цієї вимоги. Належні докази направлення вказаного листа на поштову адресу відповідача наявні в матеріалах справи. Однак, викладена в листі позивача від 22 січня 2025 року вих. № МТ-25 вимога була залишена Товариством без відповіді та задоволення. Спірна заборгованість відповідача за 2024 рік погашена не була, надані позивачем послуги за актами від 22 січня 2025 року: № 18 на суму 80 799,42 грн та № 19 на суму 16 499,52 грн Товариством також не оплачені.
Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
За умовами частини 1 статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Враховуючи те, що сума боргу Товариства, яка складає 425 660,79 грн, підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документів, які свідчать про відсутність вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимоги Компанії про стягнення з відповідача вказаної суми основного боргу, у зв'язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем покладеного на нього обов'язку щодо своєчасної оплати обумовлених договором послуг, позивач також просив суд стягнути з Товариства 17 132,69 грн інфляційний втрат та 3 188,87 грн трьох процентів річних, нарахованих на відповідні суми основної заборгованості за кожним актом окремо, за загальний період прострочення з 11 серпня 2024 року по 3 лютого 2025 року, згідно з наданим позивачем розрахунком.
За частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки заявлений позивачем до стягнення розмір компенсаційних виплат є арифметично вірним, відповідає вимогам чинного законодавства та положенням договору, не перевищує розрахованих судом сум, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 17 132,69 грн інфляційний втрат та 3 188,87 грн трьох процентів річних підлягають задоволенню в повному обсязі.
Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 28 291,21 грн пені, нарахованої на відповідні суми основного боргу за кожним актом окремо, за загальний період прострочення з 11 серпня 2024 року по 3 лютого 2025 року, згідно наданого позивачем розрахунку.
Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (частина 1 статті 550 ЦК України).
Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.
Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (далі - Закон) передбачено, що цей закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.
Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Відповідно до пункту 7.3. договору, у випадку порушення замовником строків оплати, останній виплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент виникнення заборгованості, за кожен день прострочення виконання зобов'язання
Оскільки заявлений Компанією до стягнення розмір пені є арифметично вірним, відповідає вимогам чинного законодавства та положенням договору і не перевищує розраховану судом суму, тому позовна вимога про стягнення з відповідача вказаної штрафної санкції також підлягає задоволенню.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин позов Компанії підлягає задоволенню.
Судові витрати, які складаються зі сплаченої Компанією суми судового збору, відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.
Згідно з підпунктом 1 пункту 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі становив 3 028,00 грн.
При цьому, відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі, - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відтак, за чинним законодавством позивач мав сплатити за подання через систему "Електронний суд" до суду цієї позовної заяви судовий збір у розмірі 5 691,28 грн (474 273,56 грн х 1,5% х 0,8).
Судом встановлено, що при зверненні з даним позовом Компанія сплатила 7 114,10 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжної інструкції кредитового переказу коштів від 5 лютого 2025 року № 4231 на вищевказану суму.
Частиною 2 статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що у випадках, установлених, зокрема, пунктом 1 частини 1 цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.
Зважаючи на відсутність у матеріалах справи заяви позивача про повернення йому надмірно сплаченої суми судового збору, суд позбавлений можливості вирішити вказане питання по суті на час прийняття даного рішення.
Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 5 691,28 грн.
Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Креативний квартал - Київ.3" (01001, місто Київ, Спортивна площа, будинок 1А, вежа А, 6-й поверх; ідентифікаційний код 42500159) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВС і КО" (01014, місто Київ, вулиця Болсуновська, будинок 6; ідентифікаційний код 39027454) 425 660 (чотириста двадцять п'ять тисяч шістсот шістдесят) грн 79 коп. основної заборгованості, 28 291 (двадцять вісім тисяч двісті дев'яносто одну) грн 21 коп. пені, 3 188 (три тисячі сто вісімдесят вісім) грн 87 коп. трьох процентів річних, 17 132 (сімнадцять тисяч сто тридцять дві) грн 69 коп. інфляційних втрат та 5 691 (п'ять тисяч шістсот дев'яносто одну) грн 28 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 12 травня 2025 року.
СуддяЄ.В. Павленко